Рішення № 78487411, 11.12.2018, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/291/18

Справа № 356/563/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.12.2018 року Березанський міський суд Київської області в складі:

Головуючого судді Лялик Р. М.

За участю секретаря Настич Н. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернулось публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний Банк України» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свою позовну заяву обґрунтовувало тим, що між сторонами 13.08.2014 року було укладено договір про відкриття та обслуговування карткового рахунку з видачею платіжної картки в рамках зарплатного проекту № НОМЕР_1, до якого додатковою угодою від 27.08.2014 року було внесено зміни та назву договору викладено в наступній редакції: «Договір про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії». У відповідності з умовами договору на підставі заяви позичальника банком було відкрито поточний рахунок № 838203517, а також кредитну лінію з лімітом у розмірі не більше 4 000 грн. на строк до 31.07.2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40% річних. У зв'язку із порушеннями відповідачем зобов'язань за договором виникла прострочена заборгованість у сумі 13 541,62 грн., з яких 3 950,67 грн. - заборгованість за основним боргом за кредитом; 5 559,85 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 40,06 грн. – пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 1 198,48 грн. – пеня за порушення строків погашення основного боргу за кредитом; 568,58 грн. – 3% річних; 2 223,99 грн. – інфляційне збільшення суми боргу. Позивач звертався до боржника з письмовою вимогою здійснити погашення боргу, проте в добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, тому позивач просить стягнути суму заборгованості та судові витрати з відповідача на свою користь.

Крім того, в позовній заяві позивачем було заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою Березанського міського суду Київської області від 11.10.2018 року відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За правилами ч. 1 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Копію ухвали про відкриття провадження від 11.10.2018 року разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів в порядку, передбаченому ст. 190 ЦПК України, відповідачу вручено 26.10.2018 року за адресою місця реєстрації відповідача, яке співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (а.с.41).

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Клопотань сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, заяв від відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За таких обставин, суд прийняв рішення про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши і оцінивши матеріали справи у сукупності, докази по справі, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2014 року відповідач ОСОБА_1 з метою отримання кредитних послуг підписав заяву, в якій просив відкрити кредитну лінію до поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 з лімітом заборгованості в сумі 4 000 грн. на своє ім’я (а.с.26).

27.08.2014 року між ПАТ «Державний експортно-імпортний Банк України» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття та обслуговування карткового рахунка з видачею платіжної картки в рамках зарплатного проекту від 13.08.2018 року № НОМЕР_1 (далі – Додаткова угода), за умовами якої сторони домовилися викласти назву договору в наступній редакції: «Договір про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії», а також визначили відповідну редакцію тексту договору, за змістом п. 2.4 якого сторони домовилися про відкриття банком клієнту кредитної лінії, у межах якої банк надає клієнту кредит з лімітом у розмірі не більше 4 000 грн. для проведення операцій із застосуванням картки зі сплатою відсотків, нарахованих за фіксованою процентною ставкою у розмірі 40 % річних (а.с.15-18).

Як встановлено, позивач свої зобов’язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту, що підтверджується розрахунком заборгованості за Договором про відкриття у рамках зарплатного проекту карткового рахунка та кредитної лінії 27.08.2014 року № НОМЕР_1 станом на 08.08.2018 року, додатком 1 до розрахунку заборгованості ОСОБА_1, а також поточними виписками за контрактом № НОМЕР_1 за період з 27.08.2014 року по 08.08.2018 року (а.с.7-9,10,11-13).

20.07.2015 року та 05.06.2015 року на адресу відповідача – ОСОБА_1 позивачем було направлено лист-повідомлення (про наявність несплаченої заборгованості за кредитною лінією та процентами) від 03.06.2015 року за вих. № 040-29-1/2741, а також претензію від 16.07.2015 року за вих. № 040-29-1/3506, якими позичальника повідомлено про наявність спірної заборгованості та пред’явлено вимогу її сплатити (а.с.19-20,21-22).

Однак відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за кредитним договором, не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Як встановлено, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає.

За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором кредитодавець зобов’язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.4 Додаткової угоди – клієнт зобов’язується повернути кредит банку та сплатити йому проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 8.1.1 Додаткової угоди - у разі прострочення сплати заборгованості за кредитом та/або овердрафтом, процентами за кредитом та/або овердрафтом, клієнт сплачує банку за кожний день прострочення, включаючи день сплати, пеню.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ст. 526 ЦК України, відповідач повинен виконувати зобов’язання належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України.

Відповідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова відповідача від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються.

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В частині 2 ст. 1050 ЦК України зазначено, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

У відповідності з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 19.03.2018 у справі № 718/2080/17, від 07.03.2018 у справі № 305/1293/16-ц, постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 363/3858/15-ц.

З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За правилами ч.1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, за встановлених судом обставин, відповідач ОСОБА_1 скористався наданим банком кредитом, проте ухиляється від виконання взятих на себе зобов’язань, що призвело до виникнення станом на 08.08.2018 року простроченої заборгованості перед банком у розмірі склала 13 541,62 грн., з яких 3 950,67 грн. - заборгованість за основним боргом за кредитом; 5 559,85 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 40,06 грн. – пеня за порушення строків сплати процентів за користування кредитом; 1 198,48 грн. – пеня за порушення строків погашення основного боргу за кредитом; 568,58 грн. – 3% річних; 2 223,99 грн. – інфляційне збільшення суми боргу.

Будь-яких спростувань вимог позивача відповідачем суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» належить стягнути борг за кредитним договором у розмірі 13 541,62 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 1 762 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 627, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 11-13, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-279, 352, 354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України», місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса для листування: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 11-б (код ЄРДПОУ 00032112) заборгованість у сумі 13 541 (тринадцять тисяч п’ятсот сорок одну) гривня 62 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний Банк України», місцезнаходження якого зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса для листування: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 11-б (код ЄРДПОУ 00032112) судові витрати в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Суддя Р. М. Лялик