Вирок № 78515720, 11.12.2018, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Кримінальне провадження № 194/121/15-к

Номер провадження 1-кп/194/8/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року м. Тернівка

Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Соколової Ю.І.

за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12014040400000690, внесене в ЄРДР 15.10.2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Христофорівка Широківського району Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, із середньою-спеціальною освітою, не працюючого, громадянина України, не маючого утриманців, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю: прокурора Ніколайчука В.А.,

захисника Сліпця С.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

20.09.2014 року ОСОБА_1, приблизно о 21.00 годині, проходячи біля гаражу АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_3, де у нього виник умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна. З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1, діючи таємно, з корисливих мотивів, заліз на дах вищезазначеного гаражу та за допомогою металевого прута, витягнув з даху гаражу залізобетонну затяжку, тим самим зробив собі отвір для проникнення та протиправно проник у зазначений гараж через отвір, що утворився, де відшукав з метою подальшої крадіжки майно, що належало ОСОБА_3, а саме:

- електричний компресор, потужністю 2-2,5 кв., вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 3671-14 від 11.11.2014 року не можливо встановити;

- дві переноски марки «Топекс»: перша довжиною 9 метрів на одну розетку, сила току 12 ампер, друга переноска довжиною 30 метрів, на три розетки, сила току 16 ампер, загальною вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3671-14 від 11.11.2014 року - 360 гривень;

- професійний набір інструментів для ремонту автомобілів у валізі, вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3671-14 від 11.11.2014 року - 304 гривні.

Таким чином, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 шкоду на загальну суму 664гривень, ОСОБА_1 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на свій розсуд.

28.09.2014 року ОСОБА_1, приблизно о 22.00 годині, проходив біля гаражу АДРЕСА_3, що належить ОСОБА_4, де у нього виник умисел на вчинення повторного таємного викрадення чужого майна. З метою реалізації злочинного умислу, ОСОБА_1, діючи таємно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою металевого прута, витягнув з даху гаражу залізобетонну затяжку, тим самим зробив собі отвір для проникнення та протиправно проник у зазначений гараж через отвір, що утворився, де відшукав з метою подальшої крадіжки майно, що належало ОСОБА_4, а саме:

- електричну дриль, потужністю 800 Ват., вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року не можливо встановити;

- зварювальний апарат марки «W Naster MMA-291» вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року - 2562 гривні 80 копійок;

- болгарку марки «Макито», потужністю 2 кв., вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3671-14 від 11.11.2014 року - 1610 гривень;

- перфоратор марки STARK RH 780 у валізі, вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року - 649 гривень 80 копійок;

- саморобну переноску з проводом, довжиною 70 метрів на саморобній котушці з проволоки діаметром 6 мм., вартість якої, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року неможливо встановити;

- ключ газовий, довжиною приблизно 30 см., вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року - 213 гривень 84 копійки;

- автомобільний компресор для підкачки коліс, вартістю, згідно товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року - 222 гривні.

Таким чином, заподіявши потерпілому ОСОБА_4 шкоду на загальну суму 5258 гривень 44 копійок, ОСОБА_1 з місця пригоди зник, викраденим розпорядився на свій розсуд.

Окрім цього, 09.10.2014 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, знаходячись на териконі шахти «Тернівська», який розташований на землях Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, не маючи передбаченого законом дозволу, умисно, незаконно придбав (знайшов) на зазначеній ділянці місцевості, згідно судової вибухотехнічної експертизи № 58/26-11 від 12.11.2014 року 16 електродетонаторів типу ЕД-КЗ, марки «16-06-10», «16-06-15», «16-06-04», «16-06-12», «2ПМ» промислового виготовлення, які придатні для спричинення (виробництва) вибуху і відносяться до категорії боєприпасів та які в подальшому незаконно переніс за місцем свого тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_4, де поклав їх до пластикової валізи, та не маючи передбаченими законом дозволу, продовжив незаконно їх зберігати у валізі в вітальні вказаного будинку.

