Рішення № 78525287, 15.11.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2018 року № 810/2521/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши в місті Києві у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- зобов'язати Обухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що має всі правові підстави для призначення пенсії відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачеві не може бути призначено пенсію відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку із відсутністю у нього необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані учасниками справи, суд виходить з такого.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1, виданим Обухівським РВ ГУ МВС України в Київській області 12.11.1996 (а.с. 8-9).

Свою трудову діяльність позивач розпочав з 18.06.1984 та станом на день звернення з позовом до суду продовжує працювати, що підтверджується відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 11-16). Загальний стаж роботи позивача станом на день звернення з позовом до суду складає 36 років 4 місяці і 19 днів. При цьому, стаж роботи у важких і шкідливих умовах праці за списком № 2 складає 8 років 5 місяців 15 днів на Трипільському біохімічному заводі, який відповідно до наказу від 15.06.1994 № 70 перейменований на Відкрите акціонерне товариство «Стиролбіотех».

13 березня 2018 року позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до положень пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

19 березня 2018 року, за результатами розгляду заяви позивача, рішенням Обухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області № 1, відмовлено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 2 пункту 2 статті 114 Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи 12 років 6 місяців на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Не погоджуючись із відмовою відповідача у призначенні пенсії у запропонований позивачем спосіб, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, суд виходить з такого.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, врегульовані положеннями Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. Тобто загальний вік виходу на пенсію за віком позивача, від якого можливе зменшення пенсійного віку становить 60 років.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (із змінами та доповненнями, далі - Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Із довідки про підтвердження наявного трудового стажу ОСОБА_1 для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній за № 327 від 13.02.2018 (а.с. 17) зазначено, що ОСОБА_1: з 17.05.1985 по 31.08.1986 виконував роботи слюсаря по ремонту апаратурного обладнання цеху ППС і КЖ за посадою - слюсар по ремонту апаратурного обладнання; з 01.09.1986 по 28.12.1986 виконував роботи апаратника випарювання цеху ППС і КЖ за посадою - апаратник випарювання; з 29.12.1986 по 29.11.1988 виконував роботи змінного майстра цеху ППС і КЖ за посадою - змінний майстер; з 30.11.1988 по 01.01.1989 виконував роботи апаратника підготовки сировини та відпуску полуфабрикатів за посадою - апаратник підготовки сировини та відпуску полу фабрикатів; з 02.01.1989 по 03.11.1991 виконував роботи апаратника випарювання цеху ППС і КЖ за посадою - апаратник випарювання; з 04.11.1991 по 30.10.1993 виконував роботи змінного майстра дільниці ВВУ за посадою - змінний майстер. Також у даній довідці міститься інформація про те, що вказані роботи передбачені списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник внаслідок не зарахування до пільгового стажу позивача період роботи з 22.08.1992 по 30.10.1993 на посаді змінного майстра ВВУ.

Так, відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах, або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 № 41.

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові та безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 22-1 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій № 442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Відповідно до положень Порядку, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Судом встановлено, що в Обухівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду Київської області створені «наглядові справи» по всіх підприємствах, на яких існували або існують посади з шкідливими та важкими умовами праці, праця яких дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Вищезазначена «наглядова справа» також була створена спільно з керівництвом ВАТ «Трипільський біохімічний завод», який перейменовано у ВАТ «Стиролбіотех». У дану справу діючим підприємством були надані завірені належним чином копії всіх необхідних документів для призначення пенсій, в тому числі наказ № 107 від 08.05.2001, переліки професій та посад працівників Трипільського біохімзаводу зі шкідливими та важкими умовами праці (Додаток 1 до наказу № 82 від 15.06.1995), висновок експертизи № 25 від 27.04.2001 якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у ВАТ «Трипільський біохімічний завод» та інше.

У ході розгляду справи судом встановлено, що наказом від 24.09.1992 № 130 на ВАТ "Трипільський біохімічний завод" створено атестаційну комісію по проведенню атестації робочих місць за умовами праці. Висновок атестаційної комісії затверджений наказом від 15.06.1995 № 82, яким в свою чергу затверджений перелік професій та посад працівників ВАТ "Трипільський біохімічний завод" з шкідливими та важкими умовами праці, робота на яких дає право на пенсійне забезпечення, у якому була наявна посада змінного майстра.

Водночас 27.04.1991 Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - Державна експертиза умов праці - була проведена експертиза якості проведення атестації робочих місць за умовами праці і відповідності нормативним актам про охорону праці та правильності віднесення до категорії із небезпечними і важкими умовами праці у ВАТ "Трипільський біохімічний завод", за результатами якої складений висновок № 25.

Так, на підставі експертизи матеріалів атестації (карт умов праці, санітарно-гігієнічних досліджень) встановлено безпідставне підтвердження право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, в тому числі, на дільниці ВВУ по робочих місцях, зокрема, змінного майстра (а.с.49).

Крім цього, відповідно до пункту 4 висновку експертизи № 25 від 27.04.2001 зобов'язано директора проінформувати до 15.05.2001 про виконання даного висновку.

Тобто, Висновком № 25 від 27.04.2001 Державної експертизи умов праці зобов'язано внести зміни в підсумковий наказ по підприємству про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2.

Судом встановлено, що наказ № 107 від 08.05.2001, наданий відділом кадрів ВАТ «Трипільський біохімічний завод», який міститься у «наглядовій справі» для використання в роботі пенсійним органом відрізняється від наказу № 107 від 08.05.2001, який наданий позивачем до позову.

Так, у відповідача наявний наказ № 107 від 08.05.2001, що виданий ВАТ "Трипільський біохімічний завод" про виведення з переліку професій і посад працівників ВАТ "Трипільський біохімічний завод" по дільниці ВВУ посаду змінного майстра. (а.с.51).

Судом у судовому засіданні була оглянута копія даного наказу, що завірена в тому числі і посадовими особами ВАТ "Трипільський біохімічний завод".

Водночас, позивачем до матеріалів справи приєднана копія наказу № 107 від 08.05.2001, що виданий ВАТ "Трипільський біохімічний завод", який містить інформацію про те, що майстер дільниці ВВУ за умовами праці та за результатами атестації має право на пільгове пенсійне забезпечення згідно Списку № 2 (а.с.25).

У зв'язку із наявністю у розпорядженні суду двох наказів ВАТ "Трипільський біохімічний завод" з однаковими номерами та датами, однак із різним їх змістом судом, з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи у ВАТ "Трипільський біохімічний завод" та у Київської обласної державної адміністрації ухвалами від 02.07.2018 та від 01.10.2018 було витребувано оригінал для огляду та належним чином завірену копію наказу № 107 від 08.05.2001 та Висновок Головного управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - Державна експертиза умов праці від 27.04.2001 № 25.

На виконання вимог ухвали суду Київською обласною державною адміністрацією був наданий лише висновок, зміст якого повністю відповідає змісту висновку, що наданий відповідачем по справі.

ВАТ "Трипільський біохімічний завод" вимоги ухвали суду не виконав та витребувані судом документи не надав.

За наведених обставин, враховуючи положення Кодексу адміністративного судочинства України в частині належності, достовірності та достатності доказів, суд приймає до уваги лише Висновок Головного управлінням праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації - Державна експертиза умов праці від 27.04.2001 № 25, відповідно до якого встановлено безпідставне підтвердження право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 2, в тому числі, на дільниці ВВУ по робочих місцях, зокрема, змінного майстра.

Оскільки відповідно до даних, що наявні у трудовій книжці та пільговій довідці № 327, позивач у спірний період займав посаду «змінний майстер дільниці ВВУ», яка безпідставно була внесена до списку № 2, суд дійшов висновку про відсутність законодавчо визначених підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України від 03.10.2017 № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та з тих підстав, що робоче місце позивача не пройшло атестацію.

В свою чергу, позивач матиме право на пенсію на пільгових умовах при досягненні віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у 58 років, оскільки має половину стажу на зазначених роботах та має право на зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Крім того, суд відхиляє обґрунтування позивача з посиланням на судову практику щодо призначення пенсій на пільгових умовах по ВАТ «Стиролбіотех», оскільки у кожному такому випадку мають місце правовідносини, що носять суто індивідуальних характер по кожному працівнику окремо, та не можуть бути застосовані до спірних правовідносин в межах даного провадження.

Згідно з приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На виконання цих вимог відповідачем доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення.

Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, позивач не позбавлений права на повторне звернення до відповідача для прийняття відповідного рішення, надавши докази необхідного пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників тощо.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, питання розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повне рішення виготовлено 15.11.2018.

Суддя Панченко Н.Д.