Рішення № 78522110, 06.12.2018, Вишгородський районний суд Київської області

06.12.2018 Справа № 363/2904/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Рибки І.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області та ОСОБА_2 районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Уточнивши позовні вимоги, позивач звернувся до суду із позовом до Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області та ОСОБА_2 районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області від 27.09.2016 року № 22-К «Про звільнення ОСОБА_1»; поновити ОСОБА_1 на посаді заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області з 30.09.2016 року; стягнути з Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.09.2016 року по дату винесення рішення по справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з затвердженням ОСОБА_2 районною радою нового Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, яким ліквідовано всі штатні посади ФКМ, змін в організації та виробництві праці підприємства не відбулося. Чинним законодавством України не передбачено розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку ліквідації відповідної посади. Призначення працівника виконуючим обов'язки за вакантною посадою не допускається. Крім того, чинним законодавством України не надано повноважень голові районної ради одноособово призначати та звільняти керівників підприємств, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селищ, міст району. Голова ОСОБА_2 районної ради Київської області перебрав на себе повноваження колегіального органу - ОСОБА_2 районної ради Київської області. Позивача звільнив головний спеціаліст ФКМ ОСОБА_3, який є його підлеглим, в той час як призначає та звільняє з посади працівника ФКМ лише його голова. Установлення на підставі Додатку 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 тарифних розрядів посад працівників Фонду комунального майна Вишгородського району є неправомірним, оскільки цей Додаток - схема тарифних розрядів посад працівників структурних підрозділів бюджетних установ, закладів та організацій, а ФКМ є самостійною юридичною особою, а не структурним підрозділом бюджетної організації.

В судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав. Крім того, надав письмові відповіді на відзиви проти позовну відповідачів.

Представники відповідачів у судовому засіданні уточнені позовні вимоги не визнали, надали письмові відзиви проти позовних вимог, в яких просили суд відмовити у їх задоволенні, а також представником відповідача ОСОБА_2 районної ради Київської області надано до суду письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву ОСОБА_1

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, останнє є органом уповноваженим ОСОБА_2 районною радою Київської області управляти майном, яке перебуває у спільній комунальній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, та органом приватизації. Фонд створений рішенням ОСОБА_2 районної ради Київської області від 2 червня 1999 року № 71-07-ХХIII «Про Фонд комунального майна Вишгородського району» Фонд у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний ОСОБА_2 районній раді (пункти 1.1, 1.2, 1.3 Положення).

Рішенням ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016р. №134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» затверджена нова структура Фонду комунального майна Вишгородського району в кількості 7 штатних посад, яка вводиться в дію з 01 жовтня 2016 року.

Згідно з пунктами 4, 5, 6, 8 вказаного рішення ліквідовано з 01 жовтня 2016 року штатні посади Фонду комунального майна Вишгородського району: 4.1. голова Фонду; 4.2. заступник голови Фонду; 4.3. головний спеціаліст - головний бухгалтер; 4.4. головний спеціаліст; 4.5. головний спеціаліст; 4.6. головний спеціаліст; 4.7. головний спеціаліст; 4.8. комендант; 4.9. водій. Затверджено в новій редакції Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району. Голові ОСОБА_2 районної ради доручено в установленому законом порядку не пізніше ніж за два місяці попередити голову Фонду комунального майна Вишгородського району ОСОБА_4 про зміни в організації та виробництві праці. Голові Фонду комунального майна Вишгородського району ОСОБА_4 доручено в установленому законом порядку, не пізніше ніж за два місяці, попередити працівників про зміни в організації та виробництві праці. Визнано такими, що втратили чинність рішення районної ради від 02 липня 2009 року №329-25-V «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» та від 27 квітня 2012 року №221-17-VІ «Про затвердження структури Фонду комунального майна Вишгородського району, його граничної чисельності та фонду оплати праці».

Розпорядженням ОСОБА_2 районної ради від 22 липня 2016 року №52-ОС«Про наступне вивільнення працівників Фонду комунального майна Вишгородського району» голову ФКМ ОСОБА_4 повідомлено про вивільнення із займаної посади з 01 жовтня 2016 року.