15.10.2014 року, за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_1, тобто: АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_5 та з її письмового дозволу, в період часу з 11 год. 08 хв. до 11 год. 45 хв., працівниками поліції був проведений огляд місця події, де у вітальні була виявлена пластикова валіза, яка належить ОСОБА_1, в якій виявлено та вилучено, згідно судової вибухотехнічної експертизи № 58/26-11 від 12.11.2014 року: 16 електродетонаторів типу ЕД-КЗ, марки «16-06-10», «16-06-15», «16-06-04», «16-06-12», «2ПМ» промислового виготовлення, які придатні для спричинення (виробництва) вибуху і відносяться до категорії боєприпасів, які належать ОСОБА_1, та які останній без передбаченого законом дозволу незаконно зберігав.

Також, 09.10.2014 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на териконі шахти «Тернівська», який розташований на землях Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, не маючи спеціального дозволу - ліцензії на придбання та зберігання психотропних речовин, умисно, ігноруючи вимоги Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» від 08 липня 1999 року, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненнями, а також Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» із змінами, знайшов (придбав) на зазначеній ділянці місцевості медичний шприц ємкістю 2,0 мл. з рідиною світло-коричневого кольору масою 1,900 г., яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 70/10-2780 від 31.10.2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0376 г. та маючи намір на зберігання наркотичного засобу без мети збуту, незаконно переніс його за місцем тимчасового мешкання за адресою: АДРЕСА_4, де продовжив незаконно зберігати без мети збуту.

15.10.2014 року, за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_1, тобто: АДРЕСА_4, який належить ОСОБА_5 та з її письмового дозволу, в період часу з 11 год. 08 хв. до 11 год. 45 хв., працівниками поліції був проведений огляд місця події, де у вітальні була виявлена пластикова валіза, яка належить ОСОБА_1, в якій виявлено та вилучено, медичний шприц ємкістю 2.0 мл. З рідиною світло-коричневого кольору масою 1.900 г., яка згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 70/10-2780 від 31.10.2014 року, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, масою в перерахунку на суху речовину 0,0376 г., яку незаконно зберігав для особистого вживання без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся, однак на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати суду показання з приводу обставин злочинних діянь. При цьому докази його вини, здобуті досудовим слідством не оспорює.

Враховуючи те, що обвинувачений, скориставшись своїм конституційним правом, відмовився давати суду показання, разом з тим не оспорює фактичні обставини кримінальних правопорушень у суду не виникають сумніви щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_3 в судові засідання не з'являвся, подав письмову заяву про розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_1 за його відсутності. Цивільний позов подавати не забажав, претензій морального та матеріального характеру він до обвинуваченого ОСОБА_1 не має.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого не знає, 4 роки тому йому зателефонував сусід по гаражу, який сказав, що у нього відчинений гараж. В гаражі він буває кожен день, та після дзвінка сусіда по гаражу приблизно через 30 хвилин він приїхав до гаражу і побачив, що двері були трохи прикриті, замки пошкоджені не були, після чого викликав поліцію. Всі викрадені речі вірно вказані в обвинувальному акті та зазначив, що одна особа не могла винести всі речі. В гаражі були зняті залізобетонні затяжки, таким чином в даху було зроблено отвір, через який можна було і потрапили до гаражу. Потерпілий зазначив, що доросла людина, на його думку, не могла таким чином потрапити до гаражу та винести всі речі самостійно. Від цивільного позову відмовляється, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілий не має, але покарання просить призначить з реальною мірою покарання.

Хоча обвинувачений ОСОБА_1 і відмовився давати суду показання, але не оспорює докази, зібрані в ході досудового розслідування, проте його вина також повністю доведена показами допитаних в судовому засіданні свідків та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що точної дати він не пам'ятає, бо це було давно, але в ранці, приблизно о 05.15 год. він йшов за автомобілем до свого гаражу та побачив, що у сусіда по гаражу був відкритий гараж, після чого одразу йому зателефонував та поїхав на роботу. На місці скоєного нікого не бачив, гараж не відкривав.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що він з обвинуваченим знайомий, точної дати він не пам'ятає, обвинувачений позичив у нього гроші, через деякий час вони зустрілись з обвинуваченим, який сказав, що може замість грошей, борг віддати речами, на що він погодився. Вони поїхали до гаражу, де він взяв сварочний апарат, перфоратор, автомобільний насос, дриль. Обвинувачений не пояснював звідки у нього всі ці речі, сказав, що йому залишили гараж, ніяких підозр у свідка не виникало. Потім йому зателефонували працівники поліції, спитали чи брав він речі у обвинуваченого, на що він відповів, що брав та сказали, що речі потрібно повернути. Речі, які свідок взяв у обвинуваченого він на протязі місяця продав незнайомій людині - камазисту, у нього залишився лише перфоратор.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого він не знає. Працював керівником департаменту з економічної безпеки в ШУ «Павлоградська». В 2014 його допитував слідчий, який проводив досудове розслідування, йому були пред'явлені детонатори для з'ясування, чи могли вони бути викрадені з ШУ «Павлоградська» та свідок зазначив, що з ШУ «Павлоградська» детонатори не викрадались. Він працює на шахті з січня 2013 року і таких випадків не було. Детонатори, які він бачив мали старий вигляд та довго десь зберігались, на ШУ «Павлоградська» такі детонатори не використовувались, вони маркуються. Детонатори у відділі поліції він бачив, але їх маркування не пам'ятає.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого він не знає. У 2014 році він разом з ОСОБА_10 були запрошені працівниками поліції в якості понятих. Неподалеку будинку, де проводився обшук, у нього знаходиться гараж. До них підійшли працівники поліції, з яких один був у поліцейській формі, а інший в цивільному одязі, які запропонували їм бути понятими, на що вони погодились. Вони прийшли до будинку, де їх запросили зайти, вони зайшли до веранди і побачили, що на стільці лежав чорний дипломат. Дипломат знайшов власник будинку та викликав поліцію. Працівники поліції винесли стілець з дипломатом на двір, відкрили його, в середині дипломата свідок побачив топорик, шприц з невідомою речовиною, шахтні пристрої, які схожі на шахтні детонатори, фото та журнал. Прибудова будинку була зачинена на ключ, власник відчинив двері ключем. З предметів, які були в дипломаті знімали відбитки пальців, вчиняли інші дії, свідок прочитав протокол, а потім розписувався у ньому. Працівники поліції представили чоловіка, як володільця будинку.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого він не знає. В 2014 році, восени працівники поліції запросили його бути понятим разом зі свідком ОСОБА_9 Вони прийшли у двір, потім працівники поліції відчинили двері в прибудові, в якому вони побачили чорний дипломат. В будинок не заходили. Коли він зайшов у двір будинку, там вже були працівники поліції; як відкривали дипломат, він не пам'ятає, коли його відчинили, він побачив шприц та шахтні детонатори; з виявлених предметів було знято відбитки пальців. Свідок зазначив, що власника будинку не було, обвинуваченого також, свідка ОСОБА_12 в той день він не бачив і жінку він теж не бачив, були лише він, ОСОБА_9 та працівники поліції, приблизно 4-5 чоловік. Також свідок вказав, що минуло багато часу та подробиць не пам'ятає. При пред'явленні протоколу огляду від 15.10.2015 року, свідок підтвердив справжність його підпису в цьому протоколі огляду.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що обвинуваченого бачив один раз на дачі. В літку 3 - 4 року тому він дізнався, що здається дача, пішов її дивитись, коли він прийшов, то побачив там чоловіків, власниця будинку на ім'я ОСОБА_8 сказала, що здає дачу, бо їй потрібно уїжджати до Росії. Домовились про здачу в оренду її домоволодіння на усній підставі. Через тиждень вони з власницею будинку прийшли на дачу, відкрили будинок, було потрібно прибрати речі в будинку, і вони почали прибирати речі в коридор, потім власниця будинку його покликала, показала дипломат, звідки вона його взяла, він не знає, в дипломаті були незрозумілі речі, а саме: мотузка, ніж, детонатори, фотокартки, після чого вони викликали поліцію, будинок був відчинений, а він чекав поліцію на дворі. Коли приїхали працівники поліції, вони ще покликали з гаражів понятих, чи заходили поняті в будинок він не пам'ятає. До нього власниця здавала будинок обвинуваченому. В той день приблизно о 18.00 або 19.00 год. власниці будинку був квиток на потяг, чи дочекалась вона працівників поліції він не пам'ятає. З добровільної згоди ОСОБА_5 та з його згоди як нового орендаря співробітники поліції, в присутності двох понятих провели огляд домоволодіння та виявлених речей обвинуваченого ОСОБА_1, зняли з них відбитки пальців. Працівники поліції зробили свою справу, забрали дипломат та поїхали.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона з обвинуваченим знайома. В 2014 році їй потрібно було забрати батьків до Росії та їм треба було на когось залишити належну їм дачу в АДРЕСА_4 та квартиру, тобто здати в оренду. В той час біля дачі проходив обвинувачений та спитав чи не здають вони дачу в оренду. Таким чином вони вирішили здати дачу обвинуваченому в оренду, оскільки потрібно було уїжджати, обвинувачений навіть допомагав збирати речі. Між ними договір оренди не укладався, була усна домовленість. Дача була огороджена, вхідна двір зачинялась на ключ. Будинок належить на праві приватної власності її матері - ОСОБА_13 Коли батьки поїхали, у неї виникли сумніви щодо обвинуваченого. Потім її знайома розповіла, що є чоловік, який хоче купити дачу з відстрочкою, після чого вона зустрілась з цим чоловіком - ОСОБА_12, і домовилась про те, що він заплатить їй гроші за рік і потім викупить дачу. Потім вона повідомила обвинуваченому, що дача буде продаватись та йому це не сподобалось. Обвинувачений прожив на дачі два тижні. Після чого вона ще зустрілась з обвинуваченим і віддала йому гроші, які він заплатив наперед за дачу, але забула забрати у нього ключі, а тому у нього був доступ до дачі. На дачі вона знайшла чемодан з підозрілими речами, в чемодані були ніж, мотузки, фотокартки, далі вона не роздивлялась, що було ще в чемодані, скільки часу ці речі пробули в будинку не знає. Про знайдене повідомила новому орендарю - ОСОБА_12, і дозволила діяти від її імені та щоб він викликав поліцію, бо їй потрібно було від'їжджати, оскільки були вже куплені проїзні квитки. Дозвіл працівникам поліції на огляд її домоволодіння надавала в письмовій формі в день від'їзду до Росії. Також пояснила, що вона не була присутня при проведенні працівниками поліції огляду її домоволодіння. Проте свідок підтвердила, що заява про надання дозволу на огляд домоволодіння написано нею власноручно та підпис у протоколі огляду від 15.10.2014 року відповідає справжньому її підпису.

