Ухвала суду № 78506734, 12.12.2018, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

12.12.2018 425/3052/17

1-кп/425/112/18

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Синянської Я.М.

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1

за участю прокурора Ісмаілова Е.Н.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Рубіжне Луганської області кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який зареєстрований за місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Рубіжанського міського суду Луганської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3, в обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зникли і не зменшились, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення, в якому він обвинувачується. Зазначав, що ОСОБА_3 неодноразово судимий за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин із корисливих мотивів, що наявність судимостей, відповідно до рішень ЄСПЛ Сельчук проти Туреччини, Мацнеттер проти Австрії, вказує на наявність підстав для існування зазначеного ризику – вчинити інше кримінальне правопорушення. Таким чином, застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначених ризиків та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків.

Захисник заперечував проти клопотання прокурора, зазначив, що зазначені у клопотанні ризики не доведені, обвинувачений ОСОБА_4 тяжко хворий, просив у задоволенні клопотання відмовити, змінити запобіжний захід на більш м`який.

Обвинувачений підтримав думку свого захисника.

Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступного.

Ухвалою Рубіжанського міського суду Луганської області 07.11.2018 обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто по 05.01.2019 включно. Однак, враховуючи складність кримінального провадження, судове провадження до закінчення дії запобіжного заходу завершено не буде.

Згідно з ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

При розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством. Також, тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого, суд оцінює підстави для застосування такого запобіжного заходу з урахуванням конкретних обставин справи, враховуючи практику ЄСПЛ та положення ч.1 ст. 178 КПК України, виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України.

Про наявність ризиків щодо переховування від суду та продовження кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, незаконного впливу на свідків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчать такі обставини, як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, також обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних речовин із корисливих мотивів, на шлях виправлення не став і знову обвинувачується у вчинені тяжкого кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком суду, не працевлаштований, отже, не має постійного джерела прибутку, неодружений, не має сталих соціальних зв`язків, а також, враховуючи те, що судовий розгляд не розпочато, свідки не допитані (що свідчить про можливість незаконного впливу на свідків з метою зміни показань під час допиту у судовому засіданні), поведінку сторони захисту, яка систематично звертається до суду з клопотаннями про відкладення судового розгляду.

Даних щодо неможливості перебування обвинуваченого в умовах ізоляції від суспільства за станом здоров`я у суду немає.

Ризик, заявлений прокурором щодо перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не знайшов свого підтвердження, так як у клопотанні не зазначено підстав для підтвердження існування даного ризику.

Підстави, за яких судом було застосовано та продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає. Інші більш м’які запобіжні заходи, а ні домашній арешт, ні застава, ні особиста порука, ні особисте зобов’язання на даний час не забезпечать обвинуваченим виконання покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганню вищезазначених ризиків.

Таким чином, суд вважає за необхідне, з урахуванням вимог ст. 331 КПК України, продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Важаючи, що саме такий запобіжний захід є необхідним і достатнім для виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків та є виправданим з урахуванням обставин даного кримінального провадження та особи обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 27, 331, 370-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України продовжити на 60 днів.

Строк дії даної ухвали обчислювати з 12 грудня 2018 року по 09 лютого 2019 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Старобільський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Суддя Я.М. Синянська