Ухвала суду № 78511884, 12.12.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2065/18

УХВАЛА

12 грудня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Скрипкіної А.Ю.

прокурора – Петлеванного В.О.

потерпілої – ОСОБА_1

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні,

внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань

за № 12018160000000606 від 16.08.2018 р. відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення,

передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

В ході підготовчого судового засідання з розгляду даного обвинувального акта при з’ясуванні думки учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.

Потерпіла та обвинувачений погодилися з позицією прокурора.

Заслухавши учасників судового провадження, перевіривши обвинувальний акт з додатками, суд дійшов наступних висновків:

Положення ст. 2 КПК України визначають завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, одним із завдань є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Відповідно до ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім’я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, ім’я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи пом’якшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Системний аналіз положень кримінального процесуального законодавства свідчить, що обвинувальний акт є результатом оцінки прокурором отриманих протягом досудового розслідування доказів вчинення кримінального правопорушення, які будуть перевірені судом в межах судового розгляду. Тому він має містити деталізований опис фактичних обставин кримінального правопорушення, який дозволить суду прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) у справі «ОСОБА_1 проти Росії» від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті пп. «а» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз’ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту їх доведення до відома підозрюваного він вважається офіційно повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому обвинувачення (рішення суду від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії, № 9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред’явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» (ВП), № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Маточчіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Таким чином, на підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акта, та яке буде підлягати доведенню під час судового розгляду, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення.

В основу висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, прокурором, серед іншого, покладено твердження про порушення обвинуваченим пп. ґ п. 12.6 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306, відповідно до якого: «поза населеними пунктами на всіх дорогах та дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобом: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 – не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремим проїзними частинами, що відокремлені одна від одної роздільною смугою – не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год».

При цьому у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено, що ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом не обрав безпечної швидкості руху, яка б дозволяла безпечно керувати транспортним засобом та робиться недопустиме в обвинувальному акті посилання на доказ, а саме, висновок судової експертизи про те, що у відповідній дорожній ситуації обвинувачений повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1, п. 12.2, пп. ґ п. 12.6 Правил дорожнього руху.

Разом з тим, сторона обвинувачення, зазначаючи в обвинувальному акті, що обвинувачений порушив пп. ґ п. 12.6 Правил дорожнього руху, не вказує, з якою конкретно або відносно визначеною швидкістю швидкістю рухався керований ОСОБА_2 транспортний засіб, тобто формулювання обвинувачення в цій частині не конкретизоване.

Крім того, відповідний розділ обвинувального акта з формулюванням обвинувачення, відокремлений від його попереднього розділу словосполученням «обвинувачується в тому, що...» фактично не є формулюванням обвинувачення, а є повторним викладенням фактичних обставин кримінального правопорушення з послідуючим загальним цитуванням положень ч. 2 ст. 286 КК України безвідносно до вчиненого ОСОБА_2 діяння.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що вищенаведені недоліки не дозволяють суду прийняти рішення про призначення судового розгляду на підставі відповідного обвинувального акта у зв’язку з чим він підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109, 291, п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369-372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000606 від 16.08.2018 р. відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, – повернути прокурору відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 для усунення встановлених в підготовчому судовому засіданні недоліків обвинувального акта та приведення його у відповідність з положеннями ст. 291 КПК України протягом визначеного прокурором розумного строку.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_4