Також винність ОСОБА_14 підтверджується наступними письмовими доказами:

- протоколом огляду місця події від 23.10.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 88-92), згідно якого предметом огляду є гараж, розташований в масиві гаражів по АДРЕСА_3, який належить потерпілому ОСОБА_3 Огляд проведено з дозволу власника - ОСОБА_15 Оглядом встановлено, що в стелі правого дальнього кута гаражу шви бетонних затяжок скріплено розчином, який за кольором відрізняється від інших. Під час огляду нічого не вилучалось;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею до нього (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 245-250), з якого, ОСОБА_1 20.01.2015 року, в присутності двох понятих, добровільно показав на місці (гараж № 1016, розташований за адресою: АДРЕСА_3), як він 20.09.2014 року через дах, за допомогою металевого прута, шляхом демонтажу бетонної затяжки, проник в середину гаражу, звідки викрав чуже майно;

- протоколом огляду місця події від 18.10.2014 року з фото таблицею до нього (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 104-108), згідно якого предметом огляду є гараж, розташований в масиві гаражів по АДРЕСА_3, який належить потерпілому ОСОБА_4 Огляд проведено з дозволу власника. Оглядом встановлено, що в лівому ближчому до воріт куті даху гаража знаходиться бетонна затяжка вкрита руберойдом, на даній частині даху наявні фрагменти смоли не вкриті пилом, всередині гаражу на підлозі у вказаному куті знаходяться фрагменти шлаку та бетону. З поверхні дверей холодильника, який знаходиться в гаражі та з поверхні багажника автомобіля, на липку стрічку було знято три відбитки пальців рук;

- протоколом огляду предмету від 21.10.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 126-127), згідно якого громадянин ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції перфоратор марки STARK RH 780 у валізі, при цьому ОСОБА_7 повідомив, що даний перфоратор йому віддав в рахунок погашення боргу його знайомий ОСОБА_1. Цей перфоратор було оглянуто в присутності понятих, заяв та зауважень на зміст протоколу від учасників огляду не надходило;

