Рішення № 7851694, 04.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.10 р.                     Справа № 22/159                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Бондар В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м. Донецьк,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна будівельна компанія», м.Донецьк,

про стягнення заборгованості за кредитним договором 684718,15 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Краснов О.В. – за довіреністю;

від відповідача: не з'явився,-

Згідно із ст.77 Господарського процесуального

кодексу України у засіданні суду оголошувалась

перерва з 13.01.2010р. по 28.01.2010р. та з 28.01.2010р.

по 04.02.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна будівельна компанія», м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р. у сумі 684718,15 грн., у тому числі 498000,00 грн. заборгованості за кредитом, 125456,90 грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 4500,00 грн. несплаченої комісійної винагороди та 56761,25 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитом і несплаченими відсотками та комісійної винагороди, а також виникли підстави для нарахування пені.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копію договору про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р.; рахунок судної заборгованості за договором №27/2008, рахунок простроченої заборгованості, рахунок нарахованих відсотків, рахунок прострочених відсотків до 30 днів, рахунок прострочених відсотків більш ніж 30 днів, рахунок сумнівних відсотків, рахунок нарахованої щомісячної комісії, рахунок простроченої щомісячної комісії, розрахунок заборгованості за несплаченим кредитом та нарахованим відсоткам; меморіальний ордер №658/14184 від 27.08.2008р.; платіжні доручення за період з 26.09.2008р. по 25.06.2009р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 526, 550, 551, 611 Цивільного кодексу України та ст.ст.1, 12, 54–57 Господарського процесуального кодексу України.

17.12.2009р. через канцелярію суду Донецької області представником Відповідача надано клопотання про припинення провадження по справі, оскільки Позивачем на дату подання позовної зави ініційовано стягнення державним виконавцем на будівлю лісопильного цеху літ.1 (інвентарний номер 0078), загальною площею 369,6 кв.м, яка розташована по вул.Корольової у м.Донецьку, б.12д, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Архітектурна будівельна компанія”, для задоволення вимог Відкритого акціонерного банка „Банк „Фінанси та Кредит”, який реорганізовано у публічне акціонерне товариство, суми у розмірі 551298,27грн. (що включає основний борг за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р., несплачені відсотки за користування кредитом, несплачену комісійну винагороду та пеню за прострочення виконання зобов’язання станом на 11.02.2009р.) на виконання виконавчого напису №184 від 12.02.2009р. приватного нотаріуса. Таким чином, за твердженнями Відповідача є рішення іншого органу, який у межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. У підтвердження наведеного останнім надана копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.04.2009р.; виконавчого напису від 12.02.2009р.; листа №19/09 від 01.04.2009р. та акту опису й арешту майна від 27.04.2009р.

У судовому засіданні 28.01.2010р. представник Позивача проти клопотання Відповідача заперечив та надав пояснення по справі, відповідно до яких вказує на те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису не може розглядатися як підстава припинення провадження визначена п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України та відсутність обмежень захисту порушеного права виключно шляхом звернення стягнення на заставлене майно.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник Відповідача в судове засідання не з’явився.

Оскільки ухвали суду спрямовувались рекомендованою кореспонденцією за адресою Відповідача, яка вказана Позивачем в позовній заяві, зазначена Відповідачем в договорі про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р., а також міститься у довідці з ЄДРПОУ як його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином.

Проте, суд вважає за можливе розглянути спір відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами та надати належну юридичну кваліфікацію спірних правовідносин.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

26.08.2008р. між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) укладено договір про поновлювану кредитну лінію №27/2008, згідно з п.1.1 якого Банк відкриває Позичальнику поновлювану кредитну лінію на загальну суму 500000,00грн., а Позичальник зобов’язується повернути отримані у рахунок кредитної лінії грошові кошти по 25.08.2009р. та сплатити за користування кредитними коштами відсотки у розмірі 20% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, зазначеному у підпунктах «б», «в» п.3.1 даного договору, сплатити відсотки у збільшеному розмірі).

Порядок надання кредитних коштів у рамках кредитної лінії визначений п.2.1 договору.

Відповідно до п.2.4 договору Позичальник зобов’язувався повернути кредит Банку 25.08.2009р. шляхом перерахування грошових коштів на судний рахунок.

Згідно п.2.5 зазначеного договору Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду за керування кредитною лінією у розмірі 0,15% від суми ліміту кредитної лінії, встановленої у п.1.1 даного Договору, щомісячно, за повний календарний місяць строку дії даного Договору. У разі, якщо строк дії даного Договору включає термін часу, що складає частину календарного місяця, то розмір комісійного винагороди за визначену частину календарного місяця встановлюється пропорційно фактичній кількості календарних днів у цьому проміжку часу. Сплата комісійної винагороди здійснюється Позичальником у період з 26 числа до останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця укладення даного договору. У зазначений період сплачується комісія, що нарахована за поточний місяць, а за місяць у якому припиняється дія договору, сплата здійснюється не пізніше дати припинення Договору.

За змістом п.3.1 договору про поновлювану кредитну лінію Позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитними коштами у валюті кредиту за наступними відсотковими ставками:

-          20% річних (у розмірі, визначеному в п.1.1 даного договору) за термін зі дня видачі кредиту, зазначеного у п.2.4 даного договору;

-          у разі порушення Позичальником погашення траншів у строки, визначені у п.2.1 договору – 30% річних від суми невиконаного своєчасного зобов’язання щодо кредиту за термін часу: з моменту непогашення суми кредиту (частини кредиту) до дня фактичного погашення цієї судної (основної) заборгованості, але не більш остаточного строку погашення кредиту, встановленого у п.2.4 договору;

-          30% річних за період з 26.08.2009р.до дня фактичного погашення судної (основної) заборгованості.

