Рішення № 78504, 14.08.2006, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14000, м. Чернігів, пр. Миру, 20 тел.178-853

=====

РІШЕННЯ

Іменем України

01 серпня 2006 року справа № 9/140

Позивач: Приватне підприємство „Юридична компанія „Юрбізнескон”,

код ЄДРПОУ 30149314, вул. Г.Полуботка, 18, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство „Облтеплокомуненерго”,

код ЄДРПОУ 03357671 вул. Комсомольська, 55-б, м. Чернігів, 14000

Про визнання права

Суддя С.М.Івченко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Позивача: Коленченко О.О. –предст., довіреність від 28.07.06р. , № 28-08/06

Відповідача: Шевченко О.А. –предст., довіреність від 13.07.06р. , №60

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про визнання права на застосування щодо нього у правовідносинах з відповідачем, пов’язаних з постачання теплової енергії, тарифів на теплову енергію без включення до такого тарифу вартості питної води, яка використовується при постачанні теплової енергії.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, пославшись в обґрунтування позовних вимог на листування між сторонами спору щодо застосування законодавства по встановленню тарифів на підігрів води, а саме відповідь відповідача (лист № 1025 від 20.07.2006 року) на лист позивача від 17.07.2006 року № 17-07/06 та на договір № 1-0767 від 15.10.2005 року, укладений між сторонами по справі.

Представником відповідача в судовому засіданні було надано письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на набуття чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року за № 955 „Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води”, а також відсутністю прямої заборони щодо застосування даного нормативного акту в частині формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води.

Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15 жовтня 2005 року між Приватним підприємством „Юридична компанія „Юрбізнескон” (надалі-позивач) та Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненерго” (надалі-відповідач) було укладеного договір № 1-0767 на постачання теплової енергії.

Згідно до вищевказаного договору відповідач зобов’язався виробляти, транспортувати та постачати позивачу теплову енергію для підігріву води, опалення та технологічні потреби за адресою м. Чернігів, пр. Перемоги, 129, приміщення 155,2 кв.м., за ціною 3,07 грн./кв.м., а позивач в свою чергу зобов’язався сплачувати відповідачу за надані послуги за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених Договором.

10 липня 2006 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 955 „Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” , пунктом 65 якої до переліку прямих матеріальних витрат, що є одними зі складових собівартості послуг з централізованого постачання гарячої води, було включено витрати, пов’язані з використанням питної води.

Листом № 17-07/06 від 17 липня 2006 року позивач звернувся до відповідача з проханням утриматися від дій, що можуть містити ознаки порушення чинного законодавства щодо формування тарифів у галузі теплової енергетики, та забезпечити виконання зобов’язань з постачання теплової енергії у відповідності до умов договору та діючих нормативно-правових актів без включення до тарифу вартості постачання питної води.

Листом від 20 липня 2006 року відповідач повідомив позивача про те, що враховуючи набуття чинності Постановою КМУ від 10 липня 2006 року № 955 а також відсутність прямої

заборони щодо застосування даного нормативного акту в частині формування тарифів на послуги з централізованого постачання гарячої води до діяльності підприємств комунальної

теплоенергетики, ВАТ “Облтеплокомуненерго” має право ініціювати перегляд тарифів на власні послуги із застосуванням положень пунктів 58-80 вищевказаного Порядку та інших норм законодавства у сфері ціноутворення, а найближчим часом пропозицію щодо такого перегляду буде винесено відповідачем на розгляд Чернігівської міської ради.

У відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів , передбаченим зазначеною статтею ЦК України може бути у тому числі визнання права. У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі, шляхом: визнання наявності або відсутності прав; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення.

Позивач враховуючи його листування з відповідачем звернувся до суду з позовними вимогами про визнання його права на застосування щодо нього у правовідносинах з відповідачем, пов’язаних з постачання теплової енергії, тарифів на теплову енергію без включення до такого тарифу вартості питної води, яка використовується при постачанні теплової енергії.

Закон України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги” у переліку послуг називає централізоване постачання холодної та гарячої води. Подібним поняття надається і у Постанові Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, визначаючи його як послугу, спрямовану на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Проте, централізоване водопостачання є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, що встановлюється п.22 ст.9 Закону України від 1 червня 2000 року № 1775-III “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14 лютого 2001 року № 35/34 було затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно з п. 1.5. вищевказаного Наказу централізоване водопостачання повинно здійснюватися з використанням системи такого водопостачання –комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом забору, виробництва, транспортування та подачі питної води споживачам.

П. 3.1. вищевказаного Наказу встановлює, що суб'єкти господарювання, які здійснюють централізоване водопостачання повинні:

- проводити лабораторно-виробничий контроль на відповідність якості питної води, що подається споживачам, державному стандарту ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством" та технологічний контроль за роботою очисних споруд і устаткування відповідно до Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 N 30 та зареєстрованих Мін'юстом 21.07.95 за N 231/767;

- здійснювати моніторинг якості питної води централізованих систем водопостачання, відповідно до вимог Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391;

- мати технологічний регламент з експлуатації об'єктів централізованого водопостачання, затверджений керівником підприємства;

- мати атестат акредитації лабораторії, яка проводить лабораторно-виробничий контроль на відповідність якості питної води державному стандарту ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", відповідно до Порядку акредитації вимірювальних лабораторій, затвердженого наказом Держстандарту України від 05.11.98 N 886 та зареєстрованого Мін'юстом України 22.12.98 за N 806/3246, або договір на проведення аналогічних робіт з акредитованими лабораторіями інших організацій;

- забезпечити наявність виробничо-технічної бази, необхідної для експлуатації споруд та мереж централізованого водопостачання, відповідно до нормативів оснащення машинами, механізмами і спеціальним устаткуванням підприємств і організацій водопровідно

каналізаційного господарства, затверджених наказом Міністра житлово-комунального господарства Української РСР від 07.12.77 N 430;

- проводити планово-попереджувальні ремонти об'єктів водопостачання відповідно до Положення про проведення планово-попереджувальних ремонтів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу України від 08.08.97 N 63.

Відповідно до п.2.1.1. Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 5 липня 1995 року № 30, технічна експлуатація систем водопостачання та каналізації здійснюється виробничими підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства (Водоканалами) згідно із Законами України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про охорону праці", Водним кодексом України, відповідними розділами Будівельних норм і правил, Санітарних правил і норм, Державними стандартами, міжвідомчими та відомчими нормативними і керівними документами в галузі водопостачання та каналізації та іншими нормативними документами.

Ст. 1 Водного кодексу України від 06 червня 1995 року № 213/95-ВР встановлює, що - “вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них”, а “водний об’єкт” у даному випадку - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).

Процес виробництва води законодавчо передбачений виключно для води питної і розуміється як забір води з джерел питного водопостачання та доведення її якості до вимог на питну воду (ст.1 Закону України від 10 січня 2002 року № 2918-III “Про питну воду і питне водопостачання”).

Стаття 59 Водного кодексу України передбачає, що під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства, установи та організації, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водопроводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, нормативів якості води і дозволів на спеціальне водокористування. Ці підприємства, установи та організації зобов'язані здійснювати постійне спостереження за якістю води у водних об'єктах, підтримувати в належному стані зону санітарної охорони водозабору та повідомляти державні органи санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства і місцеві Ради про відхилення від встановлених стандартів і нормативів якості води. На централізованих водозаборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях водокористувачі повинні облаштовувати локальну мережу спостережувальних свердловин.

Стаття 60 Водного кодексу України, що визначає порядок нецентралізованого водопостачання населення, зобов'язує юридичні і фізичні особи здійснювати забір води безпосередньо з поверхневих або підземних водних об'єктів у порядку загального і спеціального водокористування.

Таким чином, суб’єкт господарювання, що не здійснює забір водних ресурсів, взагалі не є суб’єктом будь-якого з видів водопостачання, що існують –холодного або гарячого.

Потреби населення (споживачів) у сфері централізованого водопостачання класифікуються Водним кодексом на питні і побутові. Тим не менш, споживачем питної води статтею 1 Закону України “Про питну воду і питне водопостачання” визначено юридичну або фізичну особу, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Стаття 1 Закону України від 02 червня 2005 року № 2633 “Про теплопостачання” визначає теплову енергію у якості товарної продукції, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, та призначена для купівлі-продажу.

Стаття 275 Господарського кодексу України називає об’єктом договірних відносин у сфері енергопостачання власне енергію, представляючи її, зокрема, у вигляді пари, гарячої і перегрітої води. Службовий характер води за будь-якого з перелічених агрегатних станів знаходить своє вираження у понятті “теплоносія” (стаття 1 Закону України “Про теплопостачання”) - рідкої або газоподібної речовини, що циркулює у трубах або каналах і передає теплову енергію в системах теплопостачання, опалення, вентиляції та технологічних установках. Саме поєднання енергії та її носія виявляє справжній сутнісний характер першої як загального кількісного виміру різних форм руху матерії (речовини, субстанції), що, в свою чергу, теж має риси вимірюваності, просторової тривалості та ділимості. Енергетична цінність гарячої води є лише однією з ряду її споживчих властивостей, наявних за певного температурного режиму, та наділених здатністю задовольняти ті чи інші потреби споживача.

Таким чином, централізоване гаряче водопостачання питної води може бути здійснене виключно водопостачальною організацією як суб’єктом господарювання, що здійснює спеціальне водокористування з використанням комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом забору, виробництва, транспортування та подачі питної води споживачам, яка має відповідну ліцензію, необхідні технології щодо спостереження за якістю питної води та підтримання її в допустимо-нормальному співвідношенні якості такої питної води, що в свою чергу веде до санепідеміологічного благополуччя споживачів.

Відповідно, діяльність ВАТ „Облтеплокомуненерго”, що не здійснює технічну експлуатацію систем водопостачання у значенні останніх, наведеному у п.1.5. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, не може бути визначено у якості централізованого водопостачання взагалі та централізованого постачання гарячої води зокрема.

Виходячи з цього можливе включення до тарифу ВАТ “Облтеплокомуненерго” витрат, пов’язаних з використанням питної води, що не спрямовується безпосередньо на задоволення побутових та господарських потреб підприємства, а виступає предметом надання послуги з централізованого гарячого водопостачання, є порушенням чинного порядку ціноутворення у сфері господарської діяльності.

Окрім того, у відповідності до Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” зміни в тарифах на теплоносії для населення та фізичних осіб здійснюються на підставі регуляторних актів, які підлягають опублікуванню та затвердженню органами місцевого самоврядування. Виходячи з того, що ВАТ „Облтеплокомуненерго” не має права здійснювати водопостачання, то у випадку звернення ВАТ „Облтеплокомуненерго” до органів місцевого самоврядування з проханням затвердити тарифи на центральне опалення і гаряче водопостачання з включення до такого тарифу вартості холодної води , органи місцевого самоврядування повинні відмовляти у затвердженні такого тарифу в зв’язку з відсутністю у відповідача необхідних технічних та правових можливостей постачання питної води.

Виходячи з зазначеного, позовні вимоги позивача про визнання за ним права у відносинах з відповідачем ,що ґрунтуються на укладеному сторонами договорі, використовувати тариф на постачання теплової енергії без включення до такого тарифу вартості питної води, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 275 Господарського кодексу України, ст..1,59,60 Водного кодексу України, Законами України “Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплоплопостачання”, “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, “Про питну воду і питне водопостачання”, ст. 49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Визнати за Приватним підприємством „Юридична компанія „Юрбізнескон” право на застосування щодо нього у правовідносинах з Відкритим акціонерним товариством „Облтеплокомуненрго”, пов’язаних з постачання теплової енергії, тарифів на теплову енергію без включення до такого тарифу вартості питної води, яка використовується при постачанні теплової енергії.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Облтеплокомуненерго”( м. Чернігів, вул. Комсомольська,55-б, рахунок 26003100416 в АК «Полікомбанк»м. Чернігів, МФО 353100,код 03357671), на користь Приватного підприємства „Юридична компанія „Юрбізнескон” (м.Чернігів,вул.. Гетьмана Полуботка, 18, рахунок 2600330700200 в Укрсоцбанку м. Чернігова, МФО 353014,код 30149314) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.М. Івченко