Ухвала суду № 78519860, 13.12.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 219/11015/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сітнікова Т.Б.,

суддів Леміщенко О.О., Мартиненко В.С.,

за участю секретаря судового засідання Циганенко Ю.О.,

прокурора Лобас М.С.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050150001666 від 17 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018050150001666 від 17 липня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Прокурор в судовому засіданні наполягав про продовження строку обраного відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою оскільки на теперішній час ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_1 не заперечували проти продовження відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обговоривши з учасниками судового провадження питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 жовтня 2018 року ОСОБА_2 продовжено строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 14 грудня 2018 року включно.

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України перебуває на стадії підготовчого розгляду, судом не виконані всі необхідні процесуальні дії.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження неможливо завершити до закінчення строку дії запобіжного заходу до 14 грудня 2018 року, суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_2 та приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зникли, а саме те, що ОСОБА_2 може спробувати: переховуватися від суду, оскільки суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років може бути визнане ним більш небезпечним ніж втеча; незаконно впливати на свідків та потерпілого, які є його знайомими, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність продовження стосовно ОСОБА_2 дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_2, суд на теперішній час не встановив.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що на теперішній час судовий розгляд триває, ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою не зникли, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому більш м’якого запобіжного заходу, оскільки його належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

З урахуванням ч. 4 ст. 183 КПК України, підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 350, 372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, який народився 14 березня 1987 року в м. Магадан, Російської Федерації, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на строк 60 діб до 10 лютого 2019 року включно.

Обвинуваченого ОСОБА_2, який народився 14 березня 1987 року в м. Магадан, Російської Федерації, тримати від вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Направити копію цієї ухвали учасникам судового провадження негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Судді