Рішення № 78525355, 13.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5660/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови від 03.09.2018 №№ 077602-077607 та від 17.09.2018 №№ 080273-080300.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 06.07.2018 та 20.07.2018 були проведені рейдерські перевірки транспортного засобу, що йому належить, в ході яких встановлено порушення абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за період з 01.07.2018 по 06.07.2018 та з 22.06.2018 по 20.07.2018, чим порушено п.3.3 Інструкції з використання контролюючих пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті та ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт». 26 вересня 2018 р. на адресу позивача від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області надійшли листи від 03.09.2018 № 8543/1-31-18 та від 17.09.2018 № 9115/1-31-18 з копіями постанов від 03.09.2018 №№ 077602-077607 та від 17.09.2018 №№ 080273-080300, всього 35, про застосування кожною адміністративного-господарського штрафу в розмірі 680 грн. на загальну суму 23800 грн. Фактично відповідачем застосовано 35 разів штрафна санкція за одне й те саме правопорушення, виявлене 06.07.2018 о 3:00 год. та 20.07.2018 о 10:01 год., при цьому двічі за один і той самий період з 01.07.2018 по 06.07.2018. В той же час посадовими особами Управління не враховано, що на транспортному засобі використовувався цифровий тахограф, який не передбачає реєстраційних листів режиму праці і відпочинку водіїв – тахокарт. Отже перевізником не було допущено порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», а стверджувані Управлінням правопорушення не підтверджені жодними доказами та не відповідають фактичним обставинам, у зв’язку із чим спірні постанови підлягають скасуванню.

Ухвалою судді від 05.11.2018 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.11.2018 року о 11:00 год.

Ухвалою суду від 28.11.2018 первинного відповідача - Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) замінено на належного - Управління Укртрансбезпеки в Одеській області.

28.11.2018 до суду від Управління Укртрансбезпеки в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на те, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області 06.07.2018 та 20.07.2018 були проведені рейдерські перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, в ході яких встановлено порушення абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме управління транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку за період з 01.07.2018 по 06.07.2018 та з 22.06.2018 по 20.07.2018, чим порушено п.3.3 Інструкції з використання контролюючих пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті та ст.53 Закону України «Про автомобільний транспорт». При цьому в порушення п.4.1 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 № 385, водієм не було надано для контролю тахокарти за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто за 29 днів. Зважаючи на виявлені порушення, Управлінням правомірно застосовано штрафні санкції за кожний день, на який не було надано тахокарту.

Судове засідання, призначене на 28.11.2018, відкладено за клопотанням представника позивача на 11.12.2018 о 10:00 год.

04.12.2018 до суду від представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

До суду з’явилася представник позивача, яка позовні вимоги із викладених вище підстав підтримала у повному обсязі та просила задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, додатково пояснивши, що доводи позивача є неспроможними, оскільки у транспортному засобі, що йому належить, встановлено аналоговий тахограф.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що 06.07.2018 о 03:00 год. співробітниками Укртрансбезпеки за місцем перевірки: а/д М-15 Одеса – Рені – Бухарест виявлено т/з Volvo з напівпричіпом ВН1491НС / ВН2328ХК під керуванням водія ОСОБА_2, яким здійснювалося управління транспортним засобом при здійснення міжнародних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за 06.07.2018, 05.07.2018, 04.07.2018, 03.07.2018, 02.07.2018, 01.07.2018.

За результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт № 047773 від 06.07.2018.

Крім того, 20.07.2018 о 10:01 год. співробітниками Укртрансбезпеки за місцем перевірки: а/д М-15 Одеса – Рені – Бухарест 60 км + 300 м виявлено т/з Volvo з причіпом ВН1491НС / ВН2328ХК під керуванням водія ОСОБА_2, яким здійснювалося управління транспортним засобом при здійснення міжнародних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за 20.07.2018, 19.07.2018, 18.07.2018, 17.07.2018, 16.07.2018, 15.07.2018, 14.07.2018, 13.07.2018, 12.07.2018, 11.07.2018, 10.07.2018, 9.07.2018, 8.07.2018, 7.07.2018, 6.07.2018, 5.07.2018, 4.07.2018, 3.07.2018, 2.07.2018, 1.07.2018, 30.06.2018, 29.06.2018, 28.06.2018, 27.06.2018, 26.06.2018, 25.06.2018, 24.06.2018, 23.06.2018, 22.06.2018.

