Рішення № 78491831, 06.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

06.12.2018 р. справа №520/10187/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

представник третьої особи, ДП обслуговування повітряного руху України - не прибув,

представник третьої особи, Харківського обласного військового комісаріату - не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

ОСОБА_2 до треті особи -Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, Харківський обласний військовий комісаріат,про1) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2012 р. по 01.01.2014 р. на підставі довідки №1.6.40-48 від 11.09.2013 р. з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії; 2) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2014 р. по 01.10.2015 р. на підставі довідки №1.6.40-147 від 12.05.2014 р. з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії; 3) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.10.2015 р. по 01.01.2017 р. на підставі довідки №10.1-39-39 від 23.03.2016 р. з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії; 4) зобов'язання ГУПФУ в Харківській області зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2017 р. на підставі довідки №2.2.1-39-85 від 10.03.2017 р. з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про розмір грошового забезпечення виходячи з розрахунку 79% від грошового забезпечення без обмеження максимального розміру пенсії, -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на збільшення розміру раніше призначеної пенсії у порядку ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з підвищенням розміру оплати праці робітника за відповідною (прирівняною) посадою. З цією метою звернувся до регіонального тероргану ПФУ, проте одержав відмову.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Обґрунтовуючи заперечення порти позову зазначив, що надані довідки на дають права на перерахунок пенсії, оскільки видані не на виконання відповідного рішення КМУ.

Треті особи - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України та Харківський обласний військовий комісаріат - письмових документів про власні правові позиції по суті спору до суду не подали.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач знаходиться на обліку як пенсіонер в ГУ ПФУ в Харківській області, одержує призначену у порядку Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсію, особисто письмово звертався до владного суб'єкта з приводу перерахунку пенсії, одержав відмову, оформлену листом від 24.07.2018 р. №4018/М-14.

Перевіряючи відповідність закону оскарженої відмови владного суб'єкта, суд зазначає, що правовідносини з перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців унормовані, насамперед, приписами ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і деталізовані приписами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 р. №45; далі за текстом - Порядок №45), приписами Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (затвердженого постановою правління ПФУ від 31.01.2007 р. №3-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402), далі за текстом - Порядок №3-1), приписами постанови КМУ від 20.02.2018 р. №103.

Запроваджений цими актами права механізм перерахунку розміру пенсій фактично виключає участь у цьому процесі фізичної особи - громадянина у статусі пенсіонера, адже створює наступну процедуру: 1) рішення про збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) приймається КМУ і офіційно оприлюднюється, 2) центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері письмово повідомляє про подію збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) Пенсійний фонд України, 3) ПФУ сповіщає про подію збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) регіональні тероргани ПФУ, 4) регіональні тероргани ПФУ готують списки осіб, яких стосується подія збільшення розміру оплати праці (грошового забезпечення) і направляють такі сприски до органів за місцем проходження військовослужбовцем служби (або за місцем фінансового утримання військовослужбовця чи за місцем видачі довідок про розмір грошового забезпечення), 5) перелічені органи видають довідки про розмір грошового забезпечення після події збільшення і направляють такі довідки до регіональних терорганів ПФУ, 6) регіональні тероргани ПФУ після одержання довідок проводять перевірку викладених у них показників і приймають рішення з приводу перерахунку розміру раніше призначених пенсій.

Відтак, пенсіонер не є безпосереднім учасником зносин за згаданою процедурою.

Однак, оскільки підсумковим фінансовим результатом розвитку правовідносин за згаданою процедурою є розумно обґрунтовані майнові очікування особи, тобто можливість набуття у власність додаткових коштів як майна у розумінні ст. 1 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, то суд вважає, що у цих правовідносинах пенсіонер має інтерес, який не суперечить закону, а відтак, підлягає судовому захисту.

При цьому, суд зауважує, що норми перелічених актів права не виключають можливості проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії на підставі матеріалів особистого звернення фізичної особи - громадянина (у тому числі і довідки про розмір грошового забезпечення після настання події збільшення).

Тому, з огляду на приписи ст. 8 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України суд доходить висновку, що регіональний терорган ПФУ, одержавши від фізичної особи - громадянина заяву належної форми і документ про розмір збільшеного грошового забезпечення, повинен використати надані владні повноваження для проведення перевірки легальності походження документа, достовірності показників такого документа, здатності цих показників вплинути на розмір пенсії, і (за відсутності об'єктивних і нездоланних перешкод) прийняти власне письмове рішення з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

При вирішенні спору суд також бере до уваги правові позиції Верховного Суду з приводу застосування ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у правовідносинах з приводу пенсійного забезпечення колишніх військовослужбовців, відряджених для проходження військової служби до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

Так, у постанові від 17.10.2018 р. по справі № 461/1151/17 (касаційне провадження №К/9901/43708/18) Верховний Суд зазначив, що « 15. Аналіз частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» дає підстави для висновку про те, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.

16. Кабінет Міністрів України делегував керівникам державних органів своє право визначати розміри посадових окладів, тому накази Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 27.12.2012 р. №579/о, від 30.09.2015 р. №478/о та від 19.07.2016 р. №221 «Про підвищення посадових окладів військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху», якими підвищено з 01.01.2013 р., з 01.10.2015 р. та, відповідно, з 01.07.2016 р. посадові оклади військовослужбовців, відряджених до Украероруху, є підставою для перерахунку пенсії відповідно до частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З тексту оскарженої відмови вбачається, що владний суб'єкт у ході практичної реалізації управлінської функції не взяв до уваги висновків згаданої постанови Верховного Суду, що прямо суперечить ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Наостанок, суд зазначає, що приписи п. 3 Порядку №45 (відповідно до яких особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами) продовжують діяти, чинності не втратили.

Відтак, суперечність між змістом п. 1 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 р. та п. 3 Порядку №45 має бути вирішена за правилами ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", де указано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та у рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 р. по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05) Європейським судом з прав людини фактично надане тлумачення змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та принципу верховенства права, згідно з яким національне законодавство має бути чітким та узгодженим, відповідати вимозі «якості» закону, забезпечувати адекватний захист осіб від свавільного втручання у права заявника, а у разі протилежного (тобто у разі неоднозначного трактування норми права) підлягає застосуванню найбільш сприятливий для заявника підхід.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб'єкт не забезпечив реалізації управлінського повноваження відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України при вирішенні питання про проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії.

Відтак, здійснене владним суб'єктом волевиявлення у формі відмови належить визнати протиправним, а владного суб'єкта належить обтяжити обов'язком повторно вирішити по суті письмову заяву ОСОБА_3 від 25.06.2018 р. з урахуванням положень частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі №461/1151/17 (провадження №К/9901/43708/18).

У частині вимог про розмір пенсії при проведенні перерахунку (конкретний % від грошового забезпечення) та про порядок і умови виплат за пенсією після події перерахунку у позові належить відмовити, адже ці вимоги спрямовані на майбутнє, стосуються правовідносин, котрі ще не склались, заявлені за відсутності доказів наявності у владного суб'єкта нездоланного на наперед сформованого наміру діяти певним чином.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову, оформлену листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.07.2018 р. №4018/М-14.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно вирішити по суті письмову заяву ОСОБА_3 від 25.06.2018р. з урахуванням положень частини 5 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 року №1402-VIII та висновків постанови Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі №461/1151/17 (провадження №К/9901/43708/18).

У решті вимог позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України 11 грудня 2018 року.

Суддя Сліденко А.В.