Рішення № 78483955, 29.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2018Справа № 910/17995/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Купної В.В., розглянув матеріали господарської справи

За позовом приватного підприємства "Автосервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн"

про розірвання договору та стягнення 2 140 417 грн. 00 коп.

та за зустрічним

позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн"

до приватного підприємства "Автосервіс"

про стягнення 35 227,50 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від ПП "Автосервіс" Нагорна Н.О.,

Семешко Р.О.

від ТОВ "Фрам-Лайн" Захарчук І.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підпиємство "Автосервіс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" про розірвання договору та стягнення 1 895 333,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неякісним виконанням робіт за договором на виконання робіт № 90173 від 07.10.2013, яке не могло бути встановлене при звичайному способі прийняття робіт, що виявлено протягом гарантійного терміну. На підтвердження виявлення недоліків позивач посилається на висновок експертного дослідження № 395/08-2016 від 22.08.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2016 порушено провадження у справі № 910/17995/16 (суддя Плотницька Н.Б.), розгляд справи призначено на 14.11.2016.

10.11.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав: відповідачем повністю виконані зобов'язання відповідно до вимог договору та вимог чинного законодавства, а позивачем прийнято роботи, жодних зауважень та заперечень на момент прийняття робіт щодо недоліків чи неналежної якості позивачем заявлено не було. Позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо проведення спільного обстеження виконаних робіт, проведення дослідження щодо якості виконаних робіт комісіями та складання дефектних актів. Відповідач зазначає, що недоліки, перераховані позивачем, не є прихованими. Посилання позивача на висновок експертного дослідження № 395/08-2016 від 22.08.2016 є безпідставним, оскільки дане дослідження проведено в односторонньому порядку без відповідача, дослідження проведене через півтора року з моменту прийняття робіт, на розгляд експерта не поставлено питання про те, чи є в роботі підрядника недоліки, які не могли бути виявлені при прийнятті робіт тощо. Також відповідач зазначив, що наявність у договорі гарантійного строку та порушення його умов не може бути підставою для стягнення збитків, адже п. 7.2 договору встановлені інші наслідки та механізм. Також відповідач зазначив про недоведеність розміру збитків, причинно-наслідкового зв'язку.

14.11.2016 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 призначено будівельно-технічну оціночну експертизу, проведення судової якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (надалі - КНДІСЕ).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 зупинено провадження у справі № 910/17995/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної оціночної експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі № 910/17995/16, та повернення матеріалів справи до суду.

Супровідним листом від 24.11.2016 матеріали справи направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

01.02.2017 на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.02.2017 поновлено провадження у справі № 910/17995/16 для розгляду клопотання судового експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи, та про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження. Зупинено провадження у справі № 910/17995/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної оціночної експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 у справі № 910/17995/16, та повернення матеріалів справи до суду.

17.03.2017 на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання про забезпечення умов роботи судового експерта по місцезнаходженню об'єкта дослідження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2017 зобов'язано сторін направити на обстеження об'єктів дослідження своїх повноважних представників.

29.05.2017 на адресу господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 20690/16-42/20691/16-43 від 28.04.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2017 поновлено провадження у справі 910/17995/16, розгляд справи призначено на 31.07.2017.

28.07.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява у справі № 910/17995/16 товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" з вимогами до приватного підприємства "Автосервіс" про стягнення 35 227,50 грн. заборгованості за договором на виконання робіт № 90173 від 07.10.2013, з яких 20 000,00 грн. основного боргу, 13 720,10 грн. інфляційних втрат, 1 507,40 3% річних.

Також 28.07.2017 від відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням висновку експерта за результатами проведення судової експертизи, в яких відповідач просить відхилити висновок експерта та не враховувати його при прийнятті рішення.

31.07.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та письмові пояснення.

У заяві про збільшення позовних вимог позивач залишив на розгляді вимогу про розірвання договору та просив стягнути збитки у розмірі 2 140 417,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017 прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.07.2017, у зв'язку з прийняттям зустрічної позовної заяви до розгляду, керуючись статтями 60, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.08.2017 та прийнято до розгляду заяву позивача за первісним позовом про збільшення розміру позовних вимог.

11.08.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у яких відповідач за первісним позовом зазначає, що на обґрунтування збільшення розміру позовних вимог позивач посилається на висновок експертного дослідження № 567/07-17 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження судового експерта Свістунова І.С. та комерційні пропозиції від ПП "Фірма "Нікана" та ТОВ "Будінжсервіс". Однак, дані документи не можуть свідчити про наявність збитків позивача за договором, не можуть бути належними доказами, що підтверджують наявність та розмір збитків.

14.08.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 14.08.2017, не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.08.2017, розгляд справи призначено на 21.09.2017.

21.09.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення по справі будівельно-технічної оціночної експертизи.

У судовому засіданні 21.09.2017 оголошено перерву до 28.09.2017.

26.09.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшли письмові пояснення, в яких відповідач за первісним позовом просить відхилити клопотання про призначення експертизи.

28.09.2017 до відділу діловодства господарського суду міста Києва від відповідача за первісним позовом надійшла заява про застосування строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017

призначено судову будівельно-технічну оціночну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Зупинено провадження у справі № 910/17995/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної оціночної експертизи, що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/17995/16, та повернення матеріалів справи до суду

Супровідним листом від 13.10.2017 за № 01-16379/17 справу № 910/17995/16 було направлено до КНДІСЕ.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2017 зобов'язано приватне підприємство "Автосервіс" оплатити вартість експертного дослідження протягом встановленого експертом строку відповідно до направленого КНДІСЕ рахунку та погоджено строк проведення судової будівельно-технічної оціночної експертизи у справі № 910/17995/16, що може перевищувати три місяці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2018 поновлено провадження у справі № 910/17995/17 для розгляду клопотання судових експертів про забезпечення умов роботи судових експертів по місцезнаходженню об'єктів дослідження. Зупинено провадження у справі № 910/17995/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної оціночної експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/17995/16, та повернення матеріалів справи до суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.04.2018 поновлено провадження у справі № 910/17995/17 для розгляду клопотання судових експертів про забезпечення умов роботи судових експертів по місцезнаходженню об'єктів дослідження. Зупинено провадження у справі № 910/17995/16 до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної оціночної експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи), що призначена ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі № 910/17995/16, та повернення матеріалів справи до суду

27.07.2018 повернуто справу № 910/17995/16 та висновок експерта з КНДІСЕ.

Розпорядженням керівника апарату суду Кривенко О.М. № 05-23/1296 від 27.07.2018 справу № 910/17995/16 передано для здійснення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з закінчення терміну повноважень у судді Плотницької Н.Б.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, проведеного 27.07.2018, справу № 910/17995/16 передано на розгляд судді Удаловій О.Г.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2018 прийнято до розгляду справу № 910/17995/16, поновлено провадження у ній, постановлено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.09.2018.

22.08.2018 від відповідача за первісним позовом надійшов відзив на позовну заяву. У поданому відзиві відповідач за первісним позовом зазначив, що підрядником були здійснені всі необхідні роботи у визначені строки та виконані всі зобов'язання. Підписавши акт приймання робіт, замовник тим самим повністю стверджує, що роботи виконані належним чином. Всі перераховані в позовній заяві недоліки, які були ніби виявлені замовником, є візуальними, тобто позивач мав реальну можливість їх виявити на стадії прийняття робіт та негайно повідомити підрядника. Також відповідач зазначив про відсутність підстав для розірвання договору, для стягнення збитків та зазначив про сплив строків позовної давності.

03.09.2018 від відповідача за первісним позовом надійшли пояснення щодо правової позиції щодо позовних вимог та письмові пояснення щодо висновку експертів за результатами проведеної судової експертизи, в яких відповідач просить відхилити висновок експертизи.

04.09.2018 від позивача за первісним позовом надійшла відповідь на відзив та відзив на зустрічну позовну заяву. Позивач за первісним позовом зазначає, що виявлені недоліки є прихованими, підрядника негайно було повідомлено про виявлені недоліки, гарантійний строк на роботи та матеріали не закінчився, а тому позивачем не було пропущено строку позовної давності.

У відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом заявляє, що зустрічний позов є необґрунтованим, оскільки за умовами договору загальна площа засклення мала становити 807 кв. м., а відповідно до висновку експертів фактична площа метало-пластикових конструкцій складає 750,2806 кв. м., отже, відповідачем не виконано умови договору та не здійснено виготовлення та встановлення конструкцій площею 56,749 кв.м., тому відповідач має право відмовитись від зобов'язання по сплаті невиконаної роботи.

У судовому засіданні 04.09.2018 судом оголошено перерву до 27.09.2018.

24.09.2018 від позивача за первісним позовом надійшли письмові пояснення щодо тверджень ТОВ "Фрам-Лайн" про відхилення експертного висновку.

Також позивачем за первісним позовом подано попередній розрахунок понесених і очікуваних судових витрат та заяву про виклик експертів.

25.09.2018 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відповідь ПП "Автосервіс" та відповідь на відзив за зустрічним позовом.

27.09.2018 від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про приєднання доказів.

У підготовче засідання 27.09.2018 з'явились представники сторін.

У підготовчому засіданні 27.09.2018, суд, розглянувши заяву позивача за первісним позовом про виклик судового експерта, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення заяви про виклик експерта.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2018 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів з ініціативи суду, відкладено підготовче засідання на 09.10.2018, викликано судових експертів Київського науково-дослідного інституту експертиз Ліньова С.Л. та Кухарчук О.В. у підготовче засідання справі № 910/17995/16 на 09.10.2018 для дачі пояснень по експертному висновку від 13.07.2018 № 21217/17-42/21218/17-44.

09.10.2018 відповідачем за зустрічним позовом надано питання експертам за результатами проведення експертизи.

У підготовчому засіданні 09.10.2018 оголошено перерву до 23.10.2018.

18.10.2018 відповідач за первісним позовом надав уточнення щодо строків та недоліків, в яких зазначив, що матеріали справи не містять жодного доказу, який би дав можливість встановити час та момент фіксації (виявлення) прихованих недоліків.

18.10.2018 відповідач за первісним позовом надав письмові пояснення щодо показань експерта, недоліків у роботі підрядника та обраного способу порушеного права.

22.10.2018 від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи заяви свідка.

23.10.2018 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.11.2018.

У судовому засіданні 15.11.2018 оголошено перерву до 29.11.2018.

У судовому засіданні 29.11.2018 представник позивача заявлені позовні вимоги за первісним позовом з урахуванням заяви про збільшення їх розміру підтримав, просив суд первісний позов задовольнити, а також просив суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача проти задоволення первісного прозову заперечував, вважав його необґрунтованим та безпідставним, просив суд у його задоволенні відмовити, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу по суті.

У судовому засіданні 29.11.2018 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

07.10.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (далі - підрядник) та приватним підприємством "Автосервіс" (далі - замовник) укладено договір № 90173 на виконання робіт (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а підрядник приймає на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню конструкцій із профілю ПВХ із матеріалів і за технологією фірми Rehau, Німеччина. Система Rehau Euro70, ламінація ззовні - Antrazitgrau із термокомпенсаторами. Склопакет 4Т-10-4-10-4і (перше скло тоноване в масі темно сіре, внутрішнє скло - низько емісійне) (пп. 1.1.1, 1.1.2 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору під встановленням конструкцій слід розуміти жорстке укріплення продукції в отворі і ізолювання технологічної щілини між отвором і рамою нащільником з оцинкованої сталі товщ. &?ш;=0,7 мм.

Згідно з п. 1.3 договору роботи виконуються з матеріалів підрядника. Підрядник несе відповідальність за якість своїх матеріалів.

Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи згідно з актами здачі-приймання виконаних робіт і оплатити згідно умов даного договору (п. 1.4 договору).

Положеннями п. 2.1 договору встановлено, що вартість робіт за даним договором складає 652 580,55 грн. Загальна площа засклення - 807 кв. м. (п. 2.2 договору).

Загальна вартість робіт включає: вартість всіх матеріалів і робіт, включаючи монтаж нових конструкцій та їх доставку на об'єкт; вартість необхідних вимірів на об'єкті і розробка креслень (п. 2.3 договору).

У пункті 2.5 договору сторони погодили, що оплата робіт підрядника за цим договором передбачає: 300 000,00 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, 300 000,00 грн. - сплачуються поетапно відповідно до фактично поставленої та встановленої продукції, 52 580,55 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1 договору монтажні роботи включають в себе наступне: жорстке закріплення продукції в отворі та ізолювання технологічної щілини між отвором і рамою монтажною піною.

Згідно з п. 5.1 договору підрядник несе відповідальність перед замовником: за якість матеріалів і комплектуючих, які використовуються для виконання робіт за договором; за якість виконання робіт.

Підрядник зобов'язується виконувати роботи за цим договором згідно з технічним завданням, узгодженим із замовником, вимогами ДБН та державними стандартами (п. 5.1 договору).

У п. 6.1, 6.2 договору сторони погодили, що при завершенні робіт підрядник надає замовнику акт здачі-приймання робіт. Змовник протягом 3 календарних днів зобов'язаний підписати акт здачі-приймання робіт або направити підряднику письмову мотивовану відмову в його підписанні.

На продукцію та виконані роботи підрядник надає замовнику гарантію строком на 5 років з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в експлуатацію за умови дотримання замовником правил експлуатації (п. 7.1 договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і припиняє свою дію після виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору між сторонами підписані видаткові накладні № РН-000036 від 24.12.2013 на суму 338 456,54 грн. та № РН-0000002 від 20.01.2015 на суму 240 843,43 грн., а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 24.12.2013 на суму 41 543,46 грн. та № ОУ-0000001 від 20.01.2015 на суму 31 737,12 грн.

Відповідно до вказаних актів сторони погодили, що виконавцем були проведені роботи з виготовлення та встановлення металопластикових виробів загальною площею 807 кв. м.

Позивач за первісним позовом зазначає, що після прийняття вказаних робіт були виявлені недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі прийняття виконаних робіт, зокрема: у встановлених металопластикових конструкціях із профілю ПВХ відсутні вентиляційні отвори, які при нагріванні повітря в профілі призвели в подальшому (після прийняття робіт) до його деформації; у металопластикових конструкціях застосований тонкий підставочний профіль, на глухих (не прозорих) ділянках застосований склопакет з плівкою, при цьому ні внутрішнє, ні зовнішнє скло не загартовані, що також після прийняття ПП «Автосервіс» робіт призвело до їх руйнування з причини термошока скла, при монтажі зовнішніх маскуючих планок підсилювачів не застосований оригінальний профіль Рехау, внаслідок чого здійснений неправильний монтаж і в подальшому виникла його деформація. Крім того, містяться прогини профілю імпостів, які вказують на неправильність застосування армуючого стального профілю під час монтажу. Конструкції змонтовані з відхиленням від вертикалі та горизонталі вище допустимих норм згідно ДСТУ - Н Б В 2.6 - 146:2010- 3 мм на конструкції при існуючих 24 мм та інші недоліки.

За твердженням позивача за первісним позовом, які не спростовані відповідачем, позивач звертався до відповідача з проханням усунути виявлені недоліки.

Листом від 03.08.2016 вих. № 0308/16 (том 1, а.с. 94) ТОВ "Фрам-Лайн", враховуючи неодноразові звернення ПП "Автосервіс" в усному порядку щодо виконання зобов'язань за договором № 90173 від 07.10.2013, повідомив позивача, що ТОВ "Фрам-Лайн" були повністю та належним чином виконані роботи за договором підряду, про будь-які недоліки замовником не заявлялось. Також у вказаному листі відповідач зазначив, що будь-які докази, які б спростовували якісне виконання робіт відповідачем, відсутні, а недоліки, на які посилається позивач, є результатом неправильної експлуатації замовником результату робіт підряднику.

18.07.2016 позивач звернувся до експерта Свістунова І.С. з проханням проведення експертного будівельно-технічного дослідження для вирішення питання: які дефекти та недоліки містять конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К та чи відповідають конструкції вимогам державних норм в галузі будівництва.

Згідно з висновком експертного дослідження №395/08-2016 від 22.08.2016 судового експерта Свістунова Ігоря Сергійовича за результатами проведення будівельно-технічного дослідження, конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2 К, мають дефекти та недоліки і в цілому не відповідають вимогам ДСТУ.

Отримавши висновок експертного дослідження, 23.08.2016 позивач звернувся до відповідача з повідомленням вих. № 65 про виявлення недоліків, у якому просив безоплатно усунути недоліки протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення.

Листом від 29.08.2016 вих. № 2908/9 (том 1, а.с. 47) відповідач повідомив позивача, що всі перераховані у повідомленні від 23.08.2016 недоліки продукції та виконаних підрядником робіт не мають ознак неякісної продукції (неякісних робіт) та просив позивача прийняти до відома, що відсутні підстави для безоплатного усунення недоліків, про які зазначено у повідомленні про виявлення недоліків від 23.08.2016.

13.09.2018 позивач звернуся до відповідача з вимогою вих. № 71, в якій вимагав розірвати договір виконання робіт № 90173 від 07.10.2013 та відшкодувати ПП "Автосервіс" збитки в розмірі 1 895 333,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги за первісним позовом, позивач зазначає, що в результаті неякісного виготовлення ТОВ "Фрам-Лайн" металопластикових конструкцій та встановлення їх в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, в порушення державних будівельних норм, вказані конструкції зазнали деформації та руйнування, внаслідок чого ПП "Автосервіс" позбавлено можливості їх використовувати за призначенням, у зв'язку з чим вимушене демонтувати їх та встановити конструкції належної якості.

З огляду на наведене, позивач за первісним позовом просить суд (з рахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) розірвати договір на виконання робіт № 90173 від 07.10.2013 та стягнути з ТОВ "Фрам-Лайн" збитки в розмірі 2 140 417,00 грн.

Заявляючи зустрічний позов, товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" зазначає, що приватне підприємство "Автосервіс", в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 90173 від 07.10.2013, оплату прийнятих робіт та матеріалів в повному обсязі не здійснило, внаслідок чого заборгованість замовника перед підрядником за договором становить 20 000,00 грн.

З урахуванням наведеного, у зв'язку з наявністю заборгованості за договором у розмірі 20 000,00 грн. та простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 20 000,00 грн. основного боргу, 13 720,10 грн. інфляційних втрат та 1 507,40 грн. 3% річних.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Первісний позов:

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 852 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 857 ЦК України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру; виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові; результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами ст. 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам ст.857 Цивільного кодексу України протягом усього гарантійного строку.

Пунктом 7.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що на продукцію та виконані роботи підрядник надає замовнику гарантію строком на 5 років з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в експлуатацію за умови дотримання замовником правил експлуатації.

В обґрунтування доводів щодо наявності недоліків, які не могли бути виявлені під час прийняття робіт, виконаних товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн", позивач посилається на висновок експертного дослідження № 395/08-2016 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження від 22.08.2016.

Відповідач, заперечуючи проти наявності неякісного виконання робіт зазначає, що позивач не звертався до відповідача з вимогами щодо проведення спільного обстеження виконаних робіт, проведення дослідження щодо якості виконаних робіт комісіями та складання дефектних актів. Відповідач зазначає, що недоліки, перераховані позивачем, не є прихованими. Посилання позивача на висновок експертного дослідження № 395/08-2016 від 22.08.2016 є безпідставним, оскільки дане дослідження проведено в односторонньому порядку без відповідача, дослідження проведене через півтора року з моменту прийняття робіт, на розгляд експерта не поставлено питання про те, чи є в роботі підрядника недоліки, які не могли бути виявлені при прийнятті робіт.

Судом встановлено, що умовами укладеного між сторонами договору № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, не встановлено порядку та дій сторін при виявленні дефектів чи недоліків протягом гарантійного терміну.

Згідно положень ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про виявлені недоліки, вказане також підтверджується листами-відповідями відповідача.

Суд звертає увагу відповідача за первісним позовом, що умовами договору не передбачено обов'язку позивача за первісним позовом спонукати відповідача до спільного обстеження виконаних робіт та складання дефектних актів.

У той же час, після отримання неодноразових повідомлень позивача про виявлені недоліки, відповідач не вчинив жодних дій, направлених на перевірку наявності недоліків або на обстеження об'єкту виконання робіт, а лише повідомляв позивача про те, що роботи виконані належним чином, а можливі недоліки є наслідком порушення правил експлуатації.

З матеріалів справи вбачається, що враховуючи виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин позивач в досудовому порядку замовив експертизу.

Крім того, під час розгляду справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.11.2016 з метою усунення суперечностей між сторонами стосовно наявності або відсутності недоліків та причин ї виникнення, призначено у справі № 910/17995/16 судову будівельно-технічну оціночну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

1) Які недоліки містять металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях 2К?

2) Чи виконано встановлення метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях 2К відповідно до нормативних документів в галузі будівництва?

3) Яку фактичну площу засклення складають металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К?

4) Чи відповідає фактична площа засклення металопластикової конструкції з профілю ПВХ, встановленої в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, загальній площі засклення, передбаченій пунктом 2.3. договору № 90173 від 07.10.2013 та видатковим накладним № РН-0000369 від 24.12.2013 та № РН-0000002 від 20.01.2015?

5) Чи мають металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, відступи від умов договору № 90173 від 07.10.2013 або інші приховані недоліки, які не могли бути встановлені замовником при звичайному способі їх прийняття?

6) Чи є виявлені недоліки металопластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, наслідком їх неправильної експлуатації?

7) Яка вартість робіт та матеріалів, необхідних для усунення недоліків, які містять металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013?

Висновком експертів за результатами проведення судової будівельної технічної експертизи № 20690/16-42/20691/16-43 від 28.04.2017 (том 1, а.с. 194) визначено наступне:

- "1.2.5.6. Металопластикові конструкції з профілю ПВХ, які встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, не відповідають вимогам: пункту 5.2. пункту 5.2.2, пункту 5.2.3, пункту 5.2.4, пункту 5.2.7, пункту 5.3.1.2.1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011 "Блоки віконні та дверні полівінілхлоридні. Загальні технічні умови"; пункту 6.6.3, пункту 6.6.4, пункту 6.6.6, пункту 6.6.9, пункту 6.8.1, пункту 6.7.12, пункту 6.7.21 та пункту 8.1.2 ДСТУ-Н Б В.2.6-146:2010 "Конструкції будинків і споруд. Настанова щодо проектував улаштування вікон та дверей"; пункту 5.1.2, пункту 5.3.8, пункту 5.3.13, пункту 9.7, пункту Б.7, пункту Б13, пункту Б15, Додатку Б ДСТУ Б В.2.6-79:2009 "Конструкції будинків і споруд. Шви з'єднувальні місць примикань віконних блоків до конструкцій стін. Загальні технічні умови".

Наявність недоліків та дефектів, що не відповідають вимогам нормативних документів, не відповідає умовам пункту 5.2 договору № 90173 від 07.10.2013 яким передбачено, що підрядник зобов'язується виконувати роботи за цим договором згідно з технічним завданням, узгодженим із замовником, вимогами ДБН та державними стандартами.

За результатами проведеного обстеження та відповідних замірів було встановлено, що товщина стінок армуючого профілю становить 1,2 мм, що не відповідає вимогам 5.3.1.2.1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011. Даний недолік є прихованим, оскільки встановити товщину профілю можливо лише при виготовлені конструкції, або при її розбиранні. Прийняття виконаних робіт не передбачає розбирання конструкцій, тому даний недолік не міг бути встановлений при звичайному способі прийняття метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К.

Враховуючи характер виявлених недоліків та невідповідностей вимогам нормативних документів, можливо зробити висновок, що дані недоліки не є наслідком неправильної експлуатації метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ. "…

- "7. Визначення вартості робіт та матеріалів, необхідних для усунення недоліків, які містять металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013 обумовлене розробкою відповідної проектної документації, а також прийняття конструктивних рішень та завдань, що не входить до компетенції експертів Київського НДІСЕ, що унеможливлює визначення вартості таких робіт.

Наявність недоліків та невідповідностей вимогам нормативних документів, виявлених в метало пластикових конструкціях з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013 унеможливлює подальшу нормальну експлуатацію даних виробів, зокрема викривлення та деформації профілів віконних конструкцій. ".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.09.2017 призначено судову будівельно-технічну оціночну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлені наступні питання:

1. Які недоліки містять металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К?

2. Чи виконано встановлення метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, відповідно до нормативних документів в галузі будівництва?

3. Яку фактичну площу засклення складають металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К?

4. Чи відповідає фактична площа засклення метало пластикової конструкції з профілю ПВХ, встановленої в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, загальній площі засклення, передбаченій пунктом 2.3. договору № 90173 від 07.10.2013 та видатковим накладним № РН-0000369 від 24.12.2013 та № РН-0000002 від 20.01.2015?

5. Чи мають металопластикові конструкції з профілю ПВХ, встановлені в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, відступи від умов договору № 90173 від 07.10.2013 або інші приховані недоліки, які не могли бути встановлені замовником при звичайному способі їх прийняття?

6. Чи є виявлені недоліки метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, наслідком їх неправильної експлуатації?

7. Яка вартість робіт з демонтажу метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013?

8. Яка вартість робіт та матеріалів, необхідних для виготовлення метало пластикових конструкцій з профілю ПВХ, які є аналогічними (подібними) за своїми технічними характеристиками та функціональними властивостями конструкціям, встановлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013?

9. Яка вартість робіт з встановлення металопластикових конструкцій з профілю ПВХ, в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013?

Висновком експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 13.07.2018 № 21217/17-42/21218/17-44 також встановлено, що товщина стінок армуючих профілів в віконних конструкціях в основному становить 1,2 - 1,3 мм, що не відповідає вимогам п. 5.3.1.2.1 ДСТУ Б В.2.6-15:2011"Блоки віконні та дверні полівініл-хлоридні". Даний недолік є прихованим, оскільки встановити товщину профілю можливо лише при виготовлені конструкції, або її розбиранні. Також даний недолік відноситься до тих, що є наслідком неправильних проектних розрахунків, оскільки виготовлення та встановлення віконних конструкцій, для їх правильної та довговічної експлуатації, залежить від відповідних прийнятих проектних розрахунків та рішень

Прийняття виконаних робіт не передбачає розбирання конструкцій, а тому даний недолік не міг бути встановлений при звичайному способі прийняття метало-пластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К.

Враховуючи характер, кількість, сукупність місць виявлених недоліків та дефектів, встановлено, що дані недоліки фактично відносяться до таких, які є наслідком не дотримання вимог нормативних документів при монтажі та виготовленні метало-пластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, а тому не характерні тим, що виникли внаслідок експлуатації даних конструкцій.

За приписами ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Частиною 1 ст. 98 ГПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України); правові наслідки, зокрема, такі як відшкодування збитків настають у випадку порушення зобов'язання (ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин, оскільки наявність/відсутність недоліків, причини їх виникнення, факт неякісного виконання робіт можливо встановити лише за результатами проведення експертизи, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт неякісного виконання відповідачем робіт за договором № 90173 від 07.10.2013, яке відбулось внаслідок протиправної поведінки відповідача та з його вини, оскільки відповідач зобов'язаний був дотримуватись вимог ДБН та державних стандартів, однак допустив порушення вказаних приписів, яке полягає, крім іншого, у недотриманні вимог нормативних документів при монтажі та виготовленні метало-пластикових конструкцій з профілю ПВХ.

Жодного доказу на спростування обставин, викладених у висновках судових експертиз, відповідачем не надано.

При цьому, суд вважає висновки експертиз належним, допустимим та достатнім доказом неякісного виконання відповідачем робіт. Заперечення відповідача щодо висновків судових експертиз відхиляються судом, оскільки відповідачем не доведено порушення вимог законодавства під час проведення експертиз, не надано альтернативного висновку, клопотань про призначення повторної судової експертизи не заявлялось.

Посилання відповідача на те, що на момент прийняття робіт (продукції) жодних зауважень чи заперечень щодо недоліків чи її неналежної якості не було заявлено позивачем, відхиляються судом, оскільки, як вбачається з висновків судових експертиз, недолік, який полягає у порушені вимог щодо товщину профілю метало-пластикових конструкцій, є прихованим, а тому не міг бути виявлений позивачем під час прийняття робіт.

Доводи відповідача про відсутність дефектних актів та негайного повідомлення про виявлені недоліки також відхиляються судом, оскільки умовами укладеного договору сторони не передбачили порядок виявлення та фіксації недоліків, виявлених протягом гарантійного строку, а в матеріалах справи містяться докази повідомлення відповідача про виявлені недоліки. Більше того, оскільки умовами договору не передбачено порядку виявлення та фіксації недоліків протягом гарантійного строку, відповідач не був позбавлений права та можливості направити свого представника для обстеження об'єкту після отримання повідомлення від позивача.

Також суд відхиляє посилання відповідача на те, що недоліки виникли внаслідок неправильної експлуатації результатів робіт, оскільки висновками експертів не встановлено неправильної експлуатації конструкцій та зазначено, що відсутні сліди механічних впливів. Отже, твердження відповідача про неправильну експлуатацію конструкцій є лише припущенням, не підтвердженим жодним доказом.

За змістом положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Так, в розумінні чинного господарського законодавства збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов'язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема, у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків, необхідна наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина боржника.

Крім того, у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 (з відповідними змінами) вказано, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювана шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Відтак, якщо до складу реальних збитків включені витрати, які заінтересована особа повинна буде здійснити для відновлення порушеного права, такій особі належить довести їх необхідність, а також згаданий розмір обґрунтованим розрахунком та доказами на його підтвердження (постанова Верховного Суду України від 25.08.2009 у справі № 9/16/6/13/14/1593).

Як вбачається з матералів справи, позивач, з урахуванням заяви про збільшення розмір позовних вимог, просив стягнути збитки у розмірі 2 140 417,00 грн. з посиланням на висновок експерта Свістунова І.С. від 28.07.2017 № 567/07-2017.

21.09.20187 позивач звернувся з клопотанням про призначення будівельно-технічної оціночної експертизи. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що висновком експертів за результатами проведення судової будівельної технічної експертизи № 20690/16-42/20691/16-43 від 28.04.2017 встановлено, що металопластикові конструкції неможливо використовувати за призначенням, а тому для відновлення порушеного права ПП "Автосервіс" необхідно демонтувати встановлені згідно договору № 90173 від 07.10.2013 металопластикові конструкції, які містять істотні недоліки та встановити нові. З урахуванням викладеного, позивач просив призначити експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо вартості з демонтажу та встановлення металопластикових конструкцій.

Як вбачається з висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 13.07.2018 № 21217/17-42/21218/17-44 вартість демонтажу металопластикових конструкцій з профілю ПВХ, встановлених товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К згідно договору № 90173 від 07.10.2013 становить 41 588,40 (сорок одна тисяча п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 40 коп. Вартість монтажних робіт, а також матеріалів, необхідних для заміни металопластикових конструкцій з профілю ПВХ, які є аналогічними (подібними) за своїми технічними характеристиками та функціональними властивостями конструкціям, встановлених товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" в будівлі за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К, згідно договору № 90173 від 07.10.2013, становить: 2 037 928 (два мільйони тридцять сім тисяч дев'ятсот двадцять вісім ) гривень 80 копійок.

Таким чином, розмір реальних збитків, які позивач повинен здійснити для відновлення порушеного права становить 2 079 517,20 грн., що підтверджено результатами судової експертизи.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку відповідачем порушені зобов'язання, визначені пунктом 5.2, 7.1 договору та нормами статей 857, 859 Цивільного кодексу України, що також свідчить про наявність в його діях вини в неналежному виконанні умов договору щодо якості виконаних робіт протягом гарантійного строку.

Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками полягає у тому, що у зв'язку з невиконання відповідачем зобов'язань щодо забезпечення належної якості робіт, позивач не може використовувати металопластикові конструкції, а тому змушений понести витрати на демонтаж та заміну металопластикових конструкцій.

Розмір реальних збитків, які позивач повинен здійснити для відновлення порушеного права, підтверджується висновком судової експертизи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене та враховуючи встановлення самого факту порушення відповідачем зобов'язання, наявність причинного зв'язку, збитки, що у зв'язку з цим змушений понести позивач, а також розмір цих збитків, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів визнаються судом обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 079 517,20 грн., що встановлений за результатами проведення судової експертизи.

Щодо доводів відповідача про те, що наявність в договорі гарантійного строку та його порушення не може бути підставою для стягнення збитків, адже п. 7.2 договору встановлює інші правові наслідки та механізм, то суд зазначає наступне.

Так, п. 7.2 договору встановлено, що у разі виявлення неякісної продукції та/або неякісних робіт з встановлення продукції, підрядник зобов'язується замінити таку продукцію та/або привести роботи до належного стану згідно з умовами даного договору.

Пункт 5.3. договору передбачає, що підрядник зобов'язується протягом гарантійного терміну усувати за свій рахунок недоліки протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про їх виявлення.

Судом встановлено, що відповідачем отримано повідомлення про виявлення недоліків та листом від 29.08.2018 відмовлено в безоплатному усуненні недоліків.

У випадку заявлення позивачем позову про зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки, вказаний спосіб не був би ефективним способом захисту, оскільки відповідач відмовився від безоплатного усунення недоліків.

Суд звертає увагу відповідача на те, що правильно обраний спосіб захисту порушеного права повинен, з однієї сторони, відповідати за своєю правовою природою суті спірних правовідносин, а з іншої - передбачати конкретний механізм захисту порушеного права, тобто мати відображення в сформульованих відповідним чином позовних вимогах, які дадуть змогу безумовно виконати таке рішення у разі задоволення судом вимог.

Зобов'язання відповідача безоплатно усунути недоліки, враховуючи відмову останнього від вчинення вказаних дій, не гарантує захисту прав позивача, оскільки такий спосіб захисту не передбачає примусового виконання рішення.

Суд зазначає, що у даному випадку позивачем вірно обраний спосіб захисту шляхом стягнення збитків, оскільки положеннями ст. 858 ЦК України чітко встановлено, що якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, оскільки відповідачем не були усунені недоліки у встановлений замовником у листі від 23.08.2016 строк, останній набув права вимагати стягнення збитків.

Крім того, під час розгляду справи відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності.

Заява про застосування строків позовної давності мотивована тим, що даний спір стосується виявлення та встановлення недоліків у виконаній відповідачем роботі, а вимога про відшкодування збитків - це застосування відповідальності до підрядника за неналежної якість робіт.

Відповідно до ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Відповідач зазначає, що акти здачі-приймання робіт підписані 24.12.2013 та 20.01.2015, а позивач звернувся до суду в вересні 2016 року, тобто поза межами строку, встановленого ст. 863 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Дійсно, статтею 863 Цивільного кодексу України передбачено, що до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

У той же час, положеннями ст. 864 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.

Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому.

Як встановлено судом вище, пунктом 7.1 укладеного між сторонами договору встановлено, що на продукцію та виконані роботи підрядник надає замовнику гарантію строком на 5 років з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в експлуатацію за умови дотримання замовником правил експлуатації.

Акти здачі-приймання робіт підписані між сторонами 24.12.2013 та 20.01.2015, отже, підрядник надав гарантію до 24.12.2018 та до 20.01.2015 відповідно.

Заява з приводу виявлених недоліків зроблена 23.08.2016, тобто в межах гарантійного строку.

Отже, перебіг позовної давності розпочався 24.08.2016 та закінчувався 23.08.2017.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 30.09.2016, тобто в межах позовної давності.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом про розірвання договору № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, то суд зазначає наступне.

Пунктом 9.1. спірного договору встановлено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і припиняє свою дію після виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Оскільки договором встановлені гарантійні зобов'язання на роботи та продукцію, то станом на момент вирішення спору договір є таким, що діє.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 2 ст. 852 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Враховуючи, що замовником протягом гарантійного терміну виявлені істотні недоліки у виготовлених та встановлених відповідачем конструкціях, які не могли бути виявлені під час прийняття робіт, відповідач істотно порушив умови договору підряду, оскільки таке порушення призвело до позбавлення позивача можливості експлуатувати дані вироби конструкцій з ПВХ за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2К.

За таких обставин, враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, порушення відповідачем істотних умов договору та позбавлення позивача таким порушенням того, на що він розраховував при його укладенні, суд визнає обґрунтованими вимоги позивача в частині розірвання договору.

Зустрічний позов:

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Відповідно до видаткових накладних № РН-000036 від 24.12.2013 на суму 338 456,54 грн. та № РН-0000002 від 20.01.2015 на суму 240 843,43 грн., а також актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 24.12.2013 на суму 41 543,46 грн. та № ОУ-0000001 від 20.01.2015 на суму 31 737,12 грн. позивачем за зустрічним позовом передано, а відповідачем за зустрічним позовом прийнято виконані роботи та металопластикові вироби на загальну суму 652 580,55 грн.

ПП "Автосервіс" підписало вказані акти та прийняло виконані позивачем роботи та металопластикові вироби без заперечень та зауважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У пункті 2.5 договору сторони погодили, що оплата робіт підрядника за цим договором передбачає: 300 000,00 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору, 300 000,00 грн. - сплачуються поетапно відповідно до фактично поставленої та встановленої продукції, 52 580,55 грн. - протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, відповідачем за зустрічним позовом лише частково сплачено підряднику за виконані монтажні роботи 632 580,55 грн. Отже, заборгованість ПП "Автосервіс" становить 20 000,00 грн.

Оскільки, відповідач за зустрічним позовом у визначені договором строки не здійснив повної оплати за виконані роботи, заборгованість відповідача за договором у сумі 20 000,00 грн. підтверджена матеріалами справи, то суд вважає обґрунтованими вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення 20 000,00 грн.

При цьому, щодо доводів ПП "Автосервіс", викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти зустрічного позову, відповідач за зустрічним позовом зазначає, що оскільки за умовами договору загальна площа засклення мала становити 807 кв. м., однак, відповідно до висновку експертів, фактична площа металопластикових конструкцій складає 750,2806 кв. м., отже, відповідачем не виконано умови договору та не здійснено виготовлення та встановлення конструкцій площею 56,749 кв.м., у зв'язку з чим відповідач має право відмовитись від зобов'язання по сплаті невиконаної роботи.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Судом встановлено, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000022 від 24.12.2013 та № ОУ-0000001 від 20.01.2015, підписані замовником без жодних зауважень та заперечень, в актах зазначена загальна площа засклення - 807 кв. м.

Оскільки відповідач прийняв роботи без зауважень та заперечень, то зобов'язаний був сплатити виконавцю грошові кошти, відповідно до п. 2.5. договору.

При цьому, суд звертає увагу замовника, що встановлення фактичної площі засклення не є прихованим недоліком, а фактична площа засклення могла бути встановлено під час прийняття робіт.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зустрічні вимоги про стягнення з ПП "Автосервіс" 20 000,00 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення 13 720,10 грн. інфляційних втрат та 1 507,40 грн. 3% річних за період з 23.01.2015 по 27.07.2017.

Частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встанови, що вони є невірними, оскільки відповідач за зустрічним позовом є таким, що прострочив з 24.01.2015.

За перерахунком суду розмір 3% річних становить 1 505,75 грн., а тому вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж позивачем за зустрічним позовом заявлено до стягнення. Однак, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13 720,10 грн. інфляційних втрат.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені у первісному позові підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ "Фрам-Лайн" збитків в розмірі 2 079 517,20 грн. та в частині розірвання спірного договору. В частині стягнення збитків в розмірі 60 899,80 грн. суд відмовляє.

Позовні вимоги, заявлені у зустрічному позові підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 20 000,00 грн. основного боргу, 1 505,75 грн. 3% річних та 13 720,10 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 11 ст. 238 ГПК України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов приватного підприємства "Автосервіс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" задовольнити частково в розмірі 2 079 517,20 грн. збитків, 32 570,76 грн. витрат зі сплати судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи.

Розірвати договір № 90173 на виконання робіт від 07.10.2013, укладений між приватним підприємством "Автосервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2-К, ідентифікаційний код 25566725) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 35918945).

У задоволенні іншої частини первісного позову відмовити.

2. Зустрічий позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" до приватного підприємства "Автосервіс" задовольнити частково в розмірі 20 000,00 грн. основного боргу, 1 505,75 грн. 3% річних, 13 720,10 грн. інфляційних втрат та 1 599,93 грн. витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовити.

3. Здійснити зарахування первісних та зустрічних позовних вимог.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам-Лайн" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 35918945) на користь приватного підприємства "Автосервіс" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 2-К, ідентифікаційний код 25566725) 2 044 291,35 грн. (два мільйони сорок чотири тисячі двісті дев'яносто одну грн. 35 коп.) збитків, 30 970,83 грн. (тридцять тисяч дев'ятсот сімдесят грн. 83 коп.) судового збору, 23 011,34 грн. витрат на проведення експертизи.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.12.2018.

Суддя О.Г. Удалова