Рішення № 78505497, 07.12.2018, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/1016/18

Номер провадження 2/383/408/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Одінцової Н.Г.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу №383/1016/18 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обгрунтування позову позивач вказував, що з метою отримання банківських послуг ОСОБА_2 підписав заяву № б/н від 21.08.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. 30.04.2017 року ОСОБА_2 помер. Станом на день смерті ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором становила 5433,41 грн., з яких: 1213,06 грн. – тіло кредиту; 4220,35 грн. – заборгованість за відсотками за користування кредитом. 10.08.2017 року банк направив претензію кредитора до Бобринецької державної нотаріальної контори, яка повідомила, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПриватБанк». Позивач вважає, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла відповідач ОСОБА_1, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підтвердження даної обставини посилається на копію паспорта позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: З/вокзалАДРЕСА_1. 15.07.2018 року банк звернувся до спадкоємця з листом-претензією, але оскільки вимоги позивача відповідачем не виконані в добровільному порядку, АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з даною позовною заявою та просили стягнути з відповідача, як спадкоємця позичальника, кредитну заборгованість у сумі 5433,41 грн. та судові витрати.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20.09.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче судове засідання (а.с.83-84).

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.95-96).

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, від неї до суду надійшла заява в якій просить розгляд справи провести без її участі та відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки боргових зобов’язань перед банком не має.

Суд, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», який змінив назву на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», і ОСОБА_2 21.08.2014 року укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 7000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку складають між ним та Банком договір про надання банківських послуг (а.с.13).

30.04.2017 року ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОЛ №244616, виданого 03.05.2017 року (а.с.50).

З розрахунку заборгованості за договором б/н від 21.08.2014 року вбачається, що станом на день смерті позичальника заборгованість за кредитом складала 1213,06 грн., заборгованість за відсотками 4220,35 грн. (а.с.9-12).

10.08.2017 року позивачем направлена претензія кредитора до Бобринецької державної нотаріальної контори, на яку отримано відповідь, з якої вбачається, що після смерті ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа заведена на підставі претензії ПАТ КБ «ПриватБанк» (а.с.51-54).

15.07.2018 року банком на адресу відповідача було направлено лист-претензію про погашення заборгованості померлого позичальника ОСОБА_2 (а.с.56-69).

Згідно ст.608 ЦК України зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст. 1268 ЦК України).

Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України

Так, згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців і порядок їх задоволення регулюються нормами ст.ст.1281, 1282 ЦК України.

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Відповідно до ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. Уразі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» №5 від 30.03.2012 року роз’яснено, що з урахуванням положенняст.1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі, яка виникла за життя спадкодавця.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, оскільки на час відкриття спадщини була зареєстрована разом із спадкодавцем, а тому як спадкоємець боржника має виконати його зобов’язання перед АТ КБ «Приватбанк», при цьому не надав доказів прийняття спадщини відповідачем, наявності успадкованого майна та його вартості.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи надані у справі докази, суд вважає, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, оскільки на час розгляду справи не встановлено коло спадкоємців, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2, відсутні відомості про наявність у спадкодавця майна на час його смерті та його вартості, а тому позовні вимоги є передчасними, а отже задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 судом оцінюється критично, оскільки реєстрація відповідача та позичальника за однією адресою не є безумовним доказом того, що відповідач проживав разом із позичальником та є особою, яка відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України прийняла спадщину, оскільки положення Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не ставить місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке жиле приміщення, у якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення. Отже, проживання будь-якої особи зі спадкодавцем не є безумовним підтвердженням того, що ця особа є спадкоємцем померлого.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року по справі № 489/2924/16-ц.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 509, 608, 1054, 1216, 1218, 1220, 1268, 1269, 1281, 1282 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця – відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Бобринецький районний суд Кіровоградської області).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, адреса місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, п.і.49094.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, зареєстрована адреса місця проживання: З/вокзал, 1АДРЕСА_2, п.і. 27200.

Повне судове рішення складено 12.12.2018 року.

Суддя І. М. Адаменко