Рішення № 78492874, 06.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2018 р. Справа№200/11605/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. при секретарі судового засідання Столяренко Я.С. розглянув в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ" до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання скасувати штрафні санкції та пеню, нараховані відповідно до рішення, -

за участю представників відповідача: Вовченко С.П., Яковлева А.С. за дов.

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Державне підприємство "ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ" звернувся до суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов'язання скасувати штрафні санкції у розмірі 30 914,29 грн. та пеню у розмірі 1 456,54 грн., нараховані відповідно до рішення від 04.08.2017 № 0009241313.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що пунктом 9-4 Розділу VIII Прикінцевих положень Закону України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, звільнено від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції. Місцезнаходження позивача та контролюючого органу, на обліку в якому перебуває позивач, розташовані в зоні АТО, а тому сформоване відповідачем рішення про застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску є протиправним, у зв'язку з чим воно оскаржено позивачем в досудовому порядку. Оскільки відповідь на скаргу у визначено законодавством строки позивачу не надано, скарга вважається задоволеною, а спірне рішення скасованим. Таким чином, штраф та пеня, застосовані до платника, безпідставно обліковуються у особовому рахунку позивача.

Позивач в наданій суду заяві просив суд розглянути справу за відсутності його представника.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

В обґрунтування незгоди із позовом у відзиві зазначено, що позивачем порушено приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині своєчасної сплати єдиного внеску, що стало підставою для застосування штрафних санкцій та нарахування пені, як то передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .

Відповідач у відзиві зауважив на безпідставності посилань позивача на звільнення його від сплати єдиного соціального внеску з 14.04.2014 на підставі п. 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», оскільки підставою для звільнення платника єдиного внеску від його обов'язків є заява, яка згідно п. 9-4 Розділу VIII Закону № 2464-VI має бути поданою не пізніше 30 календарних днів наступних за днем закінчення антитерористичної операції. Посилаючись на закінчення антитерористичної операції, оскільки 30 квітня 2018 року на сайті Президента України розміщено новину про те, що Президент підписав Указ, яким завершено проведення АТО та розпочато проведення Операції Об'єднаних сил, відповідач зауважив на тому, що позивачем не надано заяву у встановлений термін.

Також відповідач у судовому засіданні зазначив про те, що спірне рішення не скасовано у позасудовому порядку, як то зазначає позивач, є чинним, а тому за підприємством обліковуються штраф і пеня, застосовані до нього цим рішенням.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 05.11.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 15.11.2018, яке відкладалося на 04.12.2018. 04.12.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 06.12.2018. Ухвалою від 04.12.2018 відповідачу відмовлено у розгляді справи за правилами загального позовного провадження.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач - Державне підприємство "ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ" є юридичною особою, зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 23182908, місцезнаходженням товариства є: 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Коржова, будинок 16. Позивач перебуває на обліку в Покровській об'єднаній Державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, яке є відповідачем у справі.

23.10.2014 позивачем отримано сертифікати Торгово-промислової палати України № 1099 та № 1100 про засвідчення підприємству форс-мажорних обставин при дотриманні законодавства щодо справляння та сплати податків та обов'язкових платежів. Зазначено, що обставини непереборної сили станом на час видачі сертифікатів тривали, встановити дату закінчення терміну їх тримання неможливо.

10.08.2017 позивачем отримано рішення від 04.08.2017 № 0009241313, яким на підставі частині 10 та пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску до позивача застосовано штраф в розмірі 30 914,29 грн. за період з 21.07.2015 по 10.08.2015 та нараховано пеню в сумі 1 456,54 грн.

11.08.2017 позивачем подано до ДФС України скаргу від 11.08.2017 № 808 про скасування вказаного рішення, на підтвердження її направлення та отримання адресатом надав суду поштову квитанцію від 11.08.2017 та поштове повідомлення про вручення вказаного відправлення 17.08.2017 (а.с. 15, 16).

За посиланнями позивача, відповідь на наведену вище скаргу ним від ДФС України не отримано. В матеріалах справи відсутні докази, що спростовували б такі посилання позивача.

Позивач із заявою від 04.04.2018 № 335 звернувся до відповідача із листом, де вказав, що за приписами ст. 56.9 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Оскільки позивачем не отримано рішення ДФС України за результатами розгляду скарги на рішення від 04.08.2017 № 0009241313, така скарга вважається задоволеною, з огляду на що позивач просив ГУ ДФС у Донецькій області скасувати штраф та пеню, застосовані до підприємства спірним рішенням.

У відповідь на звернення позивача рішенням від 11.05.2018 № 20019/10/05-99-10-01 відповідачем повідомлено підприємство про те, що скарга має подаватись до фіскального органу вищого рівня, яким для відповідача є ДФС України.

Позивач, вважаючи, що в картці особового рахунку обліковуються штраф та пеня застосовані згідно рішення від 04.08.2017 № 0009241313 за відсутності на те підстав, звернувся до суду із позовом про зобов'язання ГУ ДФС у Донецькій області скасувати штрафні санкції у розмірі 30 914,29 грн. та пеню у розмірі 1 456,54 грн. 25 жовтня 2018 року, тобто у визначений ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк з дня, коли дізнався про порушення своїх прав.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 12 Закону № 2464-VI забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску віднесено до завдань центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Як вбачається з викладеного у статті 25 Закону №2464-VI, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції: у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діяла до 1 січня 2015 року); у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (у редакції цієї статті, що діє після 1 січня 2015 року). Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску. Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення.

Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (пункт 6 статті 1 Закону України № 2464-VІІІ).

За змістом пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VІ (9-3 в редакції Закону № 2464-VIІІ чинній до Закону № 219-VІІІ від 02.03.2015), платники єдиного внеску, визначені статтею 4 цього Закону, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі Закон № 1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Серед обов'язків платника єдиного внеску, визначених частиною другою статті 6 Закону України № 2464-VI наявний обов'язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Пункт 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VІ є чинним та не скасований на час прийняття рішення відповідача від 04.08.2017 № 0009241313, яким застосовано спірні штраф та пеню, будь-яких змін, пов'язаних із його дійсністю до цього Закону не вносилося.

Статтею 1 Закону № 1669-VII встановлено наступне: період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначено м. Мирноград (Димитров), де зареєстрований позивач, м. Покровськ (Красноармійськ), де знаходиться орган ДФС, у якому на обліку перебуває позивач, та м. Маріуполь, де здійснює свої повноваження відповідач.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. N 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року у справі N 826/18330/14 визнано нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року N 1079-р "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. N 1053". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2015 року у справі N 826/18330/14 зупинено виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року до закінчення касаційного провадження у Вищому адміністративному суді України Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 вересня 2015 року у справі N 826/18330/14 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2015 року в частині задоволеного позову в цій справі скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядження від 5 листопада 2014 року N 1079-р та розпорядження від 30 жовтня 2014 року N 1053 втратили чинність у зв'язку із прийняттям Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1275-р. "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"на виконання абзацу третього пункту 5 статті 1-1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1669-VII затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому також зазначено м. Мирноград, м. Покровськ та м. Маріуполь.

Оскільки Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 набув чинності, із врахуванням змісту частини 1 статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції розпочався. Про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не опубліковувався, проведення антитерористичної операції триває, через що доводи відповідача про закінчення АТО є безпідставними.

Враховуючи наведене, суд також не приймає до уваги посилання відповідача на неподання позивачем до податкового органу заяви про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску у тридцятиденний строк з дня закінчення АТО.

Крім цього, положення частини третьої пункту 9-4 Закону України № 2464-VI не передбачають наявності заяви від звільнення обов'язків платника єдиного внеску у якості передумови звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що починаючи з 14 квітня 2014 року позивач є таким, що звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску у строки, встановлені Законом України № 2464-VI, а відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання таких обов'язків в період, визначений в рішенні від 04.08.2017 № 0009241313 (з 21.07.2015 по 10.08.2015) до нього не застосовуються.

За посиланнями позивача, рішення відповідача від 04.08.2017 № 0009241313 є скасованим, оскільки підприємством не отримано від ДФС України рішення про результати розгляду скарги про скасування цього рішення, у зв'язку з чим така скарга вважається задоволеною.

Приписами ч.ч. 4, 14 ст. 25 Закону № 2464-VІ скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Скарга на рішення відповідача від 04.08.2017 № 0009241313 подана позивачем до ДФС України у визначений наведеною вище нормою строк (11.08.2018), в матеріалах справи відсутнє рішення щодо її розгляду, у той же час ГУ ДФС у Донецькій області заперечує факт скасування рішення від 04.08.2017 № 0009241313. У судовому засіданні представником відповідача зазначено про неможливість виключення з особового рахунку позивача штрафу та пені через чинність рішення від 04.08.2017 № 0009241313.

Беручи до уваги викладене, а також враховуючи приписи ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено про можливість суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав особи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача в даному випадку є визнання протиправним та скасування безпосередньо рішення відповідача від 04.08.2017 № 0009241313 про застосування штрафних санкції у розмірі 30 914,29 грн. та пені у розмірі 1 456,54 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 762,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 3825 від 24.10.2018, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі положень закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги державного підприємства "ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ" (код ЄДРПОУ 23182908, місцезнаходження:

85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Коржова, будинок 16) до Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця 130-ї Таганрозької дивізії, будинок 114, код ЄДРПОУ 39406028) про зобов'язання скасувати штрафні санкції та пеню, нараховані відповідно до рішення, - задовольнити частково.

Скасувати рішення від 04.08.2017 № 0009241313 про застосування штрафних санкції у розмірі 30 914,29 грн. та пені у розмірі 1 456,54 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Донецькій області на користь державного підприємства "ДОНЕЦЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖПРАЦІ" судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дів) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повний текст рішення виготовлений 11.12.2018.

Суддя Михайлик А.С.