
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2018 р. м. Харків Справа № 816/2214/18Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Спаскіна О.А.
суддів: Сіренко О.І. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лукмасла М.М.
представника третьої особи Сиромятнікова В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 р. (суддя І.С. Шевяков, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039) по справі № 816/2214/18
за позовом ОСОБА_1
до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області
третя особа Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області
про визнання дій протиправними, скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області, про визнання дій протиправними, скасування рішення.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішення Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, третя особа - Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області задоволено частково.
Постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання судових рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області ВП № 48921718 від 13 червня 2018 року визнано протиправною та скасовано.
Відповідач, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що Державним виконавцем неодноразово на адресу стягувача направлялися виклики про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника з метою виконання рішення суду, а саме: листом від 04.12.2017 за вих. № 8424, листом від 31.01.2018 за вих. № 542, листом від 03.04.2018 за вих. № 1855, листом від 29.05.2018 за вих. № 3283. Поряд з тим, державним виконавцем актами від 19.12.2017, від 09.02.2018, від 12.04.2018, від 08.06.2018 зафіксовано, що стягувача було зобов'язано надати трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області, але останній завідомо будучи повідомлений з'являвся за місцем знаходженням юридичної організації боржника без трудової книжки. Отже, вважає, що такі дії ОСОБА_1 свідчать про наявність у стягувача обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, а у боржника - поважних причин невиконання рішення суду.
Третя особа, Ліквідаційна комісія Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, також, не погодившись з даним рішенням суду, подала апеляційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 р.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу є законним і обґрунтованим, оскільки ненадання ОСОБА_1 трудової книжки для внесення запису про поновлення на посаді заступника начальника УБОЗ УМВС України в Полтавській області є нічім іншим, як перешкоджанням виконанню судового рішення.
Представник відповідача та представник третьої особи в судовому засіданні 05.12.2018р. свої апеляційні скарги підтримали в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в останніх.
Позивач в судовому засіданні 05.12.2018р. заперечував проти апеляційних скарг та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 12.12.2018р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційних скарг відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Враховуючи, що відповідач та третя особа оскаржують рішення суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, в межах розгляду даних апеляційних скарг.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи та вимоги апеляційних скарг відповідача та третьої особи, відзивів на апеляційні скарги позивача, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1, звільнений з посади заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України, звернувся 06.07.2009 р. до Полтавського окружного адміністративного суду із позовом про скасування рішення щодо його звільнення, поновлення на посаді.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року у справі № 2а-45699/09/1670 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області про визнання нечинними та скасування наказів, поновлення на роботі, визнання дій неправомірними задоволено.
Визнано дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області по винесенню наказів, а саме: пункту 9 наказу №469 дск, винесений Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 "Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" під час ведення оперативно-розшукової діяльності" під час ведення оперативно-розшукових справ категорії "Захист" та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді догани; пункту 1 наказу №488 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 "Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області", в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани; пункту 1 наказу №536 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 "Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області", в частині накладення на ОСОБА_1 Васильовича дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність; наказу №310, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади; наказу №60 винесеного Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання; наказу №403, винесеного Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ; наказу №230 о/с, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині призначення ОСОБА_1 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області - неправомірними.
Визнано нечинним та скасовано пункт 9 наказу №469 дск, винесений Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 29.08.2008 "Про неналежне ставлення працівників УБОЗ ГУМВС до виконання вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" під час ведення оперативно-розшукової діяльності" під час ведення оперативно-розшукових справ категорії "Захист" та покарання винних, в частині накладення на ОСОБА_1, дисциплінарного стягнення у вигляді догани.
Визнано нечинним та скасовано пункт 1 наказу №488 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 16.09.2008 "Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області", в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
Визнано нечинним та скасовано пункт 1 наказу №536 дск, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 21.10.2008 "Про покарання працівників Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області", в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 310, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 19.06.2009, в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади.
Визнано нечинним та скасовано положення наказу № 60 винесеного Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 08.07.2009, в частині визнання днів відсутності на роботі прогулами та вирахування їх з грошового утримання.
Визнано нечинним та скасовано положення наказу №403, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області від 06.08.2009, в частині звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Визнано нечинним та скасовано положення наказу №230 о/с, винесеного Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 14.10.2009, в частині переведення ОСОБА_1 на посаду начальника сектору захисту бюджетних коштів відділу ДСБЕЗ ПМУ ГУМВС України в Полтавській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.
Постанову щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області допущено до негайного виконання.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2010 року апеляційну скаргу ГУМВС України в Полтавській області задоволено частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.
В цій частині прийнято нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поновлення на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області. Поновлено підполковника міліції ОСОБА_1 в органах внутрішніх справ України з 06.08.2009 року. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2015 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного суду від 13.12.2010 року скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року залишено в силі.
30.09.2015 року Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-45699/09/1670 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Полтавській області.
На підставі виданого виконавчого листа за заявою ОСОБА_1 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову від 07.10.2015 року про відкриття виконавчого провадження №48921718.
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 від 09.12.2015 року у виконавчому провадженні ВП № 48921718 за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця накладено на боржника Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області штраф у розмірі 680 грн.
31.12.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48921718.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі №816/26/16 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови задоволено.
Визнано протиправними дії Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-45699/09/1670, виданого 30.09.2015 року Полтавським окружним адміністративним судом, про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління по боротьбі з організованою злочинністю Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, в межах виконавчого провадження № 48921718, щодо закінчення виконавчого провадження.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 від 31.12.2015 року про закінчення виконавчого провадження, в межах виконавчого провадження № 48921718. (а.с. 13-16).
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 року постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року скасовано.
Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5, третя особа: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про визнання дій протиправними та скасування постанови - відмовлено (а.с.17-21)
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2017 року постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.03.2016 року скасовано, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.01.2016 року залишено в силі (а.с.22-24).
Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.07.2017 року відновлено виконавче провадження ВП №48921718 з виконання виконавчого листа № 2а-45699/09/1670 від 30.09.2015 року (а.с.25).
18.07.2017 року державним виконавцем направлено голові Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області вимогу за вих. №5291 щодо виконання рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670 (а.с.130).
Листом від 28.07.2017 року № 36/607 управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повідомило позивача про те, що на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 року та постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 05.07.2017 року про відновлення виконавчого провадження № 48921718 Ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області видано наказ від 25.07.2017 року № 694 про поновлення позивача на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області з 08 липня 2009 року (а.с.125).
Державним виконавцем було направлено ОСОБА_1 листа від 04.12.2017 року вих. № 8424, в якому повідомлено про необхідність з'явитись до Головного управління МВС України в Полтавській області у термін до 19.12.2017 року, при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення відповідно до наказу № 694 о/c/. Однак при виході державного виконавця 12.12.2018 року за місцезнаходженням боржника виявилося, що стягувач, ОСОБА_1, не мав при собі трудової книжки (а.с.99-100).
31.01.2018 року підрозділ державної виконавчої служби повторно направив ОСОБА_1 листа вих. № 542 щодо явки за місцезнаходженням боржника, маючи при собі трудову книжку. При виході на місце державного виконавця 09 лютого 2018 року виявлено, що позивач (стягувач) не з'явився для проведення виконавчих дій (а.с.102).
03.04.2018 року ОСОБА_1 повторно був направлений лист керівником органу державної виконавчої служби щодо необхідності з'явитися до Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області та 12 квітня 2018 року ОСОБА_1 хоч і з'явився з трудовою книжкою, однак відмовився її надати для внесення записів (а.с.98). 29.05.2018 року державний виконавець викликав ОСОБА_1 до приміщення Ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області, однак 08 червня 2018 року ОСОБА_1 з'явився за місцем проведення виконавчих дій, але знову відмовився надати трудову книжку для внесення до неї записів.
13.06.2018 року старший державний виконавець, на виконанні якого перебувало провадження з поновлення ОСОБА_1 на посаді виніс оскаржувану постанову, повернувши виконавчий документ стягувачу ОСОБА_1 з посиланням на перешкоджання останнього проведенню виконавчих дій (а.с.33-34).
Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу є протиправною і підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправними відповідних дій суб'єкта владних повноважень, суд першої інстанції виходив з того, що дії з цього приводу обмежуються винесенням рішення - постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, і дії суб'єкта владних повноважень як самостійний предмет оскарження у адміністративній справі відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.02.2016 року №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIIІ) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону "Про виконавче провадження" №1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404 - УТП за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, означеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.
Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконання рішення про поновлення на роботі складається з двох дій, які боржнику слід вчинити: видання наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 05.07.2017 року постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відновлено виконавче провадження ВП №48921718 з виконання виконавчого листа № 2а-45699/09/1670 від 30.09.2015 року.
В межах даного виконавчого провадження, державним виконавцем направлено на адресу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області 18.07.2017 за вих. № 5291 вимогу виконати рішення суду та надати до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області докази виконання.
До відділу примусового виконання рішень 03.08.2017 надійшов наказ управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 694 о/с від 25.07.2017 про поновлення підполковника міліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області.
З метою виконання рішення суду, на адресу стягувача 04.12.2017 за вих. № 8424 направлено повідомлення про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника у термін до 19.12.2017, при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 694 о/с від 25.07.2017 про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області.
19.12.2017 ОСОБА_1 з'явився без документу, що підтверджує трудову діяльність (трудової книжки), вказаний факт не заперечується сторонами у справі..
31.01.2018 за вих. № 542 повторно на адресу стягувача направлено повідомлення про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника, з метою виконання рішення суду, на 09.02.2018 о 10:00 год., при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 694 о/с від 25.07.2017 про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області
При виході державного виконавця за адресою місцезнаходження боржника - юридичної організації, з метою виконання рішення суду, складно акт державного виконавця від 09.02.2018 за адресою: м. Полтава, вул. Пушкіна, 83, в присутності представника боржника, члена ліквідаційної комісії УМВС України в Полтавській області - ОСОБА_6, представника стягувача - ОСОБА_7, понятих осіб та державного виконавця. Цим актом встановлено, що стягувач котрий завідомо повідомлений вимогою державного виконавця від 31.01.2018 за вих. № 542 про явку за місцем знаходження юридичної особи-боржника, а також про необхідність мати при собі трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області, не з'явився у зв'язку із тим що працює на іншій роботі.
03.04.2018 за вих. № 1855 втретє на адресу стягувача направлено повідомлення про необхідність з'явитися за місцем знаходження юридичної особи боржника, з метою виконання рішення суду 12.04.2018 о 10:00 год., при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області № 694 о/с від 25.07.2017 про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області. Вказаний лист отриманий позивачем.
При виході державного виконавця за адресою місцезнаходження боржника - юридичної організації, з метою виконання рішення суду, складно акт державного виконавця від 12.04.2018. Цим актом встановлено, що поновлення на посаді ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області не вдалося можливим, оскільки стягувач хоч і з'явився із трудовою книжкою, але надати її для внесення запису про поновлення у відповідності до положень статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" відмовився. Стягувачу було запропоновано надати пояснення на окремому аркуші, на що було надано відмову.
29.05.2018 за вих. № 3283 вчетверте на адресу стягувача направлено повідомлення про необхідність явки за місцем знаходження юридичної особи боржника, з метою виконання рішення суду 08.06.2018 о 10:00 год., при собі мати трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області.
При виході державного виконавця за адресою місцезнаходження боржника - юридичної організації, з метою виконання рішення суду, складно акт державного виконавця від 08.06.2018, яким встановлено, що поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області не вдалося можливим, оскільки стягувач хоч і з'явився із трудовою книжкою, але надати її для внесення запису про поновлення у відповідності до положень статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" відмовився.
Підстави повернення виконавчого документа стягувачу передбачені статтею 37 Закону № 1404-VIII.
Так, пунктом 4 статті 37 Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Матеріалами справи встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин позивач працевлаштований офіційно на іншій роботі.
З листа від 29.12.2017 вих. №595 ТОВ "Шервуд і Ко", вбачається що ОСОБА_1 працює на посаді заступника директора з юридичних питань та питань безпеки в ТОВ "Шервуд і Ко".
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.
Оскільки виконання рішення про поновлення на роботі складається з двох дій: видання наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, то колегія суддів зазначає, що поновлення на посаді ОСОБА_1 неможливе без внесення відповідного запису в його трудову книжку.
Підставою для винесення відповідачем оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження є те, що позивач відмовився надавати свою трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді, відповідно до наказу головного управління Міністерства внутрішніх справ України №694 о/с від 25.04.2017р.
Наведене свідчить про наявність у стягувача обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду, а у боржника - поважних причин невиконання рішення суду, а саме: неможливість позивача надати трудову книжку для виконання боржником рішення суду у справі № 2а-45699/09/1670.
Колегія суддів зазначає, що державним виконавцем неодноразово на адресу стягувача направлялися виклики про необхідність з'явитися за місцем знаходження юридичної особи боржника, з метою виконання рішення суду, а саме: лист від 04.12.2017 за вих. № 8424. лист від 31.01.2018 за вих. № 542, лист від 03.04.2018 за вих. № 1855. лист від 29 05.2018 за вих. № 3283 та мати при собі трудову книжку для внесення відповідного запису.
Крім того, з'являючись за місцем знаходженням юридичної організації боржника, ОСОБА_1 не надавав трудову книжку для внесення запису про поновлення на посаді заступника начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю ГУМВС України в Полтавській області.
Державним виконавцем актами від 19.12.2017 від 09.02.2018 від 12.04.2018 від 08.06.2018, зафіксовано, що ОСОБА_1 будучи повідомлений, з'являвся за місцем знаходженням юридичної організації боржника без трудової книжки.
Відповідно до статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, державним виконавцем вживались всі необхідні дії в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.06.2018р. є такою, що прийнята з додержанням норм чинного законодавства, є достатньо обґрунтованим і прийнята з урахуванням усіх обставин справи. Крім того, прийняте рішення не перешкоджає стягувачу повторно звернутися з приводу примусового виконання виконавчого документу.
Поряд з тим, безпідставним є твердження суду першої інстанції про відсутність Акту фактичного поновлення ОСОБА_1 на посаді за його присутності і з його підписанням, який повинен свідчити про фактичне поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника УБОЗ МВС України в Полтавській області.
Колегія суддів зазначає, що на момент спірних правовідносин ані Інструкцією з організації примусового виконання рішень, ані Законом України "Про виконавче провадження", ані жодним іншим законодавчим документом не передбачено складання "Акту фактичного поновлення на посаді".
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови від 13.06.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування даної постанови.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.
Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
Згідно з ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. 241, 243, 250, 272, 287, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 по справі № 816/2214/18 скасувати.
Прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, третя особа - Ліквідаційна комісія УМВС України в Полтавській області, про визнання дій протиправними, скасування рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) О.І. Сіренко С.П. Жигилій
Судове рішення № 78495074, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.12.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2214/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: