Ухвала суду № 78488737, 12.12.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/2626/18

У Х В А Л А

12.12.2018 року м.Виноградів

Слідчий суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Трагнюк В.Р., секретар судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1 про арешт майна у кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018070080000888 від 24.08.2018, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 286, ч. З ст. 135 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна по кримінальному кримінальному провадженню Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018070080000888 від 24.08.2018.

Клопотання обґрунтовується тим, що 23.08.2018 близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mitsubishi Lancer» реєстраційний номер А02951АР, рухаючись на ділянці проїжджої частини вул. Космонавтів в напрямку вул. Гагаріна м. Виноградів, в порушення вимог п. 12.3 - «у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, де неподалік будинку №20, по вул. Космонавтів в м. Виноградів, розташованого з правого боку по напрямку руху автомобіля, допустив наїзд передньою частиною автомобіля НОМЕР_1, на пішоходів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 після чого з місця дорожньо-транспортної пригоди зник.

Невиконання водієм ОСОБА_2, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування, чим саме порушив вимоги п.12.3 - «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди» Правил дорожнього руху України стали причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експерта № 139 від 21.09.2018 року, потерпілий ОСОБА_4, отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкірних покровів чола справа правого передпліччя в середньо-верхній третині та в ділянці ліктьового суглобу по задній поверхні, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, які не спричинили розладу здоров'я або незначну стійку втрату працездатності; закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Окрім того, ОСОБА_2 23.08.2018, близько 23 години 00 хвилин, керуючи технічно-справним автомобілем НОМЕР_1, діючи умисно, з метою вбивства, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, рухаючись на ділянці проїжджої частини вул. Космонавтів в напрямку вул. Гагаріна м. Виноградів, знаючи, що неподалік будинку № 20 по вул. Космонавтів в м. Виноградів, у якому він проживає, на проїжджій частині знаходиться його сестра - ОСОБА_7, здійснив наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на ОСОБА_7, таким чином що остання внаслідок зіткнення потрапила на передній капот даного автомобіля, після чого продовжуючи умисні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_7 різко зупинив автомобіль таким чином, що ОСОБА_7 впала з капоту автомобіля на проїжджу частину дороги, а ОСОБА_2, реалізуючи злочинний умисел, з метою вбивства переїхав лежачу на проїжджій частини дороги ОСОБА_7 передніми і задніми колесами та втік з місця події.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми грудей та живота з множинними переломами ребер, розривом селезінки та забоєм легень, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, внаслідок яких ОСОБА_7 померла 31.08.2018 у реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні.

За вказаних обставин ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - вбивство, тобто умисне' протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За сукупністю ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286 та ч. 1 ст. 115 КК України.

В ході проведення оперативно розшукових заходів з метою встановлення моделі, марки та реєстраційних номерів транспортного засобу, під керуванням якого ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснив наїзд на вищеперерахованих потерпілих та зникнув з місця події було встановлено, що на момент дорожньо- транспортної пригоди було встановлено, що ОСОБА_8 керував транспортним засобом марки «MITSUBISHI», моделі «LANCER» номер кузова НОМЕР_2, реєстраційний номерний знак AO 2951 АР, який йому надав для проведення ремонтних робіт ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешк. с. Нижня Апша, вул. Центральна, 41, Тячівського району.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_9 встановлено, що 24.08.2018 року він перебуваючи у м. Виноградів, забрав свій транспортний засіб - автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «LANCER» номер кузова НОМЕР_3, реєстраційний номерний знак AO 2951 АР, та згодом продав його своєму брату ОСОБА_10, мешканцю с. Нижня Апша, Тячівського району.

Згідно наявного регіонального інформаційного масиву та бази даних підсистем НАІС Єдиного державного реєстру МВС встановлено, що автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «LANCER» номер кузова НОМЕР_2 з номерним знаком AO 2951 АР перереєстровано за громадянином ОСОБА_10 мешк. с. Нижня Апша, вул. Леніна, 192, 08.09.2018 року та видано номерний знак AO 0424 ОС.

На даний час знаряддя вчинення злочину автомобіль «MITSUBISHI», моделі «LANCER» номер кузова НОМЕР_2 номерний знак AO 0424 ОС органом досудового розслідування не відшукано.

У відповідності до норм ч. 1 ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно положень ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК, в редакції Закону № 1019-VIII від 18.02.2016), арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб (ч.І ст.170 КПК). Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; (п.1 ч.2 ст.170 КПК). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч.З ст.170 КПК). Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь- якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів (ч.10 ст.170 КПК).

Окрім цього, ч. 2 ст. 9 КПК України передбачено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Отже, виходячи з норм кримінального процесуального права, під час розслідування кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні арешту на майно - «MITSUBISHI», моделі «LANCER» номер кузова НОМЕР_2 з номерним знаком AO 0424 ОС, який являється речовим доказом та містить на собі сліди кримінального правопорушенню, для подальшого проведення судово-автотехнічних експертиз.

Слідчий, прокурор, власник майна в судове засідання не з”явились. Неприбуття даних осіб у судове засідання, відповідно до речення другого ч. 1 ст. 162 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

При вирішенні клопотання слідчий судді виходить з наступних обґрунтувань.

У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою долучення як речових доказів та забезпечення можливої конфіскації цього майна.

Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

За змістом ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Врахувавши обставини справи, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання.

Так, пунктом 1 частини 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п.1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тобто, арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Згідно постанови про визнання предмету речовим доказом від 06.12.2018 р. вказаний автомобіль визнано речовим доказом.

Найменш обтяжливим способом арешту майна, таким, що не призведе до суттєвого обмеження його прав та не завдасть шкоди його інтересам, є заборона на використання, відчуження, розпоряджання арештованим майном, у зв"язку з чим таке майно переданню власнику/уповноваженому користувачу на даний час не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 369-376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на на речовий доказ автомобіль марки «MITSUBISHI», моделі «LANCER», номер кузова JMBSТY4A9U001088 з номерним знаком AO 0424 ОС містить на собі сліди кримінального правопорушення, для подальшого проведення судово-автотехнічних експертиз, шляхом заборони використовувати, відчужувати, розпоряджатися будь-яким чином даним майном.

Ухвала виконується слідчим негайно.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на СВ Виноградівського відділення поліції Берегівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_1

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

На ухвала слідчого судді відповідно до п.2 ч.1, п.3 ч.2 ст.395 КПК України може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п”яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, в порядку передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_11