Рішення № 78483869, 27.11.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.11.2018Справа № 910/5197/18

За позовом Закритого акціонерного товариства "Кіновідеооб'єднання "Крупний план";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна";

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та стягнення штрафу 290 400,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Секретар судового засідання Дюбко С.П.

Представники:

Від позивача: Фокін С.О, представник, довіреність № б/н від 14.03.2018 р.;

Від відповідача:Чемес В.М., адвокат, ордер серії ЛВ № 014890 від 17.05.2018 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Закрите акціонерне товариство "Кіновідеооб'єднання "Крупний план" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" , в якому просить стягнути з відповідача 290 400,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2018 року відкрито провадження у справі № 910/5197/17 та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, розгляд справи призначено на 05.06.2018 року.

У підготовчих засіданнях 05.06.2018, 19.06.2018, 26.06.2018, 17.07.2018 та 26.07.2018 оголошувалась перерва.

Через відділ діловодства суду 04.06.2018 р. від представника відповідача надійшло клопотання про забезпечення судових витрат, у якому останній просив суд постановити ухвалу якою зобов'язати Закрите акціонерне товариство «Кіновідеооб' єднання «Крупний план», як захід забезпечення судових витрат, внести на депозитний рахунок Господарського суду м. Києва грошову суму в розмірі 365 061,00 грн. для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат, які має понести Товариство з обмеженою відповідальністю «Телерадіокомпанія «Україна» (Україна) на професійну правничу допомогу та інших витрат у зв'язку з розглядом справи № 910/5197/18.

Відповідно до ч. 4 ст. 125 ГПК України, як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов'язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв'язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Судом було відхилено клопотання представника відповідача про забезпечення судових витрат, оскільки останнім не було подано жодних доказів на підтвердження того, що позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Через відділ діловодства суду 19.06.2018 р. від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, в якому заявник посилався на відсутність повноважень представника позивача на підписання позовної заяви.

Судом відхилено вказане вище клопотання, оскільки представником позивача було надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх повноважень, зокрема, щодо підписання позовної заяви.

Через відділ діловодства суду 13.09.2018 р. від представника відповідача надійшла заява про зупинення провадження у справі 910/5197/18 до вирішення судом справи № 910/5200/18.

Господарський суд розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не знаходить підстав для його задоволення оскільки встановлені у справі 910/5200/18 обставини не впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, які господарський суд може встановити самостійно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/5197/18 до судового розгляду по суті на 09.10.2018.

У судових засіданнях 09.10.2018, 25.10.2018 та 13.11.2018 оголошувалась перерва в слуханні справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 27.11.2018 р. позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у своїх письмових запереченнях на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

16 липня 2008 року між Федеральним державним унітарним підприємством «Фільмофонд «Ленфільм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПітер» було укладено договір №3, відповідно до умов якого, ФДУП «Фільмофонд «Ленфільм» передав ТОВ «ЮПітер» виключну ліцензію на право переробки з метою створення Нової версії фільму «Попелюшка», а саме колоризованої версії фільму на весь строк дії авторського права.

Додатковою угодою від 02.09.2008 року до зазначеного договору, Сторони цього Договору погодили право субліцензування всім обсягом прав за Договором №3 від 16.07.2008р. ЗАТ «КІНОВІДЕООБ'ЄДНАННЯ «КРУПНИЙ ПЛАН» (надалі - Позивач).

За угодою, укладеною від 01.01.2014 року до Договору №061 від 30.09.2008 p., ТОВ «ЮПітер» передало Позивачу виключні майнові права зокрема на аудіовізуальний твір - колоризована версію фільму «Попелюшка».

Згідно з ч. 1 ст. 432 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 2 ст. 418 Цивільного кодексу України право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 421 Цивільного кодексу України суб'єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" суб'єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

інтелектуальної власності є: 1) право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про авторське право і суміжні права" автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Згідно зі ст. 426 Цивільного кодексу України способи використання об'єкта права інтелектуальної власності визначаються цим Кодексом та іншим законом. Використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно з ч. 1 т. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як встановлено судом, з 01.01.2014 року позивач є власником виключних майнових прав на похідний твір - колоризовану версію фільму «Попелюшка» (надалі - твір).

Таким чином, використання вказаних вище твору повинно здійснюватися виключно з дозволу особи, у якої наявні майнові права щодо такого об'єкта авторського права.

Відповідно до ст. 441 Цивільного кодексу України використанням твору є його: 1) опублікування (випуск у світ); 2) відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі; 3) переклад; 4) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни; 5) включення складовою частиною до збірників, баз даних, антологій, енциклопедій тощо; 6) публічне виконання; 7) продаж, передання в найм (оренду) тощо; 8) імпорт його примірників, примірників його перекладів, переробок тощо. Використанням твору є також інші дії, встановлені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" публічне сповіщення (доведення до загального відома) - передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Як встановлено судом, 06.08.2016 року о 09.15 було здійснено публічне сповіщення в ефірі телеканалу «УКРАЇНА» колоризованої версії аудіовізуального твору «Попелюшка».

Публічне сповіщення спірного аудіовізуального твору підтверджується, зокрема,:

- Листом ТОВ «Індустріальний телевізійний комітет» від 23.01.2018 року № 2301-01;

- Листом ТОВ «Мега-Прес Груп» від 18.12.2017 р. №1/116, в якому зазначено, що у ТВ-програмі була інформація про фільм «Попелюшка», інформацію надавав Відповідач;

- Листом ПрАТ «Сьогодні Мультимедіа» від 04.12.2017 р. №12-04/17-11, в якому зазначено, що в програмі телепередач на 06.08.2016 р. передбачався показ кольорової версії фільму «Попелюшка»;

- Листом ТОВ «Видавничий дім УМХ» від 29.12.2017 р. №86, яким надано витяги із журналів «Телетиждень», якими підтверджується трансляція спірного Твору.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до Державного агентства України з питань кіно із листом від 21.07.2016 року №0680 із проханням надати прокатні посвідчення зокрема на колоризовану версію фільму «Попелюшка/Золушка»

25.07.2016 року відповідач отримав прокатне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування колоризованої версії фільму «Попелюшка» №14.3212.16Т.

Відповідно до Листа Державного агентства України з питань кіно від 29.01.2018 року №133/4-2/11-18, підтверджується, що ТОВ «ТРК «України» надавало разом із заявами про отримання прокатного посвідчення на Твір копію колоризованої версії фільму «Попелюшка» на DVD-диску.

Твердження, викладені у зазначеному листі також підтверджуються ст. 5 Положення про держане посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 р. №1315 (надалі - Положення), відповідно до якого, для отримання прокатного посвідчення заявник подає в Державне агентство України з питань кіно копію фільму на певному носії.

Суд зазначає, що враховуючи приписи статті 74 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Враховуючи викладене, на відповідача Законом покладено обов'язок з доведення ним правових підстав для використання спірного твору.

Як вже було встановлено судом вище, з 01.01.2014 року Закрите акціонерне товариство "Кіновідеооб'єднання "Крупний план"є власником виключних майнових прав на твір - колоризовану версію фільму «Попелюшка».

Представник відповідача у судових засіданнях та у своєму відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти позовних вимог посилався на наявність у відповідача по 31.05.2017р. права на використання фільму «Попелюшка» («Золушка») (колоризована версія 2010р.).

На підтвердження своїх доводів представник відповідача зазначав, що:

- 01 квітня 2014 року між позивачем та компанією «Глобал 3 Пікчерз Інк.» був укладений агентський договір № 01030114 (надалі - «Договір № 1»). За умовами п. 1 Договору № 1 Позивач доручає компанії «Глобал 3 Пікчерз Інк.» здійснювати юридичні та фактичні дії з надання третім особам прав на використання аудіовізуальних творів на території всіх країн світу, за винятком Російської Федерації. Права на використання фільмів відповідно до п. 2 Договору № 1 включають безкоштовну і платну передачу в ефір, безкоштовну і платну передачу по супутнику, безкоштовну і платну передачу по кабелю, публічний показ, платний адресний показ, «Time Shift» (передача фільмів користувачам у складі телепрограм), сповіщення творів до загального відома по телекомунікаційних та інших мережах, включаючи мережу Інтернет, а також невиключні права на здійснення відтворення запису творів, розповсюдження примірників творів, переклад, фрагментарне (не більше трьох хвилин) використання творів, право супроводжувати використання творів накладенням будь-яких графічних символів та/або тексту. Строк дії Договору № 1 триває до 31.12.2024 р. (п. 13 Договору № 1). Фільм «Попелюшка» («Золушка») (колоризована версія) зазначений у додатку № 1 (надалі - «Додаток № 1») до Договору № 1, як один із творів, права на який можуть передаватися третім особам в період 01.04.2014р. - 31.12.2024р.

- 14.03.2016 р. між компанією «Глобал 3 Пікчерз Інк.» уклала ліцензійний договір № 35979/2016 (надалі - «Договір № 2») з компанією «Video Content Library Limited», предметом якого є надання виключної ліцензії (п. 3.1. Договору № 2 ) на використання на території України (п. 1.4. Договору № 2) творів такими способами, як публічне сповіщення для загального відома шляхом передачі як в прямий ефір, так і в запису, в тому числі із застосуванням супутника та одночасно по кабелю (п. 3.1.1. Договору № 2), переклад, дублювання, озвучування та/або субтитрування українською мовою (п. 3.1.2. Договору № 2), публічне сповіщення для загального відома фрагментів творів (п. 3.1.3. Договору № 2), поєднання сповіщення твору з розміщенням інформаційних та рекламних матеріалів (п. 3.1.4. Договору №2), потокова передача в реальному часі із застосуванням мережі Інтернет чи іншими аналогічними способами (п. 3.1.5. Договору № 2), одночасна Інтернет-трансляція (п. 3.1.6. Договору № 2). Відповідно до Додатку № 1 від 14.03.2016 р. (копія витягу додається, додаток № 4, оригінал є в розпоряджені компанії «Глобал 3 Пікчерз Інк.», надалі - «Додаток № 2») до Договору № 2 зазначені права передаються на твір «Попелюшка» (колоризована версія 2010) («Золушка») таким чином: в період з 01.06.2016 р. по 31.05.2017 р. - 2 покази, в період з 01.06.2017 р. по 31.05.2018 р. - 2 покази.

- 01.06.2014 р. між компанією «Video Content Library Limited» та Відповідачем був укладений ліцензійний договір № ТРК- 017526/2014. 02.05.2016 р. до договору № 3 був укладений додаток № 33, згідно з яким відповідачу було передане право на використання твору «Попелюшка» (колоризована версія 2010) («Золушка»). Кількість показів зазначеного твору у Додатку № 3 визначена у кількості 2 (два) покази в період з 01.06.2016р. по 31.05.2017р.

Позивач заперечуючи проти доводів відповідача, зазначив, що агентський договір від 01.04.2014 року № 01030114, укладений між позивачем та компанією "ГЛОБАЛ 3 ПІКЧЕРЗ» (надалі - агентський договір) дійсно укладався, проте надані відповідачем копії не відповідають змісту договору, який фактично укладався. Зокрема, відповідно до Додатку №1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014 компанія «Глобал 3 Пікчерз» отримувала права на колоризовану версію фільму «Попелюшка» (Золушка), строком до 31.12.2015 року, на підтвердження чого позивачем було долучено копію Додатку №1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014 до матеріалів справи.

З наданої відповідачем копії Додатку №1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014 вбачається, що компанія «Глобал 3 Пікчерз» отримувала права на колоризовану версію фільму «Попелюшка» (Золушка) строком до 31.12.2024р.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами, судом було запропоновано сторонам надати суду для ознайомлення оригінал додатку № 1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014.

Під час ознайомлення в судовому засіданні з наданим представником позивача оригіналом додатку № 1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014, укладеного між позивачем та компанією «Глобал 3 Пікчерз», судом було встановлено, що копія вказаного додатку до договору, яка була залучена представником позивача, відповідає оригіналу, яким підтверджується, що компанія «Глобал 3 Пікчерз» отримувала права на колоризовану версію фільму «Попелюшка» (Золушка), строком до 31.12.2015 року.

Відповідач оригіналу додатку № 1 від 01.04.2014 року до агентського договору № 01030114 від 01.04.2014 суду не представив, а тому копія вказаного вище додатку до агентського договору, яка була залучена відповідачем до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву, не приймається судом як належний та допустимий доказ у справі.

Відповідачем не було спростовано викладені у позові доводи щодо неправомірності використання твору, зокрема, шляхом подання до суду належних доказів, що підтверджують право відповідача на публічне сповіщення колоризованої версії фільму «Попелюшка» (Золушка).

Так, згідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відтак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного твору, а тому використання відповідачем спірного твору відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Відповідно до ст. 431 Цивільного кодексу України порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Відповідно до п. а) ст. 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права" порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їх майнові права, визначені статтями 15, 39, 40 і 41 цього Закону, з урахуванням передбачених статтями 21 - 25, 42 і 43 вказаного вище Закону обмежень майнових прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право вимагати визнання та поновлення своїх прав, у тому числі забороняти дії, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення.

Відповідно до п. "г" ч. 1 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права", при порушеннях будь-якою особою, зокрема, авторського права, передбаченого статтею 50 закону, суб'єкти авторського права мають право подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права, або виплату компенсацій.

Пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про: виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 264 000, 00 грн. компенсації.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників, та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600,00 грн.

Виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений Законом України "Про авторське право і суміжні права" на час прийняття рішення у справі, не підлягав застосуванню як розрахункова величина при визначенні компенсації.

Проте, враховуючи, що заявлений розмір компенсації відповідає ст. 3 Цивільного Кодексу України зокрема, справедливості, добросовісності та розумності та знаходиться в межах визначених пунктом "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" , суд приходить до висновку щодо задоволення вимоги про стягнення компенсації в розмірі 264 000,00 грн.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача штраф до Державного бюджету в розмірі 26 400,00 грн. на підставі ч. 3 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону встановлено, що суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача до Державного бюджету України штраф в розмірі 26 400,00 грн.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог Закритого акціонерного товариства "Кіновідеооб'єднання "Крупний план", з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зібрані докази по справі, пояснення представників сторін та керуючись статтями 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Харлампіївська буд. 17/25, код ЄДРПОУ 05744121) на користь Закритого акціонерного товариства "Кіновідеооб'єднання "Крупний план" (Російська Федерація, м. Москва, вул. Дружинніківська, буд. 15, код ЄДРПОУ 41573647) 264 000 (двісті шістдесят чотири тисячі) грн. 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 4 356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Україна" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Харлампіївська буд. 17/25, код ЄДРПОУ 05744121) до Державного бюджету України штраф у розмірі 26 400,00 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 10.12.2018 р.