Ухвала суду № 78503106, 10.12.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7135/17

2-ар/212/1/18

У Х В А Л А

10 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1Я, за участі секретаря судового засідання Поперечної А.С., та без фіксації судового процесу технічними засобами розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста ОСОБА_2 заяву начальника відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах № 3 юридичного управління Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

29 серпня 2018 року до Жовтневого районного суму міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з заявою про роз’яснення судового рішення звернувся представник за довіреністю начальника відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах № 3 юридичного управління Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3, в якій просив роз'яснити порядок виконання рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_2 від 14 червня 2018 року по справі № 212/7135/17 в частині здійснення виплати розміру пенсії позивачу за період з 17 серпня 2017 року по 01 жовтня 2017 року.

В обґрунтування своєї заяви представник ОСОБА_3 зазначив що, позивачу з 03 серпня 2016 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до норм ст. 86 Закону України «Про прокуратуру».

Станом на дату призначення пенсії позивачу редакція ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлює: Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року: особам (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом законами України "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» містить наступні приписи: «З 1 січня 2017 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутат а України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"».

Тобто, редакцією ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», яка діяла протягом 2016 року, встановлено, що виплата пенсій, призначених за цим Законом буде здійснюватись у розмірах, обчислених за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2017 року.

Внесеними змінами Законом № 1774-VIII від 06 грудня 2016 року до ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» встановлено: тимчасово по 31 грудня 2017 року: особам (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Пре статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ), які працюють на посадах та на умовах, передбачених цим Законом, які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Абз. 4 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» містить наступні приписи: «З 1 січня 2018 року пенсія, призначена відповідно до цієї статті, у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", виплачується в розмірі, обчисленому відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"».

Тобто, редакцією ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», яка діяла протягом 2017 року, встановлено, що виплата пенсій, призначених за цим Законом буде здійснюватись у розмірах, обчислених за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2018 року.

Протягом 2016-2017 років позивач працювала на посаді в органах прокуратури Дніпропетровської області, у зв'язку з чим призначена пенсія за вислугу років не виплачувалась.

І лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII від 03 жовтня 2017 року встановлено наступне: «З 1 жовтня 2017 року пенсії, призначені після набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р. (крім осіб з інвалідністю І та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність" у період роботи на посадах державної служби, визначених Законом України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, а також на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів». виплачуються у розмірі, обчисленому відповідно до цього Закону - Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У зв'язку з чим, з 01 жовтня 2017 року позивачу розпочата виплата пенсії у "розмірі, розрахованому відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне--пенсійне страхування».

Отже, є незрозумілим, яким чином здійснити виплату позивачу різниці між фактично виплаченою пенсією та призначеною пенсією на підставі прийнятого рішення суду за період з 17 серпня 2017 року по 01 жовтня 2017 року.

Також, з викладеного тексту абз. 4 резолютивної частини рішення не вбачається який саме розмір пенсії повинен бути виплачений позивачу - обчислений відповідно до Закону України «Про прокуратуру» чи обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Представник Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в судове засідання не з’явився про час та місце розгляду справи він був повідомлений належним чином, про причину своєї неявки він суд не повідомив.

Представник прокуратури Автономної республіки Крим у судове засідання не з’явився заздалегідь надавши суду заяву про розгляд справи за відсутності представника.

Позивачка ОСОБА_4 в судове засідання не явилась при час та місце розгляду справи вона була судом повідомлена належним чином.

Суд вивчивши вищезазначену заяву та матеріали справи, вважає, що заява начальника відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах № 3 юридичного управління Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено що, за результатом розгляду адміністративної справи № 212/7135/17 за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Прокуратури Автономної Республіки Крим про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 червня 2018 року було частково задоволено позовні вимоги за адміністративним позовом та визнано дії та рішення Криворізького північного об’єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області, оформленого рішенням комісії для розгляду питань, пов’язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсій Криворізького північного об’єднаного управління ПФУ Дніпропетровської області (Покровський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій) від 19.08.2017 № 24, яким ОСОБА_4 відмовлено в проведенні перерахунку та допризначення пенсії в зв’язку з відсутністю підстав протиправними. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_4 в порядку ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» шляхом включення в розрахунок для визначення розміру виплат, що включаються в заробіток для обчислення пенсії, відомості, зазначені в довідці про складові заробітної плати ОСОБА_4 за період з 01.04.2014 року по 31.07.2016 року та відомості, які містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.08.2011р. по 31.03.2014р., що загалом становитиме період 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 17 серпня 2017 року. Зобов’язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_4 різницю між фактично виплаченою пенсією та призначеною пенсією з врахуванням відомостей, зазначених в довідці прокуратури Дніпропетровської області від 31.03.2017р. №18-10вих17 (з урахуванням додатку до неї) та відомостей, які містяться в системі персоніфікованого обліку за період з 01.08.2011р. по 31.03.2014р., що загалом становитиме період 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією. В задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у Кодексі адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Відповідно до роз’яснення Верховного Суду України наданого у Постанові Верховного Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 березня 2018 року по справі № 823/795/17 адміністративне провадження № К/9901/2159/17. Верховний Суд дійшов висновку що суди розглядають спори про визнання протиправними дій суб’єкта владних повноважень, та зобов’язання вчинити певні дії з точки зору дискреційних повноважень, під якими, розуміються повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Таким чином Верховний Суд зазначив, що якщо відмова відповідного органу (суб’єкта владних повноважень) визнана судом протиправною, а іншого варіанту поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача.

Застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень. якщо встановлено, що дії суб’єкта владних повноважень є протиправними, та враховуючи, обраний позивачем належний спосіб захисту порушеного права який у спірному випадку є зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином, суд врахувавши при розгляді справи що відповідачем не було надано суду доказів в підтвердження того, що ним було здійснено виплати в рахунок пенсії позивачки, задовольнив вимогу позивачки в цій частині частково, не порушуючи дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз’яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Роз'яснення судового рішення проводиться в тому випадку, коли воно є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця.

Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року, зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Таким чином, зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна та мотивувальна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Суд вважає, що резолютивна та мотивувальна частина судового рішення, а саме постанови суду від 14 червня 2018 року не припускає різного тлумачення та чітко визначає який саме розмір пенсії за який період, відповідно до норм якого закону та з врахуванням чого повинен бути призначений позивачці, крім цього, визначено обов'язок виплатити різницю між фактично отриманими позивачкою виплатами та визначеним розміром пенсії після здійснення її перерахунку на підставі рішення суду, та подальшою виплатою пенсії у визначеному судом розмірі.

Керуючись ст.243, ст.248, ст.254, ст.256, ст.294, ст.295 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ;

в задоволенні заяви начальника відділу представництва інтересів Фонду в судах та інших органах № 3 юридичного управління Головного управляння Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про роз’яснення судового рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Я. Чорний