
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
10.12.2018Справа № 910/16144/18Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітокорм", м. Київ
до Акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ
про стягнення 8 715 600,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітокорм" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "Сбербанк" (відповідач) грошових коштів у розмірі 8 715 600,00 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами про стягнення з відповідача суми заборгованості у загальному розмірі 8 715 600,00 грн., за які мав сплатити 130 734,00 грн. судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, доказів оплати судового збору за подання даного позову у встановленому порядку та розмірі позивачем не надано.
При цьому, у матеріалах позовної заяви міститься заява позивача про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову.
Дослідивши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Розглядаючи заяву позивача про звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає існування вищевказаних підстав та умов, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Викладені у заяві обставини перебування позивача у скрутному матеріальному становищі, безпідставність списання з його рахунку спірних коштів не узгоджуються з положеннями названої статті та не можуть слугувати підставою для відстрочення сплати судового збору за подання даного позову.
При цьому, суд відзначає, що оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, самі лише обставини, пов'язані з відсутністю коштів для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення такої сплати.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду, зокрема, сплату судового збору за подання відповідного позову у встановленому порядку та розмірі.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, правові підстави для задоволення заяви позивача про звільнення від сплати судового збору за подачу наведеного позову відсутні.
Згідно з п. п. 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна з-поміж іншого містити, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд встановив, що вказана позовна заява не відповідає вимогам п. п. 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітокорм" про звільнення від сплати судового збору відмовити.
2. Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітокорм" без руху.
3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фітокорм" строк на усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фітокорм" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання доказів оплати судового збору на суму 130 734,00 грн. за подання позовної заяви у встановленому порядку (за платіжними реквізитами Господарського суду міста Києва);
- зазначення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначення у позовній заяві доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
- зазначення у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
- копії наданого (-их) на виконання даної ухвали документу (-ів) надіслати на адреси інших учасників справи, докази чого надати суду.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя С.М. Морозов
Судове рішення № 78484070, Господарський суд м. Києва було прийнято 10.12.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/16144/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: