Постанова № 7850911, 21.01.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2010 року Справа № 2а-5841/09/2370

12 год. 03 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Новікової Т.В.,

при секретарі Комишній О.М.,

за участю представників:

прокурора Павленка О.А. (за дов.), позивача Лисенка Ю.М. (за дов. ДПІ у Звенигородському районі Черкаської області), за відсутності представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Звенигородський міжрайонний прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області від 23.11.2009р. № 05-530 вих.09, в якому просить стягнути з ВАТ «Звенигородкаагрохім» заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 46 303 грн. 01 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ не сплатив податковий борг у встановлений законом термін.

Зокрема, від позивача до суду надійшла заява про зміну суми позовних вимог від 20.01.2010р. № 465/10-019, в якій податковий орган зменшив суму позовних вимог у звязку з частковим погашенням відповідачем податкового боргу, а тому до стягнення підлягає заборгованість у сумі 43406 грн. 26 коп.

Представник відповідача до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора та обґрунтування представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» зареєстроване Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 23.12.1997 р. як юридична особа та відповідно до довідки від 18.04.2007 р. № 330 взяте на облік до ДПІ у Звенигородському районі як платник податків із 23.12.1997р. за № 82, ідентифікаційний код 05491511.

ДПІ у Звенигородському районі проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Звенигородкаагрохім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007р. по 31.03.2009р., під час якої виявлено порушення відповідачем вимог п. 8.1 ст. 8 та пп. а) п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV, про що складено акт №341/23-018/05491511 від 03.07.2009 р., який підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача від 03.07.2009 р. без заперечень. За результатом проведеної перевірки встановлені порушення пп.1.22.1, пп 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 та пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР. За порушення відповідачем п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. № 889-ІV, донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 965грн.25 коп . та протермінована заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 43406грн.26коп . відповідно до пп. а) п. 19.2 ст. 19 цього Закону.

У поясненнях до акту перевірки від 03.07.2009р. директора та головного бухгалтера ВАТ «Звенигородкаагрохім», підтверджено допущені порушення відповідачем податкового законодавства зі сплати податку на прибуток, у звязку з чим відповідач зобовязувався погасити заборгованість. Однак, у визначений термін відповідач свого обовязку не виконав та не сплатив заборгованість.

Отже, на підставі акту перевірки від 03.07.2009р., ДПІ у Звенигородському районі, винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0004651701/0 від 08.07.2009 р., яким визначено податкове зобовязання у сумі 2895 грн. 75коп ., в тому числі за основним платежем на суму 965грн.25коп . та за штрафними санкціями на суму 1930 грн.50 коп ., яке отримано керівником підприємства нарочно 08.07.2009р., про що свідчить підпис на корінці зазначеного податкового повідомлення.

Судом встановлено, що у звязку з частковою сплатою заборгованості від 10.11.2009р.., та сплатою поточних платежів по податку з доходів фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (1 ДФ) за І-ІІІ квартал 2009р. та наявністю у відповідача заборгованості за ІVквартал 2009р., протермінована заборгованість відповідача по податку з доходів фізичних осіб становить 43406грн.26коп . , про що свідчить довідка податкового боргу від 04.09.2009 р. №8317/17-027 (а.с.19) та облікова картка платника податків станом на 31.12.2009р. (а.с.67-68).

Причиною виникнення спору стало порушення відповідачем податкового законодавства, щодо несвоєчасної сплати податкового зобовязання зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими що підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Конституцією України на кожного громадянина покладений обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) в порядку, розмірах та у строки, встановлені законом (ст.67).

Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1252-XII ( ч.1 ст. 9) зобовязує пл атників податків і зборів (обов'язкових платежів) вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

В ідповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України (ст.11 Закону України №1252 - XII).

Податок з доходів фізичних осіб віднесено до загальнодержавних податків, які встановлюються Верховною Радою України і справляються по всій території України (п.4 ч.1 ст.14 Закону №1252-XII).

Зокрема, п. 3 ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» №13-92 від 26.12.1992р. встановлено, що протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 процентів річної суми податку, обчисленої за доходами за попередній рік, а платники, які вперше залучаються до сплати податку, - 25 процентів суми, обчисленої їм податковими органами за оціночним доходом на поточний рік. Для сплати авансових платежів податку встановлюються такі строки протягом року: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня i до 15 листопада. У разі значного збільшення або зменшення протягом року доходу платника податковими органами може бути проведено перерахунок сум податку за строками сплати податку, що не настали.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р. узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 зазначеного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 цього Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі, що супроводжується документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Суд звертає увагу, що оскільки податкове зобов'язання відповідачем не сплачене в установлені строки, тому таке зобов'язання визнається податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 р. не погашена в повному обсязі, тому зазначений борг підлягає до сплати в бюджет у сумі 43 406 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 21.01.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено представника позивача після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. 69, 71, 94, ч.2 ст.128, ст.ст. 158-159, ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» (20200, Черкаська область, м.Звенигородка, вул.Карла Маркса,26, код ЄДРПОУ 05491511) на користь бюджету через Державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області (20200, Черкаська область, м.Звенигородка, вул.Енгельса, 142, код 21367437) заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб за 2009 р. на загальну сумі 43 406 грн. 26 коп . (сорок три тисячі чотириста шість гривень 26 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження, з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Т.В.Новікова.

Повний текст постанови виготовлений 29.01.2010 року.