Рішення № 78492781, 11.12.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа№200/11054/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області про визнання дії протиправною, зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2018 року позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 85520, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Комар, вул.Зарічна, 47) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконними, зобов’язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах ввідповідно до ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 18.12.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було здійснено звернення до пенсійного фонду 20.09.2018 року з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058- IV. За наслідком розгляду заяви пенсійним фондом прийнято спірне рішення №178 від 18.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії відповідно до п.2 розділу ХV Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та за нормами ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки до пільгового стажу не враховано в пільговий стаж з 30.08.1993 року по 18.10.1993 року – навчання в учбовому пункті за професією підземного гірничого робітника та з 19.10.1993 року по 31.12.1998 року в якості підземного гірника з ремонту гірничих виробок, у зв’язку з тим, що підприємство зареєстроване на тимчасово непідконтрольній Україні території неможливо виконати перевірку достовірності уточнюючих довідок щодо підтвердження пільгового стажу та підстав їх видачі. Вважає, що відповідач таким чином порушує його право на отримання пенсії на пільгових умовах.

16 листопада 2018 року представником відповідача направлений до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що вимоги позивача суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню, оскільки підприємство ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» з 18.11.2014 року перереєстровано за адресою м.Авдіївка, проїзд Індустріальний буд. 1. Згідно листа Генерального директора господарська діяльність ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» у м.Донецьку повністю припинена. У зв’язку з проведенням Операції об’єднаних сил Збройних сил України управління не має можливості провести перевірку первинних документів на яких ґрунтується видані довідки. Щодо зобов’язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах зазначають, що втручання в дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Також зазначає, що відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи позивач обліковується в Великоновосілківському районі, село Комар. Тобто за одержанням пенсійних виплат позивач має звернутись до територіального управління, яке обслуговує громадян в Великоновосілківському районі. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.10.2018 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 19 листопада 2018 року.

19.11.2018 року по справі оголошена перерва до 11.12.2018 року.

Позивач у судове засідання не з’явився, просив розгляд справи провести без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 85520, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Комар, вул.Зарічна, 47), громадянин України, перебуває на обліку, як переміщена особа з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції чи населеного пункту, розташованого на лінії зіткнення, згідно довідки від 16 жовтня 2018 року №0000633677 за фактичним місцем проживання: 85520, Донецька область, Великоновосілківський р-н, село Комар, вул. Зарічна, б.47, згідно ст. 43 КАС України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області із заявою від 20.09.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області №178 від 18.12.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Вказаним рішенням не зараховано до пільгового стажу на ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» періоди роботи з 30.08.1993 року по 18.10.1993 року – навчання в учбовому пункті за професією підземного гірничого робітника та з 19.10.1993 року по 31.12.1998 року в якості підземного гірника з ремонту гірничих виробок, у зв’язку з тим, що підприємство зареєстроване на тимчасово непідконтрольній Україні території неможливо виконати перевірку достовірності уточнюючих довідок щодо підтвердження пільгового стажу та підстав їх видачі.

Спірним у даній справі є рішення пенсійного органу про відмову в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах згідно ч.1 ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п.2 розд. XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з підстав відсутності пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України “Про пенсійне забезпечення”.

Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).

Відповідно до п. а ч. 1 ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Згідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846.

Пунктом 4.3. Порядку № 22-1 встановлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

За приписами ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 637 від 12.08.1993 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З огляду на викладене, суд зазначає, що за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі, коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 року пункт 20 наведеного Порядку доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року.

На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 02.12.2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Донецьк Донецької області.

Судом встановлено, що відповідно до довідок №735 від 16.01.2017 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» ОСОБА_1 працював повний робочий день у період з 30.08.1993 року по 07.11.2005 року та з 12.07.2006 року по теперішній час на посаді підземним проходчиком з повним робочим днем в шахті, що передбачена Списком №1. Атестація робочих місць проводилась відповідно до наказів від 30.01.2015 року, 31.01.2015 року, 12.02.2015 року, 04.03.2015 року, 05.03.2015 року. (а.с. 27-28).

Суд зазначає, що стаж роботи позивача на різних посадах/роботах Публічного акціонерного товариства «Шахта імені ОСОБА_2» у період з 30.08.1993 року по 07.11.2005 року та з 12.07.2006 року по 02.03.2017 року підтверджений належними записами в трудовій книжці та належним чином засвідченими довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній з підписами посадових осіб підприємств та печатками із зазначенням коду ЄДРПОУ, відомості яких узгоджуються з інформацією щодо атестації робочих місць на підприємстві.

При таких обставинах суд вважає, що у відповідача були наявні підстави на призначення пенсії позивачу відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Заявлені позовні вимоги про визнання дій протиправними щодо відмови в перерахунку пенсії з підстав, викладених у рішенні про відмову у перерахунку пенсії, не містять вимоги про визнання його протиправним та скасованим.

Частиною 2 статті 9 КАС України суду надане право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Враховуючи, що рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області № 178 від 18.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії ухвалене всупереч зазначеним вище положенням, та порушує право позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах згідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд визнає його неправомірним та скасовує.

Зважаючи на висновки суду про задоволення позовних вимог, положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області № 178 від 18.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії.

Щодо позовних вимог про зобов’язання призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах з 18.12.2017 року згідно п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону № 1058-IV визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затверджених затвердженого постановою правління пенсійного фонду України 30.04.2002 року за n 8-2 (надалі положення), серед основних завдань управління є, зокрема завдання призначення (перерахунку) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Відповідно до п.п. 6 п. 2.2 Положення, управління, відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

Суд зазначає, що, в даному випадку, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 20.09.2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до п.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновку суду.

З огляду на зазначене, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання призначити, нарахувати та виплачувати пенсію за віком на пільгових умовах є необґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог немайнового характеру, судовий збір підлягає стягненню з суб’єкта владних повноважень у розмірі 352,40 грн. (50% від сплаченої суми судового збору).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 85520, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Комар, вул.Зарічна, 47) до Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 41250795, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) про визнання дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконними, зобов’язання призначити, нарахувати та виплатити пенсію на пільгових умовах ввідповідно до ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 18.12.2017 року – задовольнити частково.

Визнати дії незаконними Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області № 178 від 18.12.2017 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2017 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з врахуванням пільгового стажу роботи на ПАТ «Шахта імені ОСОБА_2» періоди роботи з 30.08.1993 року по 18.10.1993 року – навчання в учбовому пункті за професією підземного гірничого робітника та з 19.10.1993 року по 31.12.1998 року в якості підземного гірника з ремонту гірничих виробок.

Стягнути з Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ 41250795, місцезнаходження: 87548, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Зелінського, 27-а) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце реєстрації: 85520, Донецька область, Великоновосілківський район, с.Комар, вул.Зарічна, 47) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Повний текст судового рішення складено та підписано 11 грудня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Мозговая Н.А.