- протоколом пред'явлення речі для впізнання від 29.10.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 139-141), з якого вбачається, що потерпілий ОСОБА_4, в присутності понятих, впізнав, серед інших однорідних речей, перфоратор марки STARK. При цьому потерпілий пояснив, що даний перфоратор належить йому, перфоратор у нього було викрадено з гаража. Ознаками, за якими потерпілий впізнав перфоратор є його зовнішній вигляд, структура, комплектність, колір;

- протоколом проведення слідчого експерименту з фото таблицею до нього від 20.01.2015 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 245-250), згідно якого ОСОБА_1 20.01.2015 року, в присутності двох понятих, добровільно показав на місці (гараж АДРЕСА_3), як він 28.09.2014 року через дах, за допомогою металевого прута, шляхом демонтажу бетонної затяжки, проник в середину гаражу, звідки викрав чуже майно, а саме: дриль, зварювальний апарат, електричний подовжувач, болгарку, перфоратор, компресор. Крім цього, ОСОБА_1 пояснив, що покинув гараж через ворота, відчинивши їх з середини, в подальшому передав викрадене ОСОБА_7;

- протоколом огляду від 15.10.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 11-17), згідно якого співробітниками поліції, з дозволу та в присутності власниці ОСОБА_16, двох понятих і свідка ОСОБА_12, було проведено огляд домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, в якому обвинувачений тимчасово мешкав та де зберігав свої речі. Під час проведення огляду будинку було виявлено та вилучено чорну пластикову валізу (дипломат), яка за словами власника домоволодіння, була залишена в будинку тимчасовим мешканцем (ОСОБА_1). У зазначеній валізі було виявлено та в подальшому вилучено (серед інших предметів) медичний шприц ємкістю 2 мл. з рідиною коричневого кольору (об'ємом приблизно 1,7 мл.), поліетиленовий пакет з предметами циліндричної форми з двома дротами на одному кінці (16 штук). Вході проведення огляду з поліетиленового пакету з зазначеними предметами циліндричної форми було знято два відбитки пальців, з медичного шприца з рідиною було знято два сліди пальців, з балончика з дезодорантом, який було виявлено у тій же валізі було знято один відбиток пальця;

- протоколом пред'явлення речей для впізнання з фото таблицею до нього від 20.01.2015 року (матеріали кримінального провадження: т. 2 а.с. 1-3), згідно якого обвинувачений, в присутності понятих, серед інших однорідних речей, впізнав дипломат, в якому зберігалися наркотичні засоби та боєприпаси, вилучений 15.10.2014 року під час огляду будинку АДРЕСА_4 та зазначив, що цей дипломат належить йому. Ознакою за якою ОСОБА_1 впізнав даний дипломат є напис зроблений білою фарбою - літера «О». Заяв та зауважень від учасників пред'явлення речі для впізнання не надходило;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 3671-14 від 11.11.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 84-86), згідно якої вартість двох переносок «Топекс» (одна довжиною 9 м. на одну розетку сила току 12 ампер, друга довжиною 30 м. на три розетки сила току 16 ампер) складає 360 грн.; вартість набору інструментів у валізі складає 304 грн.;

- висновком судово-товарознавчої експертизи № 3670-14 від 11.11.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 121-124), згідно якої вартість зварювального апарата марки «W Master ММА-291» складає 2562,80 грн.; вартість болгарки марки «Макито» потужністю 2 кіловати під відрізний диск розміром 320 мм. складає 1610 грн.; вартість перфоратора іноземного виробництва у валізі чорного кольору марки «Stark RH» 780 складає 649,80 грн.; вартість ключа газового довжиною приблизно 30 см. складає 213,84 грн.; вартість автомобільного компресора для підкачки коліс складає 222 грн.;

- висновком дактилоскопічної експертизи № 39/01-81 від 27.11.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 187-196), у відповідності до якого слід пальця руки, який було виявлено та вилучено, під час проведення огляду місця події 18.10.2014 року, з поверхні багажника автомобіля, котрий зберігався в гаражі належному ОСОБА_4, належить особі, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_1;

- висновком вибухотехнічної експертизи №58/26-11 від 12.11.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 35-39), у відповідності до якого предмети (16 штук), вилучені 15.10.2014 року під час огляду будинку АДРЕСА_4 є електродетонаторами типу ЕД-КЗ промислового виготовлення, які придатні для виробництва вибуху і відносяться до категорії боєприпасів;

