Постанова № 78510640, 10.12.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 1-в/470/50/18

Справа № 485/1716/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате клопотання засудженого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його захисника ОСОБА_2, про відстрочку виконання вироку,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2018 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_2 про відстрочку виконання вироку.

В клопотанні зазначено, що вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком на два роки. Вироком Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року зазначений вирок в частині призначення додаткового покарання, звільнення від відбування покарання скасовано та в цій частині ухвалено вирок про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобам на строк три роки. Враховуючи звернення з касаційною скаргою до Верховного суду, наявність на утриманні двох малолітніх дітей та непрацюючої дружини, а також бажання добровільно відшкодувати потерпілому завдану шкоду, засуджений та його захисник просили відстрочити виконання ухваленого вироку.

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2 в судове засідання направили заяви про підтримання зазначених клопотань та їх розгляд у їх відсутність.

Начальник Снігурівського відділу Баштанської місцевої прокуратури Миколаївської області ОСОБА_3 проти задоволення клопотань засудженого та його захисника заперечував через вимоги ч.2 ст.536 КПК України, направивши до суду відповідну заяву, крім того просив слухати клопотання зазначених осіб у його відсутність.

Дослідивши клопотання та матеріали, що до нього долучені, суд дійшов до наступного.

Вироком Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 11 січня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання звільнено з іспитовим строком на два роки з покладенням обов’язків, передбачених п.п.1.2 ч. 1 та п.2 ч.2 ст.76 КК України. Крім того ухвалено про стягнення: на користь лікарні витрат на лікування потерпілого від злочину; на користь держави витрат на проведення експертиз; на користь потерпілого майнової та моральної шкоди, завданої злочином; скасовано арешт майна та вирішено питання речових доказів.

Вироком Миколаївського апеляційного суду від 22 листопада 2018 року зазначений вирок в частині призначення додаткового покарання, звільнення від відбування покарання, заходів забезпечення кримінального провадження скасовано, та в цій частині ухвалено свій вирок про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки, автомобіль засудженого залишено під арештом, а в іншій частині вирок залишено без змін.

За вимогами ч.1 ст.536 КПК України виконання вироку про засудження особи до виправних робіт, арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі може бути відстрочено у разі:

1) тяжкої хвороби засудженого, яка перешкоджає відбуванню покарання, - до його видужання;

2) вагітності засудженої або за наявності у неї малолітньої дитини - на час вагітності або до досягнення дитиною трьох років, якщо особу засуджено за злочин, що не є особливо тяжким;

3) якщо негайне відбування покарання може потягти за собою винятково тяжкі наслідки для засудженого або його сім’ї через особливі обставини (пожежа, стихійне лихо, тяжка хвороба або смерть єдиного працездатного члена сім’ї тощо) - на строк, встановлений судом, але не більше одного року з дня набрання вироком законної сили.

Однак ч.2 зазначеної статті передбачає, що відстрочка виконання вироку не допускається щодо осіб, засуджених за тяжкі та особливо тяжкі злочини незалежно від строку покарання.

Злочин, за який засуджено ОСОБА_1, у відповідності до ч.4 ст.12, ч.2 ст.286 КК України, є тяжким, а тому вимоги ч.1 ст.536 КПК України на нього не розповсюджуються.

За такого, клопотання ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 про відстрочку виконання вироку, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 536, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань засудженого за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та його захисника ОСОБА_2, про відстрочку виконання вироку, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом семи днів після її оголошення.

Суддя С. А. Луста