Рішення № 78513067, 11.12.2018, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/1778/18

Номер провадження 2/573/575/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючої судді Терещенко О. І.,

з участю секретаря Кислої Ю.М.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 селищної ради Білопільського району про визнання права власності на майно в порядку спадкування, мотивуючи свої вимоги тим, що 22 червня 2004 року померла дружина її батька ОСОБА_4 – ОСОБА_5, після смерті якої відкрилась спадщина на земельну частку (пай) розміром 4,66 умовних кадастрових гектар із земель САПТЗТ «Бобрицьке», розташовану на території Бобрицької сільської ради Білопільського району, яка належала померлій на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай). Спадщину після смерті ОСОБА_5 фактично прийняв, але юридично не оформив, чоловік покійної, а її батько – ОСОБА_4. 22 жовтня 2007 року останній помер. Після його смерті відкрилась спадщина на все його майно, в тому числі на земельну ділянку, яку він фактично прийняв у спадщину після смерті ОСОБА_1 Позивач у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті батька та оформила свої права на частину спадкового майна, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану земельну частку (пай) нотаріус їй відмовила у зв’язку з тим, що відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай), оскільки вказаний сертифікат був втрачений. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 звернулася з вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 16 листопада 2018 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 селищну раду Білопільського району Сумської області на належного – Миколаївську селищну раду Білопільського району Сумської області.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, направила суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача - Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області в судове засідання не з’явився, голова селищної ради ОСОБА_7 направив суду заяву про розгляд справи без участі їх представника, з позовом згодні.

Третя особа – приватний нотаріус ОСОБА_2 у судове засідання також не з’явилася, направила суду заяву про розгляд справи без її участі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними в справі доказами.

Дослідивши матеріали цивільної справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батьком позивача ОСОБА_2 (шлюбне прізвище ОСОБА_8) Л.П. був ОСОБА_4, що об’єктивно підтверджується матеріалами справи (а. с. 5, 69).

15 березня 1992 року останній уклав шлюб із ОСОБА_9 Після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище чоловіка ОСОБА_4 (а. с. 8).

22 червня 2004 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про її смерть (а. с. 7).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на все її майно та майнові права.

Відповідно до довідки відділу в Білопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 04 квітня 2018 року, на підставі розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 13 квітня 1998 року №79 ОСОБА_9 був виданий сертифікат серії СМ №0255241 від 14 травня 1998 року на право на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4,66 умовних кадастрових гектар у землях САПТЗТ «Бобрицьке», що розташована на території Бобрицької сільської ради. Вказаний сертифікат виданий на руки (а. с. 10).

Як вбачається з довідки виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Білопільського району від 20 червня 2018 року №1175, ОСОБА_5, яка померла 22 червня 2004 року, була зареєстрована та проживала разом з чоловіком ОСОБА_4 за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, провул. Поштовий, 5. Заповіт від імені померлої виконкомом ОСОБА_3 селищної ради не посвідчувався (а. с. 11).

10 червня 2004 року державним нотаріусом ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_2 посвідчено заповіт від імені ОСОБА_5, яким остання все своє майно заповіла своєму чоловіку ОСОБА_4 (а. с. 82 зворотній бік).

З матеріалів справи вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_5, яка померла 22 червня 2004 року, заведена 09 червня 2005 року ОСОБА_3 державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_4 Того ж дня державним нотаріусом ОСОБА_3 держнотконтори на ім’я останнього видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належний померлій на підставі договору дарування житловий будинок №5 по провул. Поштовому в смт. Улянівка Білопільського району Сумської області, а також грошові вклади з відсотками, що знаходяться на рахунках №91551220, №02529, №10108 у ВАТ «Державний ощадний банк України» (а. с. 82-85).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 в порядку, визначеному ч. 1 ст. 1269 ЦК України, прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки, але юридично її не оформив.

22 жовтня 2007 року помер батько позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть (а. с. 5-6, 69-70).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на все належне йому майно, в тому числі на майно, яке він фактично успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_5

Згідно з довідкою виконавчого комітету ОСОБА_3 селищної ради Білопільського району від 20 червня 2018 року №1174 ОСОБА_4, який помер 22 жовтня 2007 року, був зареєстрований та проживав один за адресою: Сумська область, Білопільський район, смт. Улянівка, провул. Поштовий, 5. Заповіт від імені померлого виконкомом ОСОБА_3 селищної ради не посвідчувався (а.с.11).

25 червня 2004 року державним нотаріусом ОСОБА_3 державної нотаріальної контори ОСОБА_2 посвідчено заповіт від імені ОСОБА_4 та зареєстровано у реєстрі за №739, яким останній заповів все своє майно своїй доньці ОСОБА_8 (а. с. 49).

Як вбачається зі спадкової справи, 09 квітня 2008 року ОСОБА_1 звернулася ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_4 Відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом, виданих 18 листопада 2009 року державним нотаріусом ОСОБА_3 районної державної нотаріальної контори та зареєстрованих в реєстрі за №1928 та №1930, ОСОБА_1 успадкувала після смерті свого батька належний останньому на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом житловий будинок №5 по провулку Поштовий у смт. Улянівка Білопільського району Сумської області, розташований на земельній ділянці, належній спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №173422 та вказану земельну ділянку площею 0,0695 газ кадастровим номером НОМЕР_1 00 002 0302 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та земельну ділянку площею 0,1826 га за вказаною вище адресою з кадастровим номером НОМЕР_1 00 002 0303 для ведення особистого селянського господарства, належну спадкодавцеві на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку ЯД №173423. Крім того, 11 вересня 2012 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно грошових вкладів з відсотками на рахунках №915511279, №91551302, №4189 у ТВБВ №10018/085 філії- Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк» (а. с. 47-57).

На даний час ОСОБА_1 має намір оформити свої спадкові права на вказану вище земельну ділянку, який фактично успадкував її батько після смерті дружини, однак внаслідок того, що оригінал сертифікату на земельну частку (пай) втрачений, зробити це у позасудовому порядку вона не може (а. с. 20-21, 25).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 статті 1296 ЦК України встановлено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Пленум Верховного Суду України у п. 11 своєї постанови "Про судову практику справах про спадкування» від 30 травня 2008 року роз'яснив, що при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Згідно з п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам таких часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності з п.п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею у порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ «Бобрицьке» розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів, розташовану на території Бобрицької сільської ради Білопільського району Сумської області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрованої за адресою: 40000, АДРЕСА_1, до Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 04390083, місце знаходження: 41854, Сумська область, Білопільський район, селище міського типу Миколаївка, бульвар Свободи, будинок 2, третя особа – приватний нотаріус Білопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_2, місце знаходження: 41856, Сумська область, Білопільський район, селище міського типу Улянівка, вулиця Центральна, будинок 5, приміщення 2 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка перебувала у колективній власності САПТЗТ "Бобрицьке", розміром 4,66 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі, розташовану на території Бобрицького старостату Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії СМ №0255241 від 14 травня 1998 року виданий на ім’я ОСОБА_9.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Сумської області через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ЦПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя