Рішення № 78491624, 10.12.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. № 814/755/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мельника О.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, пр. Миру, 21-б, к. 28, м. Миколаїв, 54056

до відповідача:Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

про:визнання протиправною та скасування постанови від 01.03.2018 № 024054,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, з вимогами про визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки України у Миколаївській області (надалі – відповідач або Управління) від 01.03.2018 № 024054 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн. Підставами для застосування штрафу Управління вказало порушення позивачем абзацу 3 ч. 1 ст. 60 Закону України від 05.04.2001 № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" (надалі – Закон № 2344).

В обґрунтування вимог позивач вказав, що, він не є власником транспортного засобу МAN, номерний знак НОМЕР_1, вказаний автомобіль належить іншій особі, з якою позивач не перебуває у будь-яких договірних відносинах", а тому позивач у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб’єктом відповідальності, передбаченої абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344.

Відповідач надав суду відзив, в якому зазначив, що під час проведення перевірки у водія були відсутні документи для надання послуг з перевезення вантажів, передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив таке.

Позивач, ОСОБА_1, є фізичною особою-підприємцем, видами діяльності якого є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (КВЕД 45.20), вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41).

09.03.2018 на адресу позивача надійшла постанова Управління Укртансбезпеки у Миколаївській області від 01.03.2018 № 024054 за порушення законодавства України про автомобільний транспорт до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700, 00 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваної постанови від 01.03.2018 № 024054, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 48 Закону № 2344, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ст.60 цього Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Разом з тим, суд відмічає, що ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт адміністративно-господарські штрафи застосовуються до автомобільних перевізників.

Відповідно до ст.1 Закону України " Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

За своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, а тому він може бути застосований виключно до суб'єкта господарювання, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

Виходячи з наведених положень, суд зазначає, що ОСОБА_2 Ярославович не є перевізником у розумінні абз. 18 ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", відтак і не є суб'єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт в межах спірних правовідносин, а тому правові підстави для застосування до нього штрафу відсутні.

Матеріалами справи та запереченнями відповідача не підтверджено що траф до позивача застосовано правомірно.

Позивачем зазначено, та наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру МВС України підтверджує, що транспортний засіб Ман державний номер НОМЕР_2 позивачу не належить (за позивачем зареєстровано транспортний засіб МTRCEDES-BENZ 1735, 1992 року випуску, з об'ємом двигуна 13900). Доказів того, що позивач керував транспортним засобом, коли було зупинено транспортний засіб, відповідач суду не надав.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу, за порушення ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", з огляду на те що спірна постанова 01.03.2018 № 024054, прийнята з порушенням норм чинного законодавства, тому є протиправною.

Згідно зі ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що судом встановлено відсутність правових підстав для застосування до позивача штрафу, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, тому задовольняє його у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 194, 241 – 246, 2607 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (пр. Миру, 21-б, к. 28, м. Миколаїв, 54056 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 ) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправно та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.03.2018 № 024054 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, 14, м. Київ, 01135 ідентифікаційний код 41469967) на користь ОСОБА_1 (пр. Миру, 21-б, к. 28, м. Миколаїв, 54056 ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати в розмірі 704,80 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник