Рішення № 78504709, 10.12.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/3882/18

Провадження № 2/191/1126/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Бондаренко Г.В.

за участю секретаря – Силкіної О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що в книзі реєстрації складено відповідний актовий запис № 195 у Синельниківському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану управління юстиції у Дніпропетровській області.

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Троє дітей проживають разом з позивачкою та перебувають на її утриманні, на утримання яких відповідач повинен сплачувати на користь позивача аліменти з усіх видів свого заробітку (доходу).

Спільне життя між сторонами не склалось. На протязі останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. На даний момент ведення між ними спільного господарства та сумісне проживання припинено. На даний час позивач звернулась до Синельниківського міськрайонного суду з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Відповідач не виконує належним чином обов'язки утримувати дітей, не надає належної матеріальної допомоги, та взагалі не дає грошей в сім’ю, що ставить позивача у вкрай скрутне матеріальне становище.

Інших неповнолітніх дітей у ОСОБА_2 не має, аліменти відповідач нікому не сплачує. Враховуючи, що відповідач офіційно не працевлаштований, але зобов'язаний утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Оскільки з відповідачем добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивач була змушена звернутись до суду та, вважає свої позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв’язку з вищенаведеним просить стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (РНОКПП НОМЕР_1) на її ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, (РНОКПП НОМЕР_2) користь, на утримання: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у твердій грошовій сумі 1944 (одна тисяча дев’ятсот сорок чотири) грн. щомісячно; сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти у твердій грошовій сумі 1944 (одна тисяча дев’ятсот сорок чотири) грн. щомісячно; доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти у твердій грошовій сумі 1944 (одна тисяча дев'ятсот сорок чотири) грн. щомісячно, починаючи з дня подачі заяви 28.09.2018 року до досягнення дітьми повноліття.

Представник позивач ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_1 до початку судового засідання надали суду заяву, в якій просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7, та відповідач ОСОБА_3 до початку судового засідання надали відзив на позовну заяву в якому зазначено, що на теперішній час відповідач тимчасово не працевлаштований та постійного заробітку не має. На теперішній час максимальна грошова сума аліментів яку він зможе надавати дітям на їх утримання становить 3000 грн., на місяць. Тому позовні вимоги визнає частково та просить стягнути з нього аліменти в твердій грошовій сумі 3000 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття, а також надали заяву, якою просить розглянути справу без їх участі.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі не явки в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи без фіксації судового засідання технічними засобами.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст. 51 Конституції України).

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбних відносинах, що підтверджується свідоцтвом Серії І-КИ №084136 про укладення шлюбу 01.09.2007 року виданого 01.07.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про що зроблено відповідний актовий запис за №195.

Відповідно до Свідоцтва про народження, Серії 1-КИ №291282 від 02.06.2010 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №141, підтверджено, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сторони у справі (а.с.5).

Відповідно до Свідоцтва про народження, Серії 1-КИ №396870 від 17.07.2012 року виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №205, підтверджено, що батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони у справі (а.с.5).

Відповідно до Свідоцтва про народження, Серії 1-КИ №135820 від 06.09.2007 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Синельникове Синельниківського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №250, підтверджено, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сторони у справі (а.с.6).

З довідки виданої квартальним комітетом №11 від 21.09.2018 року, вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з дітьми: сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, та донькою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8 за адресою Дніпропетровська область м. Синельникове, вул. Ярова, б.16 (а.с.7).

Також позивачем до початку судового засідання була надана довідка про доходи від 08.11.2018 року ТОВ «Атлантіс» в якої вбачається зазначено, що вона працює у ТОВ «Атлантіс» підсобним робітником. Загальна сума доходу за період з травня 2018 р. по жовтень 2018 року становить 15530,30 грн.

Угоду про сплату аліментів у добровільному порядку між сторонами не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє йому утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 18 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої 27.02.1991 року №789ХІІ (78912) яка набула чинності для України 27.09.1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

При визначенні розміру аліментів враховується відсутність у платника аліментів, інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів та ін., мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що передбачено ст. 182 СК України.

Відповідно до ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, інших утриманців немає, на даний час непрацевлаштований, але спроможній платити аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ч. 1. ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі по 1944,00 грн. на кожну дитину, як просить позивач, не знайшов свого підтвердження. Позивачкою не доведено та не надано доказів того, що відповідач може сплачувати аліменти саме в такому розмірі.

Прожиткові мінімуми на рік для piзних кaтегорій населення втановлюються в Україні Законом " Пpo Дepжавний бюджeт " зa пoданням Міністерства фінансів.

Станом на момент звернення позивачки до суду з позовом, тобто в вересні 2018 року, прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років встановлений в сумі 1559 грн.; для дитини віком від 6 до 18 років такий прожитковий мінімум визначений законом в розмірі 1944 грн.

З 1 грудня 2018 року прожитковий мінімум для дитини віком до 6 років встановлений в сумі 1626 грн.; для дитини віком від 6 до 18 років такий прожитковий мінімум визначений законом в розмірі 2027 грн.

Крім того, відповідно до Закону України « Про державний бюджет на 2019 рік» передбачено подальше збільшення прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а саме: на дитину до 6 років з 01 січня 2019 пo 30 червня - 1626 грн., з 01 липня пo 30 листопада 1699 грн., з 01 грудня 2019 року- 1779 грн. Для дітей вікoм вiд 6 дo 18 рокiв з 01 січня 2019 пo 30 червня - 2027 грн., с 01 липня пo 30 листопада 2118 грн., з 01 грудня 2019 року- 2218 грн.

Оскільки законом передбачено, що аліменти стягуються не тільки з моменту звернення з позовом до суду, а й на майбутнє, до досягнення дитиною повноліття, то з метою захисту прав та інтересів дітей, з врахуванням того, що позивачка не надала суду жодних документів, які б підтверджували спроможність відповідача сплачувати аліменти в розмірі, який заявлений позивачкою, тобто 2 т.грн.на кожну дитину; позицією відповідача про часткове визнання позову в сумі 1000 грн. на одну дитину- суд вважає доцільним і справедливим стягнення аліментів в частці від доходів. Таке рішення обґрунтовано тим, що аліменти будуть стягуватися в розмірі не меншому, ніж 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з подальшим збільшенням цієї суми, сума стягнення буде не меншою, ніж передбачено законом і більшою, ніж визнав відповідач. У позивачки не буде необхідності кожні півроку звертатись з позовом до суду про збільшення розміру аліментів. Визначення розміру аліментів у частці від доходів, на думку суду в найкращий спосіб захистить права і інтереси дітей.

Тому суд вважає, що необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі ? частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Сторонам роз’яснити, що за положеннями ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

На підставі ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 179, 180, 181-183, 191 СК України, ст. ст. 5, 10, 19, 141, 197- 200, 206, 235, 259, 261 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 03 грудня 1980 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН:НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН:НОМЕР_2, аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2; та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/2 частини від усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 28.09.2018 року, дня пред’явлення позову до суду, і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до 13 серпня 2025 року.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, який народився 03 грудня 1980 року в м. Синельникове Дніпропетровської області, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, ІПН:НОМЕР_1, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача МФО: 899998, рахунок отримувача: 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду.

Суддя: ОСОБА_8