Ухвала суду № 78498563, 10.12.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/4258/18

Провадження № 1-кп/461/412/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., при секретарі Сидорак М.А. розглянувши у судовому засіданні у м.Львові клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно,

в с т а н о в и в :

06 грудня 2018 року до Галицького районного суду м. Львова звернувся адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2В з клопотанням про скасування арешту на майно.

В обгрунтування поданого клопотання покликається на те, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова (справа № 461/4258/18) знаходиться матеріали кримінального провадження № 12018140050001335 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 - ч.2 ст.187 КК України, ч.3 ст. 27 - ч. 2 ст.146 КК України та ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України. У рамках вказаного кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21.03.2018 р. накладено арешт на транспортний засіб, а саме:

-тип авто - легковий автомобіль;

-тип кузова - седан-b;

-модель - DAEWOO LANOS;

-державний номерний знак - ВС 5034 ЕВ;

-рік випуску - 2007;

-колір-сірий;

-об'єм двигуна - 1499.

Вказаний автомобіль є власністю ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії CAP № 940148, а також даними Єдиного державного реєстру МВС України.

ОСОБА_4 ОСОБА_5 до затримання, володів транспортним засобом на підставі договору оренди легкового автомобіля, укладеного між ФОП ОСОБА_7 та Обвинуваченим. Згідно із умовами договору, строк його дії закінчено 28.02.2018 р. Тобто, з 01.03.2018 р. та на дату вилучення автомобіля (17.03.2018 р.) Обвинувачений володів вказаним автомобілем без належних правових підстав. У серпні 2018 року з'ясувалося, що автомобіль вилучено у Обвинуваченого і знаходиться на території спеціалізованого майданчика для зберігання транспортних засобів за адресою: м. Львів, вул. Конюшинна, 15.

В зв'язку із наведеним, 23.08.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Начальника Галицького ВП ГУНП у Львівській області із заявою повернути автомобіль. Однак, жодної відповіді не отримав.

У вересні 2018 року слідчий СВ Галицького ВП ГУНП у Львівській обл. ОСОБА_8 Н В усно повідомила ОСОБА_2, що вказаний автомобіль, нібито, є речовим доказом у кримінальному провадженні, а матеріали кримінальної справи вже передано до Галицького районного суду м. Львова.

Зазначає, що потреба в подальшому застосуванні арешту автомобіля відсутня і арешт накладено необґрунтовано, просить клопотання скасувати.

Адвокат ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце проведення судового засідання. Клопотань про відкладення чи про розгляд справи у його відсутності до суду не надходило.

Прокурор у судове засідання не з’явилися, про те подав заяву, в якій просив суд проводити розгляд клопотання у його відсутності. Крім цього, зазначив, що вказане майно згідно постанови старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівської області ОСОБА_8 від 17.03.2018 визнано речовим доказом у даному кримінальному проваджені, а згідно ухвали слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 21.03.2018 на нього накладено арешт.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, а саме: показань потерпілого ОСОБА_9 кадера Ібрагіма наданими в ході його допиту 17.03.2018; протоколу обшуку від 17.03.2018; показань підозрюваної ОСОБА_3 наданими 17.03.2018 в ході її допиту; показань підозрюваного ОСОБА_4 афіза ОСОБА_5 наданими 07.05.2018 в ході його допиту; а також з обвинувального акту по даному кримінальному провадженню, саме за допомогою даного автомобіля здійснювалося переміщення потерпілого при незаконному позбавленні його волі, а також саме у даному автомобілі застосовувалося насильство щодо потерпілого, яке було поєднане з погрозами та вимогами про передачу сумки, в якій знаходилися грошові кошти.

Таким чином, автомобіль НОМЕР_1, являється знаряддям вчинення вказаних кримінальних правопорушень та безперечно має суттєве доказове значення у даному кримінальному провадженні.

Вважає, що цілісність та збереженість даного речового доказу можливо забезпечити виключно застосуванням такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна , тому просить відмовити у задоволенні клопотання.

Перевіривши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні Галицького районного суду м. Львова (справа № 461/4258/18) знаходиться матеріали кримінального провадження № 12018140050001335 по обвинуваченню ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 - ч.2 ст.187 КК України, ч.3 ст. 27 - ч. 2 ст.146 КК України та ч.2 ст.187, ч.2 ст.146 КК України.

Постановою старшого слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_8 від 17.03.2018 р. автомобіль НОМЕР_2, визнано речовим доказом.

В межах даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м.Львова (ОСОБА_10Б.) від 21.03.2018 р. накладено арешт на автомобіль НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів серії САР №940148 належить ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про реєстрацію та ключ до вказаного автомобіля. Місце зберігання автомобіля НОМЕР_2, визначено територію спеціалізованого майданчика для зберігання транспортних засобів, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Коннюшинна, 15.

Відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема з: показань потерпілого ОСОБА_9 кадера Ібрагіма наданими в ході його допиту 17.03.2018; протоколу обшуку від 17.03.2018; показань підозрюваної ОСОБА_3 наданими 17.03.2018 в ході її допиту; показань підозрюваного ОСОБА_4 афіза ОСОБА_5 наданими 07.05.2018 в ході його допиту; а також з обвинувального акту по даному кримінальному провадженню, саме за допомогою даного автомобіля здійснювалося переміщення потерпілого при незаконному позбавленні його волі, а також саме у даному автомобілі застосовувалося насильство щодо потерпілого, яке було поєднане з погрозами та вимогами про передачу сумки, в якій знаходилися грошові кошти.

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що автомобіль НОМЕР_2, являється знаряддям вчинення вказаних кримінальних правопорушень та безперечно має суттєве доказове значення у даному кримінальному провадженні. Збереження цілісності даного речового доказу можливе лише при застосуванні забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Тому, вважаю, що клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 174 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про скасування арешту на майно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Є. Радченко