За результатами проведеної перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт № 067221 від 20.07.2018.

На розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та / або порушення КУпАП на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено запрошення № 8345/1-31-18 від 31.05.2018, № 7764/1-31-18 від 17.08.2018, згідно якого розгляд справ відбудеться у приміщенні Управління за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4, 1 поверх 17.09.2018 з 09:00 год. до 13:00 год. та 03.09.2018 з 9:00 год. до 13:00 год.

За результатами розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт начальником Управління Укртрансбезпеки в Одеській області прийнято постанови від 03.09.2018 №№ 077602-077607 та від 17.09.2018 №№ 080273-080301, якими ФОП ОСОБА_1 визнано винним у допущенні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.11 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 680 грн. на загальну суму 23800 грн.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів необґрунтованими, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв’язку з наступним.

Згідно ст. 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

З аналізу вказаної норми вбачається, що законодавцем не визначено вичерпний перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів. Разом з тим, зазначено про необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Суд погоджується з доводами представника позивача про неправомірність визначення в актах № 047773 від 06.07.2018, № 067221 від 20.07.2018 періодів з 01.07.2018 по 06.07.2018 та з 22.06.2018 по 20.07.2018, в т.ч. двічі за період з 01.07.2018 по 06.07.2018, який охоплюється періодом з 22.06.2018 по 20.07.2018, як підстав для застосування 35 разів штрафної санкції.

Так, абзацом 11 частини першої статті 60 Закону № 2344 встановлена відповідальність автомобільних перевізників (штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за управління транспортними засобами без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листів режимів праці та відпочинку.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Складом такого правопорушення, є управління водієм транспортним засобом при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку за поточний день та за попередні 28 календарних днів.

Тобто таке порушення як управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (прим. суду - у множині) є одним порушенням, за яке встановлено одну санкцію у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому застосування до позивача 35 санкцій оскаржуваними постановами за одне й теж саме порушення не ґрунтується на вимогах Закону України "Про автомобільний транспорт" та є самостійною підставою для їх скасування.

В той же час, з метою офіційного з’ясування обставин у справі, судом досліджено фактичні обставини притягнення позивача до відповідальності, зокрема наявності в діях перевізника стверджуваного органом контролю порушення, в результаті чого встановлено наступне.

Відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" розроблено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджену наказом Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України 24.06.2010 N 385.

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів (п.1.2), і поширюється на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі) (п.1.3).

Згідно з п.1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу – це оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам'яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР, - "калібрування";

картка – це картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

контрольний пристрій (тахограф) – це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;

перевізники – це суб'єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортом;

тахокарта – це бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР;

технічне обслуговування тахографа – це технічні операції з приведення тахографа у робочий стан відповідно до інструкції його виробника, які включають активацію, зчитування даних цифрового тахографа, періодичні перевірки, ремонт, заміну тахографа або пов'язаного з ним устаткування, адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Відповідно до пунктів 2.5, 2.6 Інструкції повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які атестовані відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність". Повірка цифрових контрольних пристроїв (тахографів) здійснюється один раз на шість років, аналогових контрольних пристроїв (тахографів) - один раз на чотири роки; ПСТ (пункт сервісу тахографів) виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР (Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення) періодично кожні два роки.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1. ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт (пункт 2.7 Інструкції).

Пунктами 3.3, 3.5 вказаної Інструкції передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов'язаний мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом. Перевізники зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

При цьому, відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, у відзиві посилається на приписи вищезазначеного пункту 3.3 Інструкції № 385, скорочуючи її зміст та зазначаючи лише про обов’язок водія т/з, обладнаного тахографом, мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до т/з та заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, ігноруючи подальші її положення. Відтак, відповідачем спотворено зміст зазначеної прескрипції та знівельовано альтернативний спосіб контролю у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, який полягає у перевірці картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа.

Отже, положеннями ст.38 Закону № 2344-III передбачена обов'язковість наявності як у перевізника, так і у водія інших документів, передбачених законодавством, а використання особистої картки водія передбачено Інструкцією № 385 у разі використання тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа.

На вимогу суду представником позивача надано копію картки водія ОСОБА_2 № ВНВ 002947 (а.с. 71), дата початку картки 05.05.2018, дата закінчення картки 04.05.2023, та бланки підтвердження діяльності, відповідно до яких водій ОСОБА_2 протягом період з 08 год. 26/06/2018 по 17:00 год. 30/06/2018, 09:00 год. 07/07/2018 по 13:30 год. 17/07/2018, з 09:00 год. 22/07/2018 по 14:30 год. 28/07/2018 - керував транспортним засобом, що не підпадає під дію Регламенту (ЕС) 561/2006 або ЕСТР, з 12:00 год. 18/06/2018 по 11:00 год. 22/06/2018, з 16:00 год. 23/06/2018 по 11:30 год. 25/06/2018, з 14:00 год. 01/07/2018 по 16:00 год. 04/04/2018, з 10:00 18/07/2018 по 15:00 19/07/2018 – був в очікуванні.

З огляду на матеріали справи, на транспортний засіб марки Volvo FN 440 2008, реєстраційний номер транспортного засобу (VRN) ВН 1491 НС, ідентифікаційний номер (VIN) YV2AS02C778A660411, що належить перевізнику ОСОБА_1, уповноважена особа ОСОБА_2, встановлено тахограф № 1381.1012000017, цифрового типу, виробник Continental Automotive GmbH, заводський номер НОМЕР_1, дата виготовлення 2012.

Згідно протоколу перевірку та адаптації тахографу до транспортного засобу ідентифікаційний номер № UA105-004104O від 20 липня 2018 року, дата попередньої перевірки та адаптації тахографу 24.07.2016 UA (2) 067 (а.с.58-59).

Докази дослідження вказаного питання під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем до суду не надано. Також в матеріалах перевірки не відображено відомостей про те, чи пропонувалось водію пред'явити інші, передбачені для міжнародних перевезень, документи, в яких фіксується облік робочого часу та відпочинку, зокрема картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, які ведуться у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, як в даному випадку.

Таким чином, судом встановлено, що водієм перевізника ФОП ОСОБА_1 ведуться відповідні картки водія, як це передбачено п.3.3 Інструкції № 358, та які в ході перевірок, оформлених актами № 047773 від 06.07.2018, 067221 від 20.07.2018 співробітниками Управлінні не перевірялись. Натомість посадовими особами Укртрансбезпеки зроблено висновки про допущення водієм порушення, відповідальність за яке передбачена абз.11 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», на підставі необґрунтованих міркувань про обов’язок водія т/з, обладнаного тахографом, мати при собі протокол про перевірку та адаптацію тахографа до т/з та заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, за умови обладнаного цифровим тахографом т/з.

При цьому в судовому засіданні представник відповідача, як на підставу для відмови у задоволенні позову, послався на наявність у позивача аналогового тахографу, однак зазначена обставин жодним чином не підтверджена з боку суб’єкта владних повноважень та спростована позивачем.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафів має саме управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваних постанов про накладення адміністративно-господарських штрафів.

На підставі встановлених фактів суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірних постанов відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень тощо, у зв’язку із чим постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягають скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68440, Одеська область, Арцизький район, с. Прямобалка, вул. Першотравнева, 16) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Успенська, 4; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарських штрафів від 03.09.2018 №№ 077602, 077603, 077604, 077605, 077606, 077607 та від 17.09.2018 №№ 080273, 080274, 080275, 080276, 080277, 080278, 080279, 080280, 080281, 080282, 080283, 080284, 080285, 080286, 080287, 080288, 080289, 080290, 080291, 080292, 080293, 080294, 080295, 080296, 080297, 080298, 080299, 080300, 080301.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П’ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.