Рішення № 78483958, 29.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа №910/19832/17За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт"

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна нотаріальна контора міста Києва

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

від третьої сторони -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" про зобов'язання вчинити дії, а саме просить суд:

- зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" подати заяву державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах міста Києва, про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) № 1433393 від 03.11.2004, що внесено на підставі договору застави (серія та номер: 3418, виданий 30.12.1999, видавник: Перша київська державна нотаріальна контора) - Договору іпотеки, який 30.12.1999 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстровано в реєстрі за №3418, та укладений між Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70; ідентифікаційний код 03150071), як заставодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т; ідентифікаційний код 19017842), як заставодержателем.

- зняти обтяження та внести запис про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна):

Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 996670180385

Об'єкт нерухомого майна: гуртожиток, об'єкт житлової нерухомості:

Адреса: м. Київ, вулиця Турівська, будинок 12

Номер запису про обтяження: 15844428

Підстави виникнення обтяження: договір застави, серія та номер: 3418, виданий 30.12.1999, видавник: Перша Київська державна нотаріальна контора Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30878780 від 10.08.2016 17:19:33, приватний нотаріус Загвоздіна Альона Миколаївна, Київський міський нотаріальний округ, м Київ

Вид обтяження: заборона на нерухоме майно

Відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/право якої обтяжується "Київський річковий порт" ВАТ, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інші причина відсутності коду

Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1433393, 03.11.2004 09:25:52, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора, Київський міський нотаріальний округ.

Зміст, характеристика обтяження: № реєстра: 3-6, внутр. № 70016D2722F1232F3B38, комментарий: п/н Колєсник (14:05).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства ухиляється вчиняти дії, направлені на зняття заборони відчуження гуртожитку.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою суду від 12.12.2017 розгляд справи відкладено на 25.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017., чинної з 15.12.2017., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 суд дійшов до висновку, що справа №910/19832/17 підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 27.02.2018.

Враховуючи предмет позову у даній справі, з метою забезпечення дотримання прав та законних інтересів всіх учасників судового процесу, суд дійшов до висновку, що справа №910/19832/17 підлягає розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018 у справі №910/19832/17 призначено підготовче судове засідання на 27.02.2018.

Підготовчі засідання неодноразово відкладались.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні 22.05.2018 заявив заяву про заміну сторони правонаступником, а саме просить суд замінити Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Київський річковий порт" .

Подане клопотання позивач обґрунтовує тим, що 26.04.2018 відбувалася державна реєстрація змін до установчих документів ПАТ "Київський річковий порт", а саме: зміна його повного найменування, зміна скороченого найменування, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що надані відповідні докази.

Відповідно до ст. 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява позивача про заміну сторони правонаступником є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Належним Позивачем по справі є Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт".

Також, представник позивача в підготовчому судовому засіданні надав письмове клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України, а саме просить суд витребувати у Київського державного нотаріального архіву та у Першої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору № 2 від 28.12,1998 р., укладеного між Всеукраїнський Акціонерний Банк (АТ ВАБанк) та ТОВ «Роялті Холдінг».

В поданому клопотанні позивач зазначає, що звертався самостійно з запитами про надання належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору № 2 від 28.12,1998 р., укладеного між Всеукраїнський Акціонерний Банк (АТ ВАБанк) та ТОВ «Роялті Холдінг» до Київського державного нотаріального архіву та до Першої київської державної нотаріальної контори, однак у відповіді на запити зазначено, що запитувана позивачем інформація міститься у Київського державного нотаріального архіву та у Першої київської державної нотаріальної контори, однак надати запитувану інформацію можуть лише на вимогу суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК. Якщо таке клопотання заявлене з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суду доведено неможливість подання Позивачем доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від Позивача. Суд визнаd поважними причини неподання позивачем доказів у встановлений законом строк та встановлює додатковий строк для подання вказаних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Суд Ухвалою суду від 22.05.2018 витребував у Київського державного нотаріального архіву та у Першої київської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору № 2 від 28.12,1998 р., укладеного між Всеукраїнським Акціонерним Банком (АТ ВАБанк) та ТОВ «Роялті Холдінг».

21.06.2018 Київський державний нотаріальний архів Листом від 13.06.2018 №1452/01/01-21 повідомив суд, що Перша київська державна нотаріальна контора передала на державне відповідальне зберігання до Київського державного нотаріального архіву документи нотаріального діловодства та архіву за період з 1951 по 1979 роки.

Для вирішення питання по суті порадив направити запит до Першої київської державної нотаріальної контори.

03.07.2018 р. Перша київська державна нотаріальна контора Листом від 21.06.2018 №6159/01-16 повідомила суд, що відповідно до номенклатури справ Першої київської державної нотаріальної контори за 2000 рік термін зберігання процесуальних документів, на півдставі яких були накладені (зняті) арешти (заборони) на майно складав три роки. Також повідомлено, що кредитні договори Перша київська державна нотаріальна контора не посвідчувала. Тому, надати запитувану інформацію неможливо.

Представник позивача в підготовчому судовому 17.07.2018 засіданні надав письмове клопотання про витребування доказів в порядку ст. 81 ГПК України, а саме просить суд витребувати у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору №2 від 28.12.1998 р., укладеного між Всеукраїнський Акціонерний Банк та ТОВ «Роялті Холдінг».

В поданому клопотанні позивач зазначає, що звертався самостійно з запитом про надання належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору № 2 від 28.12,1998 р., укладеного між Всеукраїнський Акціонерний Банк (АТ ВАБанк) та ТОВ "Роялті Холдінг" до нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А, однак відповідь на запит позивачу так и не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 ГПК. Якщо таке клопотання заявлене з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суду доведено неможливість подання Позивачем доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від Позивача. Суд визнає поважними причини неподання позивачем доказів у встановлений законом строк та встановлює додатковий строк для подання вказаних доказів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про витребування доказів є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2018 витребувано у Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. належним чином завірену копію або копію з копії кредитного договору №2 від 28.12.1998 р., укладеного між Всеукраїнським Акціонерниим Банком та ТОВ «Роялті Холдінг».

На момент прийняття рішення витребувані докази від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Колєсника С.А. до суду не надійшли.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (в подальшому змінено на Приватне акціонерне товариство "Київський річковий порт") відповідно до п. 1.1. Статуту ПАТ "Київпорт", затверджено рішеням Загальних зборів акціонерів Публічного акціонерноо товариства "Київський річковий порт", протокол б/н від 16.06.2015, Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" (далі - товариство) є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт", яке було засновано Фондом державного майна України шляхом перетворення підприємства "Київський річковий порт" у відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні», Закон України «Про господарські товариства», Закон України «Про цінні папери і фондову біржу», «Про приватизацію майна державних підприємств», Указу президента України «Про корпоратизацію підприємств» від 15.06.1993 та наказів Фонду державного майна України від 10.11.1992 р. №477 та від 03.12.1992 р. №537. Товариство з моменту його державної реєстрації є правонаступником державного підприємства "Київський річковий порт" з переходом до нього усіх майнових прав та обов'язків.

30.12.1999 між Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт" (далі - позивач, заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - відповідач, заставодержатель) було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник С.А. та зареєстровано в реєстрі за №3418 (далі - Договір іпотеки).

Відповідно до п.1 Договору іпотеки, для забезпечення кредиту, виданого заставодержателем ТОВ «Рояльті Холдінг» за кредитним договором №2 від 28.12.1998 на суму 2 563 000,00 грн. та на строк до 27.03.2000р., заставодавець надає заставодержателю, належне йому на праві власності майно: ВАТ "Київський річковий порт" надає під заставу гуртожиток в цілому, загальною площею - 3 574,6 кв.м., який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12.

Приміщення, що заставляється, належить заставодавцю на підстав свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації11.06.1997р. серія ЖБ №010000532, зареєстрованого в БТІ м. Київа за №2168-П від 18.06.1997.