Як визначено п.3.3 договору розрахунок відсотків здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання цих коштів з судного рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на судний рахунок Позичальника. Розрахунок відсотків за день видачі здійснюється як за повний день, за день повернення не здійснюється. Розрахунок відсотків здійснюється виходячи з розрахунку 365 днів у році (366 днів у високосному році), у місяці – за календарем.

Відповідно до п.3.4 договору нарахування та сплата відсотків за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує відсотки у строк з 26 числа кожного місяця, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. У зазначений строк сплачуються відсотки, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного місяця (включно).

Як вбачається з меморіального ордеру №658/14184 від 27.08.2008р., Позивач надав Відповідачеві кредит у сумі 500000 грн. відповідно до договору про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р.

Приймаючи до уваги представлені Позивачем суду розрахунки, у відповідності до п.п.2.5, 3.1-3.4 зазначеного договору Відповідачу станом на 01.11.2009р. нарахована сума відсотків за користування кредитом у розмірі 166564,83 грн. та комісійна винагорода у розмірі 8250, 00 грн.

Факт нарахування відсотків за договором, комісійної винагороди та невиконання п.п.2.4, 2.5, 3.4 договору №27/2008 від 26.08.2008р. Відповідачем не заперечувався, окрім цього не спростовано у порядку ст.32-36 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й стаття 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із платіжними дорученнями, наданими суду Позивачем, Відповідач здійснив у листопаді 2008р. погашення простроченої заборгованості за кредитною лінією у загальному розмірі 2000,00 грн., погашення комісії за користування кредитною лінією за вересень 2008р. - січень 2009р. у розмірі 3750,00грн. та нарахованих відсотків за користування кредитом у сумі 41107,93 грн. Враховуючи вищевикладене, дане свідчить про часткову оплату кредиту, відсотків за користування ним та комісійної винагороди.

За викладених обставин, станом на дату визначену Позивачем, що не змінена на дату винесення рішення, заборгованість за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р. складає за кредитом 498 000грн., за несплаченими відсотками 125456,90грн. та за комісійну винагороду 4500,00 грн.

Оскільки наведені факти свідчать про невиконання Позичальником зобов’язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту, оплати відсотків за користування ним та сплати комісійної винагороди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованісті за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Пунктами 1.1, 3.1, 3.3 договору передбачено, що відсотки за користування кредитом нараховуються та підлягають сплаті протягом всього строку фактичного користування кредитом до дня його погашення.

Відповідно до п.7.1 договору за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати відсотків Позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день просрочки. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення Позичальником строків платежів, передбачених п.п.2.1, 2.4, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 даного договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених договором. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов’язання сплати процентів за весь час фактичного використання кредитних коштів.

За розрахунком Позивача, перевіреним судом, сума пені, яка підлягає стягненню з Відповідача становить 56761,25грн.

З огляду на наведене, вимоги Позивача щодо стягнення заборгованості загальною сумою 684718,15 грн. є правомірними, такими, що не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Крім того, позов повністю доведений Позивачем та обґрунтований матеріалами справи. За викладених обставин, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Клопотання Відповідача щодо припинення провадження по справі на підставі п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Враховуючи положення ст.18 Цивільного кодексу України, виконавчий напис нотаріуса – це спосіб захисту цивільних прав нотаріусом; напис, який вчиняє нотаріус для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна на документах, що встановлюють заборгованість. Виконавчий напис є виконавчим документом. Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість (нотаріально посвідчені угоди, опротестований вексель та ін.). Проте, це не є вирішенням спору у розумінні п.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до приписів ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права чи інтересу. Крім того, враховуючи роз’яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/706 від 06.10.1994р. „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням кредитних угод” банк має право вимагати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, включаючи проценти за наданий кредит, відшкодування збитків, завданих просрочкою тощо, а у випадках, передбачених договором, також неустойку. Як вбачається, діюче законодавство України не встановлює обмежень прав особи здійснювати захист прав одночасно у судовому порядку та у позасудовий спосіб.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна будівельна компанія», м.Донецьк, про стягнення заборгованості за договором про поновлювану кредитну лінію №27/2008 від 26.08.2008р. у сумі 684718,15 грн., у тому числі 498000,00 грн. заборгованості за кредитом, 125456,90грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 4500,00 грн. несплаченої комісійної винагороди та 56761,25 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна будівельна компанія» (83017, Донецька область, м.Донецьк, Калінінський район, бул.Шевченка, б.27, кім.419, ЄДРПОУ 32862057, п/р №26004118290980 у філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (83017, м.Донецьк, Калінінський район, бул.Шевченка, 27, ЄДРПОУ 25795288, кор.рах. №32001170801 у НБУ по м.Києву і Київської області, МФО 321024) 684718,15 грн., у тому числі 498000,00 грн. заборгованості за кредитом, 125456,90грн. несплачених відсотків за користування кредитом, 4500,00 грн. несплаченої комісійної винагороди та 56761,25 грн. пені за прострочення виконання зобов’язання.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Архітектурна будівельна компанія» (83017, Донецька область, м.Донецьк, Калінінський район, бул.Шевченка, б.27, кім.419, ЄДРПОУ 32862057, п/р №26004118290980 у філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», м.Київ, в особі Філії «Донецьке Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (83017, м.Донецьк, Калінінський район, бул.Шевченка, 27, ЄДРПОУ 25795288, кор.рах. №32001170801 у НБУ по м.Києву і Київської області, МФО 321024) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 6847,18 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

4.Видати наказ після набрання рішення законної сили.

5.Повний текст рішення оголошено у судовому засіданні 04.02.2010 року.

6.Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя