Рішення № 78492969, 28.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року справа № 2340/3290/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Кульчицького С.О.,

за участю: секретаря судового засідання – Зачепи Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю,

представника відповідача ОСОБА_2 — за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства «ВодГео» до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося комунальне підприємство «ВодГео» (далі – позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо проведення планової документальної виїзної перевірки за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 та складення за її результатами акту від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що складення відповідачем акта від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 за результатами проведення планової документальної виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 порушує права позивача та інтереси позивача, оскільки висновки викладені у акті не відповідають фактичним обставинам, експертиза усупереч вимог ст. 84 Податкового кодексу України при проведенні вказаної перевірки не проводилась, примірник акта від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 на підпис директору як законному представнику комунального підприємства «ВодГео» не надавався. А тому, на думку позивача, наведене підтверджує протиправність дій відповідача.

Ухвалою від 04.09.2018 відкрито провадження у справі за даним позовом, призначено підготовче провадження.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 19.09.2018 надав до суду відзив, відповідно до якого посилається на безпідставність позовних вимог, оскільки саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Підстави для визнання протиправними дій посадових осіб контролюючого органу щодо проведення планово документальної виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео» відсутні у силу того, що дія акта, складеного за результатами перевірки вже вичерпана фактом проведеної перевірки. Оцінка акта перевірки, у тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, а також самих висновків перевірки, надається уповноваженим законом органом або судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Ухвалою від 03.10.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача — Смілянську міську раду Черкаської області.

Ухвалою від 05.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив від 22.10.2018, письмових поясненнях по справі.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позов, запереченнях на відповідь на відзив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — Смілянська міська рада Черкаської області, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи, явку свого представника у судове засідання не забезпечила.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

Наказом Головного управління ДФС у Черкаській області № 1274 від 03.08.2017 на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20, ст.ст. 75, 77, 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок субєктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року призначено проведення документальної планової виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 пот 31.03.2017.

Повідомлення про призначення перевірки комунального підприємства «ВодГео» згідно з вказаним наказом від 04.08.2017 № 158/23-00-14-0105 та наказ було одержано посадовою особою позивача 09.08.2017, що підтверджується підписом відповідної особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

На підставі вказаного вище наказу Головного управління ДФС у Черкаській області № 1274 від 03.08.2017 та направлень на перевірку, виданих Головним управлінням ДФС у Черкаській області від 28.08.2017 № 1303/23-00-14-0106, № 1304/23-00-14-0106, № 1309/23-00-13-0410 посадовими особами Головного управління ДФС у Черкаській області у період з 30.08.2017 по 26.09.2017 проведено документальну планову виїзну перевірку комунального підприємства «ВодГео». Строки проведення документальної планової виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео» наказом Головного управління ДФС у Черкаській області № 1464 від 11.09.2017 було продовжено на 10 робочих днів.

За результатами проведеної перевірки складено акт “Про результати документальної планової виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017” від 03.10.2017 № 389/23-00-14-0107/30794986.

Вважаючи дії щодо проведення планової документальної виїзної перевірки за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 та складення за її результатами акту від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Порядок проведення документальних планових перевірок встановлений у ст. 77 Податкового кодексу України.

Так, п.п. 77.1, 77.2 вказаної статті передбачено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Платники податків - юридичні особи, що відповідають критеріям, визначеним пунктом 43 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, та у яких сума сплаченого до бюджету податку на додану вартість становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, а також самозайняті особи, сума сплачених податків яких становить не менше п'яти відсотків від задекларованого доходу за звітний податковий період, включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки. Зазначена норма не поширюється на таких платників податків у разі порушення ними статей 45, 49, 50, 51, 57 цього Кодексу.

При вирішенні справи судом ураховано, що згідно з матеріалами справи комунальне підприємство «ВодГео» на підставі інформаційно-аналітичної довідки щодо діяльності підприємства, було включено до плана-графіка проведення документальних перевірок на ІІІ квртал 2017 року, який сформовано відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 № 524 “Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків” та затверджено в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 27.06.2017.

Отже, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб контролюючого органу у цій частині вчинені на підставі, у межах, та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Пунктом 77.4. ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що наказ Головного управління ДФС у Черкаській області про проведення перевірки № 1274 від 03.08.2017 та повідомлення про призначення перевірки комунального підприємства «ВодГео» згідно з вказаним наказом від 04.08.2017 № 158/23-00-14-0105 було одержано посадовою особою позивача 09.08.2017, що підтверджується підписом відповідної особи у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення № 1850100351827.

Ураховуючи, що датою початку проведення перевірки є 30.08.2017, суд приходить до висновку, що дії посадових осіб контролюючого органу у цій частині вчинені на підставі, у межах, та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Згідно з п. 77.6. ст. 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що направлення на перевірку від 28.08.2018 № 1304/23-00-14-0106, № 1303/23-00-14-0106, від 30.08.2018 № 1309/23-00-13-0410, та службові посвідчення головного державного ревізора-інспектора відділу контрольно-перевірочної роботи юридичних осіб управління податків із борів з фізичних осіб ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_4, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок фінансових операцій управління аудиту ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_5, головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Черкаській області ОСОБА_6 були пред'явлені 30.08.2017 перед початком проведення перевірки головному бухгалтеру комунального підприємства «ВодГео» ОСОБА_7, що підтверджується підписом вказаної особи на примірниках вказаних вище направлень на перевірку. Також згідно з вказаними вище направленнями на перевірку підписом ОСОБА_7 підтверджено про вручення копії наказу від 03.08.2017 № 1274 про проведення планової перевірки позивача.

Крім того, згідно з актом складеним за результатами проведеної перевірки від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 убачається, що перевірку проведено з відома директора комунального підприємства «ВодГео» ОСОБА_8 та у присутності головного бухгалтера підприємства ОСОБА_7.

При цьому суд зазначає про безпідставність доводів позивача про те, що головний бухгалтер підприємства не є законним представником підприємства, з огляду положення ч. 3 ст. 65 Господарського кодексу України, відповідно до якої керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства.

З огляду на наведене, суд також висновує про необґрунтованість доводів позивача щодо того, що примірник акта перевірки було вручено не директору, а головному бухгалтеру підприємства.

Пунктом 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Разом з цим, з матеріалів справи судом встановлено, що у даній справі відбувся фактичний допуск працівників контролюючого органу, про що у журналі реєстрації перевірок комунального підприємства «ВодГео» вчинено запис від 30.08.2017.

Відповідно до абз. 2 п. 81.3. ст. 81 Податкового кодексу України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

Судом встановлено, що акт перевірки від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 підписано посадовою особою комунального підприємства «ВодГео» - головним бухгалтером ОСОБА_7 03.10.2017, що підтверджується підписом вказаної особи на останньому аркуші вказаного акта перевірки.

Пунктом 77.8. ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 83 Податкового кодексу України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Щодо посилання позивача про те, що на висновки акта перевірки суттєво вплинуло непроведення експертизи під час проведення перевірки, суд зазначає про таке.

Пунктом 84.1. ст. 84 Податкового кодексу України експертиза проводиться у разі, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях. Залучення експерта здійснюється на договірних засадах та за рахунок коштів сторони, що є ініціатором залучення експерта.

При цьому відповідно до п. 84.2. ст. 84 Податкового кодексу України експертиза призначається за заявою платника податків або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, в яких зазначаються: підстави для залучення експерта; прізвище, ім'я та по батькові експерта; реквізити платника податків, стосовно якого здійснюється податковий контроль; питання, поставлені до експерта; документи, предмети та інші матеріали, які подаються на розгляд експерта.

При вирішенні даного спору по суті суд ураховує, що керівник, його заступник або уповноважена особа комунального підприємства «ВодГео» під час проведення перевірки із заявою про призначення експертизи не звертались.

Водночас відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

У свою чергу, висновки, викладені в акті податкового органу, складеного за результатом перевірки, не є предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і у разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке і визначає грошові зобов'язання платникові податків.

Натомість висновки, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних правових наслідків.

Відповідно, акти перевірки не порушують права платників податків безвідносно до змісту таких актів, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо протиправності дій по складанню та включенню до актів перевірки будь-яких даних.

А тому суд висновує про безпідставність доводів позивача у цій частині.

Пунктом 77.9 статті 77 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 (далі — Порядок № 727) результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) (п. 2 розділу II Порядку № 727).

Згідно з п.п. 3 — 5 розділу II Порядку № 727 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З аналізу наведених норм убачається, що довідка за результатами перевірки складається лише у тому разі, якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить відсутність порушень податкового законодавства з боку платника податків.

У даному випадку перевіряючі встановили ряд порушень вимог Податкового кодексу України, а тому за результатами перевірки було складено акт.

Разом з цим, при вирішенні даного спору суд ураховує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду України та Верховного Суду платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Реалізація податковим органом контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України здійснюється шляхом проведення перевірок платників податків в порядку, встановленому цим кодексом.

Суд повторює, що висновки акта перевірки та, власне, сам акт перевірки, не є рішенням органу владних повноважень, а відтак не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що виключає можливість такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу адміністративного судочинства України на їх оскарження у судовому порядку.

Дії по складанню акта перевірки також не є протиправними, оскільки акт являється письмовою формою результатів перевірки, що проводиться податком органом, складання якого є компетенцією органів фіскальної служби.

Відтак, суд висновує, що дії посадових осіб контролюючого органу щодо проведення планової документальної виїзної перевірки комунального підприємства «ВодГео» за період з 01.01.2014 по 31.03.2017 та складення за її результатами акту від 03.10.2017 № 39/23-00140107/30794986 вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Податковим кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію відповідача суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється у порядку визначеному ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272, 287, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову комунального підприємства «ВодГео» (20705, Черкаська область, м. Сміла, пров. Я. Водяного, 45, ідентифікаційний код 30794986) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) про визнання дій протиправними— відмовити повністю.

Судові витрати зі сплати судового збору покласти на комунальне підприємство «ВодГео».

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 10.12.2018.

Суддя С.О. Кульчицький