Рішення № 78518364, 27.11.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" листопада 2018 р. Справа № 924/634/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Адамчук І.П., розглянувши справу

за позовом акціонерного товариства "Хмельницькобленерго"

до приватного підприємства "Бондар"

про стягнення 278205,93 грн. штрафу та 129003,71 грн. пені

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю від 25.05.2018р.;

відповідача: ОСОБА_2 – директор.

У судовому засіданні 27.11.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача 67645,96 грн. пені, 278205,93 грн. штрафу з підстав невиконання умов договору підряду № ДЗ-39 від 24.07.2017р.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що на виконання укладеного 24.07.2017р. між сторонами договору підряду №ДЗ-39, 22.08.2017р. позивач перерахував відповідачу аванс в розмірі 834 617,79 грн., а відповідач зобов’язався 27.08.2017р. приступити до виконання робіт, термін виконання яких п’ять місяців з моменту перерахування авансу, тобто до 22.01.2018р. Крім того, на виконання підписаної сторонами 12.12.2017р. додаткової угоди до договору підряду позивач перерахував відповідачу 1 191 987,35 грн. авансу на придбання матеріалів, що підтверджується платіжним дорученням від 13.12.2017р. У листі від 22.12.2017р. №467/1 відповідач просив позивача збільшити розмір авансування виконання будівельних робіт до 100% від їх загальної вартості, у зв’язку з чим 26.12.2017р. між сторонами укладеного додаткову угоду щодо авансування 2 782 059,31 грн., на виконання якої 28.12.2017р. позивач перерахував залишок авансу у розмірі 755 454,31 грн. Звертає увагу суду на те, що Підрядник повинен був виконати весь об'єм робіт до 28.05.2018 року включно та надати Замовнику акт форми КБ-2в і довідку про вартість виконаних робіт форми КБ-3, які підтверджують виконання таких робіт. Факт прострочення виконання зобов’язання за договором підряду та дату закінчення виконання зобов’язань відповідачем встановлено судом у рішенні від 25.06.2018 року по справі № 924/209/18, про стягнення 351 416,01 грн., з яких 73 210,08 грн. пені та 278 205,93 грн. штрафу заявлені за період з 23.01.2018 року по 22.03.2018 року, однак у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі, у зв'язку з безпідставністю, так як позивач заявив до стягнення штраф та пеню за період з 23.01.2018 року по 22.03.2018 року, а термін виконання робіт відповідачем згідно договору (враховуючи укладення Додаткових угод) закінчився 28.05.2018 року. Позивач звертався з листом від 29.09.2017 року та претензіями від 06.10.2017 року та від 17.10.2017 року з вимогою забезпечення належного виконання всіх видів робіт та у визначений договором термін, однак станом на 19.07.2018р. ПП „Бондар” не виконало своїх зобов’язань за договором підряду від 24.07.2017р.

Враховуючи викладене, позивач нарахував на підставі п. 6.3 договору з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог 129003,71 грн. пені за період з 29.05.2018р. по 03.09.2018р. та 278 205,93 грн. штрафу у розмірі 10% від договірної вартості робіт та звернувся до суду із даним позовом.

У відзиві від 31.08.2018р. відповідач зазначив, що набрало законної сили рішення суду від 25.06.2018р. між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. У поясненнях від 20.11.2018р. ПП „Бондар” не погоджується, оскільки розмір вимог, які просить стягнути позивач значно перевищує передбачений кошторисною документацією прибуток відповідача (51337,06 грн.), що може вплинути на повне припинення господарської діяльності останнього. Звертає увагу суду на те, що станом на 20.11.2018р. готовність об'єкта будівництва складала більше 95% від загальної вартості робіт. Повне завершення будівельно - монтажних робіт ПП «Бондар» планує на 15.12.2018р. Крім того, виконано велику кількість додаткових робіт не врахованих проектно - кошторисною документацією. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог та посилається на ст. 233 ГК України та п. 3.17.4 постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011р.

Позивач у відповіді на відзив від 07.09.2018р. заперечив позицію відповідача та повідомив про заявлення вимог за інший період, ніж визначено у рішенні від 25.06.2018р. та відмова у позові по справі №924/209/18 мотивована передчасністю звернення до суду. Позивач звертає увагу на преюдиціальне значення вищевказаного рішення суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При дослідженні матеріалів справи, судом береться до уваги наступне.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.06.2018р. №924/209/18 у позові акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" м. Хмельницький до приватного підприємства "Бондар" м. Хмельницький про стягнення 351416,01 грн. відмовлено.

При розгляді справи №924/209/18 судом встановлено, що 24.07.2017р. між Публічним акціонерним товариством „Хмельницькобленерго (далі - замовник) та Приватним підприємством „Бондар (далі - підрядник) укладено договір підряду №ДЗ-39 (далі - договір), згідно п. 1.1 якого підрядник зобовязується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи з будівництва: ДСТУ БД.1.1-1-2013 ДК 021:2015 код 45310000-3 роботи електромонтажні (будівельно монтажні роботи згідно проектної документації за титулом „Реконструкція ТП-2 10/0,4 кВ в м. Хмельницький (1- етап) (Інвестиційна програма 2017 року п.1.1.4.3.9)), відповідно до кошторисної документації, а замовник зобовязується надати підряднику фронт робіт, передати затверджену проектно кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

Договірна вартість робіт визначена гідно договірної ціни, що є невідємною частиною договору і становить 2 782 059 грн. 31 коп., з ПДВ. Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів (п. 2.1 договору).

У відповідності до п. 2.3.1. договору до початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 30% від загальної вартості робіт, зазначеної в п. 2.1. цього договору, що становить 834 617,79грн. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 20 банківських днів після прийняття та підписання замовником актів виконаних робіт Форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт Форма КБ-3 (п. 2.3.2 договору). Оплата здійснюється в безготівковій формі на поточний рахунок підрядника р/р 26005052411254 в ПАТ „Приватбанк, МФО 315405, Код ЄДРПОУ 32995097, ІПН 329950922250 (п. 2.3.3. договору).

Згідно п. 3.4 договору роботи за даним договором повинні бути виконані в такі строки: початок виконання робіт не пізніше ніж на 5- й день з моменту одержання авансу від замовника відповідно до п. 2.3.1. цього договору.

Термін виконання робіт протягом 5-ти місяців з моменту виконання замовником п.2.3.1 цього договору. Підрядник має право на дострокове виконання зобов’язань за згодою замовника (п. 2.3.2 договору).

У відповідності до п. 4.1 договору замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, що оформляться актом протягом 5 днів. Акт прийняття виконаних робіт стає невід’ємною частиною цього договору з моменту його підписання. (п. 4.2 договору).

Згідно п. 5.3.1. договору підрядник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі виконати всі роботи відповідно до умов даного договору.

Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним в Україні законодавством та цим договором за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань (п. 6.1 договору).

У відповідності до п. 6.3 договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт, зазначених в пункті 3.4.2, підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ. У разі порушення строку понад 30 календарних днів, підрядник додатково сплачує на користь замовника штраф у розмірі 10 % від договірної вартості робіт, встановленої в п. 2.1. цього договору.

Зміни та доповнення до даного договору вносяться за письмовою згодою сторін, що оформляється додатковою угодою. Додаткові угоди до договору стають його невідємними частинами з моменту підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін (п. 8.4 договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Сторони погодили, що Договірна ціна на будівництво Реконструкція ТП-2 10/0,4 кВ в м. Хмельницькому (1-й етап), що здійснюється в 2017р. становить 2 782 059,31 грн.

Згідно платіжного доручення №8476 від 22.08.2017р. позивач перерахував відповідачу 834617,79грн. за виконані електромонтажні роботи згідно договору №ДЗ-39 від 18.07.2017р.

Позивач звертався до відповідача з листами від 29.09.2017р., листом-претензією від 06.10.2017р. та претензією від 17.10.2018р., в яких звертав увагу відповідача на не виконання останнім у встановлені строки демонтажних робіт, у зв’язку із чим наполягав на пришвидшенні виконання робіт.

12.12.2017р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №ДЗ-39 від 24.07.2017р., у відповідності до якої сторони вирішили викласти п. 2.3.1 договору в наступній редакції „До початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 2 026 605,14грн. з ПДВ, на придбання матеріалів”.

Платіжним дорученням №12061 від 13.12.2017р. позивач сплатив відповідачу 1191987,35 грн. за виконані електромонтажні роботи згідно договору №ДЗ-39 від 24.07.2017р.

22.12.2017р. відповідач звернувся до позивача з листом №467/1, згідно з просив збільшити авансування виконання будівельних робіт по договору у розмірі 100% від загальної вартості робіт.

26.12.2017р. між сторонами підписано додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору №ДЗ-39 від 24.07.2017р., у відповідності до п. 1 якої вказано, що п. 2.3.1. основного договору необхідно викласти в наступній редакції „До початку робіт підряднику перераховується аванс в розмірі 100% від загальної вартості робіт, зазначеної в п. 2.1 цього договору, що становить 2782059,31 грн.”

28.12.2017р. позивач перерахував відповідачу додатково 755 454,17грн. кредитної заборгованості за виконані електромонтажні роботи згідно договору №ДЗ-39 від 18.07.2017р, що підтверджується платіжним дорученням №12845 від 28.12.2017р.

У рішенні від 25.06.2018р. №924/209/18 суд дійшов до висновку, що укладаючи вищевказані додаткові угоди до договору, та в подальшому виконуючи їх, сторони фактично змінювали строк виконання робіт відповідачем, оскільки згідно із п. 3.4.2 договору термін виконання робіт ставиться в залежність від виконання позивачем п. 2.3.1 договору (перерахування на рахунок відповідача грошових коштів).

Враховуючи, що остання оплата була здійснена позивачем 28.12.2017р., термін виконання робіт відповідачем згідно умов договору №ДЗ-39 від 24.07.2017р. (враховуючи укладення додаткових угод) закінчився 28.05.2018р.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли зобов’язання за договором підряду №ДЗ-39 від 24.07.2017р., за умовами якого відповідач зобов’язався за завданням позивача на свій ризик виконати та здати йому у встановленому порядку роботи з будівництва, відповідно до кошторисної документації, а позивач, в свою чергу зобов’язався надати відповідачу фронт робіт, передати затверджену проектно кошторисну документацію, прийняти закінчені будівельні роботи та оплатити їх відповідно до умов даного договору.

На виконання умов договору підряду №ДЗ-39 від 24.07.2017р. позивач перерахував відповідачу 2 782 059,31 грн., що підтверджується доказами, долученими до матеріалів справи та визнається сторонами.

Згідно зі ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Доказів прийняття та підписання сторонами актів виконаних робіт Форми КБ-2в і довідки про вартість виконаних робіт Форма КБ-3 у відповідності до п. 2.3.2 договору, суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач нарахував на підставі п. 6.3 договору з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог 129003,71 грн. пені за період з 29.05.2018р. по 03.09.2018р. та 278 205,93 грн. штрафу у розмірі 10% від договірної вартості робіт.

У відповідності до п. 6.3 договору у разі порушення підрядником строків виконання робіт, зазначених в пункті 3.4.2, підрядник сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ.

Приписами ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на те, що пеня є договірною санкцією, порядок обчислення якої узгоджується сторонами на власний розсуд, враховуючи, що у п. 6.3 спірного договору не визначено, що є базисом обрахування пені, суд вважає за належне у стягненні 129003,71 грн. пені відмовити, констатуючи відсутність під час підписання договору підряду №ДЗ-39 від 24.07.2017р. чіткого волевиявлення сторін, спрямованого на визначення того, з якої саме суми (авансу, договірної вартості робіт тощо) має бути обрахована пеня.

Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення неустойки у вигляді 278205,93 грн. штрафу (розмір якого визначено належним чином – 10% від договірної вартості робіт) судом враховується, що згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, зменшується, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. Аналогічна за змістом і норма ст.233 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Крім того, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши в сукупності вищезазначені обставини та надані докази, беручи до уваги обставини, які призвели до нарахування неустойки, зміст доводів відповідача, розмір очікуваного прибутку відповідача, наведений у договірній ціні, а також з огляду на розмір заявленого штрафу, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (штрафу), що підлягає стягненню з відповідача, до 139102,97 грн. штрафу, відтак, позовні вимоги в частині стягнення 139102,97 грн. неустойки (штрафу) підлягають задоволенню, а у решті суми неустойки (штрафу) – відмові.

За таких обставин, беручи до уваги висновки суду викладені у рішенні від 25.06.2018р. по справі №924/634/18, прострочення відповідачем зобов'язань з вчасного виконання будівельних робіт, суд вважає за належне позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства "Бондар" 278205,93 грн. штрафу та 129003,71 грн. пені задовольнити частково та стягнути 139102,97 грн. штрафу. У решті позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати у вигляді 4173,09 грн. відшкодування судового збору (докази понесення яких наявні у матеріалах справи) відповідно до ст.129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених позовних вимог. При цьому судом, незважаючи на зменшення судом розміру неустойки (штрафу), судовий збір в означеній сумі покладається на відповідача без урахування зменшення неустойки (штрафу).

Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України, а також перебування судді у відрядженнях 28-30 листопада 2018р., 10-11 грудня 2018р.) остаточно складено у 6-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 12.12.2018р.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" до приватного підприємства "Бондар" про стягнення 278205,93 грн. штрафу та 129003,71 грн. пені задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Бондар" (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32995097) на користь акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" (м. Хмельницький, вул. Храновського, 11А, ідентифікаційний код 22767506) 139102,97 грн. штрафу та 4173,09 грн. відшкодування судового збору.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення (з урахуванням положень ст.233 ГПК України) складено 12.12.2018р.

Суддя М.В. Смаровоз

Віддруков. 3 прим. (всім рек. з пов. про вруч.):

1 - до справи;

2 - позивачу (29018, м. Хмельницький. вул. Храновського, 11А);

3 - відповідачу (29000, АДРЕСА_1).