Вирок № 78489981, 10.12.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/3475/15-к

Провадження № 1-кп/369/344/18

В И Р О К

іменем України

10.12.18 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі :

Головуючого Бурбели Ю.С.,

за участю секретарів Тертичної К.І., Солдатенко В.С.,

прокурорів Саркісян Д.В., Прокоповича Р.І., Островської Х.І.,

Сідашова О.В.,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника Ковальчука Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, за наступних обставин.

11.07.2014 близько 2 години ночі водій ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_1, рухався по вул. Леніна зі сторони вул. Авіаторів в напрямку вул. Чкалова в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

Рухаючись у вказаному напрямку, на відстані 45,1 метри до перехрестя вул. Леніна - вул. Чкалова в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_4, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному з ним напрямку.

В результаті дорожнього-транспортної пригоди, пішохід ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя. Вказані тілесні ушкодження, згідно висновку експерта № 198/Е від 17.12.2014-23.01.2015 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення.

В даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_4 грубо порушив вимоги п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі); пп. «а» п. 2.9 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин); п. 12.3 (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Порушення ОСОБА_4 вимог п.п. 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а» та 12.3 Правил дорожнього руху України стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходяться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП - отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_2

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав суду, що 11.07.2014 на автомобілі «ВАЗ 21011», р/н НОМЕР_1, підвозив свою знайому ОСОБА_5 додому. Рухався в с. Петропавлівська Борщагівка по вул. Леніна зі сторони вул. Авіаторів в напрямку вул. Чкалова. Алкогольні напої в той день не вживав. Їхав зі швидкістю приблизно 30 км/год, асфальтне покриття було вологе, ділянка дороги в той час не освітлювалась, був туман. Побачив силует чоловіка. Намагався його об'їхати, проте той нахилилився та випригнув на його автомобіль, вдарившись об автомобіль боком. Він з ОСОБА_5 вийшли з автомобіля та побачили потерпілого, який лежав на асфальті. Зазначив, що в його автомобілі був прогорівший глушник, а тому його звук повинно було чути далеко. Вони викликали швидку медичну допомогу та чекали її прибуття. Приїхали невідомі особи та почали їм погрожувати, після чого почали його бити. Внаслідок цього в нього були тілесні ушкодження середньої тяжкості. Через це він втік, не дочекавшись швидкої медичної допомоги. Знайомі потерпілого при цьому кричали: «Ти покалічив нашого друга, а ми покалічим тебе». Коли він сів в автомобіль разом з ОСОБА_5, невідомі стукали по автомобілю. Коли почав їхати, то чув постріли. Потім знайомі потерпілого заблокували його автомобіль, витягли його з машини та почали бити від чого він втратив свідомість. Коли отямився, побачив два автомобіля ДАІ. Автомобіль який за ними гнався, від'їхав. Коли його оглянули на стан алкогольного сп'яніння, результат на приладі Драгер був 0,61 проміле, проте він сказав що йому потрібен лікар для проходження такого огляду. За результатами такого огляду у нього не було виявлено стану алкогольного сп'яніння. З приводу свого побиття він звертався із заявою до правоохоронних органів, проте йому надійшла відповідь, що кримінальне провадження зупинено, оскільки не встановлено осіб, які це побиття вчинили. Після ДТП він пропонував допомогу потерпілому і, приблизно через тиждень після події, віддав дружині потерпілого десять тисяч гривень.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що 11.07.2015 після роботи, зустрів свого брата ОСОБА_6 та його дівчину ОСОБА_7 У брата був день народження, тому вони випили незначну кількість алкогольних напоїв та пішли проводжати додому ОСОБА_7 Коли йшли по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 йшли разом, спілкувались. Він, щоб їм не заважати, вийшов на розділову смугу руху проїзної частини. Рухався за 20 см від розділової смуги. Почувши, що позаду їде автомобіль, він відійшов на зустрічну смугу руху, при цьому не бачив який саме був автомобіль. Після цього його збив той автомобіль та він втратив свідомість. Зазначив, що на місці зіткнення було штучне освітлення і все відбулось біля фонаря. Погода була сухою. Йому відомо, що він був учасником дорожнього руху, проте вважає, що не створював ніяких перешкод для автомобіля та що його дії не могли призвести до ДТП, ним були створені всі умови для того, щоб автомобіль міг проїхати. Заявив до обвинуваченого цивільний позов у відшкодування моральної шкоди, завданої злочном.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 суду показала, що 11.07.2015 приблизно о 24 -й, або 1-й годині ночі вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_6 йшли в сторону заправки по Кільцевій дорозі. Вона не звертала увагу чи були якійсь автомобілі. Перед цим вони зустрілись у дворі по вул. Шкільна, оскільки в ОСОБА_6 був день народження, випили алкогольні напої, проте у потерпілого не було ознак алкогольного сп'яніння, у нього була стійка хода. При цьому дорога була освітлена. Потім ОСОБА_2 вийшов на роздільну смугу руху і його збив автомобіль, Вона бачила як потерпілого відкинуло. Після цього вона викликала швидку медичну допомогу.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду показав, що йому зателефонував брат потерпілого та повідомив що ОСОБА_2 збив автомобіль. Після цього він приїхав на місце ДТП, де бачив лежачого потерпілого. В подальшому приїхала швидка медична допомога та забрала останнього до лікарні. Він не пам'ятає чи на місці ДТП був обвинувачений ОСОБА_4

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показала, що 11.07.2015 вона зустрічалась з ОСОБА_4 і той повинен був відвезти її додому. При цьому алкогольні напої не вживали. Коли вони їхали, то був туман. На дорозі вона бачила силует чоловіка, який йшов по центру дороги та різко нахилився. Дорога нічим не освітлювалась. Чоловік, який йшов по дорозі, хитався, у нього була хода, як при стані алкогольного сп'яніння, а саме йшов то зправа, то зліва. Вони об'їжжали цього чоловіка, проте той впав на їх автомобіль. Після цього ОСОБА_4 різко затормозив. Приїхали знайомі потерпілого та почали чіплятись до ОСОБА_4 Вона в цей час закрилась в автомобілі. Бачила як до потерпілого підбігла його знайома та сказала тому: « Я ж тебе просила не робити дурниці». Через деякий час вона з обвинуваченим почали тікати від цих людей, проте ті гналися за ними та стріляли.

В судовому засіданні також був допитаний експерт ОСОБА_9, який суду показав що не може однозначно сказати чи боком, чи задом потерпілий перебував по відношенню до автомобіля під час зіткнення. Не може сказати чи в момент удару людина була в русі чи ні.

В судовому засіданні також досліджені інші докази, надані сторонами провадження, а саме:

- протокол огляду місця ДТП від 11.07.2014, який відбувався з 3.00 до 04.30 в ясну, без опадів погоду, в напрямку від вул. Авіаторів до вул. Комсомольської в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, згідно якого встановлено, що відбувся наїзд на пішохода автомобілем марки «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_1, який залишив місце пригоди, зник в невідомому напрямку та був повернутий на місце пригоди; місце пригоди - дорога, має невеличкий спуск, пряма в плані, асфальтобетонне покриття сухе, чисте; дорожнє покриття для двох напрямків, число смуг в напрямку огляду - одна, число смуг для руху назустріч напрямку огляду - одна; на проїжджій частині нанесено лінії повздовжньої розмітки білого кольору; до проїжджої частини праворуч та ліворуч примикає бордюрний камінь та тротуар, далі за тротуаром - будівлі сільського типу; регулювання руху на даній ділянці - автоматичним світлофором; ділянка дороги в момент огляду освітлена природнім освітленням; видимість конкретної перешкоди не встановлювалась; встановлений при здійснення огляду очевидець - ОСОБА_5 На схемі місця ДТП приблизне місце наїзду на пішохода, встановлене зі слів водія ОСОБА_4 (том 2, а.с. 6-11);

- протокол огляду технічного стану автотранспорту від 11.07.2014, згідно якого на автомобілі ВАЗ 21011, р.з. НОМЕР_1 виявлені механічні пошкодження лобового скла, лівого дзеркала бокового огляду, лівої передньої стійки, криши (т.2, а.с.11);

- акт № 185 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, від 11.07.2014 згідно якого на автомобілі ВАЗ 21011, р.з. НОМЕР_1 виявлені пошкодження лобового скла, лівого дзеркала, лівої передньої стійки, даху (т.2, а.с.11);

- висновок за результатами медичного огляду ОСОБА_4, станом на 4.45 год. 11.07.2014, згідно якого у останнього ознак сп'яніння не виявлено (том 2, а.с. 13-14).

- протокол застосування технічного приладу «Драгер» та результати аналізу № 124 на етанол, згідно яких, станом на 2.35 год. 11.07.2014, відповідно, результат тесту 0,61%, в сечі -0,42 % (том 2 а.с. 15);

- довідка виконкому Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (№ 1-12/1540 від 26.12.2014 у), згідно якої станом на грудень 2014 року по центральній вулиці Леніна функціонує вуличне освітлення з 17-ї години по 01-у годину, по вулиці Чкалова, до якої примикає вул. Комсомольська, функціонує вуличне освітлення з 17-ї години до 05-ї години. 11.07.2014 з 0 годин до 3 години - освітлення було згідно включеного таймера (том 2 а.с. 38);

- довідка від 26.05.2016, згідно якої станом на 11.07.2014 року по вул. Леніна в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області функціонувало вуличне освітлення згідно включеного таймеру, тобто вулиця освітлювалась з 17.00 до 01.00 години (том 3 а.с. 132);

- довідка служби автомобільних доріг у Київській області Укравтодору № 06с/186 від 02.02.2015, згідно якої максимально допустима швидкість на ділянці автомобільної дороги О-101306 Петропавлівська Борщагівка - Чайка, км 0+700 - км 1+400 в межах с. Петропавлівська Борщагівка максимально допустима швидкість 60 км/год (том 2 а.с. 48-49);

- довідка Центральної геофізичної обсерваторії від 16.12.2014 № 16-05/-2346, згідно якої 11.07.2014 з 00 до 06-ї години за даними об'єднаної гідрометереологічної станції Київ, яка знаходиться найближче до перехрестя вул. Леніна та вул. Комсомольської в с. ПП Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, погодні умови та умови видимості були наступні: в 00 годин (температура ґрунту 18 °С, температура повітря 17,8 °С, вологість 94%, видимість (км) - «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 3/0, форми хмар - висококупчасті, напрям вітру (румби) - південний, швидкість вітру - 3 м/с, опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42; о 3-й годині (температура ґрунту 16 °С, температура повітря 16,8 °С, вологість 94%, видимість (км) - «-», хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 0/0, форми хмар не визначені, напрям вітру (румби) - штиль, швидкість вітру - «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42; о 6-й годині (температура ґрунту 17 °С, температура повітря 16,2 °С, вологість 93%, видимість 4 км, хмарність загальна/нижнього ярусу в балах (0-10) - 2/0, форми хмар - перисті, напрям вітру (румби) - штиль, швидкість вітру - «-», опадів не було, атмосферні явища (час початку і закінчення) - туман поземний 02.14-05.18, туман просвічуваний 05.08-05.42 (том 2 а.с. 51);

- висновок експерта № 443 від 10.11.2014, згідно якого рульове керування, система робочого гальма автомобіля «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_1, знаходиться в працездатному стані та не має несправностей, які б стали причиною ДТП (том 2 а.с. 28-32);

- висновок експерта № 198/Е від 17.12.2014 - 23.01.2015, відповідно до якого, згідно наданій медичній документації та висновку консультантів КОБСМЕ (рентгенологів, нейрохірурга) у ОСОБА_2 мали місце пошкодження у вигляді політравми, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, посттравматичного субарахноїдального крововиливу, крововиливу в шлуночки головного мозку, закритої травми грудної клітини, переломів 1-9 ребер зліва з наявністю лівостороннього гемопневмотораксу, перелому обох кісток правої гомілки, перелому лівої лопатки, саден голови та обличчя. Описані тілесні ушкодження утворились від дії тупого (их) предмета (ів), за давністю можуть відповідати строку та обставинам, вказаним у постанові та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення (забій головного мозку з субарахноїдальним крововиливом та крововиливом в шлуночки мозку, закрита травма грудної клітини з множинними переломами ребер та розвитком гемоаневмотораксу). З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_2, за наданою медичною документацією, можна сказати про те, що у момент ДТП він, найвірогідніше, перебував у вертикальному або близькому до нього положенні, повернутий правою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався (том 2 а.с. 35-37);

- протокол слідчого експерименту від 12.03.2015, згідно якого з 22.10 до 22.50 год. потерпілий ОСОБА_2 в с. П.П. Борщагівка по вул. Леніна, в темну пору доби, при штучному освітленні проїжджої частини, повідомив, що 11.07.2014 приблизно о 1.30 він разом зі своїми знайомими ОСОБА_10 та ОСОБА_6 знаходились в с. ПП Борщагівка, рухались по вул. Леніна зі сторони вул. Шкільної в напрямку м. Києва. Лілія та Едуард рухались по тротуару. Він вирішив залишити їх на одинці та пішов попереду, для чого вийшов на проїжджу частину та рухався чітко по розділовій смузі, оскільки ніякого автотранспорту не було. В якусь мить позаду себе він почув звук автомобіля. Він пам'ятає, що хотів обернутися на вказані звуки, після чого відчув удар позаду себе та втратив свідомість. До удару напрямок руху він не змінював, рухався в темпі спокійного кроку. Після цього на місці ДТП потерпілий вказав траєкторію - як саме він рухався на місці ДТП, що було зафіксовано та занесено до схеми до протоколу. Потерпілий вказав, що рухався прямолінійно в темпі спокійного кроку. Під час руху не хитався, напрямок свого руху не змінював та при експериментальному заході відрізок в 10 метрів долав за t1 = 6,0 сек, t2 = 6,0 сек, t3 = 6,1 сек. (том 2 а.с. 90-93);

- протокол слідчого експерименту від 12.03.2015, проведеного з 22.50 до 23.30 год., за участю свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в с. ПП Борщагівка по вул. Леніна в темну пору доби при штучному освітленні проїзної частини, згідно якого останні повідомили, що 11.07.2014 приблизно о 1.30 год. вони разом з ОСОБА_2 перебували в с. ПП Борщагівка та рухались по вул. Леніна зі сторони вул. Шкільної в напрямку м. Києва. Рухались по тротуару, а ОСОБА_2 йшов трохи попереду та чомусь рухався по проїзній частині, а саме по розділовій смузі. Після цього свідки вказали, що вони побачили, як в попутному з ними напрямку рухався легковий автомобіль «ВАЗ 2101», який, не гальмуючи, здійснив наїзд на ОСОБА_2 Контакт відбувся передньою лівою частиною автомобіля з задньою частиною тіла ОСОБА_11, тобто в момент наїзду ОСОБА_2 був повернутий спиною до автомобіля. Після цього на місці ДТП свідки вказали траєкторію, по якій рухався ОСОБА_2, що було зафіксовано та занесено до схеми до протоколу. Після цього на місці ДТП було розташовано автомобіль-демонстратор з увімкненим ближнім світлом фар, як за умови ДТП, також було розташовано пішохода як він рухався. Після цього віддаленням статиста було встановлено, що видимість пішохода настає на відстані 37,30 м. Видимість елементів проїзної частини на даній ділянці місцевості складає 100 та більше метрів. Після цього на місці ДТП експертним шляхом було визначено швидкість, з якою рухався автомобіль до наїзду та було встановлено, що визначена швидкість складає 40 км/год. Також свідки уточнили, що при допиті вони вказували більшу швидкість, оскільки вони не могли зорієнтуватися та їм здавалось, що автомобіль швидко рухається. Також свідки уточнили, що пішохід рухався прямо в плані звичайним кроком та напрямок руху до удару не змінював (том 2 а.с. 94-97);

- постанова слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.03.2015 у кримінальному провадженні № 12014110200002013 згідно якої призначено інженерно-технічну експертизу з вихідними даними: проїжджа частина рівна, горизонтального профілю, пряма в плані, покриття асфальтобетон, сухе, чисте; погодні умови - темна пора доби, на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями; транспортні засоби - автомобіль «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_2, технічно справний, завантаженість: водій та пасажир; швидкість руху автомобіля 35-40 км/год (згідно показів водія ОСОБА_4.); до наїзду на пішохода автомобіль не гальмувався та рухався прямолінійно на відстані 1,9 метри від правої групи коліс до правого краю проїзної частини автомобіля; пішохід ОСОБА_2 рухався по середині проїзної частини в попутному з автомобілем напрямку зі швидкістю, що статист при слідчому експерименті, рухаючись з такою швидкістю відстань в 10 метрів долав з Т1=6,0 сек, Т2=6,0 сек, Т=6,1 сек. Згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2015 року видимість пішохода як за умови ДТП настає, коли автомобіль перебуває на відстані 37,3 метри. Момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_4 настає з моменту настання видимості пішохода, що рухається попереду в попутному напрямку (том 2 а.с. 98);

- висновок експерта № 5-01/224 від 25.03.2015, згідно якого в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР; в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожній ситуації дії водія автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, з технічної точки зору не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР по причині, вказаній у дослідницькій частині висновку. Для відповіді на запитання - як повинен був діяти пішохід ОСОБА_2 в даній дорожній ситуації - спеціальних знань в галузі автотехніки не потрібно; дане питання може бути вирішено слідством чи судом самостійно, відповідно до вимог розділу 4 ПДР «Обов'язки і права пішоходів». Для відповіді на запитання - дії кого з учасників ДТП є причиною, а кого умовою її виникнення - необхідна юридична оцінка всіх матеріалів кримінального провадження, в тому числі і даного висновку, що не входить до компетенції експерта-автотехніка. З дослідницької частини висновку слідує, що в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частинні, скоїв наїзд на пішохода, який рухався по проїзній частині в попутному з автомобілем напрямку. В заданій дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ «21011», д/н НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2. та 12.3 ПДР, тобто в темну пору доби швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості елементів дороги та у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди. У випадку попутного наїзду, вирішення питання про наявність у водія технічної можливості попередити наїзд шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для руху водію вирішується шляхом порівняння відстані між автомобілем «ВАЗ-21011» та пішоходом в момент виникнення небезпеки для руху водію та відстанню, якої було б достатньою для зменшення швидкості автомобіля «ВАЗ-21011» до величини швидкості пішохода, оскільки даної умови достатньо для запобігання наїзду. Після обрахування за певною формулою експерт дійшов висновку: так як в заданій дорожній ситуації відстань, необхідна для зменшення швидкості руху автомобіля «ВАЗ-21011» до величини швидкості руху пішоходів (17,6…21,8м) менша від відстані між автомобілем «ВАЗ-21011» та пішоходом в момент виникнення небезпеки для руху водія автомобіля «ВАЗ-21011» (37,3 м), то при заданих вихідних даних водій автомобіля «ВАЗ-21011» мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху (том 2 а.с. 101-103);

- протокол слідчого експерименту, від 12.03.2015, згідно якого в період часу з 21.50 по 22.00 в темну пору доби при штучному освітленні свідок ОСОБА_4 уточнив, що освітлення в місці ДТП не відповідає умовам, які були на місці вчинення ДТП, та відмовився проводити вказану слідчу дію (том 2 а.с. 87-89);

- ухвала від 20.08.2015 Апеляційного суду Київської області, згідно якої обвинувальний вирок суду щодо ОСОБА_4 скасовано з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, та акцентовано увагу на ту обставину, що слідчі експерименти по відтворенню обставин ДТП були проведені із потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7, результати яких взято до уваги при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015, разом з тим, аналогічна слідча дія з участю обвинуваченого проведена не була, версія останнього щодо обставин ДТП залишилась не перевіреною як і те, чи відповідали дії водія ВАЗ-2101 вимогам ПДР України з технічної точки зору; крім того, з протоколу огляду місця ДТП від 11.07.2014 року ділянка дороги освітлена природним освітленням, проте при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015 року взято до уваги, що на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями (том 1 а.с. 228-231);

- ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2016, згідно якої, за клопотанням прокурора СВ Києво-Святошинського ВП ГУ в Київській області надано доручення на проведення слідчого експерименту у кримінальному провадженні № 12014110200002013 з метою перевірки показів обвинуваченого за участю обвинуваченого ОСОБА_4, автомобіля, подібного до автомобіля - учасника ДТП (ВАЗ 21011), потерпілого або статиста при погодних умовах та в умовах видимості, як на це вказує у своїх показах ОСОБА_4 з обов'язковою участю захисника та повідомленням потерпілого та його представника; організація виконання ухвали була доручена процесуальному керівнику у кримінальному провадженні № 12014110200002013 - прокурору Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Саркісян Д.В. (том 3 а.с. 111-114);

- протокол проведення слідчого експерименту від 31.05.2016, згідно якого, з 22.10 по 22.20 год, ОСОБА_4 відмовився від проведення слідчого експерименту у зв'язку з тим, що погодні умови не відповідають погодним умовам, які були на момент ДТП 11.07.2014 року, а саме - був туман, дорожнє освітлення було вимкнене (том 3 а.с. 127-128).

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що обвинувачений, потерпілий та свідки, в цілому давали правдиві показання суду, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами та свідчать про те, що обвинувачений, перебуваючи за кермом автомобіля здійснив зіткнення з пішоходом ОСОБА_2, проте, суд також дійшов до висновку, про недоведеність наявності в діянні обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Таких висновків суд дійшов виходячи з наступного.

Згідно статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно статті 17 КПК України , особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; 2) чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; 3) чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; 4) чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення;

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про злочини, відповідальність за які встановлено статтями 286 - 288, 415 КК ( 2341-14 ), слід мати на увазі, що диспозиції сформульованих у них норм - бланкетні. У зв'язку з цим суди повинні ретельно з'ясовувати і зазначати у вироках, у чому саме полягали названі у перелічених статтях порушення; норми яких правил, інструкцій, інших нормативних актів не додержано; чи є причинний зв'язок між цими порушеннями та передбаченими законом суспільно небезпечними наслідками.

Згідно обвинувачення, яке міститься в обвинувальному акті, водій ОСОБА_4, проявив неуважність, не слідкував за дорожньою обстановкою та її зміною, під час виникнення небезпеки для руху, не вжив заходів для зменшення швидкості руху керованого ним автомобіля аж до повної його зупинки, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, який рухався в попутному з ним напрямку, чим порушив вимоги Правил дорожнього руху України, згідно яких: (п.1.5) дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків), (п.п. «б» п. 2.3) для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі; (пп. «а» п. 2.9) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин; (п. 12.3) у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Проналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про недоведеність порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України, зазначених в обвинуваченні.

Так, згідно п.1.5 вказаних Правил, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Водночас, згідно п.п.1.3, 1.4 Правил дорожнього руху України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Проте, з показаннь потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, а також з показань обвинуваченого вбачається невиконання Правил дорожнього руху України перш за все потерпілим ОСОБА_2, який відповідно до п. 1.10 вказаних Правил, був також учасником дорожнього руху.

Так, відповідно до Правил дорожнього руху України: (п.п. 4.1) Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку. Якщо немає тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху. (п.п.4.4) У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху. (п.п.4.7) Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч. (п.п.4.8) Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки. (п.п.4.9) У місцях, де рух регулюється, пішоходи повинні керуватися сигналами регулювальника або світлофора. (п.п.4.14) Пішоходам забороняється: а) виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; б) раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; в) допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину; г) переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху; д) рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

Аналіз дій потерпілого ОСОБА_2 перед ДТП, який після вживання алкогольних напоїв, умисно вийшов на проїзну частину дороги для автомобілів, та йшов протягом невизначеного часу по суцільній лінії, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху на дорогах, при цьому не вжив будь-яких заходів щоб виділити себе, не маючи на зовнішньому одязі світлоповертальних елементів для своєчасного його виявлення іншими учасниками дорожнього руху, свідчить про порушення останнім кожного з наведених Правил дорожнього руху України.

Згідно п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом на дорозі.

Стороною обвинувачення не наведено будь яких доказів, які б свідчили про порушення ОСОБА_4 вказаних вимог Правил дорожнього руху України та спростовували б його показання, згідно яких обвинувачений, помітивши потерпілого, який йшов по проїзній частині у попутному напрямку, намагався об'їхати останнього, але той, похитнувшись, внаслідок різкого руху «наскочив на його автомобіль».

Напроти, ці показання обвинуваченого підтверджуються даними з протоколу огляду автомобіля, за кермом якого перебував останній.

Так, згідно протоколу огляду технічного стану автотранспорту від 11.07.2014, на автомобілі ВАЗ 21011, р.з. НОМЕР_1 виявлені механічні пошкодження лобового скла, лівого дзеркала бокового огляду, лівої передньої стійки, криши (т.2, а.с.11); згідно акту № 185 огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, від 11.07.2014, на автомобілі ВАЗ 21011, р.з. НОМЕР_1 виявлені пошкодження лобового скла, лівого дзеркала, лівої передньої стійки, даху (т.2, а.с.11).

Інших пошкоджень автомобіля ВАЗ 21011, р.з. НОМЕР_1, за кермом якого перед ДТП перебував обвинувачений, не виявлено, що свідчить про відсутність контакту передньої частини автомобіля з потерпілим.

Ці ж обставини підтверджує висновок експерта № 198/Е від 17.12.2014 року - 23.01.2015 року згідно якого: « З урахуванням характеру та локалізації ушкоджень, які мали місце у потерпілого ОСОБА_2, за наданою медичною документацією, можна сказати про те, що у момент ДТП він, найвірогідніше, перебував у вертикальному або близькому до нього положенні, повернутий правою боковою поверхнею тіла до транспортного засобу, що рухався» (том 2 а.с. 35-37)

Згідно пп. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що перебування обвинуваченого за кермом автомобіля у стані алкогольного сп'яніння залишається недоведеним.

Так, згідно даних з протоколу застосвання технічного засобу «Драгер» на 2.35 год. 11.07.2014, результат тесту 0,61%; за результатами аналізу № 124 на етанол відповідно в сечі знайдено 0,42 % етилового спирту (том 2 а.с. 15).

У той же час, відповідно до висновку за результатами медичного огляду ОСОБА_4, доставленого до ЦРЛ Києво-Святошинського району на огляд, станом на 4.45 год. 11.07.2014 у ОСОБА_4, останнього визнано тверезвим (том 2 а.с. 13-14).

Стороною обвинувачення під час судового розгляду не вжито будь яких заходів, щодо усунення суперечностей між зазначеними доказами, які є протилежними та взаємовиключними.

У той же час, відповідно до вимог ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. …6. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

Згідно ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом … Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Згідно статті 17 КПК усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Згідно п. 12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Оцінивши та проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов до висновку, що стороною обвинувачення не доведена наявність технічної можливості у обвинуваченого попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху.

Так, згідно до висновку експерта № 5-01/224 від 25.03.2015, в заданій дорожній ситуації водій автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.2, 12.3 ПДР; в заданій дорожній ситуації, при заданих вихідних даних, водій автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, мав технічну можливість попередити наїзд на пішохода шляхом застосування термінового гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; в заданій дорожній ситуації дії водія автомобіля «ВАЗ-21011», д/н НОМЕР_1, з технічної точки зору не відповідають вимогам п. 12.3 ПДР по причині, вказаній у дослідницькій частині висновку.

У той же час, суд визнає, що вказану інженерно-технічну експертизу призначено постановою слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 14.03.2015 з наступними вихідними даними: проїжджа частина рівна, горизонтального профілю, пряма в плані, покриття асфальтобетон, сухе, чисте; погодні умови - темна пора доби, на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями; транспортні засоби - автомобіль «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_2, технічно справний, завантаженість: водій та пасажир; швидкість руху автомобіля 35-40 км/год (згідно показів водія ОСОБА_4.); до наїзду на пішохода автомобіль не гальмувався та рухався прямолінійно на відстані 1,9 метри від правої групи коліс до правого краю проїзної частини автомобіля; пішохід ОСОБА_2 рухався по середині проїзної частини в попутному з автомобілем напрямку зі швидкістю, що статист при слідчому експерименті, рухаючись з такою швидкістю відстань в 10 метрів долав з Т1=6,0 сек, Т2=6,0 сек, Т=6,1 сек. Згідно протоколу слідчого експерименту від 12.03.2015 видимість пішохода як за умови ДТП настає, коли автомобіль перебуває на відстані 37,3 метри. Момент виникнення небезпеки для водія автомобіля «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_2, ОСОБА_4 настає з моменту настання видимості пішохода, що рухається попереду в попутному напрямку (том 2 а.с. 98).

Дослідженням протоколу слідчого експерименту від 12.03.2015, згідно якого видимість пішохода як за умови ДТП настає, коли автомобіль перебуває на відстані 37,3 метри, встановлено відсутність будь-якого посилання на обставини, за яких встановлювалась зазначена видимість пішохода. Так в протоколі відсутні відомості про те, який саме автомобіль використовувався під час проведення експерименту, які саме необхідні досліди чи випробуваннята за якою методикою, за участі якого спеціаліста були проведені, на підставі яких дій встановлений зазначений вихідний параметр. При цьому вихідні дані містять інші суперечності.

Крім того, як вже зазначалось вище, в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 20.08.2015 вказано на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону у даному кримінальному провадженні, а саме: слідчі експерименти по відтворенню обставин ДТП були проведені із потерпілим ОСОБА_2 та свідком ОСОБА_7, результати яких було взято до уваги при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015; разом з тим, аналогічна слідча дія з участю обвинуваченого проведена не була, версія останнього щодо обставин ДТП залишилась не перевіреною як і те, чи відповідали дії водія ВАЗ-21011 вимогам ПДР України з технічної точки зору; крім того, з протоколу огляду місця ДТП від 11.07.2014 ділянка дороги освітлена природним освітленням, проте при проведенні судової автотехнічної експертизи № 5-01/224 від 25.03.2015 взято до уваги, що на момент ДТП проїзна частина освітлена вуличними ліхтарями (том 1 а.с. 228-231).

З метою усунення зазначених недоліків, за клопотанням прокурора, ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.04.2016, СВ Києво-Святошинського ВП ГУ в Київській області надавалось доручення на проведення слідчого експерименту у даному кримінальному провадженні з метою перевірки показань обвинуваченого та за його участі, автомобіля, аналогічного автомобілю учасника ДТП (ВАЗ 21011), потерпілого або статиста при погодних умовах та в умовах видимості, вказаних у показаннях ОСОБА_4, за участю захисника та з повідомленням потерпілого і його представника (том 3 а.с. 111-114).

На виконання вказаної ухвали суду надано протокол проведення слідчого експерименту від 31.05.2016, проведеного слідчим СВ Києво-Святошинського ВП з 22.10 по 22.20 за участі ОСОБА_4, під час якого останній відмовився від проведення слідчого експерименту у зв'язку з тим, що погодні умови не відповідають погодним умовам, які були на момент ДТП 11.07.2014, а саме - відсутній туман та дорожнє освітлення увімкнене, хоча на момент ДТП освітлення було вимкнене (том 3 а.с. 127-128).

Наведене свідчить про те, що стороною обвинувачення проігноровані вказівки Апеляційного суду Київської області щодо проведення слідчого експерименту в умовах, які існувалина момент ДТП, згідно показань обвинуваченого.

За таких обставин суд вважає за неможливе посилатись на висновок експерта № 5-01/224 від 25.03.2015, як на доказ винності обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину.

За таких обставин, виходячи з загальних засад кримінального судочинства - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд вважає, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не доведена винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

За таких обставин ОСОБА_4 підлягає виправданню за недоведеністю наявності в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

На підставі ч. 3 ст. 129 КПК України цивільний позов ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду.

ОСОБА_9 речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127-129, 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати невинним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і виправдати за недоведеністю, що в його діях є склад вказаного злочину.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення 150000 грн. моральної шкоди - залишити без розгляду.

Речовий доказ у справі - автомобіль марки «ВАЗ 21011», д/н НОМЕР_1, який переданий на зберігання ОСОБА_4, залишити у його користуванні.

Медичну карту стаціонарного хворого № 6840 ОСОБА_2 - повернути до ЦРЛ Києво-Святошинського району (Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Соборності, 51).

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Бурбела Ю.С.