Рішення № 78515614, 11.12.2018, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/3552/18

Провадження № 2/314/1365/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №314/3552/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», треті особи: Вільнянський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Позов обґрунтував наступним.

На початку липня 2018 року позивач отримав лист, у якому повідомлялося, що 20.06.2018 державним виконавцем Вільнянського ВДВС ГТ УЮ у Запорізькій області було відкрито виконавче провадження про стягнення з нього на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів у розмірі 1027984,77 грн. Виконавче провадження відкрито на підставі виконавчого напису № 2168, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. від 10.04.2018. Позивач зазначає, що виконавчий напис № 2168 від 10.04.2018 є таким, що не підлягає виконанню, виходячи з такого. Виконавчий напис був вчинений у зв'язку з наявністю заборгованості за кредитним договором №ZPVLGA00000119 від 21.11.2007. У липні 2014 ПАТ КБ «ПриватБанк» звертався до Вільнянського районного суду Запорізької області до ОСОБА_1 про звернення стягнення за зазначеним кредитним договором. 11.11.2014 Вільнянським районним судом Запорізької області постановлено ухвалу про залишення без розгляду зазначену позовну заяву.

Позивач також зазначає, що нотаріус не перевірив факт належного направлення та отримання листа-вимоги Банком на адресу ОСОБА_1 Крім того, у своїй заяві про вчинення виконавчого напису Банк зазначає, що строк, за який проводиться стягнення - 3600 днів, тобто 10 років. Згідно з наданим Банком розрахунком заборгованості, остання сплата за кредитом була вчинена 27.01.2017, а банк звернувся до нотаріуса із заявою 17.10.2017, тобто після спливу трирічного строку. Також, оскільки банк вже звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з моменту подання такого позову до суду. Також ОСОБА_1 зазначив, що відповідно до матеріалів нотаріальної справи до заяви про вчинення виконавчого напису не долучений оригінал кредитного договору, на підставі якого банк позичив позивачеві кошти, що є порушенням чинного законодавства. Крім того, позивач зазначає, що під час вчинення нотаріальної дії нотаріусом не перевірено факту безспірності наявної заборгованості. А також, на думку ОСОБА_1, нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було дотримано вимог чинного законодавства, які регулюють зміст виконавчого напису, а саме - не зазначене місце роботи боржника, замість зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, помилково вказано номер Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, який функціонував до 1996 року.

У зв'язку з наведеним позивач просить визнати оспорюваний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, натомість від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участь, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Третя особа, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 21.11.2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № ZPVLGA00000119, за яким правонаступником став ПАТ КБ «ПриватБанк», за заявою якого і було вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2168 від 10.04.2018 щодо стягнення з ОСОБА_1 не сплачену в строк за кредитним договором заборгованість, що складає 38694, 75 доларів США, що курсом 26,52 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.09.2017 складає 1026184,77 грн.

Постановою державного виконавця Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 20.06.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56636324 з виконання виконавчого напису № 2168, виданого приватним нотаріусом Київського МНО Швецем Р. О. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суми боргу 1027984,77 грн. (а.с. 5).

Аналізуючи доводи сторони позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Зокрема для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст. 87 Закону України «Про нотаріат»).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок), затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Зокрема, згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Якщо за борговим документом необхідно провести стягнення частинами, виконавчий напис за кожним стягненням може бути зроблений на копії документа або на виписці з особового рахунку боржника; у цих випадках на оригіналі документа, що встановлює заборгованість, робиться відмітка про вчинення виконавчого напису і зазначаються, за який строк і яка сума стягнута, дата і номер за реєстром нотаріальних дій.

За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору.

У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису.

Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Якщо для вчинення виконавчого напису, крім документа, що встановлює заборгованість, необхідно подати й інші документи, зазначені в Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172, то вони до виконавчого напису не приєднуються, а залишаються у матеріалах нотаріальної справи.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

При цьому законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Наявність спору в зазначених правовідносинах підтверджується тим, що у 2014 році в провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебувала цивільна справа № 314/5236/14-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення, зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору № ZPVLGA00000119 від 21.11.2007 удаваним, на підставі якого й накладено виконавчий напис нотаріусом. Відповідно до рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.11.2014 року по зазначеній цивільній справі 11.11.2014 року ухвалою суду первісний позов за клопотання представника позивача (банку) залишений без розгляду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про визнання кредитного договору № ZPVLGA00000119 від 21.11.2007 удаваним, відмовлено.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо до вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідно до розрахунку заборгованості, остання сплата за кредитом відбулася 27.01.2014, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича із заявою про вчинення виконавчого напису 17.10.2017, тобто після спливу трирічного строку. Відповідно до штампу, зазначена заява отримана приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Р. О. 10.04.2018.

Згідно з частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Таким чином приватним нотаріусом Швецем Р. О. порушено встановлену законом процедуру вчинення виконавчого напису.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, заборгованість не є безспірною, оскільки у 2014 році ПАТ КБ «ПриватБАнк» звертався до суду в порядку позовного провадження з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення, однак позов залишений без розгляду за клопотанням представника банку. У задоволенні позовних вимог за зустрічним ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання кредитного договору № ZPVLGA00000119 від 21.11.2007 удаваним, відмовлено рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 11.11.2014 по справі № 314/5236/14-ц. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до приватного нотаріуса Чернігівського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича із заявою про вчинення виконавчого напису 17.10.2017, тобто після спливу трирічного строку з дати вчинення останньої сплати по кредитному договору та з дати звернення ПАТ КБ «ПриватБанк» з позовом до суду.

За встановлених обставин оспорюваний виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 11, 57-65, 88, 208, 212-214, 216, 223, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: 70002, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570), треті особи: Вільнянський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Бочарова, 4), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович (місцезнаходження: 01001, АДРЕСА_2), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швецем Русланом Олеговичем №2168 від 10.04.2018 року, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», (зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-д, код ЄДРПОУ 14360570), на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 70002, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), судовий збір в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частину другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

11.12.2018