Загальна балансова вартість приміщення, що заставляється, 5 238 944,00 грн.

Предмет іпотеки оцінюється сторонами в 5 130 000,00 грн.

Відповідно до інформації, зазначеної в Договорі іпотеки, 06.01.2000 р. державний нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Межинською Н.В., на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у зв'язку з посвідченням договору застави була накладена заборона відчуження зазначеного в договорі приміщення, яка належить Відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт", до припинення цього договору, та зареєстрована в реєстрі за №3.6.

Суду доведено, що оскільки відповідачем не було вчинено жодних дій для припинення обтяження предмета іпотеки по Договору іпотеки № б/н від 30.12.1999, позивач звернувся до відповідача з листом №05/0604 від 23.02.2007, листом лист №05-3892 від 30.09.2008 на адресу Першої Київської державної нотаріальної контори, в якому заначено, що у зв'язку з повним виконанням Відкритим акціонерним товариство "Київський річковий порт" зобов'язань по ряду кредитних договорів перед Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк", просив зняти заборону відчуження з усіх об'єктів нерухомого майна - нежилих приміщень, які розташовані в м. Києві за адресами: площа Поштова. 3. вул. Набережно-Лугова, 2. вул. Набережно-Лугова, 4, вул. Електриків, 12, вул. Турівська, 12 та належить на праві власності Відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт". Також в листах зазначено, що майно за вказаними адресами було предметом застави по договорам застави, які були посвідчені 06.11.1998 за реєстровим №3194 та 30.12.1999 за реєстровим номером №3418 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесник С.А., заборона відчуження по яким була накладена Першою Київською державною нотаріальною конторою.

Матеріали справи свідчать, що 11.06.1997 Головним управлінням житлового господарства та майна міста Київської міської державної адміністрації Відкритому акціонерному товариству "Київський річковий порт", код ЄДРПОУ 03150071, видано Свідоцтво про право власності серія ЖБ, №010000532, на гуртожиток в цілому площею 3574.600 кв. м., який розташований в місті Києві за адресою: Турівська, будинок №12. Зазначене Свідоцтво видане на підставі наказу «Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна» від 27 травня 1997 року №207-В (далі - Свідоцтво про право власності від 11.06.1997). Зокрема, на зворотній стороні Свідоцтва про право власності від 11.06.1997 міститься відмітка Бюро технічної інвентаризації м. Києва Київської міської ради народних депутатів від 18.06.1997 року про те, що домоволодіння №12 по вул. Турівська м. Києва зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за Відкритим акціонерним товариством «Київський річковий порт» на підставі Свідоцтва про право власності від 11.06.1997 та записано в реєстровій книзі під №2168-П. Домоволодіння №12 по вул. Турівська в цілому складається з гуртожитку площею 3574,6 м.кв. (далі - Гуртожиток).

10.08.2016 Державним реєстратором, на підставі Свідоцтва про право власності від 11.06.1997, внесено інформацію про право власності позивача на Гуртожиток до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер документа 65551638.

04.10.2017 позивач звернувся листом від 04.10.2017 №01-29-454 до відповідача, в якому попросило зняти заборону відчуження гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12, в зв'язку з припиненням основного зобов'язання та закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідач листом від 19.10.2017 №22-27086 надав відповідь на лист позивача від 04.10.2017 №01-29-454, в якому зазначив, що за наслідками глобальної кібератаки, яка була здійснена на підприємства/установи/організації України 27.06.2017 року, комп'ютери та серверне програмне забезпечення ПАТ «ВіЕйБі Банк» були пошкоджені. На даний час відновлена робота. Відповідно до проведеної перевірки відсутня інформація в автоматизованих базах ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо кредитного договору №2 від 28.12.1998, який укладено між ТОВ «Роялті Холдінг» та ПАТ «ВіЕйБі Банк», і в якості забезпечення по якому іпотека: гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12, що належить на праві власності ВАТ "Київський річковий порт". На підставі викладеного, відповідач запропонував вирішувати дане питання в судовому порядку.

У зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, зазначивши, що наявність заборон відчуження предмету іпотеки по Договору іпотеки № б/н від 30.12.1999 (наявність відповідних записів про іпотеку та про заборону на нерухоме майно) перешкоджає Публічному акціонерному товариству "Київський річковий порт" (позивачу) здійснювати розпорядження власним майном.

Отже, спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав для зняття обтяження та внесення записів про припинення обтяження на нерухоме майно, накладених записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) № 1433393 від 03.11.2004 року, враховуючи, що наявність відповідного запису перешкоджає позивачу здійснювати розпорядження належним йому на праві власності майном.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як встановлено судом, предметом іпотеки за Договором іпотеки № б/н від 30.12.1999 сторони визначили належне позивачу на праві власності нерухоме майно, перелік якого наведено у параграфі 2.1 вказаного договору іпотеки.

Отже, власником нерухомого майна, переданого в іпотеку відповідачу згідно Договору іпотеки № б/н від 30.12.1999, є позивач, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, договорів та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України визначено заставу як вид забезпечення виконання зобов'язань.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ст. 572 Цивільного кодексу України).

Згідно приписів статті 575 Цивільного кодексу України одним із видів застави є іпотека, а саме, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

За змістом частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України, право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У разі припинення застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані (ч. 2 ст. 593 Цивільного кодексу України).

Спеціальним законом, який регулює іпотечні правовідносини, є Законом України "Про іпотеку".

Згідно умов ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку" визначено підстави припинення іпотеки, зокрема, іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (п. 1 ч. 1 наведеної статті).

Судом враховано, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Відповідно до ч. 1,2 ст. 556 Цивільного кодексу України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Наведене свідчить про припинення права іпотеки відповідача по Договору іпотеки № б/н від 30.12.1999.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку", відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Зокрема, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон, тут і далі - в чинній редакції) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

За визначенням ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав

Стаття 4 Закону містить перелік речових прав та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону організаційну систему державної реєстрації прав становлять:

1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи;

2) суб'єкти державної реєстрації прав:

виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації;

акредитовані суб'єкти;

3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори).

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону державним реєстратором є:

1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;

2) нотаріус;

3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про нотаріат", одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); за рішенням суду.

Проте, обтяження, що виникло на підставі договору застави - Договору іпотеки, укладеного між Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт", (за договором іпотеки - Заставодавець) та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк (Банк) (за договором іпотеки - Заставодержатель) від 30.12.1999, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А., та зареєстрованого в реєстрі за №3418, заборона відчуження гуртожитку, в зв'язку з посвідченням Договору іпотеки, була вчинена 06.01.2000 державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Межинською Н.В., зареєстровано в реєстрі за №3.6, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний номер документа 65551638, та інформацією з дублікату Договору іпотеки щодо предмету іпотеки (гуртожиток) не було знято.

Отже, відповідач ухилився від вчинення таких дій.

04.10.2017 позивач знов звернувся з листом від 04.10.2017 №01-29-454 до Відповідача, в якому просив зняти заборону відчуження гуртожитку, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12, в зв'язку з припиненням основного зобов'язання та закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідач листом від 19.10.2017 №22-27086 надав відповідь на лист позивача від 04.10.2017 №01-29-454, в якому зазначив, що за наслідками глобальної кібератаки, яка була здійснена на підприємства/установи/організації України 27.06.2017 року, комп'ютери та серверне програмне забезпечення ПАТ «ВіЕйБі Банк» були пошкоджені. На даний час відновлена робота. Відповідно до проведеної перевірки відсутня інформація в автоматизованих базах ПАТ «ВіЕйБі Банк» щодо кредитного договору №2 від 28.12.1998, який укладено між ТОВ «Роялті Холдінг» та ПАТ «ВіЕйБі Банк», і в якості забезпечення по якому іпотека: гуртожиток за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 12, що належить на праві власності ВАТ "Київський річковий порт" .

Наявність заборон відчуження предмету іпотеки по Договору іпотеки № б/н від 30.12.1999 (наявність відповідних записів про іпотеку та про заборону на нерухоме майно) перешкоджає позивачу здійснювати право розпорядження власним майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Водночас, судом враховано, що станом на час судового розгляду спору у даній справі відбувається ліквідація Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", який є відповідачем у даній справі.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 19.03.2015 № 188 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 20.03.2015 № 63, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Славкіної Марини Анатолівни строком на 2 роки з 20.03.2015 року по 19.03.2016 року включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.02.2016 № 213 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" на два роки до 19.03.2018 року включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження ліквідатора ПАТ"Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатолівни на два роки до 19.03.2018 року включно.

На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон) виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі-Фонд) прийняла рішення від 15 лютого 2018 року № 474 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» строком на два роки з 20 березня 2018 року до 19 березня 2020 року включно.

Зазначена інформація відображена на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua), є загальновідомою та в силу положень ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Таким чином, процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У спорах пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" є спеціальними, а даний Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Наразі позивач не є кредитором відповідача, а даний спір не пов'язаний з виконанням банком, у якому розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредитором, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Також судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня початку процедури ліквідації банку:

1) припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв'язку з ліквідацією банку;

2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав;

4-1) нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;

5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю;

6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону;

7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається;

8) забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Жодна з вищенаведених норм ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", не обмежує ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", що перебуває в процесі ліквідації, вчинити дії, направлені на припинення обтяження предмета іпотеки по Договору іпотеки № б\н від 30.12.1999 року іпотекою та забороною на нерухоме майно.

Судом при прийнятті рішення також враховані відповіді на витребувану судом Ухвалою суду від 22.05.2018 інформацію Київського державного нотаріального архіву від 13.06.2018 за №1452/01/01-21 та Першої київської державної нотаріальної контори від 21.06.2018 за №6159/01-16.

Отже, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази з своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Київський річковий порт" задовольнити повністю.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27 Т; ідентифікаційний код 19017842) подати заяву державному реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах міста Києва, про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) № 1433393 від 03.11.2004, що внесено на підставі договору застави (серія та номер: 3418, виданий 30.12.1999, видавник: Перша київська державна нотаріальна контора) - Договору іпотеки, який 30.12.1999 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колєсник С.А. та зареєстровано в реєстрі за №3418, та укладений між Відкритим акціонерним товариством "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70; ідентифікаційний код 03150071), як заставодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119. м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 27Т; ідентифікаційний код 19017842), як заставодержателем.

Зобов'язати державного реєстратора Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який уповноважений вчиняти державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в межах міста Києва, про зняття обтяження та внесення запису про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зняти обтяження та внести запис про припинення обтяження на нерухоме майно, накладеного записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна):

Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 996670180385

Об'єкт нерухомого майна: гуртожиток, гуртожиток, об'єкт житлової нерухомості: Так Адреса: м. Київ, вулиця Турівська. будинок 12, номер запису про обтяження: 15844428

Підстави виникнення обтяження: договір застави, серія та номер: 3418, виданий 30.12.1999, видавник: Перша київська державна нотаріальна контора Підстави внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 30878780 від 10.08.2016 17:19:33, приватний' нотаріус Загвоздіна Альона Миколаївна. Київський міський нотаріальний округ, м. Київ

Вид обтяження: заборона на нерухоме майно

Відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/право якої обтяжується: "Київський річковий порт" ВАТ, причина відсутності коду ЄДРПОУ: інша причина відсутності коду

Відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 1433393, 03.11.2004 09:25:52, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора, Київський міський нотаріальний округ

Зміст, характеристика обтяження: № реєстра: 3-6, внутр. №70016D2722F1232F3B38, комментарий:п/н Колєстник (14:05).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 07.12.2018

Суддя І.І. Борисенко