Рішення № 78483402, 11.12.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4617/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Воронько В.Д.,

за участю секретаря судового засідання Батир Б.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровської області

про стягнення 96150,36 грн

у присутності представників:

від позивача: начальник сектору договірної та претензійно-позовної роботи ОСОБА_1, довіреність № 2121 від 29.10.2018; юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність № 2150 від 30.10.2018;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

12.12.2018 Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - відповідач), у якій виклало вимоги про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у сумі 96150,36 грн.

Ухвалою від 16.10.2018 суд прийняв справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), з повідомленням (викликом) сторін та призначив її розгляд у засіданні на 08.11.2018.

Ухвалою суду від 19.10.2018 перенесено розгляд справи у судовому засіданні з 08.11.2018 на 27.11.2018 через відпустку судді Воронько В.Д..

06.11.2018 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, з нарахованою позивачем платою за користування вагонами та збором за зберігання вантажу у загальній сумі 96150,36 грн не погодився, вважає нарахування плати за затримку вагонів неправомірною, що виникла з вини позивача у зв'язку з відсутністю технічної можливості накопичування вагонів на станції призначення.

В свою чергу, не погоджуючись з доводами відповідача, 27.11.2018 позивач подав відповідь на відзив.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 27.11.2018 було оголошено перерву до 11.12.2018.

07.12.2018 позивач подав доповнення до відповіді на відзив, у яких зазначив, що технологічним процесом роботи станції встановлений нормативний час простою від закінчення вантажних операцій до відправлення зі станції, який становить 8,76 год, що більше ніж 6, 7, 8 годин, на які посилається відповідач, тому посилання останнього на факт несвоєчасного відправлення залізницею вагонів зі станції є безпідставним. Разом з тим, позивач заперечив щодо доводів відповідача стосовно необізнаності останнього про прибуття вагонів.

11.12.2018 позивач подав до суду заяву про зміну його назви, в якій зазначив, що 27.11.2018 державним реєстратором проведено реєстрацію змін до статуту Укрзалізниці. Нову редакцію статуту було затверджено постановою Кабінету Міністрів України 31.10.2018 № 938. Відповідно до п. 3 Статуту акціонерного товариства "Українська залізниця" найменування позивача змінено на Акціонерне товариство "Українська залізниця", у зв’язку з чим позивач просить суд змінити його назву з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Вказану заяву судом розглянуто та задоволено.

Положеннями ч. 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2017 між позивачем, як залізницею, та відповідачем, як власником колії, укладений договір № ПР/М-17-1/22-754/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", яка примикає до станції Кам'янське, Правда регіональної філії "Придніпровська залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (далі - договір), відповідно до п. 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає:

по станції Кам'янське:

- до станційної колії № V стрілкою № 4;

- до станційної колії № VI стрілкою № 2;

по станції Правда:

- стрілкою № 20, яка знаходиться на балансі власника колії, до парної горловини станції;

- стрілкою № 30 станції Східна власника колії до колії № 1 станції;

- стрілкою № 301 маневрового району Правда станції Північна до колії № 11 станції.

Межею під'їзної колії є:

по станції Кам'янське:

- сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який знаходиться на відстані 71 метр від вістряків стрілки № 4;

- сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який знаходиться на відстані 18 метрів від вістряків стрілки № 2;

по станції Правда:

- сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який знаходиться в створі граничного стовпчика стрілочного переводу № 20 (на узбіччі колії № VII станції Східна) на відстані 49 метрів від вістряка стрілки примикання;

- сигнальний знак "Межа під'їзної колії", який встановлено в створі маневрового світлофору МП4 станції Східна на відстані 69 метрів від вістряків стрілки № 30 станції Східна;

- сигнальний знак "Межа під'їзної колії", встановлений на відстані 100 метрів від стику рамної рейки стрілки № 301 Власника колії.

Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.

Відповідно до п. 5 договору передача (здача) вагонів для під’їзної колії здійснюється:

по станції Кам'янське:

- маршрути з однорідними вантажами, в тому числі в орендованих та власних вагонах ПАТ "ДМК", через інтервал часу - 5,0 год.;

- маршрути з різними вантажами, окремі групи вагонів через інтервал часу - 1год. 50хв.;

- порожні вагони через інтервал - 1год. 50хв.;

по станції Правда усі вагони через інтервал часу - 2,0 год.

У разі відсутності прибуття вантажу за інтервалами часу - через 2,0 години з моменту прибуття вагонів.

Повідомлення про подачу вагонів для під'їзної колії передають:

- по станції Кам'янське: прийомоздавальники вантажу та багажу Залізниці повідомляють прийомоздавальників власника, колії по телефону №2-35;

- по станції Правда: прийомоздавальники вантажу та багажу Залізниці повідомляють прийомоздавальників власника колії по телефону № 23-08 та оператора техпоста Правда по телефону № 30-15.

Повідомлення передаються не пізніше, ніж за 2 години до фактичної передачі (здачі) вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Згідно з п. 6 договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці:

- на одну із передавальних колій №№ 2, 3, IV, V,VІ, 7, 8, 9, 10 станції Кам'янське;

- передавальну колію № 11 станції Правда.

Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях виконується на одній з передавальних колій №№ 2, 3, IV, V,VІ, 7, 8, 9, 10 станції Кам'янське і на передавальній колії № 11 станції Правда.

Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії.

Про готовність вагонів до забирання:

по станції Кам'янське: черговий по залізничній станції ОСОБА_3 колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку чергового по заліза станції Кам'янське;

по станції Правда: черговий по залізничній станції Східна (тел. 23 власника колії повідомляє по телефону чергового по залізничній станції П (тел. 24-14).

Повідомлення власником колії передаються не пізніше, ніж за 2,0 години до пред'явлення вагонів до здавання Залізниці, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонам контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.99 №113 (п. 8 договору).

За змістом приписів п. 11 договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Відповідно до п. 15 договору власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, за ставками наведеними в Тарифному керівництві №1 (Збірних тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги);

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.

Як свідчать матеріали справи, у квітні 2018 року на підставі накладних № 47973946 та № 47973904 залізницею були прийняті до перевезення 55 вагонів з окатишами залізорудними на адресу одержувача ПАТ "ДМК". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, вказані вагони були затримані згідно наказу № 608 від 14.04.2018 по станції П'ятихатки, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПАТ "ДМК" на свою під'їзну колію та зайнятістю колій станції призначення Кам'янське (Дніпродзержинськ).

Наказ про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення № 608 від 14.04.2018 був виданий через наявність на коліях станції призначення Кам'янське неприйнятих вагонів, що надійшли на адресу підприємства. За цим фактом станцією затримки П'ятихатки у порядку передбаченому п.9,10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 19 від 14.04.2018, № 18 від 16.04.2018; повідомлення про затримку вагонів № 161; акти загальної форми ГУ-23 за №№: 2030, 2031, 2032, 2033, 2016, 2018, 2029, 2024, 2017, 2015 від 18.04.2018, - за №№: 2010, 2013, 1994, 1988, 1989 від 17.04.2018, - за № №: 1981, 1982, 1986, 25878 від 16.04.2018, - за №№: 1958, 1948, 1959, 1964 від 15.04.2018, - за №№: 1929, 1936, 1937, 1941 від 14.04.2018, - за №№: 1916, 1914, 1919, 1920, 1912, 1909 від 13.04.2018, - за №№: 1904, 1905, 1900, 1899, 1898, 1897 від 12.04.2018, - за №№: 1887, 1884, 1889, 1901, 1871, 1869, 1886, 1885 від 11.04.2018, - за №№ 1864, 1858, 1868, 1865, 1854 від 10.04.2018, - за №№: 1852, 1850, 1849 від 09.04.2018 та представникам вантажоодержувача своєчасно вручені повідомлення про затримку вагонів на підходах до станції призначення з вини ПАТ "ДМК".

Зазначені акти про затримку вагонів на коліях станції призначення були підписані відповідачем за весь період дії наказу без заперечень.

Позивач стверджує, що заперечення відповідача у відомості № 17049267 плати за користування вагонами та накопичувальній картці № 17049045, що в період дії наказу про затримку вагонів по станції П'ятихатки були вільні колії і залізниця мала можливість доставити затримані поїзда на станцію призначення, безпідставні. Залізниця не мала можливості доставити затримані поїзда на станцію призначення, оскільки зайнятість приймально-відправних колій по станції Кам'янське (Дніпродзержинськ) згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу вагонів з вантажем на адресу підприємства, прийняття вагонів від комбінату, маневрової роботи, необхідністю прийняття навантажених маршрутів з ПАТ "ДМК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 29.10.2013 у справі № 904/2732/13.

Відповідно до Роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у листі № 07001-11/96/715/14 від 12.06.2014, визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

За таких обставин, наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору, ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колії станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог п. 33 Правил видачі вантажів та ст.ст. 46, 47 Статуту залізниць України, що передбачають зобов'язання одержувача прийняти і вивести вантаж, який надійшов на його адресу, навіть якщо поставка якого не передбачена йому планом (договором, контрактом, замовленням тощо). Такої ж правової позиції додержується Вищий господарський суд України у постанові від 25.09.2017 у справі № 904/6361/16.

Такі вимоги підтверджені п. 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997 за № 50/1854, де чітко вказано: "Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів". До того ж, в п. 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005 № 507 зазначено: "Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії".

В підпункті 4.1 пункту 4 Правил обслуговування під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 875/5096, визначений порядок подачі та забирання вагонів: "Подача та забирання вагонів на під'їзні колії виконується за повідомленнями або через установлені інтервали часу". Разом з тим, в пункті 5 договору зазначено, що маршрути з однорідними вантажами здаються на під'їзну колію через інтервал 5 годин, а з різними вантажами та порожні - 1,5 години. Тож, про прибуття вантажу одержувач був повідомлений 16.04.2018 о 16год 59 хв., про що є відмітка в графі 49 "відмітки залізниці" електронної накладної та засвідчена ЕЦП працівника залізниці.

Відповідно до вимог п. 1 Правил видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді.

Як зазначалося вище у цьому рішенні, сторони п. 15 договору дійшли згоди про те, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів, згідно Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України.

У відповідності до всіх перелічених вимог станцією затримки П'ятихатки та станцією призначення Кам'янське були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості ф.ГУ-46 № 17049267 на суму 502,56 (з ПДВ) та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 № 17049045 на суму 95647,80 (з ПДВ), що у загальній сумі складають 96150,36 грн (з ПДВ), що підлягає стягненню з ПАТ "ДМК".

Відповідач проти позову заперечив.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до положень частини 5 статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями частини другої статті 908 та статті 920 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 71 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, з подальшими змінами , взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до статті 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Правилами користування вагонами чітко встановлено порядок і умови обліку вагонів, які були затриманими на підходах до станції призначення.

Відповідно до пунктів 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 розділу ІІ Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до пункту 12 розділу ІІІ Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями Кам'янське та П'ятихатки Придніпровської залізниці були оформлені відповідні документи, у тому числі акти про затримку вагонів форми ГУ-23а, ГУ-23, що перераховані вище, на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомості ф.ГУ-46 № 17049267 на суму 502,56 (з ПДВ) та збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці ф.ФДУ-92 № 17049045 на суму 95647,80 (з ПДВ), що у загальній сумі складають 96150,36 грн (з ПДВ), що підлягає стягненню з ПАТ "ДМК".

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог та правомірно нарахував відповідачу плату за користування вагонами і збір за зберігання вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Слід зазначити, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на підходах до станції призначення та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування. Письмові зауваження представника відповідача, викладені ним при підписанні відомостей плати за користування вагонами, не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих зауваженнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.

Натомість вина відповідача підтверджується наступним.

Як слідує з п. 6 договору, вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці: - на оду із передавальних колій №№ 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 станції Кам'янське і на передавальній колії № 11 станції Правда. Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії.

Отже забирання вагонів повинно своєчасно здійснюватись саме локомотивом власника колії.

Відповідно до п. 8 вказаного договору про готовність вагонів до забирання по станції Кам'янське: черговий по залізничній станції ОСОБА_3 власника колії повідомляє по прямому телефонному зв'язку повідомляє чергового по залізничній станції Кам'янське. Повідомлення власником передається не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здавання залізниці, з наступним наданням повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113.

Жодних доказів на підтвердження повідомлення залізниці прямим телефонним зв'язком відповідно до умов договору чи іншим чином щодо готовності забрати на свою під'їзну колію вагони зі станції призначення відповідач суду не надав. Доказів на підтвердження прийняття заходів до залізниці з приводу порушення нею умов договору в частині дотримання строку здачі вагонів на під'їзну колію вантажовласника відповідач також не надав.

До того ж, зайнятість приймально-відправних колій по станції Кам'янське (Дніпродзержинськ) згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції, з урахуванням підводу вагонів з вантажем на адресу підприємства, прийняття вагонів від комбінату, маневрової роботи, необхідністю прийняття навантажених маршрутів з ПАТ "ДМК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції тощо.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 30.08.2005 № 5076, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у справах №№ 904/5778/13, 904/5819/13, 904/6846/13.

За таких обставин, безспірним є та обставина, що наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями Тимчасової угоди та ЄТП, у той час як несвоєчасне забирання з колій станції відповідачем вантажів, які прибули на його адресу, є порушенням вимог пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту залізниць України, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням тощо).

Отже, відповідачем наявними матеріалами справи не доведена відсутність своєї вини у спричиненні скупчення вагонів на станціях призначення. Крім того, плата за користування вагонами не є мірою відповідальності, яка може застосовуватися лише за наявності вини сторони у зобов'язанні.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові від 03.09.2013 у справі 904/2287/13.

Слід також зауважити, що плата за користування іншими вагонами, затриманими по наказу № 608 від 14.04.2018, визнана та сплачена відповідачем по відомостям плати №№ 18040604, 23040654, 20040631, 19040615, 21040642, 1005824р без зауважень, що підтверджується підписами його представників.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови у позові з огляду на положення пункту 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18Б; ідентифікаційний код 05393043) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108; ідентифікаційний код 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 502,56 грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 95647,80 грн та 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору, видати наказ позивачу після набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано - 12.12.2018.

Суддя ОСОБА_4