Ухвала суду № 78490632, 07.12.2018, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кс/381/1168/18

381/2870/15-к

У Х В А Л А

м.Фастів Київська область 07 грудня 2018 року

Слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Соловей Г.В.,

з участю секретаря Момот Л.С.

за участю скаржника ОСОБА_1

розглянув скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Фастівського ВП ГУНП України в Київській області Савіченко В.П. про закриття кримінального провадження № 12015110310000206 від 07.02.2015 року,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову слідчого СВ Фастівського ВП ГУНП в Київській області Савіченко В.П. про закриття кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року посилаючись на те, що в провадженні Фастівського відділку поліції перебувало дане кримінальне провадження, відомості за яким, було внесено за його заявою. Попередня кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України. Під час винесення оскаржуваної постанови порушено порядок збирання доказів та дачі їм правової оцінки. З часу внесення відоостей до ЄРДР, слідчим всупереч ст.9 КПК України, не вчинено жодної слідчої дії спрямованої на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження. Вважає постанову про закриття кримінального провадження передчасною.

В судовому засіданні скаржник доводи, викладені в скарзі підтримав та просив вимоги скарги задовольнити.

Прокурор та слідчий до суду не з"явилися причини їх неявки слідчому судді не відомі. В силу ч.3 ст.306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора, рішення дії, чи бездіяльність яких оскаржується не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення скаржника про наявність підстав для задоволення скарги, дослідивши матеріали скарги, кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року прихожу до наступного висновку.

Відповідно до норм ст.303 КПК України законодавець передбачив виключний перелік рішень та дій слідчого і прокурора, які можуть бути оскарженні на стадії досудового розслідування в тому числі і рішення слідчого про закриття кримінального провадження.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Скаржник є потерпілим у вищевказаному кримінальному провадженні, тобто належним носієм права на оскарження постанови слідчого про закриття вказаного кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчиненні дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Постановою старшого слідчого Фастівського відділення поліції Васильківського відділу Головного управління Національної поліції в Київській області Савіченко Н.П. від 19.09.2018 року закрито кримінальне провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року. Слідчий суддя, визнає пропущений строк звернення до суду зі скаргою на цю постанову таким, що пропущений з поважних причин, оскільки вказану постанову скаржник отримав 29.11.2018 року.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження №12015110310000206 від 07.02.2015 року дане кримінальне провадження перебувало у проваджені СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУ НП в Київській області. Відомості до ЄРДР були внесені за заявою ОСОБА_1, правова кваліфікація за ч.1 ст.382 КК України за фактом умисного не виконання судового рішення.

За результатами досудового розслідування 19 вересня 2018 року старшим слідчим СВ СВ Фастівського відділення поліції Васильківського відділу ГУ НП в Київській області. Савіченко Н.П. винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутністю складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України.

З оскаржуваної постанови вбачається, що в ході проведення досудового розслідування слідчим встановлено, що станом на 20.02.2018 року у розпорядженні виконавчого комітету не має вільного житла для забезпечення житлом ОСОБА_1, на виконання рішення Фастівського міськрайонного суду від 13.11.2013 року, а також відсутні кошти загального та спеціального фондів міського бюджету на депозитних (вкладених) рахунках в установах банків.

Однак, з постанови не вбачається, на підставі яких доказів слідчим було зроблено такий висновок і які слідчі дії проведено для встановлення вказаних обставин.

Також, в постанові зазначено, про ініціювання з боку міської ради, перед Фастівською місцевою прокуратурою перегляд вказаного судового рішення, з огляду на те, що ОСОБА_1 свідомо погіршував свої житлові умови, продаючи, даруючи та відмовляючись від своєї частки на користь третіх осіб, вчиняв свідомі, умисні дії, спеціально спрямовані на створення в обіхід закону права на одердання житла в будинках державного і громадського житлового фонду.

Разом з тим, обставини, на які посилається слідчий у своїй постанові, існували до винесення рішення Фастівським міськрайонним судом Київської області у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Фастівської міської ради про забезпечення житлом в порядку ст.13 Закону україни "Про статус вееранів війни гарантії їх соціального захисту".

Фастівська міська рада, як сторона по вказаній цивільній справі, наділена правом на звернення з заявою до Фастівського міськрайонного суду про перегляд рішення самостійно.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; повага до людської гідності; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів , а також у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні пдлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За загальним правилом, визначеним в ч.1 ст.92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Відповідно до ч.2 ст.91 КПК України доказування підлягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Згідно ст.284 КПК України передбачено підстави до закриття кримінального провадження.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.

Постанова прокурора та слідчого про закриття провадження у кримінальній справі повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Законність закриття провадження та відповідного рішення (постанови) буде зумовлюватися тим, що воно:

винесене компетентним органом чи особою своєчасно,

йому передувало проведення здійснених відповідно до закону процесуальних дій, які призвели до встановлення обставин, за наявності яких може бути винесено це рішення;

правильно застосовано кримінальний закон України

рішення має своїм вираженням установлену законом процесуальну форму й містить необхідні реквізити.

За сенсом ч.5 ст.110 КПК України обґрунтованість рішення (постанови), яке прийняли прокурор та слідчий, повинна знайти вираження в його мотивуванні.

Мотивування постанови про закриття кримінального провадження виражається в детальному викладенні тих обставин, які є підставами до закриття розслідування та наведення необхідних доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Як вбачається з вищезазначеної постанови про закриття кримінального провадження слідчий послалася на обставини, які передували прийняттю рішення судом і не обгрунтувала підстави, які виключають склад правопорушення передбаченого ч.1 ст.382 КК України та не надала оцінці всім безпосередньо досліджених письмових доказів, які стосуються цього провадження.

Таким чином, висновки слідчого про закриття кримінального провадження ґрунтуються на неповному та поверхневому досудовому розслідуванні, а постанова про закриття кримінального провадження винесено передчасно.

Керуючись ст.303,304,309,376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Скасувати Постанову слідчого СВ Фастівського ВП ГУНП України в Київській області Савіченко В.П. про закриття кримінального провадження № 12015110310000206 від 19.09.2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.В.Соловей