Вирок № 78503084, 12.12.2018, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/4676/18

Провадження № 1-кп/175/292/18

Вирок

Іменем України

12 грудня 2018 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бровченка В.В.,

при секретарі Мельнику Д.П.,

за участю сторін: прокурора Поліщука Є.Б.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12018040440001600 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпропетровськ, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлученого, офіційно непрацюючого, проживаючого без реєстрації у гуртожитку по АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 1) 04.03.1983 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.141, ч.2 ст.229-6, ст.42 КК УРСР до 5 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 15.09.1987 року по відбуттю строку покарання;

- 2) 12.02.1988 року Тальновським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.81 КК УРСР до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 29.06.1991 року по відбуттю строку покарання;

- 3) 26.03.1992 року Нікопольським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 6 років позбавлення волі;

- 4) 21.11.1995 року Тернопільським районним судом Тернопільської області за ч.ч.2, 3 ст.140, ч.3 ст.42 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 20.11.1999 року по відбуттю строку покарання;

- 5) 22.08.2000 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.140, ст.44 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 6) 23.04.2002 року Слав'яносербським районним судом Луганської області за ст.ст.391, 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 14.06.2004 року по відбуттю строку покарання;

- 7) 01.09.2005 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.ч.2, 3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 14.04.2010 року по відбуттю строку покарання;

- 8) 22.10.2010 року тим же судом за ч.2 ст.263, ст.75 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік;

- 9) 18.02.2011 року тим же судом за ч.1 ст.309, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 10) 01.06.2011 року тим же судом за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 14.05.2013 року за ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14.05.2013 року умовно-достроково на 11 місяців 8 днів на підставі ст.81 КК України;

- 11) 03.10.2013 року тим же судом за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі. Звільненого з кримінально-виправної установи 21.04.2016 року за ухвалою П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13.04.2016 року умовно-достроково на 5 місяців 14 днів на підставі ст.81 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, будучи раніше судимим за умисні злочини, у тому числі проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив аналогічний злочин при наступних обставинах.

Так, 19 листопада 2018 року приблизно о 08.00 годині він знаходився на території Комунального дошкільного навчального закладу загального розвитку № 7 «Івушка» Підгородненської міської ради по вул. Шосейній, 99 у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, де неподалік входу помітив притулений до стіни вказаного закладу велосипед «Україна», приналежний ОСОБА_2, який вирішив викрасти.

Того ж дня та час ОСОБА_1, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчиняючи злочин повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав зазначений велосипед вартістю 1668 грн., і з місця вчинення злочину зник, чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди у вказаному розмірі.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину визнав повністю і пояснив, що за обставин, викладених у обвинувальному акті, викрав велосипед, який хотів продати, але неподалік місця крадіжки був затриманий. У скоєному злочині щиросердно кається та просить суворо не карати.

Його провина у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується доказами, дослідженими за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин інкримінованого діяння і добровільності його позиції, суд дійшов висновку, що за обставин, викладених у обвинувальному акті від 27 листопада 2018 року, було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи та особу ОСОБА_1, - раніше одинадцять разів притягався до кримінальної відповідальності та має одинадцять незнятих і непогашених судимостей, задовільно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують його покарання, суд визнає щиросердне каяття, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.

Згідно з ч.1 і ч.2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Виходячи з цих вимог закону і ст.ст.65-67 КК України, з урахуванням обставин справи і даних про особу ОСОБА_1, а також думки прокурора щодо виду покарання, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах санкції ч.2 ст.185 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів як ним, так і іншими особами.

Потерпіла ОСОБА_2 цивільний позов не заявляла, претензій до ОСОБА_1 не має.

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати з державного бюджету на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 300 грн., що підтверджується звітом про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 3213/18 від 23.11.2018 року (а.к.п.54).

Долю речового доказу суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України та піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Строк покарання обчислювати з дня затримання по ухвалі слідчого судді, тобто з 20 листопада 2018 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін.

У рахунок відшкодування витрат на залучення експерта стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 (ІПН невідомий) 300 грн. на

користь держави (одержувач платежу - УДКСУ у Дніпровському районі Дніпропетровської області, розрахунковий рахунок - 35210043080875, 35225243080875 в ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, ОКПО - 37976087, призначення платежу: за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3213/18 від 23.11.2018 року).

Велосипед «Україна», переданий по розписці від 19.11.2018 року на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_2, - залишити у її розпорядженні після набрання вироком законної сили.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко