Постанова № 78495219, 10.12.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 р. м. ХарківСправа № 1640/2498/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

за участю представника позивача Ворона О.А.,

за участю представника відповідачів Біленко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018, суддя І інстанції К.І. Клочко, місце складання м. Полтава, повний текст складено 03.09.18 по справі № 1640/2498/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ"

до Державної фіскальної служби України , Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Полтавській області від 01.06.2018 №757073/39592700 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2018 №17 складену та подану на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ", у строки визначені нормами діючого законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "ЛЕО-КВАНТ" надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладної. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. При цьому, оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року у справі № 1640/2498/18 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 01.06.2018 №757073/39592700 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.04.2018 №17, складену та подану на реєстрацію ТОВ "ЛЕО-КВАНТ".

Відповідачі не погодилися із рішенням суду та подали апеляційну скаргу, в якій зазначили, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просили суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідачів в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, 31.03.2018 між ТОВ "ЛЕО - КВАНТ" (Орендар) та ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" (Суборендар) укладено договір оренди обладнання № 31032018ZJ20 (а.с. 22-24), згідно пункту 1.1. умов якого Орендар передає, а суборендар приймає за плату в користування бурове обладнання - мобільну бурову установку відповідно до Додатку № 1.

На виконання умов договору Сторонами договору підписано:

- Додаток №1 до Договору суборенди бурового обладнання (перелік) (а.с. 25-30);

- Додаток № 2 (добові ставки орендної плати) (а.с. 31);

- Акт приймання-передачі бурового обладнання в суборенду від 01.04.2018 (а.с. 32-37);

- Акт надання послуг від 30.04.2018 № 11 на загальну суму 763873,44 грн, у тому числі ПДВ 127312,24 грн (а.с. 38).

На виконання умов договору ТОВ "ЛЕО - КВАНТ":

- виписано рахунок на оплату від 30.04.2018 № 14 на загальну суму 763873,44 грн, у тому числі ПДВ 127312,24 грн (а.с. 39);

- отримано кошти згідно платіжного доручення № 21644 від 08.05.2018 (а.с. 40). Листом від 08.05.2018 ТОВ "КВАНТ ПЛЮС" просило ТОВ "ЛЕО - КВАНТ" зарахувати кошти, перераховані згідно платіжного доручення № 21644 від 08.05.2018 в рахунок оплати зазначених рахунків, зокрема, від 30.04.2018 № 14 (а.с. 41);

- складено податкову накладну від 30.04.2018 № 17 на загальну суму 763873,44 грн, у тому числі ПДВ 127312,24 грн (а.с. 17).

Позивачем також надано копії документів, які підтверджують походження бурового обладнання, а саме: договору суборенди, акту приймання-передачі, акту надання послуг(а.с.42-57).

Податкову накладну від 30.04.2018 № 17 на загальну суму 763873,44 грн, у тому числі ПДВ 127312,24 грн позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

15.05.2018 позивачем отримано квитанцію №1, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податків". Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН (а.с. 18).

30.05.2018 позивачем подані пояснення та копії документів (а.с. 19-41).

Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 24.04.2018 прийнято рішення від 01.06.2018 №757073/39592700 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 №17 (а.с. 58-59).

Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання/транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання/передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було надано передбачені законодавством документи контролюючому органу, тому останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 30.04.2018 № 1.

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Згідно з абзацом першим п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до абзацу першого п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з абзацом другим п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Абзацом третім п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D &?н; 0,03, P &?з; Pм х 1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування;

Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з п. 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №177 податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, реєстрація поданої позивачем податкової накладної була зупинена у зв'язку з тим, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку", тобто відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку.

Крім того, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено за якою саме підставою позивача, з вказаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників.

Згідно "Критеріїв ризиковості платника податку" до вимог підпункту 1.6 пункту 1 належать такі критерії:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим);

- дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивача як платника податку віднесено до переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку або інформації про розгляд Комісією щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, у порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 01.06.2018 №757073/39592700 містить лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) переліку документів, які, на думку Комісії ГУ ДФС в Полтавській області, не надані.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕО-КВАНТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "КВАНТ ПЛЮС", а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 01.06.2018 №757073/39592700 є необґрунтованим, а тому з урахуванням положень п. 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, наявні підстави для зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "ЛЕО-КВАНТ" від 30.04.2018 № 17 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року у справі № 1640/2498/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 по справі №1640/2498/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України..

Головуючий суддя (підпис)О.М. КалиткаСудді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 12.12.2018.