Ухвала суду № 78484888, 12.12.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

12 грудня 2018 року Справа № 915/1523/18

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Давченко Т.М.,

розглянувши матеріали позовної заяви

Першого заступника прокурора області Прокуратури Миколаївської області

54030, м.Миколаїв, вул. Спаська, 28

в інтересах держави

до відповідача: Миколаївської міської ради

54001, м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

Третя особа, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоусівський елеватор», 54030, АДРЕСА_1,

про визнання незаконними та скасування рішень Миколаївської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Першим заступником прокурора області Прокуратури Миколаївської області в інтересах держави пред’явлено позов до Миколаївської міської ради за участю третьої особи без самостійних позовних вимог на стороні відповідача – ТОВ «Білоусівський елеватор», в якій прокурор просить визнати незаконними та скасувати рішення Миколаївської міської ради від 06.04.2017р. № 17/18 про надання ТОВ “Білоусівський елеватор” дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі орієнтованою площею 3136 кв. м., з метою передачі в оренду для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул.Інженерній, 1, у м.Миколаєві; та від 24.07.2018 № 41/38 про затвердження технічної документації та надання ТОВ “Білоусівський елеватор” в оренду на 2 роки земельної ділянки загальною площею 3136 кв. м., з метою передачі в оренду для завершення будівництва адміністративно-виробничого корпусу по вул.Інженерній, 1, у м.Миколаєві.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд вважає, що її слід залишити без руху для усунення виявлених недоліків, а саме.

1) У відповідності із процесуальним законодавством позовна заява повинна містити, зокрема, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч. 5 ст. 162 ГПК України).

Прокурор звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.

При цьому, у випадках відсутності органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор безсумнівно має право на подання позову в інтересах держави.

Якщо ж такий орган існує, то в такому разі прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку, шляхом подання належних та допустимих доказів.

Частиною 2 статті 80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.ч. 3, 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”).

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.05.2018р. у справі №918/323/17 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018р. у справі № 806/1000/17.

За приписами ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово декларував позицію про те, що вже сама присутність прокурора на судовому процесі на боці однієї зі сторін ставить під загрозу принцип рівності та справедливий баланс між сторонами, участь прокурора може створювати відчуття нерівності у сторони (пункти 30-33 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Менчинська проти Росії", пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мартіні проти Франції").

Таким чином, участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, не допускається здійснення прокурором представництва інтересів у суді особи або органу без наявності чіткого та законного обґрунтування необхідності такої участі, оскільки інакше буде порушено принцип рівності сторін при розгляді господарського спору.

Прокурор у позовній заяві взагалі не зазначив про наявність або відсутність органу, уповноваженого на захист своїх інтересів (в т.ч. не навів доказів неможливості самостійного звернення з таким позовом осіб, які мають для цього право), та не обґрунтував наявність підстав для здійснення представництва.

2) Позивачем, в порушення приписів п. 8 ч. 1 ст. 162 ГПК України не зазначено наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

3) У відповідності до ч.1 ст.172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов’язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З доданих до позовної заяви описів вкладення у поштове відправлення (які подані позивачем як докази направлення позову з доданими до нього документами на адресу відповідача та третьої особи) вбачається, що позивач у додатках №№7-9 описів не зазначив номерів направлених відповідачу та третій особі документів.

Так, у вказаних додатках зазначено: копія інформації КП «ММБТІ» від 09.11.2018, Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2018 та Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.11.2018.

Тоді як фактично до позовної заяви додано: копію листа КП «ММБТІ» від 09.11.2018р. №2805, копію Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за №147240120 від 28.11.2018р. та Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна за №147351341 від 29.11.2018р.

У зв’язку з цим суд позбавлений можливості ідентифікувати тотожність доданих до позову документів з документами, направленими на адреси відповідача та третьої особи.

Окрім цього, до позовної заяви додано копію витягу з рішення Миколаївської міської ради №17/18 від 06.04.2017р., тоді як у описах вкладення позивачем зазначено про відправлення відповідачу та третій особі рішення Миколаївської міської ради №17/18 від 06.04.2017р.

Враховуючи викладене, додані до позовної заяви фіскальні чеки та описи вкладення у цінний лист на ім’я Миколаївської міської ради та ТОВ «Білоусівський елеватор» не можуть вважатись належним доказом виконання позивачем вимог ст. 164 та ст. 172 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем при поданні позову не дотримано вимог ст.ст.164, 172 ГПК України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 ГПК України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків

Ураховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 174, 234 ГПК України, –

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву Першого заступника прокурора області Прокуратури Миколаївської області від 06.12.2018р. №05/2-38-18 без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали, – десять днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, проте заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.М. Давченко