Рішення № 78492715, 05.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ОСОБА_1

05 грудня 2018 р. № 520/9221/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання – Ділбаряна А.А.,

за участю представників: позивача – ОСОБА_2, відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (майдан Конституції, буд. 1, під., 1, 6 пов., м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області , в якому просить суд визнати незаконним і скасувати наказ № 6072 Головного управління ДФС у Харківській області від “17” серпня 2018 року про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 29.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, прибули працівники відповідача та на підставі спірного наказу від “17” серпня 2018 року за № 6072 виявили намір приступити до перевірки, однак не були допущені, оскільки позивач вважає спірний наказ протиправним, посилаючись на те, що такий наказ виданий за відсутності визначених законом підстав та не містить посилання на відповідну підставу.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що податковий орган діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому зазначив аргументи на спростування позиції відповідача, викладеної у відзиві на позов.

Представником відповідача надані заперечення, в яких викладена незгода з позицією представника позивача та прохання відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 – ОСОБА_2, в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області ОСОБА_3 – в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

17 серпня 2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наказ про проведення фактичної перевірки ФО-П ОСОБА_4 № 6072, відповідного до якого на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України наказано провести фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_4 за місцем розташування господарського об’єкту: вул. Маршала Бажанова, б. 3 м. Харків, з 20 серпня 2018 року тривалістю у відповідності до вимог п. 82.3 ст. 82 ПК України . Перевірку провести за період діяльності з 01.01.2018 по дату завершення перевірки (включно), з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).(а.с.13)

На підставі наказу № 6072 від 17.08.2018 фахівці Головного управління ДФС у Харківській області 05.09.2018 вийшли на фактичну перевірку ФО-П ОСОБА_4.

Позивач не допустив посадових осіб відповідача до проведення фактичної перевірки, про що складено акт про відмову в допуску до проведення перевірки № 6435/20-40-13-14-08/НОМЕР_1 від 20.08.2018 (а.с. 30-31).

Вирішуючи питання правомірності винесення податковим органом наказу про проведення перевірки, суд виходить з такого.

Відповідно до приписів Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. (п.75.1 ст. 75)

Норма п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначає, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з нормами ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). (п. 80.1)

Пунктом 80.2 ст. 80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

80.2.1. у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

80.2.3. письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

80.2.4. неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

80.2.6. у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

80.2.7. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

80.3. Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.

80.4. Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

80.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

80.6. Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

80.7. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

80.8. Під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.

З аналізу вказаних норм суд приходить до висновку, що фактична перевірка може проводитися за умови дотримання наступних умов:

- повинна бути наявною одна з визначених п.п. 80.2.1 – 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України підстав для проведення фактичної перевірки (матеріальна підстава);

- підставою для проведення перевірки повинно бути рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом (процесуальна підстава);

- копія вказаного рішення має вручатися платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (процедурна підстава).

Крім того, як вбачається зі змісту приписів ст. 80 ПК України, нормативне регулювання передбачає окремі вимоги та різні підстави для проведення фактичних перевірок з різних питань, а саме: щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Отже, фактичні перевірки можуть проводитися як з окремого питання, яке віднесено до кола питань, що є предметом даного виду перевірок, так і комплексно з усіх питань, визначених п. 80.2 ст. 80 ПК України, але за обов’язкової наявності підстав, вказаних у підпунктах п. 80.2 ст. 80 ПК України

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок врегульований статтею 81 ПК України.

Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. (п. 81.1 ст. 81 ПК України)

81.2. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Суд зазначає, що спір між сторонами виник з приводу правомірності видання наказу про проведення фактичної перевірки, отже суд має встановити наявність умов, визначених законодавством для призначення фактичної перевірки, та дотримання відповідачем процедури такого призначення.

З копії спірного наказу судом встановлено, що підставою для призначення перевірки вказаний п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України, який передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Як вбачається з відзиву та усних пояснень представника відповідача в судовому засіданні, фактичною підставою для призначення перевірки є інформація, яка міститься в доповідній записці начальника управління з податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_5 від 14.08.2018 № 1400/20-40-13-14-07.

