Рішення № 78525432, 07.12.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3113/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними дій та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Заурієвич /далі – позивач, ФОП ОСОБА_1З./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області /далі – відповідач/ про визнання протиправною діяльності Управління Держпраці у Полтавській області щодо накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 10 липня 2018 року та №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 10 липня 2018 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він не вчиняв виявлених інспекційним відвідуванням та зафіксованих актом №ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року порушень вимог частини першої статті 83, частин першої та другої статті 115, частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України та частини першої статі 24 Закону України "Про оплату праці", оскільки розрахунок з працівником ОСОБА_2 Давідом не відбувся у день його звільнення 05 січня 2018 року з вини самого працівника, який про своє бажання звільнитися повідомив позивача пізно уввечері 05 січня 2018 року та наступного дня уїхав до міста Одеси. З причини відсутності у гр. ОСОБА_2 Давіда банківського рахунку розрахунок по заробітній платі відбувся з ним готівкою лише по його приїзду до міста Пирятин - 29 січня 2018 року . Крім того, відповідачем допущено низку порушень при проведенні інспекційного відвідування, а саме: інспекційне відвідування проведено за відсутності підстав, встановлених пунктом 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року; відповідачем не повідомлено позивача про проведення інспекційного відвідування завчасно, як-то передбачено пунктом 8 вказаного Порядку №295, та не роз'яснено позивачу його право подавати зауваження до акта інспекційного відвідування /а.с. 6-8/.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Заурієвич допустив порушення вимог частини першої статті 83, частин першої та другої статті 115, частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України та частини першої статі 24 Закону України "Про оплату праці" внаслідок виплати працівникам заробітної плати з вересня 2017 року по березень 2018 року - один раз на місяць; непроведення зі звільненим працівником гр. ОСОБА_2 Давідом розрахунку по заробітній платі у день його звільнення 05 січня 2018 року та ненадання гр. ОСОБА_2 Давіду грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки. Також відповідач зазначив, що правовою підставою для проведення інспекційного відвідування був підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, а фактичною - наказ Управління Держпраці у Полтавській області "Про проведення заходів державного контролю" №101П від 20 червня 2018 року, який прийнятий керівником Управління за результатами аналізу інформації, отриманої з листа Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області №258/06-45 від 26 січня 2018 року. Повідомляти об'єкт відвідування про проведення інспекційного відвідування не є обов'язком інспектора праці відповідно до пункту 8 Порядку № 295. Право подавати зауваження до акта інспекційного відвідування позивачу роз’яснено, про що міститься відповідна відмітка у примірнику акта інспекційного відвідування №ПЛ1280/163/АВ відповідача, а непроставлення такої відмітки позивачем у своєму примірнику акта інспекційного відвідування №ПЛ1280/163/АВ не залежить від волі відповідача /а.с. 46-52/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом, а також призначено підготовче засідання.

Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання від 23 жовтня 2018 року, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Ухвалою від 15 листопада 2018 року задоволено клопотання позивача про виклик свідка та викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_2 Давіда, а також закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 06 грудня 2018 року.

У судовому засіданні від 06 грудня 2018 року заслухано вступне слово учасників справи, допитано свідка ОСОБА_2 Давіда, досліджено письмові докази та на стадії проведення судових дебатів задоволено клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання представнику позивача часу підготувати промову у виступі в судових дебатах та оголошено перерву у розгляді справи до 07 грудня 2018 року /а.с.122-123/.

У судове засідання від 07 грудня 2018 року учасники справи не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 124-125/.

Від представника відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності у письмовому провадженні /а.с. 126/.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За змістом пункту 1 частини третьої цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на те, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання та про причини неявки суд не повідомив, а представник відповідача заявила клопотання про розгляд справи за її відсутності, суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Враховуючи, що у судове засідання учасники справи не з'явилися та у попередньому судовому засіданні судом заслухано пояснення представників учасників справи, допитано свідка та досліджено письмові докази, суд вирішив закінчити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання від 07 грудня 2018 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 Заурієвич (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 11 липня 2016 року та здійснює підприємницьку діяльність у м. Пирятин.

Вказані обставини визнані сторонами у справі та у суду не має сумнівів у добровільності їх визнання та їх достовірності, а тому з огляду на приписи статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України такі обставини перед судом додатково не доводяться.

На підставі наказу про проведення заходів державного контролю № 101П від 20 червня 2018 року та направлення на проведення заходу державного контролю №1016 від 20 червня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області у період з 21 червня 2018 року по 22 червня 2018 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича з питання додержання ним вимог законодавства про працю /а.с. 55-57/.

За результатами інспекційного відвідування складено акт №ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року, яким зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог частини першої статті 83, частин першої та другої статті 115, частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" внаслідок недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці /а.с. 61-75/.

Згідно з описом виявлених порушень "виплата заробітної плати ФОП ОСОБА_1 протягом 2017 року по березень 2018 року проводилася один раз на місяць. Так, виплата заробітної плати за вересень 2017 року проводилася один раз на місяць - 28 вересня 2017 року, про що свідчить відомість на видачу заробітної плати № 10 від 28 вересня 2017 року. Виплата заробітної плати за жовтень 2017 року проводилася один раз на місяць - 30 жовтня 2017 року, про що свідчить відомість на видачу заробітної плати № 11 від 30 жовтня 2017 року. Як свідчить відомість на видачу заробітної плати № 12 від 29 листопада 2017 року виплата заробітної плати за листопад 2017 року проводилася на вказану дату. Виплата заробітної плати за грудень 2017 року проводилася один раз на місяць - 26 грудня 2017 року, про що свідчить відомість на видачу заробітної плати № 13 від 26 грудня 2017 року. Виплата заробітної плати за січень 2018 року проводилася один раз на місяць -29 січня 2018 року згідно відомості на видачу заробітної плати № 1 від 29 січня 2018 року. Виплата заробітної плати за лютий 2018 року проводилася один раз на місяць - 27 лютого 2018 року згідно відомості на видачу заробітної плати № 2 від 27 лютого 2018 року. Виплата заробітної плати за березень 2018 року проводилася один раз на місяць - 30 березня 2018 року згідно відомості на видачу заробітної плати № 3 від 30 березня 2018 року.

Трудовий договір № 2 від 02 серпня 2016 року, який укладений між ФОП ОСОБА_1 та найманим працівником ОСОБА_2 Давідом, розірваний сторонами 05 січня 2018 року за власним бажанням працівника відповідно до статті 38 КЗпП України. В табелі обліку використання робочого часу за січень 2018 року проти прізвища ОСОБА_2 в день звільнення значиться позначка «8 год», тобто в день звільнення він працював. Разом з цим, розрахунок з працівником (поточна заробітна плата) проведений - 29 січня 2018 року, про що свідчить відомість на видачу заробітної плати за січень 2018 року №1 від 29 січня 2018 року.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать сплатити такому працівнику в день звільнення, не проводилася. Документи, які б засвідчували нарахування та виплату ОСОБА_2 Давіду грошової компенсації за всі невикористані ним дні щорічної відпустки на момент інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 не надано" /а.с. 73-74/.

В акті інспекційного відвідування зазначено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Заурієвич ознайомлений з актом та примірник акта отримав - 22 червня 2018 року /а.с. 74 /.

22 червня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ1280/163/АВ/П, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича зобов'язано усунути порушення вимог частини першої статті 83, частин першої та другої статті 115, частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" /а.с. 76-78/.

23 червня 2018 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено протокол про адміністративне правопорушення №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ, яким зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Заурієвичем частини першої статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення вимог законодавства про працю, а саме: частини першої статті 83, частин першої та другої статті 115, частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" /а.с.79-80/.

27 червня 2018 року Управлінням Держпраці у Полтавській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/МГ/ІП та призначено розгляд справи на 10 липня 2018 року в приміщенні Управління Держпраці у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с.81/.

Листом №02-12/3229 від 27 червня 2018 року фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича запрошено на розгляд справи, який відбудеться 10 липня 2018 року о 10:00 год в приміщенні Управління Держпраці у Полтавській області за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 119 /а.с.82/.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення вказаний лист вручено особисто ОСОБА_1 - 02 липня 2018 року /а.с. 82-зворот/.

10 липня 2018 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/МГ-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича накладено штраф у сумі 37230,00 грн на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог частини першої статті 83 КЗпП України щодо виплати при звільненні працівника грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки /а.с. 83/.

Також 10 липня 2018 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області ОСОБА_3 винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/ІП-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 Заурієвича накладено штраф у сумі 3723,00 грн на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог частини першої статті 115 КЗпП України щодо строків та періодичності виплати працівникам заробітної плати та частини першої статті 116 КЗпП України щодо строку розрахунку при звільненні /а.с. 84/.

Не погодившись з прийняттям вказаних постанов, а також з порядком проведення інспекційного відвідування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України /далі – КЗпПУ/.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпПУ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року /далі – Порядок № 295/.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, у тому числі Держпраці та її територіальних органів.

Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №295.

Підпункт 3 цього пункту встановлює, що інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Гребінківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 258/06-45 від 26 січня 2018 року з Інформацією щодо страхувальників, у яких відбулося зменшення чисельності працівників у листопаді 2017 року /а.с. 54/.

За результатами аналізу інформації щодо страхувальника ОСОБА_1 Заурієвича, отриманої з наявних джерел, керівником Управління Держпраці у Полтавській області виданий наказ "Про проведення заходів державного контролю" № 101П від 20 червня 2018 року та доручено головному державному інспектору Москаленко О.І. провести інспекційне відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Заурієвича з питання дотримання ним вимог законодавства про працю /а.с.55-56/.

У зв’язку з цим головному державному інспектору Москаленко О.І. видано направлення на проведення заходу державного контролю № 1016 від 20 червня 2018 року щодо додержання ОСОБА_1 законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці у період з 21 по 22 червня 2018 року.

Таким чином, довід позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування суд визнає необґрунтованим.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

З аналізу наведеної норми слідує, що повідомляти об'єкта відвідування або уповноважену ним посадову особу про проведення інспекційного відвідування є правом, а не обов’язком інспектора праці, оскільки одним із питань проведення інспекційного відвідування є питання виявлення неоформлених трудових відносин.

А відтак, суд відхиляє довід позивача про недотримання відповідачем припису пункту 8 Порядку №295 як безпідставного.

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку № 295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Форма акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю затверджена наказом Міністерства соціальної політики "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та працевлаштування інвалідів" № 1338 від 18 серпня 2017 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 1500/31368 від 12 грудня 2017 року.

Така форма акта у розділі ІV містить пункт наступного змісту: "зауваження або заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування/невиїзного інспектування та складеного за його результатами акта, що мають місце в об'єкта відвідування (за наявності), подаються окремо не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта та є його невід'ємною частиною. Кожен з аркушів, що додається, нумерується та підписується особою, яка надала зауваження або заперечення" /а.с. 74 зворот/.

Також розділ ІV акта передбачає Перелік питань щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного контролю, який заповнюється керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником при підписанні акта, і серед цього переліку питань є питання: "перед підписанням акта керівника об'єкта відвідування або його уповноваженого представника проінформовано про їх права та обов'язки" /а.с. 74/.

Матеріалами справи підтверджено, що за результатами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 був складений акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю, № ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року, з яким фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Заурієвич ознайомлений та примірник акта отримав 22 червня 2018 року /а.с. 74 зворот/.

У розділі ІV вказаного акта ФОП ОСОБА_1 роз’яснено, що "зауваження або заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування/невиїзного інспектування та складеного за його результатами акта, що мають місце в об'єкта відвідування (за наявності), подаються окремо не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта та є його невід'ємною частиною. Кожен з аркушів, що додається, нумерується та підписується особою, яка надала зауваження або заперечення".

Крім того, у розділі ІV акта № ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року навпроти графи "перед підписанням акта керівника об'єкта відвідування або його уповноваженого представника проінформовано про їх права та обов'язки" ФОП ОСОБА_1 власноручно проставлено відповідь "так" /а.с.74/.

Наведене означає, що ФОП ОСОБА_1 був ознайомлений з правом подати свої зауваження/заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта, проте таким правом не скористався.

Посилання представника позивача у судовому засіданні на те, що в примірнику акта інспекційного відвідування позивача відсутні підписи позивача суд визнає неспроможним для спростування вищевказаних обставин, оскільки дія з підписання позивачем свого примірника акта знаходиться поза межами контролю органу Держпраці і з моменту вручення примірника акта об’єкту відвідування від нього не залежить.

Відповідно до пунктів 2– 3, 6-7 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року /далі - Порядок № 509/, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади .

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_1 належним чином повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу, однак на розгляд справи не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, правом на подання пояснень та документів не скористався та будь-яких доказів в спростування виявлених порушень відповідачу не надав.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб'єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

В оскаржуваних постановах про накладення штрафу вказано, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги частини першої статті 83, частини першої статті 115, частини першої статті 116 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці".

Згідно із частинами першою та другою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Аналогічні вимоги до строків виплати встановлює частина перша статті 24 Закону України "Про оплату праці".

В акті інспекційного відвідування №ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року зафіксовано та письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 липня 2018 року підтверджено, що виплата заробітної плати працівникам з 2017 року по березень 2018 року проводилася один раз на місяць; з квітня 2018 року заробітна плата виплачується 2 рази на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів /а.с. 86/.

Отже, позивачем допущено порушення вимог частини першої статті 115 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці".

