Рішення № 78525058, 13.12.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 428/12809/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду з Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшли матеріали адміністративної справи за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області, відповідно до якого позивач просить суд визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57108130 від 30.08.2018 від 30.08.2018 та скасувати зазначену постанову.

В обгрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 30 серпня 2018 року відкрито виконавче провадження ВП №57108130 з примусового виконання виконавчого листа №428/13410/17, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 19 квітня 2018 року та постановлено стягнути з управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області виконавчий збір у розмірі 14892 грн.

Управління вважає такі дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02.02.2018 у справі №428/13410/17 зобов'язано управління поновити з 01 листопада 2017 року нарахування та виплату пенсії, а також виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1.

Виплату пенсії ОСОБА_1 поновлено в травні 2018 року. Про виконання судового рішення було повідомлено заявника вих №6879/03-21 від 18.04.2018. На рахунок відкритий у відділенні „Ощадбанку” в травні 2018 року перераховано пенсію за травень 2018 року, а в червні 2018 року перераховано пенсію з листопада 2017 року по квітень 2018 року та за червень 2018 року. Доплата за рішенням суду за період з липня 2018 року по вересень 2018 року нарахована на відомості вересня 2018 року, які будуть виплачені після фінансування Пенсійним фондом України.

Про виконання судового рішення управлінням було повідомлено відповідача листом від 12.09.2018 №15114/03-21 та від 20.09.2018 №15888/03-21.

У вказаних листах управління звертало увагу відповідача, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки такий боржник не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення.

Крім того, постановою про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2018 ВП №57108130 передбачено стягнути з управління виконавчий збір у розмірі 14 892,00 грн, проте позивач вважає стягнення в даному випадку виконавчого збору безпідставним.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону України „Про виконавче провадження”, державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Однак, відповідачем про стягнення виконавчого збору було вказано у постанові про відкриття виконавчого провадження, а окрема постанова про стягнення виконавчого збору, всупереч зазначеній нормі права, винесена не була.

Представником позивача 28.09.2018 проведено ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження №57108130 та встановлено, що в матеріалах виконавчого провадження міститься заява про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2018 без підпису, адреси та П.І.Б. стягувача на підставі виконавчого листа Сєвєродонецького міського суду № 428/13410/17 від 02.02.2018. На думку позивача, стягувач не подавав таку заяву, а оскільки заява не містить необхідних реквізитів, то відповідач повинен був повернути її стягувачу.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.11.2018 позовну заяву управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови, - залишено без руху.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 13.12.2018.

10.12.2018 представником відповідача через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнає та заперечує проти їх задоволення з огляду на наступне.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа виконавчого листа Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19.04.2018 № 428/13410/17 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: Україна, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9, поновити з 01 листопада 2017 року нарахування та виплату пенсії, а також виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: Україна, Луганська область, Лутугинський район, селище Фабричне, вулиця Новостройна, будинок 8.

30.08.2018 державним виконавцем, керуючись вимогами ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України “Про виконавче провадження”, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

На даний час рішення суду не виконано.

Виконавчий документ відповідає вимогам ст.3 Закону України “Про виконавче провадження”, а саме відноситься до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Постанова про відкриття виконавчого провадження виносилася за заявою стягувача відповідного зразка, згідно зі ст. 26 Закону України “Про виконавче провадження” та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012.

Виконавчий документ містить всі відповідні реквізити, які зазначені в ст. 4 Закону України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом України “Про виконавче провадження” і пред'явленний до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 про стягнення з боржника виконавчого збору та його державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Також, на думку відповідача, позивачем пропущено строк на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження.

У судове засідання сторони не прибули, розгляд справи просили проводити без їх участі, про що надали відповідні заяви.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив.

Згідно із частиною дев’ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02.02.2018 у справі 428/13410/17 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії: зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити з 01 листопада 2017 року нарахування та виплату пенсії, а також виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення у справі № 428/13410/17 набрало законної сили 06.04.2018.

19.04.2018 стягувачем отримано виконавчий лист у справі №428/13410/17 (а.с.41-42).

30.08.2018 постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2, за розглядом заяви стягвача про примусове виконання виконавчого листа №428/13410/17, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 19.04.2018, відкрито виконавче провадження ВП 357108130. Одночасно даною постановою стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 14892 грн (а.с.44).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57108130 від 30.08.2018, а також із правомірністю постанови, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи справу по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови та порядок примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404 (далі Закон №1404).

Відповідно до ст.1 Закону №1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404 підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону № 1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення (ч.2 ст.15 Закону №1404).

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону № 1404 сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Отже, примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа виконавець розпочинає, в тому числі, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження ВП №57108130, державним виконавцем постановою від 30.08.2018 було відкрито виконавче провадження з виконавчого листа №428/13410/17, виданого 19.04.2018 Сєвєродонецьким міським судом Луганської області про зобов’язання УПФУ в м.Сєвєродонецьку поновити з 01 листопада 2017 року нарахування та виплату пенсії, а також виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії ОСОБА_1 (а.с.44).

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена на підставі заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №428/13410/17, виданого Сєвєродонецьким міським судом Луганської області 19.04.2018.

Відповідна заява стягувача про відкриття виконавчого провадження наявна в матеріалах виконавчого провадження (а.с.40).

Разом з тим, дана заява не містить прізвища, імені та по-батькові стягувача, його адреси проживання чи перебування, відсутній у заяві також і підпис стягувача (а.с.40).

Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за №699/30567 затверджено Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями (далі Правила).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил документи, що надходять до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця каналами електрозв’язку, поштою (телеграми, телефонограми, факсограми, факсимільні повідомлення, електронні документи), надаються особисто (у тому числі під час особистого прийому) або доставляються кур'єром, приймаються відповідальною особою, приватним виконавцем або його помічником.

Відповідальна особа, приватний виконавець (помічник приватного виконавця) у день надходження документа перевіряє правильність його адресування, цілісність конверта (пакета) та наявність у ньому документів і додатків до них (пункт 2 розділу ІІ Правил).

Згідно із пунктом 4 розділу ІІ Правил у разі виявлення відсутності додатків, зазначених у документі, або окремих аркушів, а також помилок в оформленні документа, що унеможливлює його виконання (відсутність підпису, відбитка печатки, грифа затвердження тощо), документ не реєструється (крім виконавчих документів), відправникові надсилається письмовий запит або його повідомляють про це телефоном. При цьому на документі робиться відповідна відмітка із зазначенням дати запиту (розмови телефоном), посади та прізвища особи, якій зроблено запит, підпису, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища особи, яка здійснила запит.

Отже, відсутність підпису унеможливлює розгляд документу відповідно до вимог Правил.

Статтею 4 Закону № 1404 визначено вимоги до виконавчого документа.

В силу п.п.6 п.4 ст.4 Закону № 1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відсутність підпису стягувача на заяві про відкриття виконавчого провадження, ПІБ стягувача та його адреси проживання, унеможливлюють ідентифікацію із стягувачем ОСОБА_1 та не можуть свідчити про безпосереднє звернення саме ОСОБА_1 із такою заявою до органу виконавчої служби.

Також, оскаржуваною псотановою про відкриття виконавчого провадження від 30.08.2018 ВП 57108130, відповідачем стягнуто з позивача виконавчий збір, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.27 Закону №1404 виконавчий збір не стягується, зокрема за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

З самого визначення поняття "пенсія" випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Тобто, пенсія, є періодичним платежем та не є разовою виплатою.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного суду України від 19.03.2013 у справі № 21-53а13 та від 05.11.2013 у справі №21-293а13.

З огляду на вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що пенсія є періодичним платежем, тому в цьому випадку стягнення виконавчого збору є протиправним та не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Окрім того, суд також погоджується з доводами позивача щодо того, що постанова про стягнення виконавчого збору повинна виноситись окремо з огляду на таке.

Відповідно до ч.4 ст.27 Закону №1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За виконавчими документами про стягнення аліментів за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, державний виконавець нараховує виконавчий збір із заборгованості зі сплати аліментів. У подальшому державний виконавець зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця у розмірі, визначеному частиною другою цієї статті, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу. Постанова про стягнення виконавчого збору за виконавчими документами про стягнення аліментів виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Тобто, Законом України «Про виконавче провадження» чітко передбачено одночасне винесення з постановою про відкриття виконавчого провадження постанови про стягнення виконавчого збору, тобто окремо, при цьому в порушення вищевказаної норми відповідачем в постанові про відкриття виконавчого провадження стягнуто виконавчий збір з позивача.

У свою чергу наказ Міністерства юстиції України № 512/5, яким затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, є одним з нормативно-правовим акті мінітерств, тобто підзаконним нормативно – правовим актом, тому суд критично оцінює посилання відповідача на Інструкцію з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5.

За наведених обставин, суд дійшов виносвку щодо протиправності винесеної постанови від 30.08.2018 про відкриття виконавчого провадження ВП №57108130.

Твердження відповідача про порушення позивачем строку звернення до суду з даним позовом судом вважаються необґрунтованими, оскільки дане питання судом вже вирішено ухвалою від 03.12.2018.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, суд зазначає наступне.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст.5 КАС України).

Суд зазначає, що за змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків особи, яка звертається до суду, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. На думку суду, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії – постанова від 30.08.2018 ВП № 571088130 про відкриття виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вимоги позивача в частині визнання дій щодо винесення оскаржуваної постанови не підлягають задоволенню, оскільки ефективним способом захисту прав позивача в даному випадку є скасування оскаржуваної постанови через її невідповідність вимогам діючому законодавству.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, шляхом визнання постанови від 30.08.2018 про відкриття виконавчого провадження протиправною та її скасування.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Носивець ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій та скасування постанови, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про відкриття виконавчого провадження ВП №57108130 від 30.08.2018.

У задоволенні інших позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_4