Судом встановлено, що у податкового органу була наявна інформації щодо характеру діяльності позивача, про що свідчить подана позивачем звітність: податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2017 рік, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1-3 квартали 2018 року (а.с. 32-36), з яких вбачається, що позивач не має найманих працівників.

Аналіз вказаної інформації зроблений у доповідній записці начальника управління з податків і зборів з фізичних осіб № 1400/20-40-13-14-07 від 14.08.2018, в якій зазначено таке: ФО-П ОСОБА_4 (податковий номер НОМЕР_1) здійснює діяльність за адресою: вул. Маршала Бажана, б. 3, м. Харків у магазинах роздрібної торгівлі «Арбуз-Маркет», перебуває на обліку як основний платник податків в ОСОБА_6 М.ХАРКОВА ГУ ДФС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ з 29.12.2009 за № 19972, податкова адреса: 61085. ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ФО-П ОСОБА_4 не є платником ПДВ. Основним видом діяльності ФО-П ОСОБА_4 є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, при провадженні підприємницької діяльності не використовує РРО. ФО-П ОСОБА_4 здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування, 2 група, обсяг доходу за 2017 р. 826930,38 грн від роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Відповідно до інформації з відкритих джерел магазин роздрібної торгівлі «Арбуз - Маркет» за адресою: вул. Маршала Бажанова, б.3 у м. Харкові працює з 08:00 до 22:00. Відповідно до наданої звітності ФО-П ОСОБА_4 у 2018 році не використовує працю найманих працівників. Аналізом податкових розрахунків за формою 1ДФ встановлено виплату протягом 1, 2 кварталів 2018 ФО-П ОСОБА_4 доходів за 157 ознаку на користь суб’єкту господарювання, основний вид діяльності якого - надання в оренду власного чи орендованого майна. Враховуючи вищевикладене, режим роботи закладу, відсутність найманих працівників, зроблено висновок, що всі ці факти можуть свідчити про ймовірну виплату роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що у відповідача на момент видання наказу на проведення фактичної перевірки була наявна інформація, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо виплати роботодавцем доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а отже, у податкового органу були наявні підстави для призначення фактичної перевірки щодо ФО-П ОСОБА_4 з вказаного питання.

З аналізу змісту спірного наказу судом встановлено, що у ньому зазначено: дату видачі (17.08.2018); найменування контролюючого органу (Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області); найменування та реквізити суб'єкта (Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, (податковий номер - НОМЕР_1); адреса об'єкта (вул. Маршала Бажанова, б. 3 м. Харків); мета (з метою здійснення контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)); вид перевірки (фактична); підстави для проведення перевірки, визначені Податковим кодексом України (пп. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 ПК України); дата початку фактичної перевірки (з 20 серпня 2018 року); тривалість перевірки (в наказі є посилання на п. 82.3 ст. 82 ПК України, в якому встановлено, що тривалість перевірок, визначених ст. 80 ПК України, не повинна перевищувати 10 діб); період діяльності, який буде перевірятися (з 01.01.2018 по дату завершення перевірки (включно)).

Таким чином, наказ начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 6072 від 17.08.2018 “Про проведення фактичної перевірки” відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом України, був прийнятий без порушення визначеної чинним законодавством процедури призначення фактичної перевірки та за наявності передбаченої Податковим кодексом України підстави для її проведення, тому Головне управління ДФС у Харківській області мало право на проведення фактичної перевірки позивача з метою здійснення контролюючим органом функцій (відповідно до положень п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України), визначених законодавством у сфері контролю за дотриманням роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Також суд зазначає, що не приймає в якості належного обґрунтування заявлених позовних вимог посилання представника позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.05.2018 по справі № 813/3977/16, оскільки обставини справи, що розглядається, та справи, по якій прийнято Постанову Верховним Судом по справі № 813/3977/16, не є тотожніми, отже висновки Верховного Суду, викладені у відповідній Постанові від 18.05.2018 по справі № 813/3977/16 не підлягають врахуванню при розгляді цієї справи.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що спірний наказ № 6072 від 17.08.2018 про проведення фактичної перевірки відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (майдан Конституції, буд. 1, під., 1, 6 пов., м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198) про скасування наказу – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2018 року.

Суддя Білова О.В.