Рішення № 78491226, 11.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року

Луцьк

Справа № 140/2042/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулось в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 368 538,80 грн..

Зазначає, що факт податкового боргу на загальну суму 105 968,33 грн. встановлений постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі №803/1349/17 за позовом Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до ТзОВ «Термінал» про стягнення податкового боргу. На виконання даного судового рішення податковим органом скеровано до банківських установ, де обслуговується платник податків інкасові доручення для примусового стягнення коштів, за рахунок яких списано 32 553,17 грн. податкового боргу. Залишок непогашеного боргу склав 73 415,16 грн.

Однак, вказана сума податкового боргу збільшилась за рахунок донарахування податкових зобов’язань згідно податкових декларацій з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами в сумі 94 498,14 грн. та по сплаті земельного податку з юридичних осіб в сумі 200 625,50 грн.

З метою погашення податкового боргу платнику податків була сформована та направлена податкова вимога №1286-17 від 04.05.2017, яка була залишена без задоволення.

Оскільки вжиті заходи щодо стягнення заборгованості не мали наслідком погашення податкового боргу, контролюючий орган звернувся до суду з позовними вимогами про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу ТзОВ «Термінал» за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі згідно рішення №14 від 20.03.2017 про опис майна в податкову заставу.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.06.2018 відкрито провадження у дані справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суддею одноособово.

У відзиві на позовну заяву від 08.11.2018 №07/18 відповідач не заперечує щодо наявності податкового боргу, однак через важкий фінансово-господарський станом не має можливості погасити борг в сумі 368 538,80 грн. одним платежем. Оскільки вартість майна, що перебуває у податковій заставі, значно менша суми податкового боргу, просить в задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив від 21.11.2018 представник позивача підтримав доводи, викладені в позовній заяві та зазначив, що вжиті контролюючим органом заходи щодо погашення податкового боргу не призвели до його погашення ТзОВ «Термінал», тому просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2017 по справі №803/1349/17 за позовом Ковельської об’єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Волинській області до ТзОВ «Термінал» про стягнення податкового боргу, яка набрала законної сили, з рахунків ТзОВ «Термінал» на користь держави стягнуто податковий борг в сумі 105 968,33 грн. (а. с. 9-10).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На виконання вказаної постанови суду, контролюючим органом направлено наступні інкасові доручення в банківські установи, що обслуговують відповідача: № 1 від 20.03.2018 (АБ «Укргазбанк»), №1 від 05.07.2018 (АБ «Укргазбанк»), №1 від 13.07.2018 (АБ «Укргазбанк»), №1 від 20.03.2018 («ПАТ «ПУМБ»), №2 від 20.03.2018 («ПАТ «ПУМБ»), №1 від 05.07.2018 («ПАТ «ПУМБ»), №2 від 05.07.2018 («ПАТ «ПУМБ»), №1 від 13.07.2018 («ПАТ «ПУМБ») за рахунок яких списано 32 553,17 грн. податкового боргу (а. с. 11-16).

Залишок непогашеного боргу склав 73 415,16 грн.

Таким чином, вищевказане судове рішення залишається не виконаним.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України (далі – ПК України) у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, на адресу ТзОВ «Термінал» було сформовано та направлено податкову вимогу форми «Ю» від 04.05.2017 №1286-17, яка залишена відповідачем без задоволення.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов’язок платника податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з митної справи.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України, податковим обов’язком визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Однак, в порушення вказаних норм чинного законодавства, відповідачем у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань рахується податковий борг в сумі 368 538,80 грн., який складається із залишку непогашеної частини боргу в сумі 73 415,16 грн. згідно постанови Волинського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі №803/1349/17; донарахованих податкових зобов’язань згідно декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами від 15.02.2017 №9020621604 в сумі 43 673,92 грн.; донарахованих податкових зобов’язань згідно декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами від 01.02.2018 №9010173268 в сумі 50 824,22 грн.; донарахованих податкових зобов’язань згідно декларації з земельного податку з юридичних осіб від 15.02.2017 №9020621522 в сумі 79 525,51 грн.; донарахованих податкових зобов’язань згідно декларації з земельного податку з юридичних осіб від 13.02.2017 №9019790939 в сумі 111 335,70 грн.

Податковий борг по земельному податку з юридичних осіб збільшився також за рахунок донарахування штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення №0080761206 від 30.07.2018 на суму 5 791,93 грн. та податкового повідомлення-рішення №0077241206 від 08.11.2017 на суму 340,00 грн., а також нарахованої пені внаслідок несвоєчасної сплати заборгованості по земельному податку в сумі 3 632,36 грн.

У зв’язку з несплатою боргу, першим заступником начальника ГУ ДФС у Волинській області 20.03.2017 було прийнято рішення №14 про опис майна в податкову заставу (а. с. 17) та 29.03.2017 складено акт опису майна №7/17 на загальну суму вартості майна в розмірі 28 965,60 (а. с. 18).

Таким чином, заходи стягнення вжиті позивачем не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктами 87.1, 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі статтею 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У відповідності до приписів пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом другим пункту 95.3 статті 95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як вже встановлено судом, позивач направляв у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, однак внаслідок вжитих заходів повністю сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснено заходи щодо стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу. Тобто, Головне управління ДФС у Волинській області належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Волинській області до ТзОВ «Термінал» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ 39400859) дозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал» (45632, Волинська область, Луцький район, село Зміїнець, вулиця Ліскова, будинок 11, код ЄДРПОУ 32687895) в сумі 368 538 (триста шістдесят вісім тисяч п’ятсот тридцять вісім) гривень 80 копійок за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський