Рішення № 78490883, 12.12.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року ЛуцькСправа № 140/2280/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації, Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 В.) звернувся в суд з позовом до Департаменту соціального захисту населення Волинської обласної державної адміністрації (далі – відповідач-1, Департамент соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації), Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі - відповідач-2) про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорії), інвалід ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів перебуває на обліку в Департаменті соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації на пільгове забезпечення автомобілем. Має у власності та користується автомобілем марки SUZUKI, реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаним за власні кошти, при цьому йому призначено та виплачується компенсація на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля. Однак така компенсація, що має виплачуватися двічі на рік, йому призначена та виплачується у меншому розмірі, ніж це передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228), в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228» (далі - постанова Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536). У жовтні 2018 року позивач звернувся до відповідачів з проханням призначити, провести перерахунок та виплату компенсації на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля, виходячи із пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228. Однак відповідачі відмовили позивачу у задоволенні вказаних заяв, посилаючись на лист ОСОБА_2 соціальної політики України від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13. Позивач вважає, що виплачуючи компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля за формулою, визначеною листом ОСОБА_2 соціальної політики України від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13 в занижених розмірах, що значно менше, ніж передбачено пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, відповідачі порушують вимоги частин першої, шостої статті 28 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», відповідно до яких надано право лише Кабінету Міністрів України встановлювати порядок та розміри такої компенсації.

З урахуванням наведеного просить визнати бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації протиправною щодо непризначення грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536; зобов’язати відповідача-1 призначити грошову компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536, а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за друге півріччя 2018 року та в подальшому, до виникнення, зміни чи припинення спірних правовідносин; визнати бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради протиправною щодо ненарахування та виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536, а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць; зобов’язати відповідача-2 провести нарахування та виплату грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536, а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за друге півріччя 2018 року, з урахуванням виплачених сум та в подальшому, до виникнення, зміни чи припинення спірних правовідносин.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 КАС України.

У відзиві на позовну заяву відповідач-1 позовних вимог не визнав, посилаючись на те, що відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, та на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації (в подальшому - Департамент соціального захисту населення облдержадміністрації) було підготовлене та 23.10.2010 року затверджене розпорядження на компенсацію витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля позивачу у розмірі 142,00 грн. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228. ОСОБА_2 соціальної політики України від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13 надано роз’яснення щодо порядку застосування пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 та визначено формулу, за якою здійснюється розрахунок розміру вказаної вище компенсації. Вважає вимогу позивача до Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації щодо призначення йому грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, безпідставною та необґрунтованою, оскільки така компенсація вже йому призначена відповідачем-1 відповідно до розпорядження, затвердженого 23.04.2010 року. Просив у задоволенні позовних вимог до Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації відмовити повністю.

Відповідач-2 у відзиві на позовну заяву зазначив, що відповідно до Положення про ОСОБА_2 соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 423, Мінсоцполітики має право надавати роз’яснення нормативно-правових актів, зокрема, розробником яких воно було. З урахуванням наведеного вказує, що ОСОБА_2 соціальної політики України, як розробником Порядку, листом від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13 надано роз’яснення щодо застосування змін пункту 2 вищевказаної постанови. Зазначив, що Департаментом соціальної політики Луцької міської ради вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 виконано повністю, а саме виплачено позивачу у 2018 році компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів у розмірі, встановленому пунктом 2 даної постанови (155,01 грн. у березні та 155,01 грн. у вересні 2018 року). Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом ІІ групи.

Позивач є власником автомобіля марки SUZUKI, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як вбачається з розпорядження на компенсацію витрат на бензин, ремонт, технічне обслуговування автомобілів, затвердженого 23.04.2010 року Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації, ОСОБА_1, як інваліду-ліквідатору Чорнобильської АЕС ІІ групи, з 19.04.2010 року призначено та виплачується компенсація на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля.

24.10.2018 року позивач звернувся до Департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації та Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявами, в яких просив призначити, провести перерахунок та виплату компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за друге півріччя 2018 року, виходячи із пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Листом від 01.11.2018 року № Б-444 Департамент соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації повідомив ОСОБА_1 про те, що за інформацією Департаменту соціальної політики Луцької міської ради протягом 2018 року позивачу виплачено компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля: за перше півріччя у розмірі 155,01 грн. та за друге півріччя – 155,01 грн., вказана грошова компенсація виплачена відповідно до діючого Порядку і в межах чинного законодавства.

Також листом від 06.11.2018 року № Б-608/060/20-11 Департамент соціальної політики Луцької міської ради повідомив позивача, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 та листа ОСОБА_2 соціальної політики України від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13 розмір та нарахування грошової компенсації здійснюється щороку після прийняття бюджету за формулою: Х*6міс.+Х*5міс.+Х/12міс.*РВ/2 частини=1 частина суми компенсації, де Х – це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ – розмір відсотку (22 чи 29%). На виконання зазначених норм, Департаментом соціальної політики 28.09.2018 року здійснено виплату компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за друге півріччя 2018 року у розмірі 155,01 грн., відтак відсутні законні підстави для виплати вказаної компенсації у збільшеному розмірі.

Виплата ОСОБА_1 компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля за друге півріччя 2018 року у розмірі 155,01 грн. підтверджується довідкою відповідача-2 від 05.11.2018 року № 11.8-8/16130, відомістю на зарахування вказаної компенсації.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до частин першої, четвертої-шостої статті 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом.

Грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачується особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, які забезпечені автомобілями безоплатно чи на пільгових умовах або які мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом безоплатно чи на пільгових умовах, але не одержали його і користуються автомобілями, придбаними за власні кошти.

Грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування призначають і виплачують місцеві державні адміністрації.

Порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (у редакції постанови від 07.08.2013 року № 536) установлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 (далі - Порядок) компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено у 2018 році прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Наведене нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, показники, за якими вона визначається, порядок та періодичність її виплати точно встановлені законодавством, яке не передбачає компетенції центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, забезпечує формування та реалізацію здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, давати роз’яснення з питань визначення розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачуються особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, що мають автомобілі та мотоколяски.

Показники і параметр розміру грошової компенсації у нормативному акті виписані достатньо чітко і однозначно для того, щоб визначити і виплати конкретну суму цього платежу.

Зокрема, положення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 та пункту 5 Порядку треба розуміти так, що 22 або 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, є сумою, яка належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя, що виплачується двічі на рік рівними частинами.

ОСОБА_2 соціальної політики України від 28.10.2013 року № 2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачується, зокрема особам з інвалідністю, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року у справі № 550/196/16-а, а також від 03.10.2018 року у справі № 524/7830/16-ц.

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку компенсації призначаються:

особам, інвалідність яких пов’язана з трудовим каліцтвом, що настало від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі - інваліди внаслідок трудового каліцтва), - за розпорядженнями управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції);

інвалідам будь-якої іншої категорії - згідно з розпорядженнями ОСОБА_2 соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи соціального захисту населення).

Розпорядження структурного підрозділу соціального захисту населення оформляється у двох примірниках, один з яких зберігається в особовій справі інваліда, що перебуває на обліку для забезпечення автомобілем, а другий надсилається структурному підрозділу соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконкому міської, районної у місті ради (далі - районний структурний підрозділ соціального захисту населення).

Компенсації виплачуються:

інвалідам внаслідок трудового каліцтва - управліннями або відділеннями виконавчої дирекції;

інвалідам будь-якої іншої категорії - районними структурними підрозділами соціального захисту населення незалежно від органу, де інвалід перебуває на обліку як одержувач пенсії (довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії).

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536, є протиправною та такою, що порушує законні права та інтереси позивача, відтак позовні вимоги до відповідача-2 належить задовольнити.

Разом з тим, позовні вимоги до Департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації задоволенню не підлягають, оскільки позивачу з 19.04.2010 року призначено компенсацію на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля, про що свідчить відповідне розпорядження, затверджене 23.04.2010 року Головним управлінням праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської облдержадміністрації (в подальшому перейменоване в Департамент соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації). При цьому, виплата такої компенсації в належному розмірі належить до повноважень відповідача-2, а щодо самого призначення компенсації при розгляді справи судом не встановлено протиправної бездіяльності Департаменту соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації.

Керуючись статтями 243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228», а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць.

Зобов’язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 4А, ідентифікаційний код 03191963) провести нарахування та виплату (з урахуванням виплачених сум) ОСОБА_1 (43026, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, виходячи з розміру, встановленого пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.08.2013 року № 536 «Про внесення змін до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228», а саме: 22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць за друге півріччя 2018 року до виникнення, зміни чи припинення спірних правовідносин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_3 Андрусенко