Рішення № 78492315, 12.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5200/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого-судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Мусій С.В.,

представника позивача Риб’як В.О.,

представника відповідача Батюк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Львівської митниці ДФС до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

в с т а н о в и в :

Львівська митниця ДФС (далі - Позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі - УДВС ГТУЮ у Львівській області, Відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3, третя особа) в якому просила:

- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. по винесенню постанови про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560, винесену державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В.

Ухвалою судді від 07.11.2018 позовну заяву Львівської митниці ДФС залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 26.11.2018 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з ухвалою від 05.12.2018 суд провів заміну первісного відповідача - відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області на належного - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.

Позовні вимоги Позивач обгрунтовує тим, що Львівська митниця ДФС вчинила усі залежні від неї дії на виконання судового рішення, а саме провела ОСОБА_3 розрахунок грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю, що настала за період проходження служби в податковій міліції. Вказує на те, що виплата грошової допомоги на дату винесення оскаржуваної постанови не була здійснена у зв'язку з відсутністю відповідного фінансового забезпечення. Зазначено, що після внесення змін до затвердженого кошторису Львівської митниці ДФС, вказана вище грошова виплата буде здійснена.

Відповідач подав на адресу суду відзив на позовну заяву. Вважає, що дії державного виконавця при виконанні виконавчого листа виданого Львівським окружним адміністративним судом 17.07.2018 № 813/1575/17 вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Вважає позовні вимоги Позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. Просила позов задовольнити повністю. Одночасно вказала на те, що до кошторису Львівської митниці на 2018 рік внесені зміни, відтак наявні кошти на виплату грошової допомоги ОСОБА_3 та будуть перераховані на рахунок останнього.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, просила у задоволенні такого відмовити.

Третя особа - ОСОБА_3 у судові засідання не з'явився.

З'ясувавши зміст спірних правовідносин, дослідивши долучені до матеріалів справи докази, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно з постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі № 813/1575/17 визнано неправомірними дії Державної фіскальної служби України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію». Визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 03.04.2017 № 4615/П/99-99-04-04-02-14 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до Закону України «Про міліцію». Зобов'язано Державну фіскальну службу України та Львівську митницю ДФС здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб.

Згідно з постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 № 876/12634/17 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 у справі № 813/1575/17 змінено в резолютивній частині, а саме пункт 4 доповнено «з врахування ступеня втрати працездатності». В іншій частині рішення суду залишено без змін.

17.07.2018 Львівським окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 813/1575/17 згідно з яким зобов'язано Державну фіскальну службу України та Львівську митницю ДФС здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги, у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з урахуванням ступеня втрати працездатності.

08.08.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56937560. Згідно з вказаною постановою відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа Львівського окружного адміністративного суду № 813/1575/17 від 17.07.2018. Зобов'язано Львівську митницю ДФС виконати рішення суду протягом 10 робочих днів з дати відкриття виконавчого провадження про що письмово повідомити державного виконавця. Така постанова скерована на адресу Позивача та отримана таким 14.08.2018.

31.08.2018 на адресу Львівської митниці ДФС надійшла вимога державного виконавця від 29.08.2018 № 12459. Відповідно до названої вимоги, державний виконавець вимагав в термін до 03.09.2018 надати інформацію щодо виконання рішення суду, яким зобов'язано ДФС України та Львівську митницю ДФС здійснити нарахування і виплату ОСОБА_3, одноразової грошової допомоги, у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в податковій міліції, відповідно до статті 23 Закону України «Про міліцію» в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб з врахуванням ступеня втрати працездатності.

03.09.2018 Львівська митниця ДФС скерувала на адресу Відповідача листа за № 7130/10/13-70-05 в якому повідомила, що ДФС України розглянула та затвердила пакет документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 для проведення відповідних виплат.

Враховуючи те, що станом на 12.10.2018 рішення суду в частині виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги не виконано, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. винесено постанову від 12.10.2018 ВП №56937560 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду у розмірі 5100,00 грн.

Позивач не погоджуючись з постановою про накладення штрафу та вважаючи дії державного виконавця протиправними звернувся до суду за захистом свого права.

При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 вказаного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають, зокрема, виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 вказаного Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).

З вищенаведеного вбачається, що правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема, є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 75 вказаного Закону визначено відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Згідно з частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання судового рішення можливо лише у випадку, якщо таке невиконання відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» мало місце без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Суд зазначає, що поважними в розумінні норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 № 707.

Відповідно до пункту 2 виплати згідно з цією постановою здійснюються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до Порядку № 707 та Податкового кодексу України, ДФС України розроблено Методичні рекомендації щодо порядку прийому, оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника податкової міліції, зі змінами, внесеними наказом ДФС від 07.09.2016 №749 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з пунктом 4.6 Методичних рекомендацій висновки щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у пунктах 4.1-4.4 цих Методичних рекомендацій, довідкою про грошове забезпечення, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, актом розслідування нещасного випадку, поранення або про нещасний випадок невиробничого характеру, установлення групи інвалідності чи загибелі (смерті) регіональний підрозділ подає до ДФС у семиденний строк з дня реєстрації документів.

Відповідно до пункту 4.7 рекомендацій, Департамент персоналу за погодженням з департаментами правової роботи, інфраструктури, фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, а також Головного управління власної безпеки у десятиденний строк приймає рішення щодо достатності підстав і документів для виплати грошової допомоги та подає погоджений висновок на затвердження першому заступнику (заступнику) Голови ДФС, відповідальному за керівництво податковою міліцією згідно з розподілом обов'язків. Після затвердження один екземпляр висновку разом із документами, зазначеними у пунктах 4.14.4 Методичних рекомендацій, повертається органу, у якому проходив службу працівник податкової міліції, для проведення виплати.

Департамент персоналу надає Департаменту фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку пропозиції щодо внесення змін до затвердженого кошторису органів, у яких проходив службу працівник податкової міліції, із затвердженням суми, що підлягає виплаті. Департамент фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку на підставі пропозицій готує у триденний термін звернення до Міністерства фінансів України щодо внесення відповідних змін до кошторисних призначень (пункт 4.7 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 5.2 Методичних рекомендацій, грошова допомога виплачується не пізніше двох місяців з дня прийняття відповідного рішення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.

При вирішенні такого спору, суд виходив з наступних мотивів.

Суд встановив, що 27.06.2018 Львівською митницею ДФС складений висновок про призначення одноразової грошової допомоги в разі інвалідності працівника податкової міліції згідно з Податковим кодексом України та подані до Державної фіскальної служби України матеріали для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 в сумі 103350,00 грн.

29.08.2018 до Львівської митниці ДФС надійшов від Державної фіскальної служби України розглянутий та затверджений пакет документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 для проведення відповідних виплат.

Львівська митниця ДФС повідомила Відповідача листом за № 7130/10/13-70-05 від 03.09.2018 про те, що Державна фіскальна служба України розглянула та затвердила пакет документів про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності та втратою працездатності колишньому працівнику податкової міліції Львівської митниці ДФС ОСОБА_3 для проведення відповідних виплат.

За наведених обставин видно, що Львівська митниця ДФС здійснила заходи для виконання рішення суду в частині призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 Разом з тим, в частині виплати такої допомоги, Позивач рішення суду не виконав, оскільки не були внесені зміни до кошторисних призначень Львівської митниці ДФС. Тобто виплата не була здійснена в силу об'єктивних та незалежних від волі Позивача підстав.

Водночас, невиконання судового рішення Львівською митницею ДФС в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захистить право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015, від 03.11.2015, та від 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18) та від 13.06.2018 (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

З огляду на наведене вище, суд вважає, що у Львівської митниці ДФС були поважні причини невиконання судового рішення, в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, а тому постанова про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560 прийнята Відповідачем передчасно.

Отже наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560.

Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на дату розгляду справи у суді внесені зміни до кошторису Львівської митниці ДФС та передбачені кошти на виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_3 Представником позивача у судовому засіданні надано суду довідку Державної фіскальної служби № 704 від 29.11.2018 про внесення змін до кошторису Львівської митниці ДФС на 2018 рік, розрахунок до довідки змін до кошторису на 2018 рік, довідку про зміни до помісячного плану асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2018 рік.

Щодо позовної вимоги: «про визнання незаконними державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк М.В. по винесенню постанови про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560», суд зазначає наступне. Визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.10.2018 ВП № 56937560 є достатнім для поновлення порушеного права Позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Визнання дій державного виконавця протиправними жодним чином не вплине на відновлення порушених прав Позивача, а тому позовна вимога в тій частині задоволенню не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи наведені вище висновки, суд вважає, що позовні вимоги Львівської митниці ДФС до УДВС ГТУЮ у Львівській області слід задовольнити частково.

Щодо судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу та сплату судового збору.

З наявного у матеріалах справи платіжного доручення № 8640 від 14.11.2018 видно, що Львівською митницею ДФС для звернення з позовом до суду сплачено судовий збір в сумі 3524,00 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги Львівської митниці ДФС підлягають до часткового задоволення, тому судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Батюк Мар’яни Василівни ВП № 56937560 про накладення штрафу від 12.10.2018.

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (пл. Шашкевича, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 34942940) на користь Львівської митниці ДФС (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000; код ЄДРПОУ 39420875) судовий збір, в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мричко Н.І.