Ухвала суду № 78489546, 11.12.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

м. Вінниця

11 грудня 2018 р. Справа № 120/4300/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у справі

за позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 65074)

до: Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Державний нотаріус Томашпільської державної нотаріальної контори Іськова Наталія Михайлівна (площа Тараса Шевченка, 2, смт. Томашпіль, Вінницька область, 24200)

про: визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Державний нотаріус Томашпільської державної нотаріальної контори Іськова Наталія Михайлівна про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 30.11.2018 року відкрито провадження в справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10.12.2018 року на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення доказів в адміністративній справі, в якій позивач просила витребувати у державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори Вінницької області Іськової Наталії Михайлівни належним чином засвідчену копію спадкової справи, розпочатої після смерті ОСОБА_4.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що предметом судового розгляду і дослідження охоплені докази, які знаходяться в матеріалах спадкової справи, відкритої після смерті батька позивача - ОСОБА_4.

Докази, наявні в матеріалах спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4, обґрунтовують доводи позивача про незаконність протиправних дій третьої особи, протиправну бездіяльність щодо третьої особи відповідача, відсутність реагування відповідача на протиправність дій третьої особи.

Крім того, позивач вказала, що отримати копію спадкової справи та надати її до суду позивач позбавлена можливості, через поширення на їх зміст нотаріальної таємниці, обумовленої ст. 8 Закону України «Про нотаріат».

З огляду на те, що у неї відсутня можливість отримати докази у державного нотаріуса Томашпільської державної нотаріальної контори Вінницької області Іськової Наталії Михайлівни, позивач вважає за необхідне забезпечити докази шляхом витребування у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зобов'язання надати такі докази до суду.

Відповідно до ч.1 ст.114 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Перевіривши заяву про забезпечення доказів на відповідність вимогам статті 116 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 116 КАС України встановлено, що у заяві про забезпечення доказів зазначаються:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса за наявності;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) іншої сторони (сторін), якщо вона відома заявнику, а також якщо відомо відомості, що її ідентифікують: її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, офіційна електронна адреса;

4) докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні;

5) обґрунтування необхідності забезпечення доказів;

6) спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Судом встановлено, що в заяві про забезпечення доказів ОСОБА_1 не обґрунтовано необхідність забезпечення доказів, зокрема, в заяві не вказано, які є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Також суд зазначає, що відповідно до ст.115 КАС України суд забезпечує докази шляхом: допиту свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом доказів, у тому числі за місцем їх знаходження, забороною вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язанням вчинити певні дії щодо доказів.

Суд звертає увагу позивача, що у даному випадку, забезпечення доказів шляхом витребування у третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та зобов'язання надати докази до суду не відповідає меті правового інституту забезпечення доказів.

Вжиття заходів забезпечення доказів у спосіб про який просить позивач є фактичним витребуванням доказів, що за своєю правовою природою відмінне від інституту забезпечення доказів та регулюється різними процесуальними нормами.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заява про забезпечення доказів не відповідає вимогам статті 116 КАС України

Відповідно до частини третьої статті 116 КАС України до заяви про забезпечення доказів, яка не відповідає вимогам цієї статті, застосовуються наслідки, встановлені статтею 169 цього Кодексу.

Положеннями ч.1 та 2 ст.169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, заяву про забезпечення доказів слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду заяви про забезпечення доказів, оформленої відповідно до вимог ст. 116 КАС України.

Керуючись ст. 7, 114, 116, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у адміністративній справі № 120/4300/18-а залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків заяви про забезпечення доказів - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви про забезпечення доказів без руху.

3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали, у встановлений судом строк, заява про забезпечення доказів буде повернена.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернюк Алла Юріївна