Рішення № 78507856, 12.12.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"12" грудня 2018 р.

Справа №642/5137/18

Провадження№2/642/1721/18

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді Шрамко Л.Л.,

при секретарі Тугай К.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючи на те, що 10.11.2015 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1. було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 8508,97 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. В зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору, станом на 05.09.2018 у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 18327,09 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 18327,09 грн. та судові витрати.

Сторони належним чином повідомлені про те, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без їх повідомлення (виклику), що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні із викликом сторін від позивача та відповідача не надходило. Відповідач не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами

У зв’язку з викладеним, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Укладання Договору здійснено сторонами за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.2. ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв’язку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Судом встановлено, що 10.11.2015 між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 було укладено договір №б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на в сумі 8508,97 грн., у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмір 18% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими Умовами та правилами , "Тарифами банку" складає між ним та Банком кредитний Договір, що підтверджується підписом у заяві.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідач зобов’язався:

на підставі п. 1.1.2.5 Договору погашати заборгованість за Кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором;

слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 Договору, а у разі невиконання зобов'язань за Договором, у відповідності до п. 1.1.2.6, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Відповідно до п. 1.1.3.1.3 Договору Відповідач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним або його довіреними особами операцій, у відповідності з правилами Міжнародних платіжних систем, а також вартість послуг, визначену тарифами Банку при настанні строків платежу.

Відповідно до п. 1.1.3.1.6 Договору Відповідач доручив Банку списувати грошові кошти з рахунків відповідача, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, що підлягають сплаті Банку за цим договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з Картрахунку у настанні строків платежів за іншими договорами Клієнта у розмірах, визначених цими Договорам (договірне списання), у межах Платіжного ліміту Картрахунку. Банк списує кошти у грошовій одиниці України/іноземній валюті з будь-якого рахунку Клієнта у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості в іноземній валюті/національній валюті України за договором, та купівлю/продажу іноземної валюти на Міжбанківському Валютному ринку України. Списання коштів з будь-якого рахунку Клієнта, відкритого Банком, оформлюється меморіальним ордером.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов‘язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов‘язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1.1.5.1 Договору сторони несуть відповідальність за належне виконання своїх обов’язків у відповідності з законодавством України та умовами Публічного договору, Договору.

Згідно п. 1.1. 5.20 Договору при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, біль ніж на 30 днів, Клієнт зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. по кредитним картам, відкритим в USD) +5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів та комісій.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500.00 грн. (в еквіваленті 500.00 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п. 1.1.3.2.2 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов’язків за цим Договором.

Згідно п. 2.2 Генеральної угоди у разі порушення Клієнтом строків погашення заборгованості, вказаних в цій угоді, Умовах та правилах більш, ніж на 31 день, з зобов’язань, строк яких не настав, сторони погодили, що строк повернення кредиту вважається 32-й день з моменту виникнення порушення. Заборгованість по Кредиту, починаючи з 32-го дня. Вважається простроченою, Клієнт сплачує Банку штраф у розмірі 2127,79 грн.

Взяті на себе зобов’язання банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов'язання, не надав Банку кошти для погашення заборгованості, в зв'язку з чим банк змушений звернутися до суду з позовом.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором за відповідачем станом на 05.09.2018 має заборгованість – 18327,09 грн.., з яких:

6596,06 грн. - тіло кредиту;

2743,40 грн. – проценти за користування кредитом;

6859,84 грн. – пеня та комісія;

2127,79 грн. - штраф відповідно до пункту 2.2 Генеральної угоди:

Відповідно до п. 1.1.7.12. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

Пунктом 1.1.7.42 Договору сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку/депозиту Клієнта, відкритого в рамках Договору або підпадаючого під дію Договору, а також при закінченні використання послуг Банка, передбачених договором. За наявної у Клієнта в момент закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком по Договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед Банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов’язання. Зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банком на підтвердження наявності невиконаних кредитних зобов'язань надано розрахунок заборгованості за договором, в якому відображені всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків, пені та комісії.

У постанові НБУ № 705 від 05.11.2014 «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо».

Отже, позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення договору та наявність заборгованості.

Із розрахунків позивача, крім іншого, вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, процентів, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитними договорами підтверджений виписками по особовим рахункам, в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт виконання зобов’язань за договором.

З урахуванням викладеного, вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом в розмірі 6596,06 грн. – тіло кредиту; 2743,40 грн. проценти за користування кредитом; 2127,79 грн. - штраф - підлягають задоволенню.

Що стосується вимог в частині стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штраф, суд вважає, що стягненню підлягає лише штраф у урозмірі 2127,79 грн., який є менший за сукупний розмір заборгованості по пені, зазначене з одного боку забезпечить дотримання справедливого балансу інтересів сторін, а з іншого дозволить реалізувати забезпечувальну функцію неустойки.

Отже, сторони договору погодили можливість та порядок зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору, відповідач не звернувся до банку щодо незгоди з зі змінами та розірвання кредитного договору, що свідчить про згоду останнього зі змінами.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ КБ "ПриватБанк".

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Отже, наявні в матеріалах справи документи дають підстави стверджувати, що між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, позичальником були отримані кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом, відповідач користувався наданими коштами, періодично повертаючи отримані кошти та сплачуючи проценти, але у зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань у нього утворилась заборгованість.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Згідно ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов’язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідач ОСОБА_1 . презумпцію правомірності правочину та доведеності факту існування між сторонами грошових зобов'язань не спростував, а тому він зобов'язаний сплатити позивачу суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 11467 грн. 25 коп., з яких: 6596,06 грн. – тіло кредиту; 2743,40 грн. проценти за користування кредитом; 2127,79 грн. – штраф.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762,000 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (10.04.1989 р..н, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором б/н від 10.11.2015 в сумі 11467 (одинадцять тисяч чотириста шістдесят сім) грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (10.04.1989 р..н, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рах. №29092829003111, адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) судовий збір в розмірі 1762 грн. 00 коп.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Л.Л.Шрамко