Рішення № 78524729, 10.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 року № 320/5464/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лисенко В.І., за за участі: секретаря судового засідання Приходько Н.І.,

позивача - ФОП ОСОБА_1,

представника відповідача - Пушкарського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови від 11.05.2018 №7 про накладення штрафу у розмірі 55220,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у порушення вимог статті 268 та частини другої статті 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, не забезпечив позивача правами на участь у розгляді справи, на юридичну допомогу, на надання пояснень та доказів, а також не роз'яснив права позивача, як сторони по справі, адже ФОП ОСОБА_1 не отримував жодних повідомлень про дату, час та місце розгляду питання про накладення на нього штрафу.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення висловив у письмовому відзиві, в якому зазначив, що здійснюючи законодавчо закріплений обов`язок державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Держпродспоживслужбою було встановлено порушення позивачем умов договору між споживачем і виконавцем, у зв`язку із чим прийнято постанову від 11.05.2018 №7 про накладення штрафу у розмірі 55220,00 грн. Вказав, що твердження позивача щодо не забезпечення його прав на участь у справі, спростовуються наявними доказами належно проведеної процедури вирішення питання про накладення штрафу.

Ухвалою суду від 22.10.2018 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

У судове засідання, призначене на 10.12.2018, прибули позивач та представник відповідача. Позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити, представник відповідача з адміністративним позовом не погодився, наполягав на відмові у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

ОСОБА_3, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 26.05.2015 зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом економічної діяльності якого, є роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.59).

Як убачається з матеріалів справи, 18.01.2018 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надійшло звернення громадянки ОСОБА_4 щодо порушення законодавства про захист прав споживачів ФОП ОСОБА_1 (а.с.26).

Вказане звернення супровідним листом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19.03.2018 вих.№Д-153/4142-18 було направлено до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області для ретельної і всебічної перевірки наведених у зверненні фактів (а.с. 25).

Надалі, на підставі листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України щодо погодження проведення позапланового заходу державного нагляду від 01.03.2018, наказу "Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контрою) від 22.03.2018 №358-Д та направлення на проведення заходу від 22.03.2018 №358, Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області було здійснено позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

За результатами проведення перевірки посадовими особами відповідача складено акт від 23.03.2018 №60-10-07/000028, яким встановлено наступні порушення (а.с. 44-58):

1. Частини 1,2 статті 10 та пункту 11 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

2. Пункту 25 Правил побутового обслуговування населення, затверджених Постановою КМУ від 16.05.1994 №313.

У детальному описі виявлених порушень, зазначено: "У ході здійснення заходу за зверненням гр. ОСОБА_4, встановлено порушення умов договору №ФР-01/06 від 01.06.2017 (далі - Договір) та додаткової угоди до Договору №ФР-01/06 від 01.06.2017 - від 06.10.2017 між гр. ОСОБА_4 (далі- Споживач) та ФОП ОСОБА_1 (далі - Виконавець) про виконання роботи, надання послуг, а саме Виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим (п.2.1, п.6.8 Договору та п.2 Додаткової угоди). На момент здійснення позапланового заходу та з матеріалів скарги Споживача встановлено, що роботи не було виконано з вини Виконавця згідно з умовами договру."

Невід`ємною частиною акта від 23.03.2018 №60-10-07/000028 є Припис (Розділ Х), яким позивача зобов`язано усунути недоліки, що зазначені в акті перевірки, у тому числі припинити порушення вимог законодавства про захист прав споживачів про що проінформувати Головне управління письмово до 30.03.2018.

У зв`язку із невиконанням вимог Припису від 23.03.2018 щодо усунення порушень законодавства про захист прав споживачів, відповідачем складено новий припис від 30.03.2018 №4 "Про виконання законних вимог споживача", яким позивачу приписано усунути порушення вимог законодавства про захист прав споживачів, задовольнити законні вимоги гр. ОСОБА_4 відповідно до договору від 01.06.2017 №ФР-01/06 та додаткової угоди до Договору від 06.10.2017 (а.с. 62).

11 травня 2018 року на підставі акта від 23.03.2018 №60-10-07/000028, керуючись статтями 23, 26 Закону України "Про захист прав споживачів" та Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області прийняв постанову про накладення стягнень №7, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 55220,00 грн (а.с. 69).

Позивач вважає, що прийняття відповідачем постанови про накладення стягнень відбулось з порушенням передбаченого порядку, що вказує на її протиправність, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Основного закону України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про захист прав споживачів", захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту прав споживачів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, місцеві державні адміністрації, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законом, а також суди.

Згідно Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 02.09.2015 №667, Держпродспоживслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Приписами п. 7 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики від 12.04.2017 №209, закріплено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме - у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України "Про рекламу" та "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" в межах наданих повноважень; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; здійснює у межах своєї компетенції заходи з виробництва та розповсюдження соціальної реклами;

сприяє органам місцевого самоврядування у здійсненні ними повноважень щодо захисту прав споживачів; сприяє створенню необхідних умов для навчання та набуття населенням правових знань у сфері захисту прав споживачів; організовує надання споживачам консультацій з питань захисту їх прав; сприяє реалізації в Україні Керівних принципів для захисту інтересів споживачів, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН 09 квітня 1985 року; висвітлює у засобах масової інформації результати роботи з контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів; здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

Абзацом четвертим частини першої статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", передбачено, що підставою для здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

Отже, органи, які здійснюють контроль за дотриманням вимог законів України у сфері захисту прав споживачів, якими відповідно до зазначених вище норм є Головні управління Держпродспоживслужби, наділені правами та повноваженнями щодо здіснення позапланових заходів, зокрема з підстав звернення фізичних осіб щодо порушення їх прав.

Судом встановлено, що позапланова перевірка Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області була здійснена саме на підставі звернення фізичної особи - гр. ОСОБА_4, у зв`язку із чим, керуючись вимогами закону, перевірку було погоджено із органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

У відповідності до частини другої статті 26 Закону України "Про захист прав споживачів", результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, оформлюються відповідними актами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів (п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про захист прав споживачів").

З матеріалів справи убачається, що за результатами проведеного позапланового заходу (перевірки) позивача, відповідачем було прийнято акт, яким встановлено ряд порушень законодавства про захист прав споживачів, а також припис, яким ФОП ОСОБА_1 зобов`язано припинити порушення вимог законодавства про захист прав споживачів.

Як свідчать обставини справи та не заперечувалось позивачем, вказаний припис останнім виконано не було.

Порядок накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177.

Даний порядок визначає процедуру накладення стягнень уповноваженими особами Держпродспоживслужби та її територіальних органів на суб`єктів господарювання - підприємств, установ, організацій (їх філій, представництв, відділень) незалежно від форми власності, іноземних юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, що провадять господарську діяльність на території України, за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Згідно п. 2 вказаного Порядку, на суб`єктів господарювання накладається стягнення у вигляді штрафу відповідно до статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Так, пунктом 11 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено, що у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги - у розмірі ста відсотків вартості виконаної роботи (наданої послуги), а за ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від одного до десяти відсотків вартості виконаних робіт (наданих послуг) за попередній календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскаржуючи постанову про накладення штрафу від 11.05.2018 №7, позивач робить висновок про порушення відповідачем порядку накладення штрафу, у частині не повідомлення про розгляд такого питання, а відтак посилається на розгляд матеріалів справи та прийняття рішення за його відсутності.

Проте дослідивши наявні докази, у їх поєднанні із вимогами чинного законодавства, регламентуючого прийняття рішень про накладення штрафу, суд не погоджується із такими доводами позивача, зазначаючи наступне.

Порядком накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, а саме - п. 4, передбачено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарювання та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Порядку, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку.

Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарювання. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарювання про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У цьому контексті, суд зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 03.04.2018 був повідомлений про те, що 11.04.2018 з 10.00 до 13.00 розглядатиметься справа про накладення стягнення, що підтверджується особистою розпискою позивача на повідомленні Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (а.с. 68).

У вказаному повідомленні попереджено, що у разі неявки позивача, справа буде розглядатися без нього.

Разом з цим, матеріли справи не містять, а позивачем не надавався доказ того, що він звертався до відповідача із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Вказані обставини спростовують висновок позивача про те, що приймаючи оскаржувану постанову він був позбавлений права на участь у розгляді справи, на юридичну допомогу, а також на надання пояснень і доказів, та, натомість, свідчать про дотримання відповідачем вимог та приписів законодавства, яке регулює його діяльність.

Окрім цього, на думку суду, важливим для зазначення є також те, що у матеріалах справи міститься рішення Голосіївського суду міста Києва від 21.05.2018 у справі №752/24840/17, яким встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушив умови договору, укладеного із гр. ОСОБА_4, не виконавши своїх зобов`язань, у зв`язку із чим, наведеним рішенням розірвано договір купівлі продажу від 06.01.2017 №ФР-01/06 (а.с. 72-77). Вказане рішення набрало законної сили 20.06.2018.

Приписами частини четвертої статті 78 КАС України, визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, підсумовуючи вищевказане, твердження позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не відповідають дійсним обставинам, встановленим у ході розгляду справи, адже наявні докази підтверджують правомірність дій відповідача та дотримання ним передбаченого порядку, у той час, як рішенням суду встановлено обставини порушення ФОП ОСОБА_1 умов договору, укладеного між споживачем і виконавцем.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірності свого рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не базуються на положенням чинного законодавства, не обґрунтовуються правовим чином та заявлені безпідставно, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 13 грудня 2018 р.