Ухвала суду № 78492351, 03.07.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

03 липня 2018 року м. Київ № 826/15958/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., ознайомившись із заявою про відвід судді Костенка Д.А., в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит» до державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіна Олексія Анатолійовича, Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «Результат», публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стронг», ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Олімп», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Самшит» (далі - позивач) до державного реєстратора філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкіна Олексія Анатолійовича (далі - відповідач-1), Міністерства юстиції України (далі - відповідач-2), треті особи без самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство Мирнопільської сільської ради «Результат», публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Стронг», ОСОБА_2, ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю «Готель «Олімп», у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37791422 від 26.10.2017 щодо готелю «ІНФОРМАЦІЯ_1» у АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача-2 внести зміни до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію щодо вказаного об'єкта нерухомого майна.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.12.2017 відкрито провадження у справі.

В судовому засіданні 20.06.2018 представником ОСОБА_3 заявлено відвід судді Костенку Д.А. В обґрунтування даної зави заявник зазначив, що суддя Костенко Д.А. відхилив його клопотання про закриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що, на думку представника ОСОБА_3, є підставою вважати суддю Костенка Д.А. упередженим та необ'єктивним при розгляді даної справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2018 (суддя Костенко Д.А.) визнано необґрунтованою заяву представника ОСОБА_3 про відвід та передано її на розгляд іншому складу суду.

Справу №826/15958/17 передано для автоматизованого розподілу з метою визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу для вирішення питання про наявність підстав для відводу судді.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.07.2018 для розгляду заяви про відвід судді Костенка Д.А. визначено суддю Аблова Є.В.

Згідно із частиною 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Відповідно до частин 11, 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід судді суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Перевіривши матеріали справи та доводи заявника про відвід судді Костенка Д.А., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви з наступних підстав.

Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, серед яких, зокрема, якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Заслухавши думку представників учасників справи, дослідивши подану позивачем заяву про відвід, суд зазначає наступне.

З аналізу норм Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не можуть бути підставою для відводу. Крім того, учасники справи мають право оскаржити такі рішення у встановленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі «Мироненко і Мартенко проти України», «Олександр Волков проти України»).

Суд зазначає, що наведені заявником обставини не можуть слугувати підставами для відводу як такі, що викликають сумнів у їх неупередженості.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49 рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року, заява №33949/02). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (п.50). При визначенні об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки судді, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.52).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про відвід та відсутність підстав для її задоволення.

Про наявність інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді Аблова Є.В. позивачем не зазначено, а судом не встановлено.

Керуючись положеннями статей 36, 39, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_3 про відвід судді Костенка Д.А. відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.В. Аблов