Вирок № 78497565, 11.12.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 695/2892/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області кримінальне провадження № 12018250150000768, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27 липня 2018 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у

с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, офіційно неодруженого, раніше несудимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Компанієць М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1,

захисника – ОСОБА_2,

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_1 у невстановлений слідством час та місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання шкідливих наслідків, умисно, з метою особистого вживання, незаконно придбав, зірвавши стебла рослин зовні схожі на коноплю, які в подальшому переніс до домоволодіння, що знаходиться за адресою: вул. Запорізька, 24,

м. Золотоноша, Черкаська область, де шляхом висушування, обривання та перетирання вказаних вище рослин виготовив подрібнену речовину, яку в подальшому розфасував в 8 паперових конвертів та 1 паперовий пакет, які зберігав без мети збуту в полімерній сумці чорного кольору до виявлення та вилучення під час огляду 26 липня 2018 року працівниками поліції.

Згідно з висновком судово-хімічної експертизи від 31 липня 2018 року № 2/1121 надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться у

8 паперових згортках та одному паперовому пакеті, є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено, – канабіс. Маса особливо небезпечного наркотичного засобу канабісу в перерахунку на суху речовину становить: 8,17 г, 39,78 г, 11,23 г, 6,56 г, 15,83 г, 11,29 г, 10,90 г, 12,58 г та 7,04 г відповідно. Загальна маса наркотичного засобу складає 123,38 г.

Суд визнає доведеним наведене формулювання обвинувачення та кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме як незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У даному кримінальному провадженні 30 серпня 2018 року між прокурором Компанієць М.В. та підозрюваним ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості згідно з вимогами ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор Компанієць М.В. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри і кваліфікації дій за ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно з угодою про визнання винуватості підозрюваний ОСОБА_1 зобов’язався беззастережно визнати свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і співпрацювати з правоохоронними органами у викритті кримінальних правопорушень, вчинених іншими особами.

Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки. На підставі ст. 75 КК України підозрюваного ОСОБА_1 сторони погодили звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Крім того, прокурор Компанієць М.В. та підозрюваний ОСОБА_1 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор Компанієць М.В. у підготовчому судовому засіданні вважала, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просила угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_1 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.

Захисник ОСОБА_2 також просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди про визнання винуватості сторонами є добровільним та не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про визнання винуватості. Судом з’ясовано, що будь-яких скарг обвинувачений ОСОБА_1 під час кримінального провадження не подавав.

Перевіривши угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України є правильною. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений

ОСОБА_1 визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін і інших осіб.

Судом встановлені обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним. Взяті обвинуваченим ОСОБА_1 на себе за угодою про визнання винуватості зобов’язання очевидно можливі для виконання.

З огляду на викладене, враховуючи пом’якшуючу обставину, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого

ОСОБА_1, а також те, що даним кримінальним правопорушенням не завдано шкоди правам та інтересам окремих осіб, воно не набуло значного суспільного резонансу, що суспільний інтерес виражається в зменшенні рівня злочинності, запобіганні, виявленні та припиненні кримінального правопорушення і забезпеченні швидкого досудового розслідування та судового розгляду, суд вбачає наявність фактичних підстав для доведення винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та затвердження угоди про визнання винуватості.

За вчинене кримінальне правопорушення обвинувачений ОСОБА_1 підлягає покаранню, яке узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості. При цьому на обвинуваченого ОСОБА_1 слід покласти обов’язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути витрати на залучення експерта у розмірі 1430,00 гривень.

До обвинуваченого ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, строк дії якого закінчився 5 жовтня 2018 року.

Керуючись ст.ст. 314, 369-371, 373, 374, 475 КПК України, суд –

з а с у д и в:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 серпня 2018 року, укладену між прокурором Компанієць Мариною Володимирівною та обвинуваченим ОСОБА_1.

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 30 серпня 2018 року покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Звільнити ОСОБА_1 відповідно до ст. 75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_1 згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Роз’яснити ОСОБА_1 наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ч.ч. 1 і 5 ст. 476 КПК України.

Речові докази, а саме:

-9 паперових згортків з наркотичним засобом – канабіс вагою 123,38 г, що передано до кімнати зберігання речових доказів Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, – знищити;

-оптичний DVD-R диск з відеозаписом проведенням огляду місця події від 26 липня

2018 року та оптичний DVD-R диск з відеозаписом проведенням слідчого експерименту за участю підозрюваного від 30 серпня 2018 року, які приєднано до матеріалів кримінального провадження, – залишити при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1430,00 гривень.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1)обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7

ст. 474 КПК України, в тому числі нероз’яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з ч. 4

ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копію вироку негайно після його проголошення надіслати обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай