Ухвала суду № 78487591, 07.12.2018, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6896/15-ц

Провадження № 2-з/265/16/18

У Х В А Л А

07 грудня 2018 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1, ознайомившись із заявою представника АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя знаходиться цивільна справа за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 26082,42 гривень.

06 грудня 2018 року представник позивача АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3 звернулася до суді із заявою про забезпечення позову, якою просила накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_2, а саме: домоволодіння за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, с.Красна Поляна, вул.Леніна, буд. 204; нежиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1; домоволодіння за адресою: Донецька область, Великоновосілківський район, с.Красна Поляна, вул.Леніна, буд. 206; будинок за адресою: м.Маріуполь, вул.Кленова, буд.4; автомобіль марки ЗАЗ, модель 110206, 2000 року випуску, шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження, а також обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобов’язань. В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник позивача посилався на те, що відповідач на протязі тривалого часу не виконує взяті на себе зобов’язання щодо повернення кредиту, та у разі відчуження майна, позивач буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги за рахунок належного відповідачу майна, що може зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовним вимог.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову, суддя приходить до висновку про її повернення заявнику, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.3, п.7 ч.1 ст.151 ЦПК заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, серед іншого, обґрунтування необхідності забезпечення позову, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Так, представник позивача вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки відповідач ОСОБА_2 тривалий час не сплачує заборгованість за кредитним договором, а найпоширенішим способом ухилення від виконання зобов'язань є передача права власності боржника третім особам.

Проте, на підтвердження права власності відповідача ОСОБА_2 на нерухоме та рухоме майно, на яке представник позивача просить накласти арешт, останнім не надано жодного доказу.

Заява не містить жодних відомостей про те, що відповідач ОСОБА_2 має намір відчужувати належне їй майно.

Також заява про забезпечення позову не містить жодних відомостей про те, що відповідач ОСОБА_2 умисно ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором. Факт наявності несплаченої кредитної заборгованості не може бути прийнятий судом як обставина, що свідчить про цілеспрямоване ухилення боржника від виконання його зобов'язань перед банком.

Отже, заява не містить реальних обґрунтувань необхідності забезпечення позову, а вказані аргументи щодо цього факту є загальними та абстрактними.

Крім того, в порушення п.7 ч.1 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить відомостей про вартість майна, на яке представник позивача просить накласти арешт, а тому внаслідок відсутності зазначеної інформації суд позбавлений можливості перевірити співмірність заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.9 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного суд вважає необхідним повернути заявнику АТ КБ «Приватбанк» заяву про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 153 ч. 8 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву представника АТ КБ «Приватбанк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, повернути заявнику.

Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Маріуполя протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Костромітіна