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №70/10-2780 від 31.10.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 20-22), відповідно до якого вилучена під час огляду будинку АДРЕСА_4 від 15.10.2014 року рідина, яка збігалася у медичному шприці є особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, обіг якого заборонено, його маса в перерахунку на суху речовину становить 0,0376 грам.;

- висновком експерта №39/01-81 від 27.11.2014 року (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 187-199), у відповідності до якого, п'ять слідів пальців рук: два з пакета з детонаторами, два з медичного шприца з наркотичним засобом, один з балончика з дезодорантом, які разом зберігалися у валізі, відкопійовані на липку стрічку та вилучені 15.10.2014 року під час огляду будинку АДРЕСА_4 належать особі, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_1;

- постановою прокуратури Дніпропетровської області від 06.02.2017 року про закриття кримінального провадження № 42016040000000574 від 15.07.2016 року, з якої кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю в діях працівників Тернівського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України .

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, п. 18 Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» винність особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підстав яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні поряд з іншим підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення - час місце, спосіб та інші обставини його вчинення, а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення.

У відповідності до ст. 13 КПК України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, згідно ч. 1 ст. 233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення.

Зазначеними нормами процесуального законодавства України встановлені підстави проникнення слідчим до житла чи іншого володіння особи, зокрема: на підставі добровільної згоди особи, яка ними володіє.

Під час дослідження матеріалів кримінального провадження, судом було встановлено, що огляд гаражів по АДРЕСА_3 та домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 співробітниками поліції було проведено з письмового дозволу володільців (матеріали кримінального провадження: т. 1 а.с. 8, 10, 87, 103), тобто у відповідності до положень ч. 1 ст. 233 КПК України. До того ж огляди проводилися у присутності цих володільців. Отже, отримані докази - протоколи огляду місця події та похідні від них докази, є належними та допустимими доказами.

Окрім цього, дані обставини потерпілий ОСОБА_4, свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_16 підтвердили у судовому засіданні та показали, що вони добровільно без всякого морального та фізичного тиску дозволили співробітникам поліції оглянути гараж та домоволодіння.

Судом при прийнятті вказаних висновків було проаналізовано положення наступних правових норм: рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20.10.2011 року, рішень Європейського суду з прав людини по справах «Гефген проти Німеччини» від 30.06.2008 року, «Яременко проти України» від 30.04.2015 року, положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року №7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина», №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя».

Суд сприймає критично покази свідка ОСОБА_16 щодо того, що вона особисто не приймала участі в огляді її домоволодіння у зв'язку з виїздом її до Російської Федерації, оскільки з протоколу огляду місця події від 15.10.2014 року свідчить, що огляд її володіння: АДРЕСА_4, проводився у її присутності, про що свідчать її особисті підписи у протоколах, справжність яких вона не оспорювала, оскільки показала, що дійсно підписувала даний протокол огляду.

До того ж, на запит суду від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь, з якої убачається, що громадянка Російської Федерації ОСОБА_5 перетнула кордон України (напрямок - виїзд) лише 16.10.2014 року (судова справа т. 6 а.с. 192).

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що пред'явлене ОСОБА_1 органом досудового слідства обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України доведеним , а його дії правильно кваліфіковані:

- за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення (по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_3) та таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в приміщення, вчинене повторно (по епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_4);

- за ч. 1 ст. 263 КК України як незаконне придбання, носіння, зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу;

- за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, які згідно ст. 12 КК України, є тяжкими та середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлені.

Суд вважає, що підстав для застосування обвинуваченому ст.ст. 69, 75 КК України не вбачається.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 14.04.2017 року вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та з урахуванням ч. 1 ст.70 КК України йому призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 року зазначений вирок суду залишений без змін. Верховний Суд постановою від 22.11.2018 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.10.2017 року змінив. На підставі ч. 5 ст. 72 КК Українизарахував ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме: період з 23 червня 2015 року по 19 жовтня 2017 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. В решті судове рішення залишено без зміни.

Судом встановлено, що злочини, передбачені ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України в цьому кримінальному провадженні, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив до ухвалення попереднього вироку суду від 14.04.2017 року.

Згідно положень ч. 4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, за сукупністю злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України, яка передбачає загальні засади призначення покарання і через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд, призначаючи покарання у кожному конкретному випадку має дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

На підставі ст. 65 КК України, враховуючи тяжкість злочинів, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкі кримінальні правопорушення та злочин середньої тяжкості, в силу ст. 89 КК України не судимий, враховуючи відсутність обтяжуючих та пом'якшуючих обставин покарання, відсутність з боку потерпілих претензій морального та матеріального характеру, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкцій ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі на певний строк та остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю злочинів за правилами ч.ч. 1, 4 ст. 70 КК України, оскільки саме таке покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_3 не заявлявся.

Цивільний позов ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду у зв'язку із його заявою про залишення цивільного позову без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України у строк попереднього ув'язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Також відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII.

По даному кримінальному провадженню запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався. Підстав для обрання йому запобіжного заходу суд не вбачає.

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2017 року ОСОБА_1 тимчасово залишений у Дніпровській установі виконання покарань №4 для участі у судовому розгляді даного кримінального провадження (судова справа т.4 а.с. 218-220).

Отже, обвинуваченому ОСОБА_1 слід зарахувати у строк відбуття покарання період з моменту його затримання з 23.06.2015 року по 11.12.2018 рік з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно ч. 5 ст. 72 КК України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року № 838-VІІІ, суд має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього ув'язнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому основне покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

У разі якщо до винесення вироку строк попереднього ув'язнення, відбутий особою, перевищуватиме співвідношення, визначене абзацом першим цієї частини, максимально можливий строк позбавлення волі, передбачений Особливою частиною цього Кодексу для злочину (злочинів), у якому (яких) підозрюється така особа, така особа має бути негайно звільнена судом з-під варти за ініціативою суду або за ініціативою особи, яка звільняється, або її захисника (законного представника) чи прокурора. Таке звільнення допускається на стадії судового розгляду кримінального провадження і на стадії досудового розслідування такого кримінального провадження».

Питання про судові витрати суд вирішує відповідно до ст.ст. 118, 122 КПК України.

Питання стосовно речових доказів у справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 місяців;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років;

- за ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 11 місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покаранням більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком покарання поглинути покарання, призначене за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 14.04.2017 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років 11 (одинадцять) місяців.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 обраховувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23 червня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_1 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення, а саме: період з 23 червня 2015 року по 11 грудня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

ОСОБА_1 негайно звільнити з-під варти в залі суду як такого, що відбув призначене покарання.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави - УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра (ГУДКСУ у Дніпропетровській області, р/р 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів (висновок № 70/10-2780 від 31 жовтня 2014 року) грошові кошти у розмірі 491 (чотириста дев'яносто одна) грн. 92 коп., за проведення судової вибухотехнічної експертизи (висновок № 58/26-11 від 12 листопада 2014 року) грошові кошти у розмірі 1229 (одна тисяча двісті двадцять дев'ять) грн. 08 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи (акт № 3671-14 від 11 листопада 2014 року) грошові кошти у розмірі 196 (сто дев'яносто шість ) грн. 80 коп., за проведення судової товарознавчої експертизи (акт № 3670-14 від 11 листопада 2014 року) грошові кошти у розмірі 196 (сто дев'яносто шість ) грн. 80 коп., за проведення судової трасологічної експертизи (висновок № 39/01-81 від 27 листопада 2014 року) грошові кошти у розмірі 393 (триста дев'яносто три ) грн. 12 коп., разом 2507 (дві тисячі п'ятсот сім) грн. 72 коп.

Речові докази:

- перфоратор марки «Stark», переданий на зберігання під зберігальну розписку потерпілому ОСОБА_4 - після набрання вироком законної сили залишити законному володільцеві - ОСОБА_4;

- 8 слідів пальців рук, 2 дактилокарти, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження після набрання вироком законної сили - залишити зберігатися у матеріалах кримінального провадження;

- медичний шприц, ємністю 2.0 мл., з рідиною масою 1,9000 г., яка містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - опій ацетильований, який зберігається в камері схову Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанція № 164174 від 23 грудня 2014 року) після набрання вироком законної сили - знищити;

- валізу (дипломат), ніж, балончик-дезодорант, сокиру, моток ниток, які зберігається в камері схову Тернівського відділення поліції ПВП ГУНП у Дніпропетровській області (квитанція № 154263 від 21 січня 2015 року) - повернути ОСОБА_1, а у разі його відмови - знищити.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: Ю.І. Соколова