Голові ФКМ ОСОБА_4 доручено попередити про вивільнення працівників Фонду комунального майна Вишгородського району, запропонувати цим працівникам Фонду комунального майна Вишгородського району посади у новій структурі, здійснити переведення працівників на запропоновані посади (у разі наявності від них такої згоди) та у разі відмови працівників ФКМ від запропонованих посад звільнити їх відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці в установлені законодавством терміни.

22 липня 2016 року голову ФКМ ОСОБА_4 повідомлено про вивільнення із займаної посади у зв'язку з реорганізацією та затвердженням нової структури ФКМ та на виконання рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року № 134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» запропоновано посаду у новому статному розписі - директора Фонду комунального майна Вишгородського району.

Відповідно до Додатку 2 до розпорядження голови районної ради від 22 липня 2016 року №52-ОС, ОСОБА_4 на посаду директора ФКМ не погодилася.

ОСОБА_4 звернулася до голови ОСОБА_2 районної ради з заявою про скорочення терміну попередження та звільнення її з займаної посади відповідно до п.1 ч.40 КЗпП України з 01 вересня 2016 року.

На підставі вказаної заяви ОСОБА_4 прийнято рішення ОСОБА_2 районної ради від 08.09.2016 року № 148-13-VII «Про звільнення голови Фонду комунального майна Вишгородського району».

Пунктом 2 зазначеного рішення, ОСОБА_2 районна рада вирішила доручити голові ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 у встановленому порядку припинити трудові відносини з ОСОБА_4 після виходу її з лікарняного.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 від 12.09.2016 року № 67-ОС «Про звільнення ОСОБА_4С.» голову ФКМ ОСОБА_4 звільнено із займаної посади 12 вересня 2016 року у зв'язку із зміною в організації виробництва і праці відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України. На час відсутності голови ФКМ виконання обов'язків голови Фонду комунального майна Вишгородського району покладено на головного спеціаліста ФКМ ОСОБА_3, а ОСОБА_4 зобов'язано передати виконуючому обов'язки голови Фонду по акту приймання-передачі установчі документи, печатку та інше.

На підставі рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року № 134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» та розпорядження голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 від 22.07.2016 року №52-ОС «Про наступне вивільнення працівників Фонду комунального майна Вишгородського району» видано наказ ФКМ від 25 липня 2016 року №14-к «Про виконання рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року №134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району»», яким повідомлено про ліквідацію штатних посад ФКМ, введення нової структури ФКМ та загальної чисельності працівників в кількості 7 штатних одиниць та попереджено працівників ФКМ про вивільнення під особистий підпис.

Згідно додатку 1 до вказаного наказу позивача 25 липня 2016 року попереджено про наступне вивільнення у порядку п.1 ч.40 КЗпП України.

Наказом ФКМ від 23.09.2016р. №18-к «Про деякі питання трудових відносин», позивачу запропоновано посаду спеціаліста відповідно до нової структури Фонду комунального майна Вишгородського району.

Згідно додатку до вказаного наказу, ОСОБА_1 на посаду спеціаліста Фонду комунального майна Вишгородського району не погодився.

У зв'язку з відмовою позивача від запропонованої посади, відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі зміною в організації виробництва і праці, в.о. голови Фонду комунального майна Вишгородського району ОСОБА_3 видано наказ від 27.09.2016 року №22-к про звільнення ОСОБА_1 з 30 вересня 2016 року з посади заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району.

Розпорядженням в.о. голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_6 від 15.09.2016 року № 55 «Про умови оплати праці працівників Фонду комунального майна Вишгородського району» установлені тарифні розряди посад працівників Фонду комунального майна Вишгородського району з 01 жовтня 2016 року за схемами тарифних розрядів, затверджених додатком 3 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298.

Пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод: кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частини 3-5 статті 140 Конституції України: місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради. Питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Стаття 1 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування»: посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Частина 2 статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування»: місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Стаття 5 Закону України «Про місцеве самоврядування»: система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; старосту; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення. У містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради відповідно до цього Законуможуть утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють свої виконавчі органи та обирають голову ради, який одночасно є і головою її виконавчого комітету.

Стаття 17 Закону України «Про місцеве самоврядування»: відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Стаття 1 Закону України від 07 червня 2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування»: служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Частина 1 статті 2 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Стаття 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»: посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються територіальною громадою; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

В розумінні статті 140 Конституції України та наведених приписів Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Фонд комунального майна Вишгородського району, який має статус комунальної організації (установи, закладу), не є органом місцевого самоврядування, а ОСОБА_1 не обіймав посаду в органах місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Також судом не було встановлено факту складання ОСОБА_1 присяги посадової особи місцевого самоврядування, таким чином, робота ОСОБА_1 на посаді заступника голови Фонду комунального майна Вишгородського району не має відношення до публічної служби.

Так, згідно з п. 4.1. Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 27.04.2012 року № 223-17-VI, звільнення з посади керівника суб’єкта господарювання спільної комунальної власності здійснюється за рішенням ОСОБА_2 районної ради, в тому числі, за ініціативи керівника суб’єкта господарювання спільної комунальної власності.

На підставі особистої заяви ОСОБА_4 прийнято рішення ОСОБА_2 районної ради від 08.09.2016 року № 148-13-VII «Про звільнення голови Фонду комунального майна Вишгородського району».

Пунктом 2 зазначеного рішення, районна рада вирішила доручити голові ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 у встановленому порядку припинити трудові відносини з особою, зазначеною у пункті 1 цього рішення, тобто з ОСОБА_4

Згідно з Порядком управління майном спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району Київської області, затвердженого рішенням районної ради від 25.09.2008 № 229-19-V, суб’єктами управління спільною комунальною власністю територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району в межах, визначених чинним законодавством та нормативно-правовими актами, є, зокрема, голова ОСОБА_2 районної ради.

Відповідно до п. 7 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Враховуючи викладене, головою ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 видано розпорядження від 12.09.2016 року № 67-ОС «Про звільнення ОСОБА_4С.».

Відповідно до п. 2 роз’яснення Державного комітету ради міністрів СРСР по питанням праці та заробітної плати від 29.12.1965 року № 30/39, призначення робітника виконуючим обовязки на вакантну посаду не допускається. Це можливо лише на посаду, призначення на яку проводиться вищестоящим органом управління.

Відповідно до Постанови Верховної ОСОБА_5 України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР від 12 вересня 1991 № 1545-XII, у зв'язку з Постановою Верховної ОСОБА_4 України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" (1427-12) та прийняттям проголошення незалежності України встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Разом з тим, згідно п. 1.1 та п. 1.4 Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 02.07.2009 року № 329-25-V (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Фонд комунального майна Вишгородського району є комунальною установою ОСОБА_2 районної ради та заснований на спільній власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району.

Фонд у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний ОСОБА_2 районній раді.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.1. Порядку призначення на посаду та звільнення із займаної посади керівників підприємств, закладів, установ та організацій спільної комунальної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 27.04.2012 року № 223-17-VI, керівники суб’єктів господарювання спільної комунальної власності, призначаються на посаду і звільняються з посади ОСОБА_2 районною радою на її пленарних засіданнях.

ОСОБА_2 районна рада є вищестоящим органом управління Фонду комунального майна Вишгородського району, призначення керівника якого здійснюється за рішенням районної ради, а отже, виходячи з зазначених норм законодавства, покладання обовязків голови Фонду комунального майна Вишгородського району на працівника допускається і при вакантній даній посаді.

Розпорядженням голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 від 12.09.2016 року № 67-ОС «Про звільнення ОСОБА_4С.» покладено виконання обов’язків керівника Фонду комунального майна Вишгородського району на іншого працівника, а не призначено нового керівника Фонду, що є дискреційними повноваженнями голови ОСОБА_2 районної ради.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційних експертиз, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження сукупність прав та обов’язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватись в нормативно-правових актах шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин, приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів.

В даному випадку, після звільнення ОСОБА_4, Фонд комунального майна Вишгородського району залишився без керівника, якому на виконання рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року № 134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» та розпорядженням ОСОБА_2 районної ради від 22 липня 2016 року №52-ОС «Про наступне вивільнення працівників Фонду комунального майна Вишгородського району», належало попередити про вивільнення працівників Фонду комунального майна Вишгородського району, запропонувати вивільнювальним працівникам Фонду комунального майна Вишгородського району посади у новій структурі, здійснити переведення працівників на запропоновані посади (у разі наявності від них такої згоди) та у разі відмови працівників Фонду комунального майна Вишгородського району від запропонованих посад звільнити їх відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у звязку зі змінами в організації виробництва і праці в установлені законодавством терміни.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року № 134-11-VII «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району» на момент звільнення ОСОБА_4 набрало чинності.

Згідно п. 6.3 Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 21.07.2016 року № 134-11-VII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за відсутності директора Фонду (хвороби, відпуски, тощо) його обов’язки виконує інший працівник, який призначається розпорядженням голови ОСОБА_2 районної ради.

Тобто розпорядження голови ОСОБА_2 районної ради ОСОБА_5 від 12.09.2016 року № 67-ОС «Про звільнення ОСОБА_4С.» приймалося з дотриманням вказаних нормативно-правових актів, є законним, обґрунтованим та видано в межах компетенції відповідача.

Також суд враховує, що рішенням ОСОБА_2 районної ради Київської області від 08 вересня 2016 року №120-13-VІІ на посаду директора Фонду комунального майна Вишгородського району призначено ОСОБА_7 з 01 жовтня 2016 року, згідно нової редакції Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району.

Що стосується правомірності звільнення позивача з займаної посади, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно ч. 1 і 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 235 КК України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у звязку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно роз’яснень даних в п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді спорів про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України суди зобов’язані з’ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Під зміною істотних умов праці слід розуміти зміну системи та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменувань посад тощо (частина третя ст. 32 КЗпП України).

Зміни в організації виробництва і праці це раціоналізація робочих місць, введення нових форм організації праці, у т. ч. перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки впровадження передових методів, технологій, тощо.

Наведений у статті 32 КЗпП України перелік істотних умов праці не є вичерпним.

Відповідно до рішення ОСОБА_2 районної ради від 21.07.2016 року №134-11-VІІ «Про затвердження Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району в новій редакції» затверджена нова структура Фонду комунального майна Вишгородського району в кількості 7 штатних посад.

Так, відповідно до п. 6.6. Положення про Фонд комунального майна Вишгородського району, затвердженого рішенням районної ради від 02.07.2009 № 329-25-V, працівники Фонду мали статус посадових осіб органів місцевого самоврядування.

Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Органами місцевого самоврядування, через які здійснюється місцеве самоврядування є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Отже, комунальна установа не є органом місцевого самоврядування, а тому працівники не можуть мати статусу посадової особи місцевого самоврядування відповідно, тому і було прийнято відповідне рішення районної ради.

Тому, необхідність прийняття даного рішення викликана з метою приведення установчих документів Фонду комунального майна Вишгородського району у відповідність до чинного законодавства України.

Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці.

Про наступне вивільнення позивач повідомлений особисто під розпис 25 липня 2016 року у порядку ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Таким чином, у зв’язку з відмовою 26 вересня 2016 року позивача від запропонованої посади в новому штатному розписі Фонду комунального майна, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, відповідачем правомірно видано наказ від 27.09.2016 року № 22-к «Про звільнення ОСОБА_1М.».

Отже, передбачений ст. 40 та ст. 43-2 КЗпП України порядок вивільнення працівників й подальше звільнення позивача в повній мірі відповідачем дотриманий й прав позивача не порушено.

Таким чином підстав для визнання згаданого вище наказу недійсним та поновлення позивача на попередній роботі судом не встановлено, звільнення якого відбувалося з дотриманням вимог ч. 1 ст. 40 КЗпП України, а тому судом також не встановлено й підстав для стягнення з відповідачів середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні уточнених позовних вимог ОСОБА_1 до Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області та ОСОБА_2 районної ради Київської області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середного заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Вишгородський районний суд Київської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13 грудня 2018 року.

Головуючий М.Б. Баличева