Рішення № 78504017, 29.10.2018, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5786/18

Провадження № 2/0182/3004/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.10.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Тихомирова І.В.

за участю секретаря – Рахуба О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нікопольської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності у порядку спадкування за законом.

Свої вимоги мотивує тим, що її чоловікові ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Нікополь, вул. Радіонова, 20.

06.11.2017 року ОСОБА_2 помер, не залишивши заповіту. У встановлений законом строк для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернулася до Другої Нікопольської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак постановою нотаріуса від 02.08.2018 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

У зв’язку з тим, що оригінали документів, які б підтверджували право власності спадкодавця на майно втрачені, позивач вимушена звертатися до суду та просить визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Нікополь, вул. Радіонова, 20 – в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2

У судове засідання позивач не з’явилася. Її належним чином уповноважений представник ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи за їхньої відсутності. У заяві на позовних вимогах наполягає, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.62-67).

Від належним чином уповноваженого представника Нікопольської міської ради надійшла заява, у якій справу просила слухати за її відсутності та прийняти рішення у відповідності до вимог діючого законодавства України (а.с.68-69).

Суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено судом, 06.11.2017 року помер чоловік позивача ОСОБА_2 (а.с.6,7).

За життя він заповіту не залишив. Крім ОСОБА_1, спадкоємцем першої черги у порядку спадкування за законом була донька померлого ОСОБА_4, яка на спадщину не претендує та 24.04.2018 року подала до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті батька на користь матері ОСОБА_1 (а.с.41-45).

У свою чергу ОСОБА_1 19.06.2018 року подала до нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину (а.с.54). Проте, 02.08.2018 року державним нотаріусом Другої Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с.57).

ОСОБА_1 проживала та була зареєстрована з ОСОБА_2 до дня його смерті за однією адресою (а.с.47-49), тому прийняла спадщину фактично, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Відповідно до інформації Комунального підприємства «Нікопольське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 1085 від 22.06.2018 року ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок із надвірними будівлями за адресою: м. Нікополь, вул. Радіонова, 20:

1/6 частина – на підставі Свідоцтва про право на спадщину від 04.12.1968 року, р.№ 845, посвідченого Державною нотаріальною конторою Вожегодського району Вологодської області;

5/6 частин – на підставі договору дарування від 09.08.1997 р., р.№ 4-7199, посвідченого приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (а.с.56).

Таким чином, суд вважає доведеним належність спадкового майна спадкодавцю.

З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем першої черги у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, яка бажає прийняти спадщину, від спадкування не усувалася, а її вимоги ґрунтуються на законному праві на спадщину та не суперечать правам та інтересам інших осіб.

З огляду на зазначене, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що вимоги позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1217, 1223, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,206,263-265 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на житловий будинок «А» загальною площею 63,5 кв.м., житловою площею 31,2 кв.м., сарай-літню кухню літ. «В», душ літ. «Г», підвал літ. «Дпд», вбиральню літ. «Е», гараж літ. «Ж», сарай літ. «И», спорудження № 1-3,І, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Радіонова (Мостова), 20 – у порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2, що помер 06.11.2017 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно підпункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Суддя: ОСОБА_7