Частиною першою статті 83 КЗпПУ встановлено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 вказаного Кодексу при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Суд зауважує, що наведена норма статті 116 КЗпПУ не містить будь-яких виключень та застережень до випадку, коли працівник у день звільнення працював. Тобто, якщо працівник у день звільнення працював (був присутнім на робочому місці), то розрахунок з ним має бути проведений саме у день звільнення безвідносно до будь-яких обставин. Задля можливої реалізації цієї норми законодавець іншими нормами Кодексу передбачив такі правила поведінки роботодавця та працівника, які попереджають (не допускають) виникнення будь-яких перешкод у здійсненні розрахунку з працівником у день звільнення, а саме: завчасне попередження роботодавця про звільнення працівника; двотижневе відпрацювання працівником робочого часу з моменту подання заяви про звільнення тощо.

Таким чином, при дотриманні роботодавцем та працівником інших норм Кодексу законів про працю України, пов’язаних зі звільненням працівника, перешкоди у розрахунку з працівником у день звільнення (будь-то відсутність у працівника відкритого банківського рахунку чи закінчення банківського робочого дня, відсутність на місці бухгалтера чи відсутність у роботодавця готівкових коштів тощо) не виникають.

Позивачем та свідком ОСОБА_2 визнано, а матеріалами справи підтверджено, що працівник ОСОБА_2 був звільнений 05 січня 2018 року.

В табелі обліку використання робочого часу за січень 2018 року зазначено, що у день звільнення ОСОБА_2 працював /в графі «відпрацьовано годин» за 05 квітня 2018 року навпроти прізвища ОСОБА_2 позначено « 8 год»/.

А відтак, за правилом частини першої статті 116 КЗпПУ виплата ОСОБА_2 всіх сум, що йому належали (і по заробітній платі, і по грошовій компенсації за невикористані дні щорічної відпустки) мала бути проведена позивачем у день звільнення, тобто 05 квітня 2018 року.

Разом з тим, розрахунок з ОСОБА_2 по заробітній платі проведений 29 січня 2018 року, про що свідчить Відомість на видачу заробітної плати за січень 2018 року від 29 січня 2018 року №1 /а.с.58/.

Грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки звільненому працівнику розрахована позивачем вже після закінчення інспекційного відвідування. Виплату грошової компенсації у сумі 3454,10 грн (за 34 дні) проведено ОСОБА_2 – 25 червня 2018 року, що підтверджується Відомістю № 9 за червень 2018 року та письмовими поясненнями позивача, наданими інспектору праці 18 липня 2018 року /а.с. 86, 88-89/.

З огляду на встановлені обставини та правовий аналіз норм, суд дійшов висновку про порушення позивачем вимог частини першої статті 83 та частини першої статті 116 КЗпПУ.

Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною другою вказаної статті встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення /абзац 4/; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати /абзац 8/.

Тож з огляду на доведені у судовому порядку факти порушень, зафіксованих в акті інспекційного відвідування №ПЛ1280/163/АВ від 22 червня 2018 року, підстави для звільнення позивача від сплати штрафних санкцій згідно з оскаржуваними постановами відсутні.

Також відповідачем долучена до матеріалів справи копія постанови Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2018 року у справі №544/1048/18, прийнятої за результатами розгляду матеріалів, які надійшли від Управління Держпраці у Полтавській області про притягнення ОСОБА_1 Заурієвича до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці). Ця постанова набрала законної сили 13 жовтня 2018 року /а.с. 117-118/.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Оскільки постановою Пирятинського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2018 року у справі №544/1048/18 ОСОБА_1 Заурієвича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, то, з урахуванням вищенаведеної норми статті 78 КАС України, вказана постанова є обов'язковою для адміністративного суду в питанні чи мали місце порушення вимог законодавства про працю, а саме: частини першої статті 83, частини першої статті 115, частини першої статті 116 КЗпПУ та частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці".

Враховуючи викладене, відповідач у ході розгляду справи довів, що у спірних правовідносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та прийняв постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 10 липня 2018 року та №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 10 липня 2018 року у відповідності до вимог частини другої статті 2 КАС України.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 Заурієвича (пров.Тупий, буд. 4, м. Пирятин, Полтавської області, 37000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, буд. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправною діяльності Управління Держпраці у Полтавській області щодо накладення штрафу уповноваженими посадовими особами та скасування постанов про накладення штрафу уповноваженими особами №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/МГ-ФС від 10 липня 2018 року та №ПЛ1280/163/АВ/П/ПТ/ІП-ФС від 10 липня 2018 року повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя ОСОБА_4