Вирок № 78508323, 12.12.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/5221/18

Провадження № 1-кп/644/687/18

12.12.2018

В И Р ОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді - Горчакової О.І.,

при секретарі судового засідання - Білієнко Г. Г.,

за участі:

прокурора - Суворової Ю. О.,

потерпілого -ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова в м. Харкові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201820000000433 від 27.04.2018 року, відносно -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженого м. Харкова, з середньою освітою, не одруженого, утриманців не має, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за обвинуваченням у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

встановив:

07 березня 2018, приблизно о 18 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався по вул. Роганська з боку вул. Сергія Грицевця у напрямку проспекта Московського у м. Харкові, зі швидкістю приблизно 70 км/год..

Під час проїзду перехрестя вул. Роганська та бульвара Івана Каркача у м. Харкові, ОСОБА_3, діючи необережно, не переконавшись у безпеці своїх дій, рухаючись на забороняючий червоний сигнал світлофора, своєчасно не виявив небезпеку у вигляді пішохода ОСОБА_1, який рухався по регульованому пішохідному переходу на зелений сигнал світлофора справа наліво, відносно його руху, - грубо порушив вимоги п.п. 8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 8.7.3 «Сигнали світлофора мають такі значення»:

е) червоний сигнал, утому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

- п. 8.10 «У разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів»,

та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_1, який перетинав проїжджу частину справа наліво по ходу його руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, потерпілому ОСОБА_1 були спричинені середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження по критерію тривалості розладу здоров'я, у вигляді закритого перелому великого горбка лівої плечової кістки та рвана рана лівого стегна з наявністю чужорідних тіл.

Порушення п.п. 8.7.3 (е), 8.10 Правил дорожнього руху України ОСОБА_3 знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково і пояснив, що 07 березня 2018 року він разом із знайомим - ОСОБА_5, після роботи поїхали на легковому автомобілі вибирати подарунки до свята; що легковим автомобілем НОМЕР_1 керував він, ОСОБА_3; що автомобіль рухався по вул. Роганська з боку вул. Сергія Грицевця у напрямку проспекту Московського у м. Харкові, зі швидкістю, приблизно, 50 км/год. На пішохідному переході, метрів за п'ять, побачив потерпілого, пригальмував, але - збив потерпілого; що проїхавши по інерції - повернувся до місця ДТП, підійшов до потерпілого, прибула швидка допомога; поліції довго не було і він, не дочекавшись приїзду поліції, поїхав за грошима щоб дати потерпілому на лікування. Далі пояснив, що на лікування потерпілого надав останньому кошти у розмірі 4600 грн, потерпілий же прохав виплатити 15000 грн.

Відповів на запитання, що автомобіль під його керуванням закінчував рух на червоний світлофор; що потерпілого збив на пішохідному переході, приблизно, посередині переходу; що потерпілий рухався на зелений світлофор для пішоходів; що частково визнав себе винним, бо потерпілий теж повинен дивитися; що легковий автомобіль НОМЕР_1 належить ОСОБА_6 - його, обвинуваченого, батькові.

Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, - його вина у скоєнні інкримінованого злочину повністю доведена зібраними у кримінальному провадженні і дослідженими під час судового провадження доказами, а саме:

показаннями потерпілого ОСОБА_1, який пояснив у судовому засіданні, що 07 березня 2018 року повертався з навчання у учбовому закладі, зупинився біля пішохідного переходу перехрестя вул. Роганська та бульвара Івана Каркача у м. Харкові. Дочекавшись зеленого кольору світлофора для пішоходів, на його 5-й секунді, почав рухатися по пішохідному переходу. Перед переходом потерпілий побачив автомобіль, яким керував ОСОБА_3, фольцваген, але автомобіль був далеко і для автомобіля горів червоний колір світлофора. Приблизно, посередині пішохідного переходу потерпілого збив автомобіль фольцваген. Показав, що від удару автомобіля він, ОСОБА_1 перелетів, упав. Отримав тілесні ушкодження: перелом плеча і на нозі була рвана рана. Довгий час перебував на лікуванні і в цей період матеріально його утримував рідний брат. На запитання відповів, що автомобіль фольцваген, яким керував ОСОБА_3, рухався, приблизно, 80 км/год і перед пішохідним переходом не гальмував; що ОСОБА_3 дав на лікування 2000 гривень.; що цивільний позов має намір подати після вироку суду;

показаннями свідків:

-у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_7 та його дружина - ОСОБА_8, які кожний окремо показали, що 07.03.2018 року після роботи в м. Харкові їхали додому на автомобілі ВАЗ, під керуванням ОСОБА_7; що зупинився біля пішохідного переходу перехрестя вул. Роганська та бульвара Івана Каркача у м. Харкові на червоний колір світлофора, а в зустрічному напрямку, по відношенню до ВАЗ, рухався на червоний колір світлофора легковий автомобіль фольцваген серебристого кольору. Цей автомобіль збив пішохода, солдата, на пішохідному переході. Пішоход рухався на зелений колір світлофора для пішоходів, він, пішоход, відійшов метра три від бордюр по пішохідному переходу коли його збив фольцваген. Фольваген поїхав далі, а потім чи сам повернувся, чи його повернули. За кермом фольцвагена, коли автомобіль повернувся до місця ДТП, ОСОБА_3 вийшов з правого боку пасажирського сидіння спереду з правої сторони, а із-за керма вийшов високий повний чоловік років 40-ка і вони разом пішли до автомобіля швидкої допомоги де був потерпілий. Потім ОСОБА_3 та пасажир його автомобіля пропонували гроші, щоб не викликали поліцію, а потім ОСОБА_3 сів за кермо фольцвагена і поїхали;

- свідок ОСОБА_9 показав у судовому засіданні, що 07 березня 2018 року керував мікроавтобусом Форд, їхав під вечір і зупинився біля пішохідного переходу перехрестя вул. Роганська та бульвар Б. Хмельницького (Івана Каркача) у м. Харкові на червоний колір світлофора. В цю хвилину відповів по мобільному телефону і дорожньо-транспортної пригоди не бачив, а побачив як летить тіло; вийшов зі свого автомобіля і підняв потерпілого, допоміг сісти в мікроавтобус, хтось викликав швидку; легковий автомобіль, що скоїв ДТП був сірого кольору і після ДТП цей автомобіль став ззаду Форда, яким керував свідок.

- свідок ОСОБА_5, допитаний у судовому засіданні, показав, що їхав пасажиром у легковому автомобілі фольцваген сірого кольору, яким керував ОСОБА_3, 07 березня 2018 року в м. Харкові, автомобіль рухався зі швидкістю 50 км/час; на пішохідному переході на зелений колір світлофора рухався пішоход і ОСОБА_3 збив цього пішохода; після чого проїхали і повернулися до місця ДТП; підійшли до швидкої де був потерпілий, поліції довго не було і вони вимушені були від'їхати.

Крім вищенаведених доказів вина обвинуваченого у вчиненні злочину також підтверджується письмовими доказами, а саме:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.03.2018 року, донного до нього схеми дорожньо-транспортної пригоди та фототаблиці, - з якого вбачається, що місце дорожньо-транспортної пригоди знаходилось: м. Харків, вул. Роганська, 22, регульований пішохідний перехід (т.1 а.с.92-96);

-висновком експерта № 12-14/470-А/18 від 13.06.2018 року, - з якого вбачається, що у зв'язку з подією 07.03.2018 року у громадянина ОСОБА_1, 20 років, мав місце закритий перелом великого горбка лівої плечової кістки та рвана рана лівого стегна з наявністю чужорідних тіл. Згідно консультативного висновку № 10/306 від 07.03.2018 року та довідки № 06/545 від 17.04.2018 КЗОЗ «ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мєщанінова», рвана рана лівого стегна з наявністю чужорідних тіл у своїй течії привели до хірургічного втручання - зашивання рани шовним матеріалом, верхня ліва кінцівка іммобілізована гіпсовою шиною. Вказані ушкодження, знаходяться у причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою 07.03.2018 року і утворились в єдиний проміжок часу від травматичної дії тупих твердих предметів (предмета), індивідуальні особливості яких в ушкодженнях не відобразились, не виключено, що при обставинах та в строк вказаних в ухвалі слідчого. Вищевказані ушкодження, наявні у ОСОБА_1 у сукупності відповідно до п.2.2.2. «а,б,в» п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» належать до категорії ушкоджень середнього ступеня тяжкості, за критерієм тривалості розладу здоров'я (для загоєння вказаного перелому необхідний термін не менше 3-х тижнів). Не виключено, що у момент первинного контакту із транспортним засобом гр. ОСОБА_1 знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні, та був звернений лівою боковою поверхнею тіла При госпіталізації гр. ОСОБА_1 до станції ХМКЛШНМД ім. проф. О.І. Мєщанінова, при дослідженні методом «Алкотестер», у повітрі, що видихається, етиловий спирт не виявлено (т.1 а.с.97);

-висновком експерта № 709/18 від 26.06.2018 року, - з якого вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 Правил дорожнього руху. Для оцінки дій пішохода ОСОБА_1 не потрібно застосування спеціальних технічних знань. Дане питання може бути вирішено слідчим самостійно стосовно до вимог Розділу 4 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода шляхом виконання п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 Правил дорожнього руху України. У даній дорожні обстановці в діях водія автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимог п.п. 8.7.3 (е) та 8.10 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події (т. 1 а.с.99-101);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2018 року та доданого до нього схемою слідчого експерименту, - з якого вбачається, 07 березня 2018 року громадянин ОСОБА_1, приблизно о 18 год. 00 хв. переходив пішоходу частину дороги по вул. Роганській у м. Харкові. Підійшовши до регульованого пішохідного перехрестя, він побачив, що світлофор горить зеленим світлом для пішохода. Подивившись наліво, а потім- направо, він переконався, що автомобілів, які б рухались, - не було і почав переходити дорогу на пішохідному переході. В той же час, коли він почав переходити дорогу, справа перед пішохідним переходом, стояла машина білого кольору. Пройшовши, приблизно, 4-5 метри, потерпілий відчув сильний удар в лівий бік від якого його відкинуло в сторону ( т.1 а.с. 102- 105,106);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2018 року та доданого до нього схемою слідчого експерименту, - з якого вбачається, що 07.03.2018 року водій ОСОБА_3 рухався на автомобілі НОМЕР_2, який знаходився в технічному справному стані з увімкненими фарами, рухався по вул. Роганській у м. Харкові зі сторони вул. С. Грицевця по направленню до пр. Московського зі швидкістю 50 км./г. Під час руху у якості пасажира на передньому сидінні був - громадянин по імені ОСОБА_5. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Роганської та Івана Каркача, на світлофорі загорівся «жовтий сигнал» по продовженню руху. На іншій стороні перехрестя, у напрямку руху по пішохідному переходу, на «Зелений сигнал» світлофора для пішоходів - почав переходити з право-наліво пішоход повільними дрібними рухами. Пішоход пройшов, приблизно, 6 м. від краю приїжджої частини до моменту наїзду по ходу його руху. Далі відбувся наїзд лівою передньою частиною автомобіля в районі передньої лівої фори з боку водія ( т.1 а.с. 107-111,112);

-протоколом проведення слідчого експерименту від 25.06.2018 року та доданого до нього схемою слідчого експерименту, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_5 пояснив, що 07.03.2018 року разом зі своїм другом ОСОБА_3 в якості пасажира рухались на автомобілі НОМЕР_2, який знаходився в технічному справному стані з увімкненими фарами, - по вул. Роганській у м. Харкові зі сторони вул. С. Грицевця, по направленню до пр. Московського, зі швидкістю 50 км./г. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Роганської та Івана Каркача, на світлофорі загорівся «жовтий сигнал», але ОСОБА_3 продовжив рух. Побачив, що на іншій стороні перехрестя по вул. Роганській з права- наліво, по пішохідному переходу почав переходити пішоход повільними дрібними рухами. Пішоход пройшов, приблизно, 5 м. від краю приїжджої частини до моменту наїзду по ходу його руху автомобілю. Далі відбувся удар лівою передньою частиною автомобіля в районі передньої лівої фори з боку водія ( т.1 а.с. 113-117,118);

-висновком експерта № 735/18 від 06.07.2018 року, згідно якого: у даній дорожній обстановці водій автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 «е», 8.10 та 12.4 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з даним ДТП.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

По показанням водія ОСОБА_3

…У даній дорожній обстановці водій автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3. повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 «е» та 8Л0 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру….

По показанням свідка ОСОБА_5

…У даній дорожній обстановці водій автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 8.7.3 «е» та-8.10 Правил дорожнього руху України.

Оцінка дій пішохода ОСОБА_1 не вимагає застосування спеціальних технічних пізнань і може бути зроблена слідчим самостійно відповідно до положень Розділу 4 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість запобігання даної ДТП для водія автомобілю «Volkswagen Golf» ОСОБА_3 визначалася виконанням ним вимог п.п. 8.7.3 «е» та 8.10 Правил дорожнього руху України, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру…».

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_13 в частині того, що за кермом фольцвагена, коли автомобіль повернувся до місця ДТП, ОСОБА_3 вийшов з правого боку пасажирського сидіння, з переду, з правої сторони, а із-за керма вийшов високий повний чоловік років 40-ка - і ця обставина сприйнята була свідком в момент ДТП як те, що під час ДТП за кермом була інша особа, а не ОСОБА_3 У судовому засіданні достовірно встановлено, що автомобілем керував обвинувачений ОСОБА_3 і саме під його керуванням автомобіля фольцваген було скоєно наїзд на пішохідному переході на потерпілого ОСОБА_1 який рухався на зелений, для пішоходів, колір світлофора. Обвинувачений та інші свідки, допитані у судовому засіданні, - підтвердили цей факт. Не довіряти їх показам у судовому засіданні у Суду не має підстав.

Суд не бере до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що не врахована обставина користування потерпілим навушниками під час слідування через пішохідний перехід. Ця обставина не знаходиться в причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою: установлено, що потерпілий ОСОБА_1 рухався на зелений, для пішоходів, колір світлофора, що перетинав проїзджу частину саме по пішохідному переходу і місце пішохідного переходу чітко позначено на проїжджій частині.

Досліджені у судовому засіданні докази, які встановлені під час слідчого експерименту з обвинуваченим, потерпілим - підтверджують об'єктивність показань потерпілого.

Суд вважає, що вина обвинуваченого доведена, його дії кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України - тобто, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесні ушкодження і обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести відповідальність за вчинене.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3, у відповідності до ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені Держави за вироком Суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 286 ч.1 КК України, яке вчинив обвинувачений, - є злочином невеликої тяжкості.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 25.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.

Відповідно до п.1, 2, 3, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання підсудному, який визнається винним у вчиненні злочину, необхідно дотримуватися вимог ст.65 КК України, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. При призначенні покарання у кожному конкретному випадку необхідно дотримуватися вимог кримінального закону, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.

До пом'якшуючих покарання обставин Суд, в силу ст. 66 КК України, відносить добровільне часткове відшкодування завданої шкоди потерпілому ОСОБА_1 і не приймає як пом'якшуючу обставину - щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 На думку Суду, ОСОБА_3 своєю поведінкою після скоєння дорожньо-транспортної пригоди та вподадьшому, не довів своїми діями факт щирого каяття, бо він - залишив місце скоєння ДТП, не надав допомоги потерпілому, не цікавився станом здоров'я потерпілого - а попрохав у нього вибачення тільки в останньому слові.

Обставин, які обтяжують покарання, в силу ст. 67 КК України - Судом не установлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3, установлено, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року м. Харкові, має середню освіту, не одружений, утриманців не має, не працює і на обліку в Центрі зайнятості не перебуває, раніше не судимий, зареєстрований за місцем проживання, характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (т.1 а.с. 124-130, 131).

Суд, враховуючи викладене, на підставі закону та внутрішнього переконання - вважає, що для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3, а також з метою запобігання можливості вчинення ним нових злочинів, - слід призначити покарання у вигляді обмеження волі. Питання про доцільність призначення факультативного додаткового покарання вирішується за розсудом суду з врахуванням обставин конкретної справи і з обов'язковим мотивуванням прийнятого рішення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 286 КК України, Суд, зважаючи на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення та на особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого правопорушення, - приходить до висновку за можливе призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.

Міру запобіжного заходу не обирати.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 - слід рахувати з дня його прибуття в установу Кримінально-виконавчої служби для відбування покарання.

Цивільний позов потерпілим ОСОБА_1 під час досудового розслідування не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується у відповідності з положеннями ст. 100 КПК України.

Судові витрати, відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, які складаються з витрат на проведення судових експертиз:

-судової автотехнічної експертизи обставин ДТП № 709/18 від 26.06.2018 року - 1716 грн. 00 коп.;

-судової автотехнічної експертизи обставин ДТП № 735/18 від 06.07.2018 року - 1144 грн. 00 коп., - підлягають стягненню на користь Держави з засудженого.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 (ДВОХ) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 (два) роки.

Строк відбування ОСОБА_3 призначеного покарання слід рахувати з дня його прибуття в установу Кримінально-виконавчої служби для відбування покарання.

Стягнути на користь Держави з засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3, судові витрати за проведенні: судову автотехнічну експертизу № 709/18 від 26.06.2018 року - 1716 грн. 00 коп.(одна тисяча сімсот шістнадцять гривень 00 копійок); судову автотехнічну експертизу № 735/18 від 06.07.2018 року - 1144 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок чотири гривні 00 копійок, перерахувавши на: код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Слобідському районі м. Харкова. А всього стягнути 2860 грн. 00 коп. (дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 00 копійок).

Матеріали кримінального провадження № 12018220000000433 від 27.04.2018 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у кримінальній судовій справі: справа номер 644/5221/18 провадження номер 1-кп/644/687/18.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення. Засудженим - в той же строк, але з моменту вручення йому копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя О. І. Горчакова